- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
- Lawyer : Filatova S.V.
- Prosecutor : Stepanian S.L.
Справа № 991/9369/20
Провадження1-кс/991/9601/20
УХВАЛА
16 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвоката Філатова С.В., прокурора Степаняна С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання адвоката Філатова С.В., який діє в інтересах ТОВ «Юнісон Груп», про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 42014000000000521 від 18.11.2016,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «Юнісон Груп» - адвоката Філатова Сергія Васильовича, в якому заявник прохає скасувати арешт в частині заборони права користування та розпорядження залізничним напіввагоном № 61238010, який на праві власності належить ТОВ «Юнісон Груп», накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 у справі № 991/1990/20 та скасувати порядок зберігання речового доказу, визначений тією ж ухвалою слідчого судді, якою Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - Національне агентство або АРМА) був переданий в управління, окрім іншого, залізничний напіввагон № 61238010.
В обґрунтування вимог клопотання адвокат зазначає, що відповідно до приписів кримінального процесуального кодексу України заборона або обмеження у праві на користування та розпорядження майном можливе лише при наявності обставин, які підтверджують, що незастосування даних обмежень може призвести до приховування, пошкодження, зникнення, втрати майна. Втім, зважаючи на специфіку арештованого майна, його власник не може вчинити будь-яких дій, що призведуть до його зникнення чи приховування такого майна, оскільки залізничний напіввагон не є самохідним, а є рухомою одиницею, що пересувається виключно по рейковим коліям та з застосуванням сторонньої тяги - силової тяги локомотиву. Крім того, на твердження адвоката, залізничний напіввагон з якого просять скасувати арешт та його передачу в управління Національному агентству, не пройшов планового деповського ремонту, через що перебуває на під`їзних коліях, не використовується за призначенням, що слугує зношенню колісних пар вагону.
У сукупності викладеного, зважаючи на неефективне управління АРМА майном, переданим їм в управління, псуванням такого майна, адвокат переконаний, що на теперішній час відпала потреба у продовженні застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження в частині заборони власникові майна користуватися та розпоряджатися залізничним напіввагоном № 61238010 та ухвала у цій частині підлягає скасуванню.
Представник власника майна - адвокат Філатов С.В. у судовому засіданні подане клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та додатково пояснив, що підставою накладення арешту на залізничні напіввагони, серед яких є і напіввагон з №61238010, було забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, однак передача Національним агентством арештованих напіввагонів третім особам в управління, перешкоджає досягненню вказаної мети, оскільки вагони перебувають у користуванні, відбувається зношення їх складових частин та погіршується загальний стан. Крім того, не проведення планового ремонту напіввагону № 61238010, який було передано в управління АРМІ у березні 2020 року, призвело до його виключення з числа вагонів, що можуть використовуватися та на теперішній час вагон не використовується, що свідчить про неефективні дії щодо управління арештованим майном. Одночасно з цим адвокат також наполягав на тому факті, що залізничний напіввагон неможливо якимось чином приховати, з огляду на його специфіку використання та неможливо знищити, з огляду на його фізичні властивості, а за таких обставин застосований захід забезпечення кримінального провадження є надмірно обтяжливим та підлягає скасуванню.
Прокурор Степанян С.Л. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що арешт на майно ТОВ «Юнісон Груп», а саме залізничні напіввагони, у тому числі і на напіввагон № 61238010, накладено саме з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що товариство набуло у власність залізничні напіввагони з метою маскування та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом ОСОБА_1 . На теперішній час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, а тому скасування заходу забезпечення кримінального провадження є безпідставним, оскільки може призвести до втрати речових доказів. Також прокурор зазначив, що неякісне управління 1 напіввагоном з 1000 переданих в управління АРМІ не свідчить про необхідність скасування заходу забезпечення кримінального провадження. Просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному 18.06.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000521, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 у справі № 991/1990/20, провадження 1-кс/991/2033/20, накладено арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, яке перебуває у власності ТОВ «Юнісон Груп» - залізничні напіввагони у кількості 1000 штук з відповідними серійними номерами, серед яких перебуває і залізничний напіввагон № 61238010.
Відповідно до акту прийому-передачі залізничних напіввагонів мод. 12-1704-04 за договором поставки № 3РСБ-02487 від 03.12.2012, ТОВ «Юнісон Груп» прийняло від ПАТ «АЗОВОБЩЕМАШ» залізничні вагони серед яких перебував вагон з заводським номером П275110, номером ІВЦ ЖА - 61238010.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, правовою підставою для накладення арешту на залізничний напіввагон № 61238010 було забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014.
Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні із пояснень прокурора, кримінальне провадження № 42014000000000521 від 18.06.2014, здійснюється, зокрема, за фактом участі заступника Голови, у подальшому Голови Державної податкової служби України, а також Міністра доходів і зборів України - ОСОБА_1 , у злочинній організації, якою на рівні держави було створено злочинні схеми ухилення від сплати податків суб`єктами господарювання - платниками податку на додану вартість та подальшим легалізуванням ОСОБА_1 грошових коштів, одержаних злочинним шляхом за участь у вищезазначеній злочинній організації, шляхом створення нових суб`єктів господарювання, зареєстрованих на довірених та наближених до нього осіб, та придбання такими товариствами активів за грошові кошти, отримані ОСОБА_1 від злочинної діяльності.
07.06.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України.
Так, серед іншого стороною обвинувачення встановлено, що 21.02.2011 на ОСОБА_2 , яка являлася дружиною батька ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , зареєстровано ТОВ «Юнісон Груп» до статутного фонду якого внесено 2 000 000 гривень, а директором та уповноваженою особою товариства призначено ОСОБА_4 .
В той же час, в період 2011-2014 років, ТОВ «Юнісон Груп» набуто в власність 1000 залізничних напіввагонів, серед яких і напіввагон № 61238010.
Враховуючи той факт, що вищезазначений напіввагон № 61238010 набуто у власність ТОВ «Юнісон Груп» за часів коли товариство було фактично підконтрольним ОСОБА_1 , слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в ухвалі про накладення арешту дійшов висновку, що зазначене майно фактично належить ОСОБА_1 та придбано за рахунок коштів, одержаних злочинним шляхом з метою їх легалізації (відмивання), а тому відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України - є речовим доказом у кримінальному провадженні та саме для забезпечення збереження речових доказів і досягнення дієвості кримінального провадження було накладено арешт.
Доводи адвоката стосовно того, що на теперішній час відпала потреба у продовженні застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження в частині продовження заборони користування та розпорядження власнику залізничним напіввагоном № 61238010 спростовується вимогами чинного кримінального процесуального законодавства України, відповідно до яких речовий доказ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 100 КПК України).
Одночасно з чим, частиною 1 ст. 357 КПК України встановлено, що речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.
За наведених вище обставин та беручи до уваги пояснення прокурора з приводу продовження проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить до висновку, що по залізничному напіввагону № 61238010, визнаному речовим доказом у кримінальному провадженні, можливо проведення оглядів або призначення судових експертиз з метою встановлення його точної вартості, в той час як скасування заходу забезпечення, в частині про яку просить сторона захисту, може призвести до безперешкодного його приховування, пошкодження, псування тощо, про що, на переконання слідчого судді, свідчить сам факт набуття вказаного напіввагону у власність шляхом легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом.
Крім того, слідчим суддею також береться до уваги, що гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються (п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України).
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на момент розгляду клопотання, ще не відпали потреби у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження. Накладений арешт забезпечує досягнення мети і завдань кримінального провадження і на даному етапі досудового розслідування відповідає «справедливому балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника майна, а його скасування може призвести до втрати речового доказу, що у свою чергу завдасть шкоди подальшому проведенню повного та неупередженого досудового розслідування та судовому розгляду справи по суті.
В той же час посилання адвоката на не проведення Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, якому передано в управління арештоване майно, заходів з обов`язкового ремонту залізничного напіввагону № 61238010, що стало підставою для невикористання цього напіввагону та перебування його на під`їзних коліях, у зв`язку з чим відбувається зношення його колісних пар, не може бути прийнято до уваги, як підстава для скасування арешту з речового доказу, з декількох підстав.
По-перше, вказана обставина не знайшла свого підтвердження у ході розгляду справи. Так, адвокатом не надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції. В той час, як зі змісту ст. 26 КПК України, вбачається, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
По-друге, ч. 4 ст. 100 КПК України встановлює, що у разі знищення речового доказу, сторона кримінального провадження зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість, що є гарантією захисту прав власника майна у разі вирішення питання щодо повернення арештованого майна законному володільцю.
З огляду на вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката Філатова С.В. в частині скасування арешту, що є підставою для відмови у його задоволенні.
Щодо скасування встановленого порядку зберігання речового доказу, яким Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, було передано в управління залізничний напіввагон № 61238010, слідчим суддею вказане питання не розглядається, оскільки воно є похідним від скасування накладеного арешту, яке не знайшло свого обґрунтування під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката Філатова С.В., який діє в інтересах ТОВ «Юнісон Груп», про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 42014000000000521 від 18.11.2016 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак