Search

Document No. 93487462

  • Date of the hearing: 29/12/2020
  • Date of the decision: 29/12/2020
  • Case №: 991/9615/20
  • Proceeding №: 52018000000000619
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
  • Secretary : Zubritskoi A.M.

Справа № 991/9615/20

Провадження1-кс/991/9852/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

заявника ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ про закриття кримінального провадження № 52018000000000619 від 25.06.2018 за ч. 1 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИЛА

До слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3, на постанову детектива Національного бюро ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 52018000000000619 від 25.06.2018 року. Постанова була прийнята 04.11.2020 року. Скаржник просить скасувати цю постанову

23 листопада 2020 року слідча суддя постановила ухвалу про відкриття провадження по скарзі, оскільки скарга відповідає формальним вимогам ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), була подана скаржником з дотриманням правил підсудності та у встановлений законом строк.

Обґрунтування скарги

Скаржник зазначає, що кримінальне провадження здійснювалось за фактом можливого вчинення злочину службовими особами прокуратури Волинської області, за попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст. 364 КК України .

04 листопада 2020 року детектив НАБУ Догойда виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях керівництва прокуратури Волинської області, в тому числі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 364 КК України. Як зазначає скаржник, ця постанова не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України, яка складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обгрунтування та посилання на положення КПК України. Посилається на Лист ВССУ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, у висновках якого передбачені не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження, а й підстави для його закриття.

Скаржник вважає,що розслідуванняу кримінальномупровадженні №№ 52018000000000619від 25.06.2018за ч.1ст.364КК Українибуло неналежним.Зокрема,детектив недослідив жодногофакту,наведеного ниму заявіпро вчиненнякримінального правопорушення.Посилається нате,що допитаніслідчі тапрокурори з їхже слів,не отримувалижодних незаконнихвказівок відкерівництва прокуратуриВолинської області.Не булодосліджено,які самедії вчиняликерівники прокуратуриВолинської області ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зприводу неналежногорозслідування кримінальнихпроваджень.Чому нереагували надесятки зверненьзаявника зцього приводу,чи відповідалиїхні діїінтересам службиі покладенихна нихобов`язків.Детектив недослідив втратучастини матеріалівкримінального провадження,на якепосилається,не встановивчи взагалімав місцецей факт,хто уцьому винені ненавів жодногодоказу,який биспростував твердженняпро цезаявника.При цьомузазначив,що заявниквказував навтрату матеріалівкримінального провадження№42013020130000034,а нетого прояке вказувавсвідок ОСОБА_11 .З цьогоприводу свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не булидопитані.Детектив невстановив всіхслідчих тапрокурорів,які причетнідо розслідуваннякримінальних проваджень,наведених узаяві прозлочин,не допитавїх.Не дослідивматеріали усіхцих кримінальнихпроваджень.Також зазначив,що детектив ОСОБА_4 не виконавналежним чиномухвали слідчихвід 24.01.2019,06.12.2017,08.10.2020.

Так, на думку заявника детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні №52018000000000619 від 25.06.2018 необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме:

-надати належну оцінку фактам того, чому розслідування наведених в заяві кримінальних проваджень триває по 3-6 років та підстави неодноразового відновлення судами досудового розслідування у зазначених заявником кримінальних провадженнях;

-здійснити тимчасовий доступ до матеріалів кримінальних проваджень №42016030000000130 від 22.06.2016 за ч.1 ст. 367 КК України, № 42016030000000078 від 21.04.2016 за ч.2 ст.28, ч.4 ст.190 КК України, № 12016030130000490 від 30.05.2016 за ч.1 ст.191 КК України, № 12014030000000315 від 26.09.2014 за ч.4 ст.358, ч.1 ст.209КК України, № 1201503000000039 від 06.02.2015 за ст.ст.190, 191, 246 КК України, № 42013020130000034 від 11.07.2013, наглядовим провадженням по них, а також до матеріалів за зверненнями заявника до керівництва прокуратури Волинської області з метою підтвердження чи спростування фактів, на які посилається заявник;

-допитати слідчих та прокурорів, які причетні до розслідування вищевказаних проваджень (зокрема слідчих СВ Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_15 та ОСОБА_16, слідчого СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_17, прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_18 та інших прокурорів Луцької місцевої прокуратури та прокуратури Волинської області) з приводу наведених заявником обставин, а саме їх бездіяльності і затягування слідства на два роки;

-дослідити всі факти і обставини, наведені в заяві про вчинення кримінальних правопорушень

-проаналізувати і дослідити додатки до заяви скаржника від 25.04.2018, які на його думку підтверджують факти зловживання владою і службовим становищем керівництвом і посадовими особами прокуратури Волині, щодо покривання незаконних дій підлеглих, фінансових махінацій, рейдерського захоплення господарства і його повного знищення за сприяння прокурорів і слідчих;

-провести додатковий допит заявника у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 .

Доводи сторін

У судовому засіданні скаржник підтримав свою скаргу, та попросив її задовольнити.

Детектив ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, просив скаргу розглянути без його участі. Надав матеріали кримінального провадження № 52018000000000619 від 25.06.2018 та письмові запереченняхна скаргузаявника .Взапереченнях зазначено, що зарезультатами проведеногодосудового розслідуванняне здобутодоказів напідтвердження обставин,наведених взаяві скаржникапро кримінальнеправопорушення,навпаки йогодоводи спростованідоказами,здобутими вході досудовогорозслідування,він здійснив необхідні заходи для належного розслідування, посилаючись на законність своїх дій відносно здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000619 від 25.06.2018 та прийняття оскаржуваної постанови та вважає постанову про закриття кримінального провадження законною та обґрунтованою.

Мотивація суду

Розглянувши матеріали скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження № 52018000000000619 заслухавши доводи скаржника, слідча суддя дійшла до таких висновків.

25.06.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_19, якою було зобов`язано внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3, за № 52018000000000619 внесено до ЄРДР відомості щодо вчинення кримінального правопорушення службовими особами прокуратури Волинської області за ч.1 ст.364 КК України.

Слідча суддя встановила, що 04.11.2020 року детектив НАБУ ОСОБА_4, який входить до групи детективів у кримінальному провадженні №52018000000000619 від 25.06.2018 року, прийняв постанову про закриття кримінального провадження.

Заявником у заяві про злочин вказувалось на можливі протиправні дії службових осіб прокуратури Волинської області, які, на його думку, мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченогост. 364 КК України. Зокрема, ОСОБА_3 зазначив, що працівники прокуратури Волинської області ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, перебуваючи на посадах прокурора області, першого заступника та заступника прокурора області відповідно, умисно приховують некомпетентність своїх підлеглих під час розслідування та здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях №42016030000000130 від 22.06.2016, № 42016300000000078 від 21.04.2016, №12016030130000490 від 30.05.2016, № 12014030000000315 від 26.09.2018 та №12015030000000029 від 06.02.2018, не бажають рахуватись з покладеними на них службовими обов`язками, та маючи необхідні повноваження (зокрема, щодо доручення розслідування іншому органу, надання вказівок, скасування незаконних постанов слідчих та прокурорів, координації діяльності правоохоронних органів, проведення спільних нарад тощо), умисно не вчиняють заходів до забезпечення ефективного досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях, з метою одержання неправомірної вигоди нематеріального характеру для себе та для осіб, які проводили розслідування. Протиправною бездіяльністю вказані особи завдали істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам потерпілим від злочинів та ОСОБА_3 . У вказаній постанові детективом зазначалось про таке:

Відповідно до проведених оглядів кримінальних проваджень 42016030000000130 від 22.06.2016, 42016030000000078 від 21.04.2016, 12014030000000315 від 20.08.2014( виділене з кримінального провадження № 42013020130000034 від 23.12.14), № 12015030000000039 від 09.02.2015 ( до якого приєднано матеріали кримінального провадження № 42016030000000009 від 22.01.2016), ОСОБА_6, ОСОБА_5 . Єфремов до складу групи прокурорів у кримінальних провадженнях, які на думку ОСОБА_3 неефективно розслідувались органами досудового розслідування, не входили;

Допитані свідки, а саме слідча слідчого Управління ГУ НП у Волинській області повідомила, що саме нею здійснювалось досудове розслідування у вказаних заявником кримінальних справах відповідно до чинного законодавства, незаконних вказівок зі сторони керівництва прокуратури Волинської області щодо вчинення або не вчинення слідчих чи процесуальних дій у цих провадженнях вона не отримувала. Допитані працівники прокуратури Волинської області, які здійснювали процесуальне керівництво у зазначених заявником кримінальних провадженнях ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 дали покази стосовно того, що жодних незаконних вказівок від керівництва Волинської прокуратури не отримували. Дали також пояснення стосовно втрати частини матеріалів кримінальних проваджень. Керівники прокуратури Волинської області ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, допитані у якості свідків, дали покази стосовно того, що вони процесуальне керівництво у зазначених заявником кримінальних провадженнях не здійснювали, незаконних вказівок не надавали, жодних дій, спрямованих на перешкоджання заявникам та потерпілим у реалізації їх прав та законних інтересів не вчиняли.

Проводився огляд ЄРДР, не знайдено відомостей про кримінальне провадження № 12016030101000490 від 30.05.2016 .

Детектив у постанові зазначає, що проведені в ході розслідування слідчі та процесуальні дії не встановили наявність в діях службових осіб прокуратури Волинської злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Окрім, цього не було встановлено доказів, які могли б свідчити про наявність істотної шкоди або тяжких наслідків, які настали саме внаслідок дій зазначених службових осіб.

З метою повного та додаткового дослідження обставин прийняття детективом НАБУ рішення про закриття кримінального провадження, було опитано ОСОБА_3,( відповідно вимог п.11 ст.231 КПК України), на думку якого використання колишнім керівництвом прокуратури Волинської області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 свого службового становища всупереч інтересам служби полягало в тому, що вони покривали злочини та бездіяльність підлеглих, які неналежним чином здійснювали досудове розслідування у кримінальних провадженнях про які він зазначає, внаслідок чого вони не розслідувались. Винні особи до відповідальності не притягнуті . Також ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 належним чином не реагували на його звернення, та не вживали заходів щодо забезпечення об`єктивного і неупередженого проведення досудового розслідування. Крім того зазначив, що йому не відомі факт отримання цими особами неправомірної вигоди для себе. На його думку таку неправомірну вигоду отримали особи, які здійснили рейдерське захоплення сільськогосподарського підприємства, а що це за особи, повинно встановити слідство. Також на його думку діями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 завдана шкода державі і територіальній громаді внаслідок не належного розслідування вказаних кримінальних проваджень .Нових фактів про вчинення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, не навів.

Оскільки скаржник вважає постанову про закриття кримінального провадження №52018000000000619 від 25.06.2018 року необґрунтованою та невмотивованою, слідча суддя перевіряє постанову та її відповідність кримінальному процесуальному закону.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України). На досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Кримінальне провадження закривається слідчим, прокурором, при встановленні відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України). Воно може бути закрите лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК України порядку.

КПК України містить вимог до постанови як рішення слідчого, прокурора. Так, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України).

Оцінивши наданий текст постанови детектива НАБУ ОСОБА_4 від 04 листопада 2020 року про закриття кримінального провадження № №52018000000000619 від 25.06.2018 року, слідча суддя приходить до висновку, що ця постанова містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення. Втім, відповідність форми ще не означає відповідність та належність мотивації та обґрунтування вимогам всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи.

Слідча суддя звертає увагу на те, що кримінальне провадження здійснювалось стосовно можливого вчинення службовими особами Генеральної прокуратури України злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Об`єктивну сторону зловживання владою або службовим становищем складає сукупність трьох ознак: 1) діяння (дія або бездіяльність) у формі використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) суспільно небезпечні наслідки у виді тяжких наслідків (ч. 2 ст. 364 КК); 3) причинний зв`язок між злочинним діянням і наслідками. Зловживання службовим становищем це використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх повноважень і можливостей, пов`язаних з посадою. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 364 КК, є вчинення його всупереч інтересам служби. Ця ознака вказує на те, що при вчиненні цього злочину завжди порушуються певні інтереси, яких службова особа повинна дотримуватись і охороняти. Службове зловживання є злочином із матеріальним складом, об`єктивна сторона якого включає істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, або тяжкі наслідки. Згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками шкода, яка перевищує неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у двісті п`ятдесят і більше разів. Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується виною у формі прямого умислу. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину є мета (одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи) та корисливий мотив. Такий мотив полягає у прагненні особи шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

В оскаржуваній постанові детектив НАБУ ОСОБА_4 зазначає, що встановив хід обставин щодо внесення до ЄРДР кримінальних проваджень про які зазначає скаржник, провів огляд цих кримінальних проваджень, з яких встановлено, що ОСОБА_23, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не здійснювали процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, зазначених заявником ; допитав свідків, а саме слідчих та прокурорів які здійснювали досудове розслідування у цих провадженнях та процесуальне керівництво, які пояснили, що незаконних вказівок від керівників прокуратури Волинської області не отримували; допитав ОСОБА_23, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ; допитав ОСОБА_3, з допиту якого встановлено, що він по суті не згоден з результатами досудового розслідування кримінальних провадженнях та процесуальними рішеннями, які в них приймались, та який у ході додаткового опитування від 09.11.2020 пояснив, що йому особисто не відомі факти отримання ОСОБА_23, ОСОБА_6, ОСОБА_7 неправомірної вигоди, не зміг пояснити наявність корисливого мотиву та обгрунтувати суму завданої йому моральної шкода більш ніж 300 тисяч гривень, а громаді СГ «ТОВ Україна» на суму 40 млн. гривень; дослідив обставини щодо кримінального провадження №12016030101000490 від 30.05.2016 та встановив, що відомості в ЄРДР відсутні( допитав в цього приводу свідків); зробив висновки того, що зі сторони керівництва прокуратури Волинської області відсутнє використання ними влади чи службового становище, не отримано жодних фактичних даних про отримання ними неправомірної винагороди та вчинення дій з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, відсутня шкода охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Щодо позиції скаржника стосовно необхідності проведення слідчих та процесуальних дій для дослідження всіх обставин кримінального провадження (тимчасові доступи, допит свідків, тощо), які він зазначає у своєму клопотанні, слідча суддя вказує на наступне.

Розглядаючи скаргу, слід зважати на те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. (Лист ВССУ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»).

Таким чином, обставини вказують на те, що детектив НАБУ ОСОБА_24 у кримінальному провадженні дослідив обставини, пов`язані з неправомірною вигодою. Детектив надав оцінку всім наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, всебічно, повно та об`єктивно дослідив всі обставини кримінального провадження. Встановлені детективом НАБУ обставини у кримінальному провадженні вказують на відсутність ознак зловживання службовим становищем, а також відсутність суспільно небезпечних наслідків у виді тяжких наслідків. Отже, правомірним виглядає висновок про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України у діяннях службових осіб Волинської прокуратури України. Це свідчить про обґрунтованість та вмотивованість постанови від 04 листопада 2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000619 від 25.06.218 року. Відповідно, у задоволенні скарги слід відмовити.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 110, 284, 303 307, 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ про закриття кримінального провадження № 52018000000000619 від 25.06.2018 за ч. 1 ст.364 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідча суддя ОСОБА_1