Document No. 93216854

Справа № 991/9502/20

Провадження1-кс/991/9737/20

У Х В А Л А

25 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретарів судового засідання Черевач І.І., Заплатинської К.В., прокурора Гарванка І.М., адвоката Лисенка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Києві клопотання адвоката Лисенка Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42020000000000860 від 14.05.2020,,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника власників майна: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Лисенка Володимира Анатолійовича, в якому заявник прохає скасувати арешт, накладений ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі № 991/5345/20, в частині арешту грошових коштів у загальній сумі 3 394 500 гривень, 145 400 доларів США та 17 310 євро, а також арешт грошових коштів, в частині арешту 840 000 гривень, 20 500 доларів США та 200 000 гривень, накладений ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі № 991/5335/20.

В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокатом зазначається, що грошові кошти у загальній сумі 3 394 500 гривень, 145 400 доларів США та 17 310 євро, які були виявлені у чорній сумці під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , останньому не належать, а є власністю його батька - ОСОБА_1 . Так, на початку січня 2020 року, ОСОБА_1 продав належне йому право вимоги на квартиру у м. Полтава за 5 743 200 гривень. Вказану суму грошових коштів отримала його невістка, дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , яка в подальшому здійснила частковий їх обмін на іноземну валюту, а саме: придбала 84 400 доларів США та 7 310 євро (на загальну суму близько 2 348 700 гривень, згідно до курсу валюти на протязі відповідного часу). Крім того, за час свого життя ОСОБА_1 також накопичив грошові кошти у загальній сумі 61 000 доларів США та 10 000 євро, які різними частинами у період з 2005 по 2020 роки передав своєму синові - ОСОБА_4 на зберігання.

З приводу грошових коштів у загальній сумі 840 000 гривень, 20 500 доларів США та 200 000 гривень, які були вилучені з сейфу, розташованого у кімнаті відпочинку біля службового кабінету голови Кіровоградської ОДА, адвокат зазначає, що 840 000 гривень та 20 500 доларів США є частиною грошей від загальної суми у 1 500 000 гривень, яку ОСОБА_3 отримала у позику 14.01.2020 для використання у підприємницькій діяльності та на особисті потреби. Водночас грошові кошти у сумі 200 000 гривень, є особистою власністю ОСОБА_2 та були передані останньому, через брата ОСОБА_4 , за придбання ОСОБА_5 належного ОСОБА_2 автомобіля.

На підставі викладеного, у зв`язку з тим, що вказані грошові кошти не є власністю підозрюваного ОСОБА_4 , а є особистою власністю третіх осіб та до їх майна не може бути застосовано норм конфіскації майна, як виду покарання підозрюваного ОСОБА_4 , адвокат стверджує, що накладені арешти в цих частинах підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник власників майна - адвокат Лисенко В.А., подане клопотання підтримав та зазначив, що надані ним документи у повній мірі засвідчують право власності на вищезазначені грошові кошти за третіми особами. Підозрюваний ОСОБА_4 не є власником вилучених та арештованих коштів, арешт з яких просить скасувати сторона захисту. У зв`язку з тим, що до майна третіх осіб не може бути застосовано норми конфіскації майна, як виду покарання підозрюваного, обвинуваченого, просив клопотання задовольнити та скасувати арешти.

Прокурор Гарванко І.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що по-перше, вилучені грошові кошти могли бути перетворені підозрюваним з раніше отриманої неправомірної вигоди. По-друге, прокурор зазначив, що адвокатом не надано ніяких документів, які б підтверджували його слова, щодо права власності на грошові кошти, вилучені за місцем мешкання підозрюваного та з сейфу, що знаходиться у його кімнаті відпочинку підозрюваного, а тому посилання на те, що до них не може бути застосовано норми конфіскації майна, є недоведеним. Просив відмовити у задоволенні клопотання. Крім цього звернув увагу, що при розгляді цього питання в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, питання про приналежність грошових коштів іншим особам, вже розглядалося. Ніяких документів на підтвердження права власності на грошові кошти суду не надавалися, тому долучені до клопотання докази мають сумнівний характер. Також звернув увагу на те, що значна частина коштів з яких просять скасувати арешт перебувала у домоволодінні ОСОБА_4 , знаходились в чорній сумці і не мали ніякого розподілення, тобто кошти батька чи кошти родини ОСОБА_4 , що також викликає обгрунтовані сумніви у законності вимог адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному 14.05.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі № 991/5345/20, накладено арешт, окрім іншого, на грошові кошти, вилучені у чорній сумці у спальні будинку, під час проведення обшуку будинку, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:11:080:0060, а саме грошові кошти:

- номіналом 100 гривень у кількості 3 купюри,

- номіналом 200 гривень у кількості 6051 купюра,

- номіналом 1000 гривень у кількості 110 купюр,

- номіналом 100 доларів США у кількості 1442 купюри,

- номіналом 50 доларів США у кількості 6 купюр,

- номіналом 50 євро у кількості 200 купюр,

- номіналом 500 євро у кількості 13 купюр,

- номіналом 200 євро у кількості 4 купюри,

- номіналом 5 євро у кількості 2 купюри,

- номіналом 500 гривень у кількості 4148 купюр.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі № 991/5335/20, накладено арешт на майно, що було вилучено під час проведення обшуку приймальні, службового кабінету та кімнати відпочинку голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, окрім іншого, на:

- предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме 100 купюр із вказівкою номіналу 500 гривень кожна, загальною сумою 50 000 гривень;

- предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме 150 купюр із вказівкою номіналу 100 доларів США кожна, загальною сумою 11 500 доларів США;

- предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме 90 купюр із вказівкою номіналу 100 доларів США кожна, загальною сумою 9 000 доларів США;

- вісім пачок перев`язаних гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по 100 купюр, із вказівкою номіналу 500 гривень кожна, на загальну суму 400 000 гривень;

- дві пачки перев`язані гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по 100 купюр, із вказівкою номіналу 200 гривень кожна, на загальну суму 40 000 гривень;

- п`ятнадцять пачок перев`язаних гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по 100 купюр, із вказівкою номіналу 100 гривень кожна, на загальну суму 150 000 гривень;

- предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме сто купюр із вказівкою номіналу 1000 гривень кожна, загальною сумою 100 000 гривень;

- п`ять пачок перев`язаних гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по 100 купюр, із вказівкою номіналу 200 гривень кожна, на загальну суму 100 000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, правовою підставою для накладення арешту на вищезазначені грошові кошти було забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні із пояснень учасників, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, здійснюється за підозрою ОСОБА_4 у проханні надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, службовою особою, яка займає відповідальне становище, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого йому службового становища, та в одержанні такої неправомірної вигоди, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Так, санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає призначення карається у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 170 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна

Отже, накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення конфіскації такого майна, як виду покарання, є обґрунтованим.

З оскаржуваних рішень вбачається, що колегія суддів Вищого антикорупційного суду дійшла висновку, що виявлені під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 грошові кошти та грошові кошти, виявлені у приміщеннях Кіровоградської ОДА, якими користується ОСОБА_4 , є власністю підозрюваного.

Так, доводи адвоката стосовно того, що виявлені за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти у загальній сумі 3 394 500 гривень, 145 400 доларів США та 17 310 євро, є власністю батька підозрюваного - ОСОБА_1 , критично сприймаються слідчим суддею з огляду на наступне

По-перше, із наданих у судовому засіданні пояснень адвоката встановлено, що значна частина з вказаних грошових коштів була особисто отримана дружиною підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , як уповноваженою особою ОСОБА_1 , за результатами укладання від іменні останнього договору уступки права вимоги на нерухоме майно, розташоване у м. Полтава та в подальшому, ОСОБА_3 особисто здійснювала придбання за них валюти для зберігання майна ОСОБА_1 , а саме: придбала 84 400 доларів США та 7 310 євро. Іншу частину з вилучених грошових коштів, на твердження адвоката, ОСОБА_1 накопичив за своє життя та на протязі близько 15 років передавав синові частинами на зберігання.

Втім, відповідно до заперечень до протоколу обшуку, проведеного 25-26.06.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 повідомила детективам Національного антикорупційного бюро України, що усі винайдені за місцем проведення обшуку грошові кошти є її особистою власністю. Пояснень та відповідних документів, стосовно того, що виявлені грошові кошти є власністю ОСОБА_1 , під час обшуку не надавалося.

По-друге, у судовому засіданні стороною захисту не надано документів на підтвердження отримання ОСОБА_1 доходів, з яких можливо було б зробити відповідні фінансові заощадження, арешт з яких прохає скасувати заявник, в тому числі і задекларованих відповідно до чинного законодавства. Крім того, зберігання такої значної суми грошових коштів, особою, сім`я якого, на твердження адвоката, потребує постійного медичного догляду, є суперечливим.

Щодо позиції сторони захисту з приводу належності на праві особистою приватної власності грошових коштів у сумі 840 000 гривень та 20 500 доларів США дружині підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , що підтверджується наданим договором позики та розпискою від 14.01.2020, судом також сприймається критично з наступних підстав

Відповідно до наданого договору, він був укладений 14.01.2020, в той час як обшук за місцем відшукання грошових коштів проводився 25-26.06.2020 та остаточне питання про накладення на них арешту вирішувалося колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 16.07.2020 за участю представника та захисника. Втім, під час судового засідання, адвокатами договір позики, в обґрунтування належності майна ОСОБА_3 , не надавався (п. 4.14 ухвали від 16.07.2020 у справі № 991/5335/20), про його укладення захисники суду не повідомляли, а тому надання його стороною захисту під час вирішення питання про скасування арешту майна, сприймається слідчим суддею, як такий, що був складений виключно з метою скасування арешту такого майна.

Поряд з цим, на думку слідчого судді, викликає сумнів і той факт, що зберігання грошових коштів, отриманих ОСОБА_3 для особистої потреби, відбувалося на робочому місці її чоловіка - у сейфі, розташованому у кімнаті відпочинку голови Кіровоградської ОДА.

З приводу питання щодо належності грошових коштів у сумі 200 000 гривень брату підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , слідчий суддя зазначає, що ним не ставиться під сумнім факт продажу ОСОБА_2 автомобіля марки Volkswagen Jetta, VIN-код НОМЕР_1 , однак з наданих матеріалів достеменно не підтверджується, що частина відшуканих грошових коштів за місцем роботи ОСОБА_4 є саме тими грошовими коштами, які передавалися покупцем - ОСОБА_5 , підозрюваному ОСОБА_4 для подальшого їх передання братові, крім цього у договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 01.06.2020 у п. 5.1 закріплено, що покупець зобов`язаний в порядку та на умовах визначених цим Договором, зобов`язується сплатити ПРОДАВЦЮ ціну Транспортного засобу зазначену у п. 3.1. Договору. У вищенаведеному договорі продавцем виступає за Договором комісії від 01.06.2020 ТОВ «АЛЕКСАВТО-КІРОВОГРАД», а не ОСОБА_2 . За таких обставин твердження адвоката, що грошові кошти безпосередньо передавалися покупцем ОСОБА_4 не відповідає долученим письмовим доказам.

Підсумовуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що наведені у клопотанні аргументи, як підстава для скасування арештів майна, є виключною лінією захисту, а тому правових підстав для його задоволення не встановлено.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката Лисенка Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі № 991/5345/20 та ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі № 991/5335/20, по кримінальному провадженню № 42020000000000860 від 14.05.2020 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак