Document No. 93457929

Справа № 425/3312/17

1-кп/991/168/19

УХВАЛА

03 грудня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганский О.Ю.,

прокурор - Мусіяка В.В.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисники - Постернак О.Г., Готін О.М.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 52017000000000675, стосовно обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хомутовка, Хомутовського району, Курської області, Російської Федерації, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2019 року призначено підготовче судове засідання у зв`язку із надходженням обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні № 52017000000000675, стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

2.У підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта чи наявності підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, зокрема, про закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.

3.Прокурор просив суд призначити судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, посилаючись на відповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального законодавства та відсутність підстав для направлення обвинувального акта до іншого суду для визначення підсудності, закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акта прокурору.

4.Захисник Постернак О.Г. заявив клопотання про закриття зазначеного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки закінчився визначений ст. 219 КПК України строк досудового розслідування.

5.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11 березня 2020 року у задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено.

6.Захисник Готін О.М. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

7.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 травня 2020 року у задоволенні вказаного клопотання судом також було відмовлено.

8.Інші клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, закриття провадження, затвердження угоди чи направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності суду не заявлялись.

9.Таким чином, заслухавши позицію прокурора, обвинуваченого, його захисників, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 відповідно до ст. 33-1 КПК України підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки у цьому кримінальному провадженні висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та наявна умова, визначена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Підстави для прийняття рішень про затвердження угоди, закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності відсутні. Обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, що містяться у ст. 291 КПК України.

10.Не встановивши підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд, керуючись ч. 1 ст. 315 КПК України, перейшов до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

11.У зв`язку із цим, судом було з`ясовано думку учасників судового провадження щодо необхідних підготовчих дій.

12.Прокурор просив провести судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, з викликом учасників судового провадження. Також прокурор просив суд прийняти заявлений ним цивільний позов до розгляду у кримінальному провадженні.

13.Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники вважали за можливе провести судовий розгляд у відкритому судовому засіданні. Заявлений прокурором позов просили повернути прокурору, оскільки останній не підтвердив підстави для представництва.

14.Також, захисниками обвинуваченого було подано низку скарг на рішення слідчого і прокурора.

15.Крім того, захисник Постернак О.Г. подав клопотання, згідно з яким просив витребувати від Офісу Генерального прокурора відомості з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань про кримінальні провадження.

16.Прокурором та стороною захисту були заявлені клопотання про виклик свідків.

17.Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у даному кримінальному провадженні, який здійснювати у відкритому судовому засіданні.

18.Ухвалами суду, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, судом було задоволено клопотання сторін про виклик свідків.

19.Також судом було відмовлено у задоволенні скарг на рішення прокурора та слідчого, поданих стороною захисту.

20.Розглядаючи питання щодо прийняття цивільного позову прокурора до розгляду, суд виходить із такого.

21.У даній справі прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод».

22.Обставин, які б вказували на невідповідність даного позову вимогам процесуального законодавства, з точки зору його оформлення, судом не встановлено.

23.Сторона захисту стверджувала про те, що прокурором не зазначено достатніх підстав для представництва інтересів держави, які обумовлюють можливість звернення до суду з вказаним позовом.

24.У цьому зв`язку суд зазначає таке.

25.Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених у Законі України «Про прокуратуру» (ч. 3, 4 ст. 128 КПК України).

26.Цій нормі кореспондують положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.

27.Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

28.Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

29.Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 56 ЦПК України).

30.З системного аналізу наведених норм можна зробити висновок, що прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні має вказати чи наявний орган державної влади, орган місцевого самоврядування або інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження звертатись з позовом за захистом порушених інтересів держави.

31.Якщо такий орган наявний, то прокурор має обґрунтувати обставини, які вказують на те, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист цих інтересів.

32.Даючи оцінку тому, чи є достатні підстави для представництва прокурором інтересів держави у цьому кримінальному провадженні, шляхом звернення з позовом, суд бере до уваги висновки, викладені у постанові ВП ВС від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

33.Так, згідно з вказаною постановою бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

34.У позові прокурор зазначає, що внаслідок злочину Державному підприємству «Науково - виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» було спричинено збитки, тим самим порушено інтереси держави.

35.Також, під час підготовчого судового засідання прокурор на підтвердження підстав для представництва посилався на те, що Державне підприємство «Науково - виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» належить до сфери управління Мінекономіки, яке єорганом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження звертатись з позовом за захистом порушених інтересів держави у даному кримінальному провадженні, але вказаний орган у продовж розумних строків не здійснює захист цих інтересів.

36.З метою підтвердження відповідних обставин прокурор надав суду листи від 23.09.2020 №16-18118-17, 17 листопада 2020 року №16-18118-17 направлені на адресу Мінекономіки та лист-відповідь міністерства від 5 жовтня 2020 року №2432-02/60241-05.

37.Зі змісту вказаних листів судом встановлено, що прокурор звертався до Мінекономіки з повідомленням про наявність підстав для пред`явленняпозову з метою захисту порушених інтересів держави. Проте, упродовж двох місяців з дня одержання відповідного повідомлення прокурора, вказаний орган самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави та не направив прокурору аргументованого повідомлення про відсутність підстав для такого звернення, а лише спрямував до Державного підприємства «Науково - виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» лист з проханням розгляду можливості подання цивільного позову щодо відшкодування завданих підприємству збитків.

38.Зазначені обставини, на переконання суду, вказують на те, що Мінекономіки у продовж розумного строку не здійснило дій щодо захисту інтересів держави, в особі Державного підприємства «Науково - виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», а тому прокурор має достатні правові підстави для предявлення позову у цьому кримінальному провадженні.

39.Таким чином, цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні в інтересах держави в особі Державного підприємства «Науково - виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням слід прийняти до розгляду в одному провадженні з обвинувальним актом.

40.Розглядаючи клопотання захисника Постернака О.Г., згідно з яким останній просив витребувати від Офісу Генерального прокурора відомості з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про кримінальні провадження № 42016040010000006, 42016040010000044, 42016160690000050, 42016160690000051, 42016160690000096, 52017000000000675, суд виходить із такого.

41.У вказаному клопотанні захисник просить витребувати відомості в розрізі повної інформації з ЄРДР по розділам: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли», у тому числі з підвкладками «Зміни» вкладок «Правопорушення» та «Правопорушники» розділу «Кримінальні правопорушення».

42.Разом із тим, під час підготовчого судового засідання 25 травня 2020 року захисником Постернаком О.Г. вже заявлялось клопотання про витребування частини вказаних відомостей, яке судом було задоволено.

43.На виконання ухвали суду Офісом Генерального прокурора були надані витребувані відомості в розрізі повної інформації з ЄРДР по розділам: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли».

44.Підстав для повторного витребування цих відомостей суд не вбачає.

45.Також, суд зазначає, що посилання захисника на необхідність додаткового витребування інформації з ЄРДР по підвкладці «Зміни» належним чином не обґрунтовані.

46.Захисником у клопотанні не наведено переконливих аргументів, які б вказували, що вже витребуваної інформації є недостатньо для встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

47.Мотиви, викладені у цьому клопотанні, загалом ідентичні до тих, які були наведені у попередньому клопотанні захисника.

48.Крім вказаних мотивів, під час розгляду клопотання захисник зазначив, що захист бажає встановити як змінювалась фабула кримінального правопорушення для того, щоб пересвідчитись, чи здійснювалось досудове розслідування в рамках кримінального провадження та щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 .

49.Проте такі аргументи видаються суду непереконливими, оскільки ЄРДР не містить фабули кримінального правопорушення, а містить лише дані щодо короткого викладу обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення). При цьому зміна цих обставин не вказує на початок чи завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

50.Для перевірки обставин щодо початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні захист може використовувати відомості, які вже були витребувані судом.

51.За таких обставин у задоволенні клопотання захисника Постернака О.Г. слід відмовити.

52.Крім того, за результатами підготовчого судового засідання, суд, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 314, ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення інформацією, що характеризує ОСОБА_1 вважає за необхідне доручити органу пробації скласти щодо обвинуваченого досудову доповідь.

53.З урахуванням вищевикладеного, керуючись положеннями ст. 33-1, 194, 200, 291, 314-316, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Призначити у кримінальному провадженні стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, просп. Перемоги, 41), о 12 год 30 хв 10 грудня 2020 року.

Доручити органу пробації скласти у строк до 3 січня 2021 року досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні в інтересах держави в особі Державного підприємства «Науково - виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням прийняти до розгляду в одному провадженні з обвинувальним актом.

У задоволенні клопотання захисника Постернака О.Г. про витребування документів від Офісу Генерального прокурора відмовити.

Викликати для участі у судовому розгляді учасників судового провадження: прокурора, обвинуваченого, його захисників, представника цивільного позивача.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак