- Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
- Judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
- Secretary : Finko Yu.V.
Справа № 991/8819/20
Провадження № 1-кс/991/9635/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2020 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р. за участю секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
розглянувши в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву адвоката Харченка Ігора Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко Віри Володимирівни від розгляду клопотання про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. перебуває справа № 991/8819/20 (провадження № 1-кс/991/9047/20) за клопотанням прокурора другого відділу управління процесуального керівництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Мусіяки В.В. про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016.
16.11.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката Харченка І.Є. в інтересах ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від розгляду справи № 991/8819/20.
За ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя цього ж суду.
В порядку ст. 35 КПК України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Хамзіна Т.Р.
І. Доводи заяви.
У своїй заяві адвокат Харченко І.Є. зазначає, що 07.10.2020 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) було заявлено клопотання про накладення грошового стягнення. Підставою для стягнення прокурор зазначив неявку ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 28.09.2020 та 01.10.2020.
Заявник стверджує, що важливе значення у розгляді вказаного клопотання займає додержання слідчою суддею вимог КПК України під час повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду клопотання. Відповідно до наявних в матеріалах справи листів ОСОБА_1 , на його думку, слідчою суддею не було дотримано вимог щодо змісту та форми виклику, встановлених ч. 5 ст. 115, ч. 8 ст. 135 та п.п. 4,7,8 ч. 1 ст. 137 КПК України.
Адвокат Харченко І.Є. вказує, що будучи заінтересованою у підтвердженні законності своїх дій та, захищаючи свої «повістки», слідча суддя Михайленко В.В. вимушена відкинути аргумент про відсутність у ОСОБА_1 процесуальних обов`язків. Тобто, результат оцінки слідчою суддею головного аргументу сторони захисту наперед відомий, що, за твердженням заявника, викликає обґрунтований сумнів у неупередженості слідчої судді та вимагає її відводу.
Також заявник вважає, що слідча суддя Михайленко В.В. замість передачі отриманого від прокурора клопотання на автоматизований розподіл самовільно прийняла дане клопотання до свого розгляду, чим істотно порушила вимоги КПК України.
На думку адвоката Харченка І.Є. слідча суддя Михайленко В.В. всупереч передбаченій КПК Україні процедурі, самостійно обрала себе для розгляду клопотання про накладення на ОСОБА_1 грошового стягнення, а в подальшому, намагаючись сховати свої незаконні дії забезпечила розподіл справи знову на себе, а тому існують обґрунтовані сумніви у її неупередженості. Вказані вище обставини стали підставою для подання заяви про відвід слідчої судді Михайленко В.В.
ОСОБА_1 та його захисник адвокат Харченко І.Є. були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання щодо розгляду заяви про відвід, однак для участі під час судового розгляду вони не з`явились.
Прокурор Мусіяка В.В. не з`явився для участі під час розгляду заяви про відвід, жодних пояснень не надав.
Слідча суддя Михайленко В.В, якій заявлено відвід, у судове засідання не прибула, правом надати пояснення не скористалася.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Всім учасникам було повідомлено про дату, час та місце судового засідання, і надана можливість надати пояснення. Відсутність всіх учасників не перешкоджає проведенню судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
ІІ. Обставини, встановлені суддею.
23.09.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Брояки С.В., погоджене прокурором САП Мусіякою В.В., про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 . Згідно з протоколом автоматизованої системи суду клопотання розподілене на розгляд слідчій судді Михайленко В.В.
В межах розгляду цього клопотання 07.10.2020 (справа № 991/7905/20, провадження № 1-кс/991/8125/20) до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП Мусіяки В.В. про накладення на підозрюваного ОСОБА_1 грошового стягнення у зв`язку з невиконанням ним процесуальних обов`язків.
Під час судового засідання 19.10.2020 у справі № 991/7905/20 підозрюваним було заявлено відвід слідчій судді Михайленко В.В. з мотивів упередженості та заінтересованості.
Розгляд цієї заяви було здійснено суддею Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д. 23.10.2020. За результатом розгляду було відмовлено у задоволенні заяви про відвід.
Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від 26.10.2020 матеріали за клопотанням прокурора було виділено в окреме провадження та передано для подальшої реєстрації в автоматизованій систем документообігу суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.10.2020 клопотання про накладення грошового стягнення було передано для розгляду у судовій справі № 991/8819/20 (провадження № 1-кс/991/9047/20) слідчій судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
Розгляд клопотання було призначено на 29.10.2020.
Під час судового засідання 29.10.2020 у справі № 991/8819/20 підозрюваний ОСОБА_1 заявив слідчій судді Михайленко В.В. відвід та зачитав текст доповнень до клопотання про відвід слідчої судді Михайленко В.В. від 29.10.2020, що міститься у матеріалах справи та долучив доповнення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від 02.11.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід було відмовлено.
В подальшому розгляд клопотання було відкладено на 20.11.2020.
16.11.2020 адвокат Харченко І.Є., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав заяву про відвід слідчої судді Михайленко В.В. від участі у розгляді клопотання прокурора про накладення на ОСОБА_1 грошового стягнення в рамках провадження № 991/8819/20.
ІІІ. Оцінка та висновки судді.
Чинний кримінальний процесуальний закон України передбачає можливість відводу слідчого судді від розгляду справи за наявності обставин, які виключають його участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Однак вичерпного переліку цих обставин процесуальний закон не містить. Отже особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу ж після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.
Так адвокатом Харченко І.Є. було заявлено відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. у межах справи щодо розгляду клопотання про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді. А якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.
Можливі дві ситуації, коли можуть виникнути сумніви в неупередженості суду:
- перша носить функціональний характер і стосується, наприклад, здійснення різних функцій в рамках судового процесу одним і тим же особою або ієрархічних чи інших зв`язків з іншим учасником судового розгляду;
- друга носить особистий характер і обумовлена поведінкою суддів в конкретній справі. (рішення «Кіпріану проти Кіпру» [ВП] (Kyprianou v. Cyprus) [GC], заява № 73797/01, пункт 121, ЄСПЛ 2005-XIII).
Адвокат Харченко І.Є. вказує такі підстави для відводу слідчої судді Михайленко В.В. від розгляду клопотання про накладення грошового стягнення:
- наперед виражена негативна оцінка доводів сторони захисту;
- розгляд клопотання без проходження процедури визначення судді автоматизованою системою документообігу суду.
Дослідивши доводи заяви та матеріали справи № 991/8819/20, суддя вважає недоведеним факт упередженості слідчої судді Михайленко В.В. під час розгляду клопотання про накладення грошового стягнення та порушення під час розподілу справ.
1)Щодо існування наперед сформованої позиції слідчого судді.
Адвокат Харченко І.Є. вказує, що підставою для накладення грошового стягнення у клопотанні прокурора визначена неявка підозрюваного ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 28.09.2020 та 01.10.2020. На його думку, неявка підозрюваного була спричинена недотриманням слідчою суддею Михайленко В.В. вимог щодо виклику особи для участі в розгляді справи. Заявник вважає, що слідча суддя Михайленко В.В. заінтересована у підтвердженні законності своїх дій, а тому оцінка нею головного аргументу сторони захисту наперед відома.
Суддя вважає, що зазначені заявником аргументи не свідчать про наявність сформованої позиції слідчої судді Михайленко В.В. щодо розгляду по суті клопотання про накладення грошового стягнення.
КПК України чітко визначає способи та засоби, які повинні використовуватись для повідомлення сторін у справі про судовий розгляд. Обраний слідчим суддею спосіб виклику особи для участі у судовому засіданні та причини явки чи неявки за результатами такого виклику оцінюються у кожному конкретному випадку.
Викладені у клопотанні прокурора підстави для накладення грошового стягнення є позицією сторони обвинувачення у кримінальному провадження, а не позицією, яка була підтримана суддею, адже розгляд цього клопотання по суті не було здійснено. Заявником висловлюється не підтверджене припущення. Ним не було доведено наявність сформованої позиції слідчої судді Михайленко В.В. щодо оцінки підстав та причин неявки ОСОБА_1 , а дії, які вчиняються слідчою суддею Михайленко В.В. для виклику представників сторони захисту для розгляду клопотань у межах кримінально провадження № 42016161010000308 від 03.10.2016, є умовою проведення належного судового розгляду клопотання по суті за участі всіх учасників справи.
2)Щодо розподілу клопотання без процедури визначення автоматизованою системою документообігу суду.
Адвокат Харченко І.Є. зазначає, що слідча суддя Михайленко В.В. замість передачі отриманого від прокурора клопотання на автоматизований розподіл самовільно прийняла дане клопотання до свого розгляду, чим істотно порушила вимоги КПК України.
Суддя не погоджується з такими доводами заявника.
З матеріалів справи вбачається, що клопотання про накладення грошового стягнення було подано у справі № 991/7905/20, у якій здійснювався розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу.
У подальшому слідча суддя Михайленко В.В. ухвалою від 26.10.2020 виділила із справи № 991/7905/20 матеріали провадження за клопотанням прокурора САП Мусіяки В.В. про накладення на підозрюваного ОСОБА_1 грошового стягнення в окреме провадження та передала матеріали для подальшої реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду. На підставі цього судового рішення протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 26.10.2020 клопотання про накладення грошового стягнення було передану для розгляду слідчої судді Михайленко В.В. у межах справи № 991/8819/20, провадження № 1-кс/991/9047/20.
Також згідно ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень.
Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (ч. 6 ст. 35 КПК України).
Відповідно до п. 2.3.45 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції, затвердженої Рішенням Ради суддів України від 15.06.2016, клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.
Згідно із Засадами використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду передача судової справи раніше визначеному слідчому судді проводиться шляхом автоматизованого розподілу зокрема щодо заяв, клопотань, скарг по одному кримінальному провадженню (підпункт 12.7 пункту 12).
Тобто порушення встановленого порядку визначення слідчого судді під час розгляду клопотання про відвід не знайшли свого підтвердження.
З наведеного вбачається, що розгляд клопотання про накладення арешту на даний момент здійснюється у межах окремої справи, а її розподіл було здійснено автоматизованою системою документообігу суду відповідно до вимог чинним нормативних актів. Тому у судді відсутні підстави вважати, що розподіл вказаного клопотання було здійснено з порушенням вимог КПК України та самовільно слідчою суддею Михайленко В.В .
За результатами розгляду заяви про відвід суддя дійшов до висновку про недоведеність заявником суб`єктивної чи об`єктивної упередженості слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. під час розгляду справи № 991/8819/20. Неупередженість судді не була спростована. Також заявник не довів факт порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи № 991/8819/20.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що підстави для відводу слідчої судді Михайленко В.В. відсутні.
Керуючись ст. ст. 75, 81, 85, 369, 372 КПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви адвоката Харченка Ігора Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко Віри Володимирівни від участі у розгляді клопотання прокурора про накладення на ОСОБА_1 грошового стягнення в рамках провадження №9918819/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Р. Хамзін