- Presiding judge (HACC): Koliush O.L.
- Judge (HACC): Tkachenko O.V., Zadorozhna L.I.
- Secretary : Pashtenko I.O.
- Lawyer : Dulskoho O.L., Livochka P.V., Parkhety A.A.
- Prosecutor : Kasian A.O.
Справа № 623/261/19
Провадження1-кп/991/123/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2020 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Задорожної Л.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Паштенко І.О.
прокурора Касьяна А.О.
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
захисників Дульського О.Л., Пархети А.А.,
Лівочки П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Пархети А.А. про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року за № 52018000000000291, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ст. 366-1 КК України,
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
16.11.2020 у судовому засіданні, захисником обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатом Пархетою А.А. оголошено спільну заяву адвокатів Войченка С.В., Пархети А.А. про відвід колегії суддів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Заява про відвід обґрунтована тим, щоколегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі суддів Коліуш О.Л., Ткаченко О.В., Задорожна Л.І. призначено розгляд справи № 623/261/19, що стосується конституційних прав і охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 на 17 год 00 хв 16 листопада 2020 року, тобто, в неробочий час. Оскільки, наказом Голови Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2020 року за № 50 установлено, що з 01.11.2020 до 31.12.2020 у Вищому антикорупційному суді розпочинається протягом усіх днів робочого тижня о 8 год 00 хв, закінчується з понеділка по четвер о 17 год 00 хв, в п`ятницю о 15 год 45 хв, з перервою на обід з 12 год 00 хв до 12 год 45 хв в усі робочі дні зі збереженням установленої денної норми тривалості робочого часу. Тобто, у понеділок робочий день у Вищому антикорупційному суді триває з 08 год 00 хв до 17 год 00 хв, що є загальнодоступною інформацією та відомості про що містяться на офіційному веб-порталі Судова влада України. Однак, всупереч викладеному, колегія суддів у складі головуючого судді Коліуш О.Л., суддів Ткаченко О.В., 3адорожна Л.І. , завідомо ігноруючи наказ Голови Вищого антикорупційного суду, вирішили призначити розгляд справи саме в поза робочий час. Проте, жодної термінової необхідності у розгляді вказаної справи саме в понеділок 16.11.2020 в поза робочий час, немає. Очевидно, що вказані дії суддів свідчать про їх упередженість у розгляді цієї справи та заінтересованості у якнайшвидшому її розгляді.
Захисник Дульський О.Л. заяву про відвід підтримав, просив її задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Лівочка П.В. підтримав заяву про відвід колегії суддів та висловив додаткові підстави до заявленого відводу, а саме вказував, що 15.06.2020 судом було відмовлено у задоволенні його клопотання про відкладення судового розгляду та надання часу на ознайомлення з матеріалами справи, головуючим суддею Коліуш О.Л. у судовому засіданні 15.06.2020 під час його виступу неодноразово надавалися вказівки секретарю судового засідання про зупинення фіксації судового засідання технічними засобами.
Обвинувачений ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтримали заяву адвокатів Войченка С.В., Пархети А.А. про відвід колегії суддів та доводи свого захисника.
Прокурор Касьян А.О. заперечував проти задоволення відводу, вказував, що немає підстав для його задоволення.
Розглянувши заяву, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
В силу ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Також, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Паунович проти Сербії» від 03.12.2019 (заява № 54574/07), зокрема, в пункті 35 зазначив, що безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності. Її наявність чи відсутність може бути оцінена за суб`єктивним критерієм, де повинні прийматися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, та об`єктивним критерієм, який визначає, чи надав відповідний суддя достатні гарантії, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо другого критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим (див. «Мікалеф проти Мальти» [ВП], № 17056/06, § 96, ЄСПЛ 2009). Для того, щоб задовольнити вимогу неупередженості, національний суд повинен дотримуватися як суб`єктивних, так і об`єктивних критеріїв.
Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (колегії суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді (колегії суддів). Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді (колегії суддів), які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Щодо тверджень сторони захисту про призначення судового засідання в неробочий час, що, на думку останніх, є упередженістю суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Вергельський проти України» від 12.03.2009 (заява 19312/06) у п. 116 зазначив, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (див., серед багатьох інших, рішення у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France, заява № 25444/94, п. 67, ECHR 1999-II). Далі Суд вказує на те, що обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю і що положення статті 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі (див. справи «Нахманович проти Росії» (Nakhmanovich v. Russia, заява № 55669/00, п. 89, від 2 березня 2006 року, та «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine, заява № 15007/02, п. 71, від 7 грудня 2006 року). Отже, враховуючи положення норм Кримінального процесуального кодексу України та судової практики ЄСПЛ, суд здійснює призначення судових засідань виходячи із принципу розумності строків розгляду справи у суді, складності справи, поведінки учасників судового провадження, та з урахуванням рішення зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 08.09.2020, яким визначено, що судді першої інстанції ВАКС працюють у режимі ненормованого робочого дня. З огляду на викладене, твердження захисників щодо упередженості колегії суддів при розгляді цього кримінального провадження є безпідставними.
Що стосується посилань захисника Лівочки П.В. на відмову у задоволенні його клопотання про відкладення судового розгляду та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, суд зазначає, що 15.06.2020 у судовому засіданні захисником Лівочкою П.В. вже заявлявся відвід колегії суддів, саме з цієї підстави, і у його задоволенні судом було відмовлено, тому суд вважає за необхідне в цій частині доповнення до заяви про відвід залишити без розгляду, оскільки вони мають ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи захисника Лівочки П.В. щодо надання вказівок головуючим суддею Коліуш О.Л., секретарю судового засідання, щодо зупинення фіксації судового засідання технічними засобами, під час виступу адвоката Лівочки П.В. у судовому засіданні 15.06.2020, оскільки журнал судового засідання і технічний запис судового засідання не містить вказаних обставин.
Судом встановлено, що заявлений відвід не містить належних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про упередженість суддів. Аналізуючи доводи захисника з точки зору зазначених суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності суду, суд вважає, що відсутні очевидні факти, що можуть поставити під сумнів безсторонність складу суду та свідчити про особисту упередженість в цій справі колегії суддів чи кожного судді окремо.
Враховуючи викладене, суд вважає невмотивованими та необґрунтованими доводи, наведені в заяві про відвід та доводи захисника Лівочка П.В., щодо наявності підстав для відводу суддіву складі Коліуша Олега Леонідовича, Ткаченка Олега Володимировича та Задорожної Лариси Іванівни.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 80, 81, 371, 372 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Пархети А.А. про відвід колегії суддів у складі Коліуша Олега Леонідовича, Ткаченка Олега Володимировича та Задорожної Лариси Іванівни - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений 20 листопада 2020 року.
Головуючий суддя О.Л. Коліуш
Судді - О.В. Ткаченко
Л.І. Задорожна