- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
- Judge (HACC): Oliinyk O.V.
- Secretary : Budkovoi V.O.
- Lawyer : Vashchenko Ya.A.
Справа № 991/10013/20
Провадження1-кс/991/10396/20
У Х В А Л А
іменем України
14 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю секретаря судового засідання Будкової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Ващенка Ярослава Антоновича в інтересах ТДВ «ЖЛ» про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. від розгляду клопотання про встановлення процесуальних строків на проведення дій у кримінальному провадженні № 120130960040000163,
ВСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката Ващенка Ярослава Антоновича в інтересах ТДВ «ЖЛ» про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. від розгляду клопотання про встановлення процесуальних строків на проведення дій у кримінальному провадженні № 12013090040000163.
В обґрунтування заявленого відводу заявник посилається на те, що розгляд більшої частини скарг і заяв ТДВ «ЖЛ» здійснюється слідчим суддею Олійник О.В. Відтак, на думку адвоката, в порушення вимог ст. 35 КПК України фактичного автоматизованого розподілу не відбувається. Крім того, Ващенко Я.А. заявляє, що у слідчого судді Олійник О.В. сформована суб`єктивна думка щодо кримінального провадження № 12013060040000163, що перешкоджає прийняттю об`єктивних рішень з окремих процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана заява про відвід розподілена слідчому судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
В судове засідання адвокат Ващенко Я.А. не з`явився, подав клопотання про розгляд без його участі, підтримав подану заяву та просив її задовольнити.
Детектив в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином. Подав заперечення, в яких зазначив про відсутність підстав для відводу слідчого судді Олійник О.В.
Слідчий суддя Олійник О.В. пояснень з приводу заявленого відводу не надала.
Враховуючи положення статті 81 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання, оперативного виконання завдань кримінального провадження з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, слідчий суддя дійшла висновку, що відсутність заявника, детектива і особи, якій заявлено відвід, не перешкоджає розгляду заяви про відвід, та вважає можливим здійснити розгляд заяви за їх відсутності.
Дослідивши доводи заяви, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Незалежність і об`єктивність слідчого судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого і загального переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, визначений ст.75, 76 КПК України. Так, відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи.
Одночасно ст. 76 КПК України встановлює недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Заявником зазначено про те, що передача клопотання ТДВ «ЖЛ» про встановлення процесуальних строків на проведення дій у кримінальному провадженні № 120130960040000163 слідчому судді Олійник О.В. здійснена з порушенням вимог ч. 3 ст. 35 КПК України.
Частиною 3 статті 35 КПК України передбачено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом
Відповідно до п. 21 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 17), а також відповідно до п. 12 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 року № 4 (далі - Засади), раніше визначеному слідчому судді передаються, зокрема, заяви, клопотання, скарги, які надійшли у межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР).
Також п. 12.7 Засад визначено у випадку неможливості передати процесуальні документи слідчому судді, який був раніше визначений АСДС, такі заяви, клопотання, скарги по одному кримінальному провадженні розподіляються АСДС на іншого слідчого суддю із збереженням принципу подальшої передачі справ раніше визначеному слідчому судді. Запроваджено принцип застосування розподілу раніше визначеному слідчому судді таким чином: раніше визначений суддя обирається за принципом хронології (перший слідчий суддя, на якого було розподілено кримінальне провадження, за номером і датою реєстрації такого провадження), а у разі його відсутності - наступний раніше визначений слідчий суддя за принципом хронології.
Відповідно до звіту про автоматичний розподіл від 07.12.2020, доступ до якого є загальнодоступний на офіційному сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/fair/), справа № 991/10013/20 (провадження 1-кс/991/10264/20) була передана слідчому судді Олійник О.В. як раніше визначеному складу суду, оскільки її було обрано з поєднаної справи № 991/1835/20 з типом поєднання «Подання (клопотання, скарга) по кримінальній справі (кримінальному провадженню)».
Отже, автоматизований розподіл відбувся відповідно до зазначених норм законодавства.
Щодо зазначеної адвокатом упередженості, слідчий суддя зазначає таке.
Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість слідчого судді при розгляді питання, що ним розглядається. Така упередженість, як вбачається із формулювань ст. 75, 76 КПК України, може виникнути у зв`язку з наявністю у нього родинних, професійних зв`язків, іншого процесуального статусу, попередньою участю у цьому провадженні тощо. Обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді, мають бути обумовлені фактами відповідного питання, що розглядається, або пов`язаними з ними. Із змісту заяви про відвід вбачається, що заявник просить відвести слідчого суддю від розгляду клопотання про встановлення процесуальних строків на проведення дій у кримінальному провадженні. Отже, сумніви у неупередженості повинні виникати із тих фактів, що мають бути досліджені при вирішенні саме цього питання.
В обґрунтування своєї позиції про наявність упередженості слідчого судді Олійник О. В. під час розгляду клопотання, заявник посилається на те, що нею розглядалися інші скарги та заяви ТДВ «ЖЛ» у цьому ж кримінальному провадженні.
Не досліджуючи зміст і законність судових рішень, які були постановлені слідчим суддею Олійник О. В. в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя, в першу чергу, звертає увагу, що будь-яке рішення за наслідками розгляду клопотань, скарг, заяв у кримінальному провадженні, постановляється слідчим суддею на підставі дослідження всіх матеріалів справи та оцінки доказів. Зважаючи на те, що розгляд клопотання представника потерпілого здійснюється відповідно до вимог КПК України, під час такого розгляду підлягають застосуванню і засади законності, змагальності та диспозитивності, встановлені ст. 9. 22, 26 КПК України.
Крім того, при розгляді клопотань слідчий суддя згідно зі ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Тому вони вважаються законними, доки не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України).
За таких умов відповідна правова позиція слідчого судді під час розгляду кожної окремої скарги, клопотання залежить не лише від активності в питанні обстоювання сторонами своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, а також від рівня, якості та обсягу наданих в підтвердження таких позицій матеріалів.
Водночас, слідчий суддя не зв`язаний своїми попередніми висновками під час винесення рішення в конкретній справі, якщо матеріали, що ним досліджуються, змінюються.
Отже, доводи заявника не знайшли свого підтвердження під час судового засідання та не свідчать про упередженість слідчого судді Олійник О. В. при розгляді заявленого клопотання.
Слідчий суддя окремо наголошує на тому, що об`єктивна неупередженість перебуває поза межами особистої поведінки судді та означає відсутність підтверджених фактів, що можуть спричинити сумнів у неупередженості судді. Прояв внутрішнього переконання при розгляді інших питань, що передують відводу судді, не можуть вважатися упередженістю в цілях такого відводу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). В рамках розгляду заявленої заяви про відвід слідчий суддя не може надавати оцінку вже винесеним слідчим суддею рішень, а на підставі досліджених матеріалів має лише визначити, чи наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді під час розгляду заявленого адвокатом клопотання. В даному випадку таких обставин не встановлено.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Натомість факти, на які посилається адвокат, не становлять обставин, передбачених ст. 75, 76 КПК України, і не свідчать про упередженість слідчого судді при розгляді клопотання. Тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75- 81, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити адвокату Ващенку Ярославу Антоновичу в задоволенні заяви про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Олійник О. В. від розгляду клопотання про встановлення процесуальних строків на проведення дій у кримінальному провадженні № 120130960040000163.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко