- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
- Secretary : Chebotarenka A.P.
- Lawyer : Tananakina O.V.
- Prosecutor : Podhorets S.V.
Справа № 991/9950/20
Провадження1-кс/991/10194/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді ОСОБА_1,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
підозрюваного ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу (зменшення розміру застави) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12014000000000496 від 05.11.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України,
ВСТАНОВИВ:
3 грудня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу (зменшення розміру застави) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12014000000000496 від 05.11.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2019 відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в сумі 1152516,00 грн. та покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
13.11.2020 заставодавцем ОСОБА_6 внесено за підозрюваного ОСОБА_3 заставу і підозрюваного було звільнено з-під варти.
Строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, які були покладені на підозрюваного ОСОБА_3, закінчився 10 травня 2020 року. В подальшому прокурор не звертався до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків.
Захисник вказує, що з моменту закінчення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді, і по даний час ОСОБА_3 дотримується належної процесуальної поведінки, не вчиняє дій з метою переховування або знищення будь-яких документів, не перешкоджає кримінальному провадженні жодним чином. Зазначене, на думку захисника, дає підстави вважати, що на даний час, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України відсутні або зведені до мінімуму.
Враховуючи тривалість досудового розслідування, яке триває шостий рік, обсяг доказової бази, який вже зафіксований в матеріалах кримінального провадження, захисник вважає, що на даній стадії досудового розслідування розмір застави, який визначений положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
На підставі зазначеного захисник підозрюваного просить:
-змінити запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_3 у вигляді застави в сумі 1152516,00 грн. зменшивши її розмір до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630600 грн.;
-повернути заставодавцю ОСОБА_6 суму в розмірі 521916 грн., внесену нею в якості застави за підозрюваного ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.11.2019.
Позиція учасників провадження у судовому засіданні.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 у судовомузасіданні підтримавклопотання зпідстав,зазначених уньому.Пояснив,що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 будь-які речі та документи органом досудового розслідування не вилучались, що свідчить про відсутність ризику знищення речей і документів. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000496 від 05.11.2014 зупинено, ніяких слідчих дій з підозрюваним не проводиться.
Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив задовольнити. Пояснив, що він понад п`ять років не перебуває на посаді заступника голови ПАТ «ВіЕйБі Банк» і не може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні. В зв`язку із внесенням застави, він та його родина понесли значні збитки, оскільки ці грошові кошти можливо було розмістити на рахунок в банківській установі і отримувати від них дохід у вигляді відсотків. Зокрема, ним підраховано, що за час перебування грошових коштів під заставою родиною підозрюваного понесені збитки у розмірі приблизно 149 тис.грн. від неотримання відсотків та від знецінення валюти; усього загальний розмір збитків становить приблизно 218000 грн.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_3 підозри була перевірена слідчим суддею при обранні підозрюваному запобіжного заходу, при цьому були враховані характеристика підозрюваного та його сімейний стан. Після закінчення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, сторона обвинувачення не зверталась до суду з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, оскільки вважає, що належне виконання обов`язків, передбачених статтею 42 КПК України, забезпечує застосована відносно підозрюваного застава у відповідному розмірі. Строк досудового розслідування з моменту пред`явлення підозри ОСОБА_3 не є занадто тривалим, оскільки з часу повідомлення про підозру минув тільки рік. Ризики, передбачені статтею 177 КПК України, продовжують існувати, допитані під час досудового розслідування свідки підлягають подальшому допиту в суді. Та обставина, що під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного органом досудового розслідування не було відшукано речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, не свідчить про відсутність ризиків того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені статтею 177 КПК України. На підставі зазначеного просив відмовити у задоволенні клопотання.
Встановлені обставини справи.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100000001664 від 08.10.2016, у якому ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2019 щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1152516 грн.), з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.12.2019 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2019 залишено без змін.
13.11.2020 заставодавцем ОСОБА_6 за підозрюваного внесено заставу, а тому він вважається таким, до якого застосовано запобіжних захід у вигляді застави.
Строк дії обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України, які були покладені на підозрюваного ОСОБА_3, закінчився 10 травня 2020 року. В подальшому сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків.
05.08.2020 матеріали кримінального провадження №12016100000001664 від 08.10.2016 та №12014000000000496 від 05.11.2014 об`єднано в одне провадження під спільним номером №12014000000000496.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_7 від 11.11.2020 досудове розслідування кримінального провадження №12014000000000496 від 05.11.2014 зупинено.
Оцінка і мотиви слідчого судді.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити зазначені дії.
Запобіжним заходом, в тому числі, є застава (п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України). Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний,обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, йогозахисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюєтьсядосудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодокримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексута покладених на ньогослідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є в тому числі зменшення встановлених у провадженні ризиків зі спливом досудового розслідування, зміни в майновому чи сімейному стані підозрюваного, інші суттєві обставини, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Тобто зменшення ризиків не є єдиною підставою для зменшення розміру застави.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри та існування в кримінальному провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, даних про їх істотне зменшення не встановлено. Зокрема, стороною захисту не спростовано висновки суду та не надано доказів, які б свідчили про відсутність чи істотну зміну у цьому кримінальному провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків.
Прокурором в судовому засіданні не заперечувалася та обставина, що ОСОБА_3 не порушував обов`язки, покладені на нього відповідним процесуальним рішенням, проте бездоганна процесуальна поведінка, забезпечена заставою, при наявності передбачених законом ризиків, не є достатньою для зміни її розміру.
Належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, на думку слідчого судді, не свідчить про зменшення чи відсутність визначених ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а є результатом застосування до нього запобіжного заходу у виді застави саме в такій сумі, що була визначена ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2019. Тобто розмір застави у даному випадку є стримуючим фактором, який забезпечує виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, які зокрема визначені ч. 7 ст. 42 КПК України.
Виконання процесуальних обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що визначений 12.11.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1152516 грн.), з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, не вступає в суперечність із правилами, передбаченими ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку підозрюваної особи у судове засідання.
У відповідності до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його майновий і сімейний стан, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2019 убачається, що при прийнятті рішення щодо нездатності застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків, суддею було враховано: майновий та соціальний стан підозрюваного, наявність у нього майна та грошових коштів, осіб, які перебувають на його утриманні, а також тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 . Стороною захисту не було надано слідчому судді доказів, які свідчать про те, що обставини, які були враховані слідчим суддею при вирішенні питання щодо визначення розміру застави, змінилися настільки, що це обумовлює зменшення розміру застави у подальшому.
Крім того, доцільність визначення підозрюваному ОСОБА_3 саме такого розміру застави була підтверджена рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.12.2019, яким не було зменшено або скасовано визначений щодо ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2019 розмір застави.
При розгляді клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання. Такий висновок узгоджується з положеннями частини 5 статті 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу. Натомість повідомлення підозрюваним розміру підрахованої ним упущеної вигоди від внесення в заставу грошових коштів не можуть вважатися такою новою обставиною.
Також слідчий суддя враховує, що з часу визначення розміру застави ОСОБА_3 характер та обсяг висунутої йому підозри не змінився, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшла висновку про наявність обставин, які свідчать, що ризики, встановленні слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, а у подальшому при продовженні строку дії обов`язків, зі спливом часу повністю не зникли та продовжують існувати, а дані щодо нових обставин, які б слугували підставою для зміни запобіжного заходу, відсутні.
Слід зазначити, що внесення заставиє правом,а необов`язкомзаставодавця. Заставодавець самостійно прийняла рішення про внесення застави саме у такому розмірі і мала б розраховувати на відповідні наслідки такого рішення. Тому доводи підозрюваного щодо фінансових збитків його родини, що пов`язано із тривалим часом перебуванням внесених заставодавцем ОСОБА_6 грошових коштів під заставою, не є такими, що можуть свідчити про наявність суттєвих обставин, що може бути враховувано слідчим суддею при прийнятті рішення про доцільність зміни запобіжного заходу, застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_3 .
На підставі зазначеного клопотання захисника про зменшення розміру застави задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 177, 182, 194, 201, 309, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника ОСОБА_4, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу (зменшення розміру застави) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за№12014000000000496від 05.11.2014, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1