Search

Document No. 93034636

  • Date of the hearing: 18/11/2020
  • Date of the decision: 18/11/2020
  • Case №: 991/9354/20
  • Proceeding №: 52017000000000839
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
  • Secretary : Zaplatynskoi K.V.
  • Lawyer : Hryhoriva V.B.
  • Prosecutor : Shchur I.V.

Справа № 991/9354/20

Провадження1-кс/991/9585/20

УХВАЛА

18 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Щура І.В.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисника Григоріва В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щура Ігоря Валерійовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Першого заступника Голови ДМС України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, 02.06.2017 у період з 18 год. 37 хв. до 19 год. 54 хв. знаходячись у приміщенні ресторану «Гудман», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75, під час зустрічі з раніше знайомим їй ОСОБА_2 , висловила останньому прохання надати їй неправомірну вигоду у розмірі 1800 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 02.06.2017 становило 47 287, 76 грн., за забезпечення нею оформлення документів для законного перебування на території України громадянина В`єтнаму.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , під час цієї ж зустрічі роз`яснила ОСОБА_2 послідовність дій, направлених на створення штучних правових підстав для оформлення громадянину В`єтнаму посвідки на тимчасове проживання в України, а також визначила перелік необхідних для цього документів та запевнила ОСОБА_2 , що вона здатна, використовуючи своє службове становище, здійснити необхідні дії для одержання вищевказаної посвідки на тимчасове проживання в України.

29.06.2017 у період часу з 00 год. 47 хв. до 00 год. 49 хв., перебуваючи у приміщенні ресторану «Fashion Club», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , під час зустрічі з раніше знайомим їй ОСОБА_2 , одержала в якості неправомірної вигоди грошові кошти у загальній сумі 1800 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 29.06.2017 складало 46 944 грн., за вчинення нею дій щодо організації процесу видачі іноземцю посвідки на тимчасове проживання в Україні.

У подальшому, у зв`язку з витоком у період з 17.09.2017 по 26.09.2017 інформації про факт оперативної роботи ОСОБА_2 та Національного антикорупційного бюро України, процес незаконного оформлення громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнаму ОСОБА_3 посвідки на тимчасове проживання на території України завершений не був.

Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Першого заступника Голови ДМС України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, 27.08.2017 у період часу з 14 год. 49 хв. до 16 год. 18 хв., знаходячись у ресторанному комплексі «Nochi», розташованому за адресою: місто Київ, вул. Механізаторів, буд. 5, під час зустрічі з раніше знайомим їй ОСОБА_2 , діючи повторно, висловила останньому прохання надати їй неправомірну вигоду у сумі 30 000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 27.08.2017 становило 763 551 грн., за організацію процесу набуття протягом чотирьох-п`яти місяців громадянином Ірану громадянства України за нібито територіальним походженням.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , під час цієї ж зустрічі роз`яснила ОСОБА_2 послідовність дій, направлених на створення штучних правових підстав для набуття іноземцем громадянства України та запевнила ОСОБА_2 , що вона здатна, використовуючи своє службове становище вчинити дії направлені на набуття громадянства України громадянином Ірану.

07.09.2017 у період часу з 14 год. 35 хв. до 16 год. 35 хв., під час зустрічі в приміщенні ресторану «Suluguni», розташованому за адресою: місто Київ, провулок Музейний, 10, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, підтвердила ОСОБА_2 раніше визначений нею розмір неправомірної вигоди у сумі 30 000 доларів США, а також вказала на перелік документів, який необхідно їй надати для процесу оформлення громадянину Ірану громадянства України на основі штучно створених правових підстав.

У подальшому, у зв`язку з витоком у період з 17.09.2017 по 26.09.2017 інформації про факт оперативної роботи ОСОБА_2 та Національного антикорупційного бюро України, процес оформлення незаконного набуття громадянином Ірану громадянства України завершений не був.

19.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2019, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладанням низки обов`язків, який після спливу шести місяців, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2020, змінено на особисте зобов`язання з визначенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця роботи;

4) утримуватися від спілкуватися зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

5) здати на зберігання (залишити на зберіганні) паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 18.05.2017 та НОМЕР_2 від 11.07.2017 до Солом`янського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

У подальшому, строк дії зазначених обов`язків продовжений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2020 до 11.10.2020, та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 до 19.11.2020, включно.

Також у клопотанні прокурор зазначає, що постановою Генерального прокурора від 28.07.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 11 місяців, тобто до 19.11.2020. Втім, у зв`язку з неможливістю закінчити досудове розслідування у зазначений строк через необхідність завершення проведення призначених судових експертиз (експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів, експертизи відеозвукозапису), а також проведення допитів осіб за результатами таких експертиз, Генеральному прокурора направлено клопотання про продовження строку досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до 12 місяців, тобто до 19.12.2020.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме ризик того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії раніше покладених на підозрювану обов`язків до 19 грудня 2020 року.

Прокурор Щур І.В. у судовому засіданні подане клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тесту клопотання та зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, дотепер продовжують мати місце. Обґрунтування наявності ризикам надав аналогічні тексту поданого клопотання. Також у судовому засіданні прокурором надано для долучення до матеріалів справи копію постанови Генерального прокурора від 16.11.2020 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000839, до дванадцяти місяців, а саме до 19.12.2020.

Захисник Григорів В.Б. у судовому засіданні подав письмові заперечення щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, згідно з якими, стороні захисту клопотання з додатками було вручене після звернення сторони обвинувачення з відповідним клопотанням до суду. Крім того, на момент звернення з клопотанням про продовженням строку дії обов`язків, строки досудового розслідування у кримінальному провадженні не продовжені уповноваженою на те особою. Зазначене у своїй сукупності, на переконання адвоката, вказує на порушення прокурором норм чинного КПК України, а отже є підставою для відмови у продовжені строку дії обов`язків.

Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та зазначила, що досудове розслідування по кримінальному провадженню проводиться на протязі тривалого часу, за який нею не здійснено жодних дій, що надавали б прокурору можливість стверджувати про існування будь-яких ризиків. Крім того, один зі свідків, з якою їй заборонено спілкування, є хрещеною матір`ю її дитини, через що заборона такого спілкування негативно впливає на емоційний стан самої дитини, яка не розуміє причин відсутності зустрічей з хрещеною. У зв`язку з відсутністю ризиків, просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 28.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000839, в якому 19.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2019, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладанням низки обов`язків, який, після спливу шести місяців, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2020, змінено на особисте зобов`язання з визначенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця роботи;

4) утримуватися від спілкуватися зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

5) здати на зберігання (залишити на зберіганні) паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 18.05.2017 та НОМЕР_2 від 11.07.2017 до Солом`янського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії зазначених обов`язків неодноразово було продовжено, востаннє, ухвалою слідчого судді від 07.10.2020 до 19.11.2020, включно.

Також у судовому засіданні встановлено, що постановою Генерального прокурора від 16.12.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000839, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 19.12.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом за результатами виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації від 25.10.2017, яким фіксувалося проведення оперативно-розшукових заходів в рамках оперативно-розшукової справи. До виконання спеціального завдання було залучено детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2., якому надано оперативний індекс О-20; (2) протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 26.01.2018, у ході якого свідком надано свідчення щодо проведених з ОСОБА_1 зустрічей та надання останній 1800 доларів США для оформлення посвідки на проживання громадянину В`єтнаму та висловлене прохання надання неправомірної вигоди у розмірі 30 000 доларів США за оформлення громадянину Ірану громадянства України; (3) протоколом огляду та вручення детективу Національного бюро грошових коштів у сумі 1800 доларів США; (4) протоколом про результати операції з контрольованого вчинення корупційного діяння в межах оперативно-розшукової справи від 30.06.2017 та протоколом візуального спостереження за річчю від 30.06.2017, відповідно до якого ОСОБА_1 були передані грошові кошти у сумі 1800 доларів США; (5) протоколом за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо та відеоконтроль особи від 19.06.2017, яким зафіксовані зустрічі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що мали місце 02.06.2017, 28.06.2017, 14.07.2017; (6) протоколом за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо та відеоконтроль особи від 20.09.2017, яким зафіксовані зустрічі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що мали місце 11.08.2017, 14.08.2018, 27.08.2017, 07.09.2017, 14.09.2017; (7) стенограмами розмов, що були складені за результатами проведених оперативно-розшукових заходів; (8) висновком судової експертизи відеозвукозапису № 6828/20-35 від 27.03.2020, відповідно до якого на наданих на дослідження аудіофайлах зафіксовано мовлення ОСОБА_1 та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду не втратив своєї актуальності.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 .

Так, злочин передбачений ч. 4 ст. 368 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна, що поряд з віднесенням його до корупційних злочинів, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі визнання ОСОБА_1 винною в інкримінованих їй злочинах, остання повинна буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суворість покарання за вчинення злочинів, інкримінованих ОСОБА_1 , у сукупності із обґрунтованістю повідомленої їй підозри збільшує ризик переховування.

Крім того при оцінці даного ризику слідчим суддею також береться до уваги, що підозрювана працювала на керівних посадах в органах ДМС, що могло слугувати набуттю нею знайомств з особами, що займаються виготовленням документів, які надають право виїзду з України, а також факт проживання батька підозрюваної поза межами території України - в Республіці Іорданія . Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності та з урахуванням матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.

В оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який обґрунтовується прокурором раніше займаною ОСОБА_1 посадою, слідчий суддя вважає, що наведений ризик зводиться до мінімуму з огляду на процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування, відсутність підтверджень з боку сторони обвинувачення наміру такого впливу та звільнення підозрюваної з займаної посади. Втім, слідчим суддею береться до уваги передбачена КПК України процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

На теперішній час досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні пов`язана, у тому числі, із необхідністю допиту ряду свідків. З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує мати місце, хоча і є мінімальним.

Поряд з наведеним, не знайшло свого підтвердження у ході розгляду справи продовження існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Так, прокурором під час судового засідання не надано жодного нового доказу на його підтвердження, не взято до уваги мотивувальні частини ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 11.09.2020 та 08.10.2020, якими була встановлена відсутність зазначеного ризику та не надано пояснень, з яких слідчий суддя міг би встановити вчинення ОСОБА_1 дій, що дають підстави вважати, що зазначений ризик почав існувати. За таких обставин слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є необґрунтованим прокурором, а тому не беруться до уваги при розгляді необхідності продовження строку дії обов`язків.

Таким чином у судовому засіданні встановлена актуальність існування ризиків можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, та ризик можливого незаконного впливу на свідків, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваної з боку органу досудового розслідування, що надасть змогу досягти мети кримінального провадження.

З приводу заперечень сторони захисту щодо порушення прокурором вимог КПК України у зв`язку зі зверненням з відповідним клопотанням до слідчого судді до моменту ознайомлення з його змістом підозрюваної та відсутністю, на час звернення, процесуального рішення уповноваженої особи, щодо продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до дванадцяти місяців, вважаю за необхідне зазначити, що положення чинного КПК України передбачають обов`язок сторони обвинувачення надати підозрюваному копію клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, не пізніше трьох годин до початку розгляду клопотання в суді. Втім, КПК України не містить прямої заборони стороні обвинувачення звернутися до слідчого судді з клопотанням без додавання до нього документів, які б підтверджували ознайомлення з його змістом підозрюваного. З системного аналізу ст. 184 КПК України вбачається, що відповідне підтвердження ознайомлення підозрюваного повинно бути у слідчого судді під час розгляду поданого клопотання та свідчити про вручення таких матеріалів за три години до початку судового засідання. Аналогічне стосується і процесуального рішення щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке повинно бути у слідчого судді на час розгляду клопотання сторони обвинувачення та постановлення судового рішення. Таким чином, оскільки на час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, стороною обвинувачення додано матеріали, які свідчать про надання підозрюваній відповідного клопотання та додатків до нього за три години до початку розгляду клопотання, а також у судовому засіданні встановлено, що строк досудового розслідування постановою від 16.11.2020, продовжений до 19.12.2020, слідчий суддя вважає, що вищенаведені заперечення, як підстава для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків, є безпідставними та відхиляються судом.

Водночас, слідчим суддею береться до уваги заперечення сторони захисту щодо надмірного обтяження, яке застосовано до підозрюваної шляхом покладання обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, що поряд з тривалим часом проведення досудового розслідування та відсутністю фактів спроб впливу ОСОБА_1 на учасників провадження, дає слідчому судді підстави конкретизувати зазначений обов`язок та викласти його у редакції з деталізацією заборони спілкування підозрюваній зі свідками саме щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом доказування у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017.

З огляду на викладене, враховуючи доведеність прокурором у судовому засіданні про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з часом проведення досудового розслідування хоча і значно зменшилися, але не перестали існувати повністю, з метою їх мінімізації, враховуючи особу підозрюваної (її зв`язки з іноземною країною та можливе підтримання відносин з колишніми підлеглими з органів ДМС), вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. На переконання суду визначені обов`язки в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щура І.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000839 від 28.11.2017 - задовольнити частково.

Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця роботи;

3) утримуватися від спілкуватися зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 щодо обставин вчинення кримінального провадження № 52017000000000839 від 28.11.2017;

4) здати на зберігання (залишити на зберіганні) паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 18.05.2017 та НОМЕР_2 від 11.07.2017 до Солом`янського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Строк дії ухвали встановити до 19 грудня 2020 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак