- Presiding judge (HACC) : Maslov V.V.
- Judge (HACC) : Strohyi I.L., Fedorak L.M.
- Secretary : Luhanskyi O.Yu.
- Lawyer : Vylkov S.V., Krasnyk V.V., Dmytrenko D.F.
- Prosecutor : Kozachyna S.S.
Справа № 760/26347/18
1-кп/4910/12/19
УХВАЛА
09 грудня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючий - Маслов В.В.,
судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,
прокурор - Козичина С.С.,
обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
захисники - Вилков С.В., Красник В.В., Дмитренко Д.Ф.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42018000000000500, стосовно обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Черкаси, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.У судовому засіданні 9 грудня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 заявив відвід колегії суддів у складі Маслова В.В., Строгого І.Л., Федорак Л.М.
2.В обґрунтування заявленого відводу обвинувачений посилався на те, що 24 квітня 2020 року колегією суддів було постановлено ухвали, якими безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 - Авдєєнка В.А. про надання часу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а також заяви про відмову від виконання обов`язків захисника.
3.На переконання обвинуваченого ОСОБА_1 , такими рішеннями колегія суддів порушила принципи рівності та змагальності у кримінальному провадженні та проявила свою упередженість.
4.Крім того, обґрунтовуючи заяву про відвід, обвинувачений ОСОБА_1 посилався на те, що 30 листопада 2020 року на офіційному сайті «Судова влада» було розміщено оголошення, згідно з яким колегія суддів Вищого антикорупційного суду звернулася до Вищої ради правосуддя та до Генеральної прокуратури із повідомленням про втручання у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя. Також, було опубліковано текст самого повідомлення від 27 листопада 2020 року за підписом суддів Маслова В.В., Строго І.Л. , Федорак Л.М . У зазначеному повідомленні містився номер справи та номер кримінального провадження, у зв`язку з чим можна було чітко ідентифікувати з відкритих джерел, у якому конкретно кримінальному провадженні колегія суддів вбачає втручання у здійснення правосуддя. У подальшому в засобах масової інформації з`явилися багаточисленні статті із зазначенням прізвищ обвинувачених.
5.Посилаючись на наведені обставини, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що таким чином колегією суддів створено перешкоди стороні захисту у відстоюванні своєї позиції та умови, за яких сторона захисту перебуває у менш сприятливому становищі ніж сторона обвинувачення. При цьому, судом формується у громадськості думка про те, що саме у даному кримінальному провадженні стороною захисту та членами Вищої ради правосуддя вчиняються дії, які розцінюються як втручання у здійснення правосуддя.
6.На думку обвинуваченого ОСОБА_1 , перераховані вище обставини викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
7.Захисник Вилков С.В., підтримав заявлений відвід та додав, що після публікації зазначеного повідомлення від 27.11.2020 на обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювався тиск з боку засобів масової інформації.
8.Обвинувачений ОСОБА_2 , захисники Красник В.В. та Дмитренко Д.Ф. підтримали заявлений відвід.
9.Прокурор Козачина С.С. заперечував проти задоволення заяви про відвід, посилаючись на те, що сторона захисту перекручує обставини справи, оскільки направлення повідомлення про втручання у діяльність суддів є обов`язком суду, а публікація такого повідомлення жодним чином не свідчить про зацікавленість колегії суддів чи їх суб`єктивне ставлення до обвинувачених у даному кримінальному провадженні.
10.Розглядаючи заяву про відвід, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.
11.Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
12.Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
13.З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
14.Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.
15.Так, зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч.1 ст.75 КПК України).
16.Саме на цю законодавчу підставу посилався обвинувачений ОСОБА_1 у своїй заяві про відвід складу суду, зазначаючи про наявність у нього сумнівів щодо неупередженості суду.
17.Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
18.У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з:(І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
19.Також, у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
20.Як вбачається зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід суддів Маслова В.В., Федорак Л.М. та Строгого І.Л., доводи про наявність сумнівів щодо неупередженості суддів ґрунтуються, зокрема, на оцінці як неправомірних, ухвал, що постановлені судом, якими вирішено клопотання захисника ОСОБА_2 - Авдєєнка В.А. про надання часу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а також розглянуто заяву захисника про відмову від виконання обов`язків.
21.Проте, зазначені доводи частково вже були предметом розгляду суду 24 квітня 2020 року під час вирішення заяви захисника Авдєєнка В.А. про відвід суддям Маслову В.В., Строгому І.Л., Федорак Л.М. За результатами цього розгляду судом постановлено ухвалу про залишення заяви про відвід без задоволення.
22.З цього приводу, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, п. 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії», заява № 52854/99, п. 52).
23.З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що суд, ухвалюючи відповідне процесуальне рішення, наводив мотиви його прийняття, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для повторного детального аналізу таких обставин в рамках розгляду даної заяви про відвід, а відповідно до принципу юридичної визначеності також суд не буде переглядати власне рішення, яке набрало законної сили.
24.До того ж, посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на ті самі обставини лише вказує на зловживання ним правом на відвід.
25.Крім того, беручи до уваги ту обставину, що стороною захисту відвід суддям заявлявся неодноразово (понад п`ять відводів), суд вважає, що такі дії вчиняються з метою затягування кримінального провадження.
26.Разом із тим, суд вважає за необхідне повторно наголосити, що доводи, які наведені обвинуваченим ОСОБА_1 , по суті є висловленням незгоди з процесуальними рішеннями Вищого антикорупційного суду, після того як суд ухвалив відповідні вмотивовані рішення.
27.Такі доводи не є обґрунтованою підставою для відводу складу суду, оскільки ухвалення судом рішення є формою реалізації судової влади і не може розглядатися як обставина, що свідчить про упередженість суду.
28.Натомість, відповідні доводи можуть бути включені як заперечення до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
29.Як підставу для відводу обвинувачений ОСОБА_1 також зазначає ту обставину, що колегія суддів звернулась із повідомленням про втручання у їхню діяльність у даному кримінальному провадженні та оприлюднила це повідомлення на судовому сайті.
30.Даючи оцінку наведеним обставинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
31.Статтею 126 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України і вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
32.Відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
33.Отже, з наведеного вбачається, що під час здійснення своїх професійних обов`язків суддя зобов`язаний повідомити про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, з метою дотримання принципу незалежності судової влади.
34.Виконання суддями цього професійного обов`язку, не може свідчити про їх упередженість у кримінальному провадженні.
35.27 листопада 2020 року судді Маслов В.В., Строгий І.Л., Федорак Л.М. дійсно надіслали до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора повідомлення про втручання у їх діяльність щодо здійснення правосуддя, в якому виклали обставини, які можуть свідчити про таке втручання.
36.Зазначене повідомлення з метою висвітлення діяльності суду, було опубліковано прес-службою суду на офіційній сторінці Вищого антикорупційного суду на веб-порталі «Судова влада України».
37.Зазначена публікація та саме повідомлення не містили жодних оціночних висловлювань колегії суддів у даному кримінальному провадженні, які б могли свідчити про публічне коментування справи та розголошення обставин кримінального провадження.
38.Крім того, розміщення такої публікації відповідає міжнародним стандартам у питанні гласності судових процесів і положенням національного законодавства.
39.Так, відповідно до Рекомендації N R (2003) 13 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно кримінального судочинства» у контексті кримінальних судових процесів, що становлять суспільний інтерес, або інших кримінальних судових процесів, які привернули особливу увагу громадськості, судові органи мають інформувати засоби масової інформації про суттєві власні дії, доки це не перешкоджає тайні слідства та міліцейського розслідування або затримує чи заважає завершенню судового процесу. У випадках, коли кримінальні судові процеси відбуваються протягом довгого часу, таку інформацію слід надавати регулярно.
40.Згідно з положеннями ст. 27 КПК України та ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, суд наділений повноваженнями оприлюднювати на офіційному веб-порталі судової влади України, інформацію щодо справ, які розглядаються судом, крім випадків, установлених законом.
41.Таким чином, наведені у заяві обвинуваченого ОСОБА_1 підстави для відводу суддів не можуть розглядатися як обставини, що свідчать про упередженість чи необ`єктивність суду.
42.Інших обставин, які б об`єктивно вказували на упередженість суддів Маслова В.В., Строгого І.Л., Федорак Л.М., або унеможливлювали їх участь у кримінальному провадженні, обвинуваченим ОСОБА_1 у заяві зазначено не було.
43.З огляду на це, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід суддів Маслова В.В., Строгого І.Л., Федорак Л.М., внаслідок чого дана заява задоволенню не підлягає.
44.Керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід суддів Маслова Віктора Васильовича, Строгого Ігоря Леонідовича, Федорак Лесі Миколаївни - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак