Document No. 93487483

справа № 760/14033/18

провадження №11-сс/991/906/20

слідчий суддя: Сергієнко Г. Л.

доповідач: Чорна В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,

при секретарі Халітовій І.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2018 р. про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

22 вересня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу слідчого судді.

Ухвалою від 01.10.2020 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, та не порушення особою, яка її подає, питання про поновлення цього строку.

26 жовтня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знову надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на вищезазначену ухвалу слідчого судді з клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, яке колегією суддів було задоволено, а апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2018 р. за клопотанням детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нестеренка О.І., погодженим з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Гречишкіним В.В., накладено арешт на майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 42018000000000814 від 04.04.2018 р., а саме: автомобіль Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 частки (належної ОСОБА_2 ) квартири за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися даним майном.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу в частині накладення арешту на частку майна, яке належить їй на праві спільної сумісної власності, а саме, на Ѕ будинку АДРЕСА_1 , Ѕ автомобіля Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , а також зобов`язати прокурора САП, детективів НАБУ і начальника Управління СБУ в Дніпропетровській області, у яких автомобіль Mazda 3 знаходиться на відповідальному зберіганні, безоплатно повернути його ОСОБА_1 разом із свідоцтвом про реєстрацію. Зазначає, що вона в період з 18.08.2001 р. по 31.10.2014 р. перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , під час якого ними було набуте спільне майно, в тому числі будинок АДРЕСА_1 та автомобіль Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 . Вважає, що Ѕ частка зазначеного майна належить їй на праві спільної сумісної власності. Проте, слідчим суддею прийнято рішення про арешт цього майна без участі її як власника майна, щодо якого вирішувалось питання про накладення арешту. Таким чином, протягом двох останніх років її було неправомірно позбавлено права володіння своєю часткою майна, яке на даний час перебуває в розпорядженні органу досудового розслідування.

В судове засідання 08 грудня 2020 року ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, не з`явилась, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомила, проте, в апеляційній скарзі зазначила про розгляд апеляційної скарги без її участі.

Прокурор в судове засідання також не з`явився, надав до суду письмові заперечення, в яких також просив здійснювати апеляційний розгляд за його відсутності.

У запереченнях прокурор посилається на те, що на теперішній час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, в межах якого слідчим суддею накладено арешт на майно, який оскаржується ОСОБА_1 , розглядається Вищим антикорупційним судом, про що останній достовірно відомо. Зокрема, під час судового розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_1 вже тричі зверталася з клопотаннями про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.08.2018 р., у задоволенні яких останній було відмовлено. З огляду на зазначені обставини, прокурор стверджує, що ОСОБА_1 реалізувала своє право на ініціювання питання про скасування арешту майна, накладеного оскаржуваною ухвалою слідчого судді, а тому її апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, апеляційну скаргу розглянуто без їх участі.

За результатами судового розгляду колегією суддів встановлено наявність підстав для закриття апеляційного провадження.

Так, згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, інший власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням, зокрема, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування в апеляційному порядку може бути оскаржено ухвалу слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

За правилами частини другої цієї статті, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

З системного аналізу вищенаведених норм у їх сукупності слідує, що законодавцем визначено декілька можливих способів звернення зацікавлених осіб щодо скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді, а саме: шляхом звернення з клопотанням про скасування такого арешту до слідчого судді та/або шляхом оскарження ухвали слідчого судді в апеляційному порядку на стадії досудового розслідування; шляхом звернення з відповідним клопотанням до суду на стадії судового розгляду та оскарження постановленої за результатами розгляду такого клопотання ухвали одночасно з оскарженням судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 392 КПК України.

Отже, можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна (відмову у ньому) шляхом подання апеляційної скарги на зазначене рішення передбачена виключно на стадії досудового розслідування.

У постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08.04.2020 р. у справі № 760/21807/18 (провадження № 51-8662км18) Верховний Суд зазначив, що ухвала слідчого судді, яка входить до переліку, наведеного у ч. 1 ст. 309 КПК, може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування. При цьому, з часовими межами досудового розслідування законодавець пов`язує ініціювання апеляційного провадження шляхом подачі апеляційної скарги, а не безпосередньо апеляційний розгляд.

Тобто, якщо апеляційну скаргу подано особою до завершення досудового розслідування, вона має бути розглянута судом апеляційної інстанції навіть якщо обвинувальний акт вже направлено до суду. Однак, ініціювання апеляційного перегляду такої ухвали після завершення стадії досудового розслідування унеможливлює здійснення такого перегляду.

З матеріалів провадження встановлено, що 31.08.2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000000814 від 04.04.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, заступником керівника САП направлено до суду в порядку ст. 291 КПК України

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта.

Отже, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000814 від 04.04.2018 р. було завершено 31.08.2018 року.

З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 р. за результатами підготовчого судового засідання кримінальне провадження № 42018000000000814 від 04.04.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, призначено до судового розгляду (справа № 317/2973/18).

З долучених прокурором до заперечення документів вбачається, що ухвалами колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 07.09.2020 р., 30.09.2020 р. та 05.11.2020 р. у справі № 317/2973/18 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту на частку майна, яке належить їй на праві спільної сумісної власності, а саме, на Ѕ частки будинку АДРЕСА_1 та Ѕ автомобіля Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , накладеного ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2018 р.

Таким чином, станом на 22 вересня 2020 року, тобто на момент ініціювання ОСОБА_1 апеляційного перегляду ухвали слідчого судді від 05.06.2018 р., досудове розслідування кримінального провадження № 42018000000000814 від 04.04.2018 р. завершено, про що останній було достовірно відомо. Крім того, вона скористалася своїм правом подати клопотання про скасування накладеного слідчим суддею арешту в порядку абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України - до суду на стадії судового розгляду кримінального провадження.

Отже, апеляційна скарга подана ОСОБА_1 на судове рішення (ухвалу слідчого судді), яке на даній стадії кримінального провадження (поза межами досудового розслідування) не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

В ухвалі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі №569/17036/118 (провадження №51-598кмо19) викладено висновок про те, що у разі, якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді - після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

За викладених обставин, колегією суддів встановлено підстави для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . З урахуванням наявності підстав для закриття апеляційного провадження з наведених вище мотивів, колегія суддів не вдається до оцінки доводів апеляційної скарги в частині накладеного слідчим суддею арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 369-372, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2018 р. - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді

А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин