Document No. 93097260

Справа № 991/9094/20

Провадження №11-сс/991/952/20

Слідчий суддя: Біцюк А.В.

Доповідач: Никифоров А.С.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

суддів Павлишина О.Ф.,

Чорної В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Євфіменко К.М.,

прокурора - Гребенюк В.І.,

підозрюваної - ОСОБА_1 ,

захисника - Скорохватової Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Скорохватової Наталії Єгорівни в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 листопада 2020 року про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_1 у вигляді застави, у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017, у справі № 991/9094/20 (провадження № 1-кс/991/9322/20), стосовно підозрюваної:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Одеса, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 листопада 2020 року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Коваленко Л.А., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В., та застосовано до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Одеса, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 630600,00 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень із покладенням наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із м. Одеса, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

- утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 ;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків - два місяці, до 09 січня 2021 року включно.

На обґрунтування ухвали слідчим суддею зазначено наступне.

Слідчий суддя дійшов висновку, що наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку, що підозра відносно ОСОБА_1 не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Ризики ймовірного переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків та інших підозрюваних, з метою дачі ними неправдивих показів для уникнення можливої кримінальної відповідальності, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення було доведено.

Натомість, існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який заявлений детективом, не знайшло свого підтвердження за результатами розгляду клопотання слідчим суддею.

За переконанням слідчого судді, застава у розмірі, який просив призначити детектив, є завідомо непомірною для підозрюваної, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків і має бути призначена у розмірі, який є максимальним розміром застави, встановленим законом, а саме - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600, 00 грн.

Застава у меншому розмірі, на думку слідчого судді, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у пособництві у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , не здатна запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 листопада 2020 року, захисником підозрюваної ОСОБА_1 - Скорохватовою Н.Є. було подано апеляційну скаргу, у якій ставиться вимога про: скасування ухвали слідчого судді від 09.11.2020; постановлення нової ухвали, якою визначити підозрюваній ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, а саме - в межі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 169 440 грн.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено наступне.

Висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Так, підозра відносно ОСОБА_1 є необґрунтованою, оскільки є недоведеним те, що внаслідок будь-яких протиправних дій підозрюваної були спричинені матеріальні збитки, надані слідчим та прокурором докази не доводять обгрунтованість підозри.

Існування ризиків того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, вчиняти незаконний вплив на свідків, знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вплинути на його хід не доведено стороною обвинувачення.

Розмір обраної застави є непомірним для підозрюваної ОСОБА_1 з огляду на її сімейний стан, відсутність роботи, та як наслідок - відсутність доходу. Офіційні доходи ОСОБА_1 за 2018-2020 роки склали 409 237, 00 грн.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в установі охорони здоров`я, оскільки має хронічні захворювання, через які їй необхідно утримуватися від фізичних та емоційних навантажень.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 померла мати, а сама підозрювана довго і тяжко хворіла коронавірусною хворобою, на даний час проходить реабілітацію після її перенесення та отриманих ускладнень.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник Скорохватова Н.Є. подану нею апеляційну скаргу підтримала та наполягала на її задоволенні. Додатково зазначила, що сином її підзахисної ОСОБА_1 було сплачено 16.11.2020 заставу у визначеному слідчим суддею розмірі, проте до цього часу такий розмір застави залишається непомірним для останньої.

Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, подану захисником Скорохватовою Н.Є. та прохала її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказав, що слідчим суддею прийнято цілком обґрунтоване рішення відносно визначення розміру застави, необхідного для запобігання існуючих ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки відносно підозрюваної ОСОБА_1 .

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, підозрюваної, прокурора, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Суд апеляційної інстанції під час здійснення перегляду ухвал суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України має встановити їх відповідність законності, обґрунтованості і вмотивованості (ч. 1 ст. 370 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Тобто, у даному випадку йде мова про забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка набула певного процесуального статусу у кримінальному провадженні.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного "знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють" (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК України) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому Суд, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права. Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32).

05.09.2017 до ЄРДР внесено відомості із присвоєнням кримінальному провадженню № 52017000000000592 та розпочато досудове розслідування відносно вчинення розтрати грошових коштів ДП «МТП «ЮЖНИЙ» в особливо великих розмірах під час проведення у 2017- 2018 роках закупівлі товарів/робіт/послуг за завищеними цінами службовими особами ДП «МТП «ЮЖНИЙ» шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою із службовими особами суб`єктів господарювання - постачальників товарів/робіт/послуг, зокрема: ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС» (ЄДРПОУ: 41166976), ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС» (ЄДРПОУ: 35178926), ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН» (ЄДРПОУ: 40066124), ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ» (ЄДРПОУ: 39212478), ТОВ «СВ ШИППІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ: 39670322),

ТОВ "БУДКОМПЛЕКТ 14" (ЄДРПОУ: 39418075), ТОВ "ІНЖПОРТСЕРВІС" (ЄДРПОУ: 41433794), ТОВ " ВКФ «ОБЛЗБУТ" (ЄДРПОУ: 23872783), ТОВ "ТЕХМОРСНАБ" (ЄДРПОУ:41446803), ТОВ "МЕТКОМ-ГРУП" (ЄДРПОУ: 37811934), ТОВ "ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД" (ЄДРПОУ: 41570178), ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС ІНДАСТРІ» (ЄДРПОУ: 41332055), ТОВ «МАЙНІНГ ЛІФТ МАШИНЕРІ» (ЄДРПОУ 41634702), ТОВ «Е.Р.А.» (ЄДРПОУ: 34696147), ТОВ «Лендінг груп» (ЄДРПОУ: 40020829), ТОВ «Стар Ентерпрайс» (ЄДРПОУ: 40012818), ТОВ «Енітек Компані» (ЄДРПОУ: 41027123), ТОВ «Будтрест ВВ» (ЄДРПОУ: 39427729), ТОВ «Альбер груп» (ЄДРПОУ: 41155016), ТОВ «Крок-М» (ЄДРПОУ: 20958082), ТОВ «Ліберті бізнес альянс» (ЄДРПОУ: 41082713), ТОВ «Альма трейд» (ЄДРПОУ: 41154782) та іншими.

За версією органу досудового розслідування, у період із січня 2017 року по квітень 2017 року ОСОБА_2 , як виконуючий обов`язки першого заступника директора та як перший заступник директора ДП «МТП «ЮЖНИЙ», запропонував двоюрідній сестрі своєї дружини ОСОБА_1 вступити до злочинної організованої групи, в якій остання повинна була виконувати роль керівника контрольно-ревізійного напрямку діяльності групи, тобто слідкувати за усіма витратними операціями організованої групи. В свою чергу ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, погодилась на пропозицію ОСОБА_2 .

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , яка з 04.07.2017 по 03.08.2017 займала посаду керівника ТОВ «Метком-ГРУП» (ЄДРПОУ: 37811934), була учасником організованої групи (пособником), якій було доручено: виконувати функцію «керівника контрольно-ревізійного відділу» юридичних осіб, залучених до злочинної схеми, що полягала у здійсненні внутрішнього аудиту фінансових та господарських операцій на підприємствах, залучених до злочинної схеми та координації у керівництві діями осіб, які перебували у її підпорядкуванні; погоджувати платіжні документи для здійснення розрахунків з контрагентами як «директор контрольно-ревізійного управління» організованої групи; здійснювати поточне фінансово-організаційне забезпечення юридичних осіб, залучених до злочинної схеми за рахунок коштів, отриманих від злочинної діяльності; здійснювати підбір та працевлаштування учасників організованої групи та працівників, не обізнаних зі злочинною схемою, на посади у суб`єктах господарювання, залучених до злочинної схеми; контролювати діяльність осіб, що забезпечували участь юридичних осіб, залучених до злочинної схеми, у державних закупівлях ДП «МТП «Южний»; контролювати та організовувати переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівку, надавати особі, яка здійснювала облік готівкових коштів організованої групи та не була обізнана зі злочинним походженням таких коштів, вказівки щодо їх видачі іншим учасникам організованої групи; здійснювати підбір офісів та приміщень для використання учасниками організованої групи.

О 10 годині 15 хвилин 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (т. 1, а.с. 59-149), а саме - у вчиненні умисних дій, що виразилися в пособництві у заволодінні грошовими коштами ДП «МТП «ЮЖНИЙ» в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому організованою групою.

Доводи захисника про те, що докази, надані стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні не підтверджують обґрунтованість підозри - є безпідставними, оскільки підозра відносно ймовірного вчинення ОСОБА_1 злочину підтверджується, зокрема, витягом із висновку експерта від 12.05.2020 № 26/7 (т.2, а.с. 117-128); протоколом огляду речей і документів від 30.03.2020 із додатками (т. 2, а.с. 130-174); протоколом огляду речей і документів від 17.09.2019 із додатками (т.2, а.с. 175-210); протоколом допиту свідка від 12.08.2020 (т.2, а.с. 214-216); протоколом огляду від 04.07.2018 з додатками (т. 3, а.с. 12- 33); протоколом огляду від 23.08.2018 із додатками (т. 3, а.с. 68-92); протоколом огляду від 31.08.2018 із додатками (т. 3, а.с. 93-94); протоколом огляду від 25.04.2019 із додатками (т. 3, а.с. 95-108); протоколом огляду від 25.09.2018 із додатками (т. 3, а.с. 159-182); протоколом огляду від 18.06.2019 (т. 4, а.с. 64-67); протоколом огляду від 09.10.2020 (т. 4, а.с. 68-69); протоколом огляду від 15.10.2020 із додатками (т. 4, а.с. 70-80).

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів та подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження.

З огляду на наведене, колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість підозри, дійшла до висновку, що підозра про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України є обґрунтованою тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Вказане було належно встановлено слідчим суддею Вищого антикорупційного суду при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, а тому Суд відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний врахувати підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України, та навести їх у мотивувальній частині ухвали. Також необхідно враховувати врегульовані спеціальними нормами особливості застосування того чи іншого запобіжного заходу, дотримуватись вимог щодо змісту ухвали, які нормативно закріплені в статті 196 КПК України.

Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Суд вважає, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у достатній мірі враховані ризики щодо можливого переховування підозрюваної ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду (зважаючи на тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 (т. 1., а.с. 59 -151), його характер та ступінь суспільної небезпечності, вжиття ОСОБА_1 заходів щодо зміни свого сімейного статусу із подальшим переїздом до Німеччини на постійне місце проживання (т. 1, а.с. 37-56) та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні (з огляду на ймовірне зайняття ОСОБА_1 керівної ролі у можливому вчиненні злочину (т. 2, а.с. 214-216) та як наслідок - можливість використання нею свого авторитету; наявність дружніх та родинних стосунків між підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні (т. 3, а.с. 36-38, 93-94), а тому відхиляє аргументи апеляційної скарги в цій частині.

Колегія суддів вбачає, що слідчим суддею під час визначення обов`язків, які слід покласти на підозрювану ОСОБА_1 , враховано наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, надано їм належну правову оцінку, та покладено на останню обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із м. Одеса, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із визначеними свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю, які мають запобігти настанню негативних наслідків для досудового розслідування кримінального провадження, як і належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Щодо аргументів захисника про невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи у частині не врахування усіх відомостей про особу підозрюваної ОСОБА_1 , які мають бути враховані під час обрання запобіжного заходу, колегія суддів зазначає наступне.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Нормою ч. 4 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі, коли при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Суд зауважує, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду належним чином враховані обставини, що характеризують особу підозрюваної, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відомості про її майновий стан, вік підозрюваної, стан здоров`я, відсутність судимості, сімейний стан, наявність соціальних зв`язків. Вищенаведені обставини були в достатній мірі враховані слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання, тому, колегія суддів констатує, що слідчим суддею досить вірно застосованої до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо визначення розміру застави, необхідного для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 та обов`язків, покладених на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У клопотанні детективом за погодженням із прокурором висловлено прохання, зокрема, щодо застосування відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 986,68 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто - 2 000 000,00 (два мільйона) гривень.

Проте, враховуючи відомості відносно підозрюваної ОСОБА_1 (стан здоров`я, смерть матері, доходи, належне нерухоме майно) слідчий суддя не знайшов підстав для призначення ОСОБА_1 застави у розмірі, що перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України, дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Частиною 6 статті 12 КК України передбачено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді відносно того, що застава, визначена у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є найбільш дієвим запобіжним заходом, що не створюватиме надмірне обтяження для підозрюваної, не є завідомо непомірною, який у той же час здатна забезпечити належне виконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків.

Згідно із ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Зокрема, відповідно до квитанції від 16.11.2020 № ПН868 грошові кошти у якості застави, застосованої до ОСОБА_1 оскаржуваною ухвалою слідчого судді, було внесено на відповідний банківський рахунок сином ОСОБА_1 .

Крім того, Суд звертає увагу, що у прохальній частині заперечень, поданих захисником на клопотання про обрання відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу (т. 6, а.с. 20) адвокат Скорохватова Н.Є. прохала: « у разі вирішення питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 … застосувати запобіжний захід у вигляді: особистого зобов`язання або нічного домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням певних обов`язків або у вигляді застави у межах розміру від 80, але не більше 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, в сумі 169 440 грн».

Тобто, застосувавши відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя не вийшов за межі розміру застави, який вбачала за можливе визначити відносно підозрюваної ОСОБА_1 сторона захисту.

Тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею прийнято цілком законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді Вищого від 09.11.2020, тому її слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись статтями 131-132, 176, 177, 182, 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Скорохватової Наталії Єгорівни в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 листопада 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.С. Никифоров

Судді: О. Ф. Павлишин

В.В. Чорна