- Presiding judge (HACC) : Fedorak L.M.
- Judge (HACC) : Maslov V.V., Strohyi I.L.
- Secretary : Bykova K.V.
- Prosecutor : Perov A.V.
Справа № 757/7845/19-к
1-кп/991/114/19
УХВАЛА
27 листопада 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - Федорак Л.М.,
судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,
секретар судового засідання - Бикова К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БАРСЕЛОНА» (далі - ТОВ «ФК «БАРСЕЛОНА») про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015110000000121 по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матвіїв Курган Ростовської область Російської Федерації, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 388 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кишинів Республіки Молдова, що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст.27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення прокурор Перов А.В.,
а також представника третьої особи, щодо
майна якої вирішується питання про арешт адвоката Комлєва С.В.,
в с т а н о в и в:
1.У провадженні Вищого антикорупційного суду (далі - суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
2.02 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання адвоката Комлєва С.В. в інтересах ТОВ «ФК «БАРСЕЛОНА» про скасування арешту майна належного останньому, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у даному провадженні, зокрема, на нежилі приміщення з № 1 по № 34 (групи приміщень №52) (в літ. А) загальною площею 535,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 .
3.В обґрунтування клопотання адвокат Комлєв С.В. вказує, що накладення арешту на зазначене майно з метою збереження речових доказів є безпідставним, адже таке майно не відповідає критеріям речових доказів, що визначені у ст. 98 КПК України. Також зазначив, що майно не могло бути арештоване з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки, на його переконання, спеціальній конфіскації підлягає виключно майно засудженого, а не майно окремої юридичної особи. До того ж, 29 вересня 2020 року між ТОВ «ФК «БАРСЕЛОНА» та ТОВ «САУСПАЛЬМ» було укладено попередній договір купівлі-продажу арештованого майна, однак відповідний захід забезпечення кримінального провадження перешкоджає укладенню основного договору, відповідно його клієнт несе обтяження.
4.У судовому засіданні адвокат Комлєв С.В. клопотання підтримав, додав, що арешт було накладено у кримінальному провадженні з метою спеціальної конфіскації майна підозрюваної ОСОБА_3 . Однак остання на сьогоднішній день уже не є фігурантом даного провадження. До того ж, підприємницька діяльність ТОВ «ФК «БАРСЕЛОНА» полягає у тому, що воно скупляє проблемні активи з тим, щоб їх продати. Проте, внаслідок накладеного арешту товариство не може реалізувати такі.
5.Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що арешт накладено обґрунтовано та у його застосуванні потреба не відпала.
6.Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.
7.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
8.З огляду на викладене, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження, у разі якщо буде доведено, що у подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
9.А тому, суду належить перевірити, чи арешт накладався обґрунтовано та чи у ньому не відпала потреба з огляду на мотиви, викладені у клопотанні. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для скасування арешту за змістом ч. 1 ст. 174 КПК України покладається на особу, яка звернулась із відповідним клопотанням.
10.Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року накладено арешт на нежилі приміщення з № 1 по № 34 (групи приміщень №52) (в літ. А) загальною площею 535,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 . Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року наведена ухвала залишена за результатами апеляційного перегляду без змін.
11.При цьому, арешт накладався шляхом заборони розпорядження майном з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.
12.Суд вважає, що такий арешт було накладено обґрунтовано, з огляду на таке.
13.Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України (в редакції, чинній на час накладення арешту) було встановлено, що з метою забезпечення спеціальної конфіскації арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. При цьому, відповідно п. 4 зазначеної норми спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема, були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
14.В ухвалі апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року зазначалось, що арештоване майно використовувалось в якості офісу злочинної організації, зокрема, із наведених приміщень здійснювалось надсилання податкової звітності управління системи «Клієнт-Банк» підконтрольних злочинній організації товариств, а також за вищезазначеною адресою доставлялася готівка, отримана внаслідок легалізації грошових коштів, незаконно здобутих від реалізації природного газу за заниженими цінами, а тому у суду були наявні підстав вважати, що воно використовувалось як засіб вчинення кримінального правопорушення.
15.Слід зазначити, що КПК України не визначає поняття «засоби вчинення кримінального правопорушення».
16.Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. В тому числі, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
17.Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини не можна уникнути ситуації, коли багато законів викладені термінами, які є, тією чи іншою мірою, неясними і тлумачення та застосування яких є питанням практики (справа «Коккінакіс проти Греції (Kokkinakis v. Greece), рішення від 25 травня 1993 року, заява № 14307/88, п. 40). Наскільки чітко не були б сформульовані правові положення, завжди існує елемент судового тлумачення, оскільки завжди існує потреба у роз`ясненні спірних питань та в пристосуванні до зміни обставин (справа «Кафкаріс проти Кіпру» (Kafkaris v. Cyprus) [ВП], рішення від 12 лютого 2008 року, заява № 21906/04, п. 141). При цьому, засоби тлумачення не вичерпуються судовим тлумаченням, але включають, зокрема, аналіз наукової літератури (справа «Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany) [ВП], рішення від 12 липня 2007 року, заява № 74613/01).
18.Зважаючи на те, що Верховний Суд не висловлював висновків щодо застосування норм закону, які оперують поняттям «засоби вчинення кримінального правопорушення», то суд вважає за можливе вдатись до аналізу наукової літератури.
19.Так, доктрина кримінального права відносить засоби і знаряддя до об`єктивних ознак складу злочину та розрізняє їх. Узагальнюючи відповідні напрацювання, на переконання суду, найбільш змістовним є визначення знаряддя вчинення злочину як предметів матеріального світу, що використовуються для руйнівного впливу на предмет злочину та/або для спричинення фізичної шкоди, які повністю знаходяться під контролем свідомості і волі особи, що їх використовує для безпосереднього вчинення діяння, зменшуючи кількість зусиль або шляхом концентрації сили. В той час, як засоби вчинення злочину - це різноманітні речовини, предмети, гази та інше, хімічні (отрута), фізичні (електричний струм, радіація), біологічні (інфекційні хвороби) та інші, властивості яких використовуються в процесі вчинення злочину для створення сприятливих умов його реалізації і полегшення процесу його виконання і не знаходяться під повним контролем свідомості і волі суб`єкта.
20.З огляду на викладене, арештоване майно підпадає під критерії засобів вчинення злочину.
21.При цьому, арешт накладався на майно третьої особи - ТОВ «Майдан-Плаза» з огляду на те, що в період вчинення розслідуваних злочинів ОСОБА_3 , яка підозрювалась у вчиненні злочинів у співучасті із обвинуваченим у даному провадженні ОСОБА_1 , була одноосібним засновником ТОВ «Майдан-Плаза», а тому арешт на майно третьої особи був накладений відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України обґрунтовано.
22.Відповідно, посилання адвоката Комлєва С.В. на те, що арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації може бути накладений тільки на майно обвинуваченого не ґрунтується на вимогах закону, а посилання на правову позицію ВС у справі № 676/2199/19 є нерелевантним.
23.Слід зазначити, що з підстав забезпечення спеціальної конфіскації потреба в арешті також не відпала.
24.Так, на разі у кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінальних правопорушень, за які можливе застосування спеціальної конфіскації.
25.Те, що ОСОБА_3 не є обвинуваченою у цій справі не впливає на необхідність арешту, адже арешт було накладено на майно третьої особи - ТОВ «Майдан-Плаза». Так само, на зазначене не впливає укладення 29 вересня 2020 року ТОВ «ФК «БАРСЕЛОНА» із ТОВ «САУСПАЛЬМ» попереднього договору купівлі-продажу арештованого майна. Щодо цього, адвокат зазначає, що згідно із вимогами п. 13 даного договору, у разі, якщо у строк до 29 жовтня 2020 року основний договір з вини продавця не буде укладений, останній сплачує покупцю штраф у розмірі 25 % від вартості майна, що згідно із умовами договору становить 3 232 961 гривню.
26.Однак зазначене, на переконання суду, не є підставою для скасування арешту нерухомого майна. Оскільки ТОВ «ФК «БАРСЕЛОНА», будучи обізнаним про обтяження, пов`язане із арештом майна, що є предметом попереднього договору купівлі-продажу, свідомо погодилось на встановлення штрафних санкцій за невиконання його умов, таким чином, усвідомлено створивши обставини застосування до нього заходів відповідальності та неможливості укладання основного договору.
27.До того ж, cпроба ТОВ «ФК «БАРСЕЛОНА» продати арештоване майно свідчить про наявність ризиків його втрати. А тому, наведене вказує якраз на необхідність арешту майна з метою запобігання можливості його відчуження.
28.Щодо того що ТОВ «ФК «БАРСЕЛОНА» несе обтяження через неможливість відчуження такого майна, то ТОВ «ФК «БАРСЕЛОНА» свідомо погодилось на такі обтяження, адже придбаваючи право на арештоване майно згідно з договором від 01 листопада 2019 року, було обізнане про його арешт, оскільки відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 25 лютого 2019 року.
29.Також, спосіб арешту, обраний судом, є найменш обтяжливий - заборона розпорядження.
30.Що ж стосується накладення арешту майна з метою збереження речових доказів, то відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
31.Зважаючи на те, що майно, як уже зазначалось, арештовувалось як офіс злочинної організації, то, на переконання суду, воно містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Адже відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
32.Що ж стосується посилань адвоката Комлєва С.В. на положення п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України про необхідність повернення речових доказів, що не містять слідів кримінального правопорушення, то вказане положення не підлягає застосуванню, адже арештоване майно не вилучалось.
33.З огляду на зазначене, у задоволенні клопотання належить відмовити.
34.На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 170, 174, 369-372, 375, 376 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БАРСЕЛОНА» про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак