Document No. 93142466

справа № 991/8522/20

провадження №11-сс/991/961/20

слідчий суддя: ОСОБА_1

доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю міста Борщів, Тернопільської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №52018000000000913 від 21.09.2018,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 10.11.2020 задоволено клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, погоджене начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, прообраннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 .

Слідчим суддею встановлено такі обставини.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування відносно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52018000000000913 від 21.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, яке виділене 26.07.2018 із кримінального провадження №22013000000000287 від 25.11.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст.191, ч. 3 ст.209, ч. 1 та ч. 2 ст.364, ч. 1 ст. 205 КК України. 30.07.2018 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_8 за ч.3 ст.27 ч.5 ст. 191 КК України після виділення із кримінального провадження №22013000000000287 від 25.11.2013, які внесено до ЄРДР за №52018000000000745 від 26.07.2018, об`єднано із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000300 від 12.02.2018. 21.09.2018 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_8 виділені із кримінального провадження №42018000000000300 від 12.02.2018 в окреме кримінальне провадження за номером № 52018000000000913. Постановою прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 11.02.2020 виправлено описку в постанові про виділення матеріалів досудового розслідування від 21.09.2018 у кримінальному провадженні №42018000000000300 від 12.02.2018, а саме в резолютивній частині постанови такі слова: «Виділити із кримінального провадження №42018000000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України» виправлено на слова: «Виділити із кримінального провадження №42018000000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України».

ОСОБА_8 підозрюється в тому, що протягом 2012-2014 років за попередньою змовою з іншими особами, в тому числі із числа службових осіб Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України та ДП «Державна інвестиційна компанія», вчинили заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, передбаченими в державному бюджеті за бюджетною програмою «Державна підтримка національних проектів на умовах співфінансування», зокрема коштами, передбаченими для реалізації національних проектів «Якісна вода» та «Олімпійська надія-2022», в загальному розмірі 259,2 млн. гривень, шляхом перерахування грошових коштів на рахунки підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності ТОВ «Торговий дім «Борисфен» та ТОВ «Боржава резорт» та подальшого переведення на рахунки підконтрольних підприємств-нерезидентів «Korsk Enterprises Ltd», «Talemba Holdings Limited», «Septemero Holdings Limited» та «Glenshaw limited» (Республіка Кіпр).

Тобто судом встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст. 191 КК України, а саме: в організації заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Надані докази є вагомими, та такими, що дають підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 КК України. ОСОБА_8 вибув за межі України 27.10.2015 та є оголошений органом досудового розслідування в розшук, міжнародний розшук, на підставі чого заведено оперативно-розшукову справу. Наявні ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Обрання більш м`якого запобіжного заходу у виді особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти встановленим ризикам та може негативно вплинути на здійснення досудового розслідування, в тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

На вказану ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.

Вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, невмотивованою та такою, що ухвалена з грубим порушенням норм КПК України. Просить скасувати ухвалу та постановити нову про відмову в задоволенні клопотання детектива.

Посилається на такі обставини.

Слідчим суддею не надано належної оцінки обгрунтованості підозри та наявності у ОСОБА_8 статусу підозрюваного. 21.09.2018 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_8 виділені із кримінального провадження № 42018000000000300 від 12.02.2018 в окреме кримінальне провадження за № 52018000000000913. В межах вказаного кримінального провадження детективи НАБУ кілька разів зверталися до суду з відповідними клопотаннями про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_8, однак слідчі судді відмовляли в задоволенні поданих клопотань. Відповідно до постанови про оголошення розшуку підозрюваного від 01.08.2018 дії ОСОБА_8 кваліфікуються за ч.5 ст.191 КК України (т.2, а.с.139-140), така ж кваліфікація зазначена в супровідному листі від 09.08.2019 до прокурора та постанові про оголошення міжнародного розшуку від 24.10.2018 (т.2, а.с.161-165), супровідному листі до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 19.04.2019 (т.2, а.с.166). Роздруківка з офіційного сайту МВС України вказує, що на цьому сайті в розділі «Розшук» ОСОБА_8 значиться в переліку осіб, які переховуються від органів влади за ч.5 ст.191 КК України (т.2, а.с.155). Відповідно до витягу з Єдиного реєструдосудових розслідувань (далі ЄРДР) дії ОСОБА_9 кваліфікуються за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, однак в кримінальному провадженні № 52018000000000913 повідомлення про підозру ОСОБА_8 за ч.5 ст.191 КК України ніколи не вручалось. Постанова провиправлення описки від 11.02.2020 не може братись до уваги, оскільки кримінально-правову кваліфікацію дій ОСОБА_8 було змінено, про що свідчать витяги з ЄРДР, матеріали оголошення розшуку та міжнародного розшуку. Оскільки кримінально-правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_8 злочину була змінена з ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України, а потім знову на ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та, виходячи з аналізу кримінально-процесуальних норм, були наявні підстави для зміни підозри та як наслідок, для виконання вимог, передбачених статтею 278 КПК України. ОСОБА_8 не було вручено у встановленому законом порядку повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри, а тому він не має процесуального статусу підозрюваного, та щодо нього не може застосовуватись жоден запобіжний захід.

Слідчим суддеюне дослідженообставин щодоперебування ОСОБА_8 у міжнародномурозшуку. Матеріали, додані до клопотання, не містять внесення відомостей про розшук ОСОБА_8 до ЄРДР.

Роздруківка карткищодо ОСОБА_8 в графідати постановипро оголошеннярозшуку міститьдату 24.08.2018,однак цядата незбігається здатою прооголошення розшукута міжнародногорозшуку. Стороною обвинувачення не доведено факт оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук в розумінні ст.281 КПК України та ч.6 ст.193 КПК України.

Слідчим суддею проігноровано відсутність факту переховування ОСОБА_8 .

Сторона обвинувачення не надала жодних доказів що вживала заходи для встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 . ОСОБА_8 звертався до НАБУ та САП та зазначав, що не має наміру уникати співробітництва з слідством та наголошував на готовності надати свідчення і приймати участь в слідчих діях.

Слідчим суддею порушено принципи правової визначеності. Слідчий суддя при аналогічних обставинах приймав протилежні рішення. В ухвалі від 20.11.2019 року дійшов висновку про зміну підозри, а в ухвалі від 10.11.2010 незважаючи на те, що кваліфікація дій ОСОБА_8 змінювалась, і повідомлення про нову підозру чи зміну підозри не вручалось, дійшов висновку про обгрунтованість підозри. В ухвалі від 26.10.2020 року дійшов висновку про необхідність підтвердження факту внесення відомостей про розшук особи до ЄРДР із зазначенням дати постанови про розшук, а в ухвалі від 10.11.2020 дійшов висновку про перебування ОСОБА_8 в міжнародному розшуку незважаючи на те, що прокурором не було надано витягу з ЄРДР, який би підтверджував внесення до реєстру цих відомостей. В ухвалі від 26.10.2020 дійшов висновку, що подання клопотання про обрання запобіжного заходу вимагає відновлення досудового слідства, а в ухвалі від 25.08.2020 вважав, що підтвердження відновлення досудового слідства не є необхідним. Ініціювання стороною обвинувачення ідентичних клопотань про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 є грубим порушенням принципу правової визначеності та суперечить положенням КПК України та практиці ЄСПЛ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 на підтримання вимог апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення прокурора ОСОБА_6, який заперечив доводи апеляційної скарги з посиланням на виправлення помилок в ЄРДР, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційноїскаргизводятьсядо твердженняпро те,що слідчим суддею не надано належної оцінки обгрунтованості підозри та відсутності у ОСОБА_8 статусу підозрюваного, не досліджено обставин щодо перебування ОСОБА_8 у міжнародному розшуку, а також, що слідчим суддею проігноровано відсутність факту переховування ОСОБА_8 та порушено принципи правової визначеності.

Враховуючи викладене ухвала слідчого судді переглядається у вказаних межах апеляційної скарги захисника.

Слідчим суддею встановлено, що підозра ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191 КК України не вручалась, зміни підозри з ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України не відбулось.

Доводи апеляційної скарги про те, що кримінально-правову кваліфікацію дій ОСОБА_8 було змінено з посиланням на витяги з ЄРДР, матеріали оголошення розшуку та міжнародного розшуку є безпідставними.

Так, з постанови про оголошення розшуку підозрюваного від 01.08.2018 не вбачається, що дії підозрюваного ОСОБА_8 кваліфікуються за ч.5 ст.191 КК України (т.2, а.с.139-140) .

В супровідному листі від 09.08.2019 до прокурора відсутнє посилання на вручення підозри ОСОБА_8 за ч.5 ст.191 КК України, а в постанові про оголошення міжнародного розшуку від 24.10.2018 (т.2, а.с.161) наявне посилання на підозру за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (т.2, а.с.164).

Відповідно до роздруківки з офіційного сайту МВС України в розділі «Розшук» ОСОБА_8 значиться в переліку осіб, які переховуються від органів влади за ч.5 ст.191 КК України (т.2, а.с.155), однак відповідно до інших даних кваліфікацію дій зазначено за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України (т.2, а.с.157) В супровідному листі до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 19.04.2019 зазначено кваліфікацію за ч.5 ст.191 КК України (т.2, а.с.166). Однак слід взяти до уваги, що супровідні листи та дані сайтів не є процесуальними документами, а тому не можуть стверджувати факт кваліфікації чи зміни кваліфікації кримінального правопорушення.

Крім того, дані витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху проваджень №22013000000000287, №52018000000000745, №42018000000000300, №52018000000000913 свідчать про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 було складено лише в провадженні №22013000000000287 від 25.11.2013, а саме 21.06.2018, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України.

Також безпідставним є твердження в апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею не досліджено обставин щодо перебування ОСОБА_8 у міжнародному розшуку з посиланням на те, що матеріали, додані до клопотання, не містять внесення відомостей про розшук ОСОБА_8 до ЄРДР, а роздруківка картки щодо ОСОБА_8 в графі дати постанови про оголошення розшуку містить дату 24.08.2018, однак ця дата не збігається з датою про оголошення розшуку та міжнародного розшуку.

Так, 24 жовтня 2018 року постановою детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук та скеровано відповідні матеріали в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України. Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України матеріали щодо ОСОБА_8 опрацьовано та долучено до справи. Факт надходження запиту від НАБУ щодо ОСОБА_8 також підтверджується даними відповіді Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 19.11.2020, наданої захисником при апеляційному розгляді.

А тому слідчим суддею правильно враховано вказані докази про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_8 і обґрунтовано визнано, що останнього оголошено в міжнародний розшук.

Сама лише роздруківка картки щодо ОСОБА_8, яка в графі дати постанови про оголошення розшуку містить дату 24.08.2018, не стверджує факт відсутності постанови про оголошення розшуку, а є помилковим зазначенням дати такої постанови, на підтвердження виправлення якої прокурором при апеляційному розгляді надано роздруківку картки правопорушника з виправленою датою 24.10.2020 року.

Колегією суддів визнається необгрунтованим твердження в апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею проігноровано відсутність факту переховування ОСОБА_8 з посиланням на те, що сторона обвинувачення не надала жодних доказів що вживала заходи для встановлення місцезнаходження ОСОБА_8, а сам ОСОБА_8 звертався до НАБУ та САП та зазначав, що не має наміру уникати співробітництва з слідством і наголошував на готовності надати свідчення і приймати участь в слідчих діях.

Так, слідчим суддею враховано, що 08.08.2018 у зв`язку з розшуком ОСОБА_8 заведено оперативно-розшукову справу №106/2018 категорії «Розшук», провадження по якій здійснює старший детектив ОСОБА_10 .

Також слідчий суддя дав оцінку зверненню ОСОБА_8 з листом до НАБУ та САП від 13.01.2020, та дійшов правильного висновку, що ОСОБА_8, будучи достовірно обізнаним як про існування відносно нього кримінального провадження, так і про його розшук органами досудового розслідування, до України не повертався..

Посилання вапеляційній скарзіна те,що слідчимсуддею порушено принципиправової визначеності,оскільки слідчий суддя при аналогічних обставинах приймав протилежні рішення, а ініціювання стороною обвинувачення ідентичних клопотань про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 є грубим порушенням принципу правової визначеності та суперечить положенням КПК України і практиці ЄСПЛ, визнається колегією суддів неспроможним.

Так, раніше ухвалені рішення слідчого судді не є предметом даного апеляційного провадження, і крім того, відповідно до ч.1 ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Крім того, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Разом з тим, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, з чого слідує, що рішеннями слідчого судді не вирішується кримінально-правовий спір по суті, а тому рішення слідчого судді не можуть бути остаточними. Таким чином обрання ОСОБА_8 запобіжного заходуу виді тримання підвартою непорушує принципуправової визначеностіта принципуостаточності рішення«resjudicata».

Крім того, колегія суддів враховує і те, що положенням КПК України не встановлено заборону слідчому, прокурору повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту.

В зв`язку з цим звернення детектива НАБУ з клопотанням про обрання вищевказаного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 не суперечить вимогам КПК України.

Відповідно до п. 1 та п.2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4