- Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.
08 грудня 2020 року Справа № 991/8051/20
Провадження №11-сс/991/856/20
ОКРЕМА ДУМКА
судді Панкулича В.І.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 підозрюється за ст.351-2 КК України у створенні штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України шляхом подання значної кількості позовів до членів комісії через Окружний адміністративний суд міста Києва за попередньою змовою з суддями цього суду з метою створення конфлікту інтересів між членами комісії та суддями для унеможливлення або відтермінування проходження останніми кваліфікаційного оцінювання.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 року повідомлення ОСОБА_1 про вказану підозру за його скаргою скасовано. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що досліджені матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних про закінчений злочин, дають підстави для висновку про готування ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ст.351-2 КК України, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а відтак готування до нього не є кримінально карним.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.12.2020 року за моєї участі відмовлено у задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишено в силі зазначену ухвалу слідчого судді.
Хоча колегія апеляційного суду не погодилася з мотивами прийнятого рішення слідчим суддею, вона визнала підозру ОСОБА_1 за ст.351-2 КК України необґрунтованою та залишила оскаржувану ухвалу в силі.
При цьому, колегія суддів виходила з того, що підозра не може ґрунтуватися на матеріалах НСРД, отриманих з дозволу слідчого судді у кримінальному провадженні №4204100020000046 від 25.02.2014 року (у рамках якого особі повідомлено про підозру), оскільки відомості про створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019000000001629 та відсутні відомості про дозвіл слідчого судді на їх використання саме в цьому кримінальному провадженні, як того вимагає ст.257 КПК України.
Вважаю, що колегія суддів неправильно витлумачила положення ст.257 КПК України, у зв`язку з чим дійшла помилкового висновку про неврахування матеріалів НСРД, на підставі яких обґрунтована підозра ОСОБА_1 у причетності до кримінального правопорушення, передбаченого ст.351-2 КК України, з таких причин.
Відповідно до ч.1 ст.257 КПК України якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
Як встановлено слідчим суддею та колегією суддів апеляційної палати негласні слідчі дії були проведені органом досудового розслідування з дозволу слідчого судді у кримінальному провадженні №4204100020000046 від 25.02.2014 року. Саме в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.351-2 КК України. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , розслідується разом з низкою інших кримінальних правопорушень в одному і тому ж кримінальному провадженні за №4204100020000046 від 25.02.2014 року, а тому дозволу слідчого судді на використання матеріалів НСРД в цьому кримінальному провадженні не потрібно.
Та обставина, що при виявленні ознак створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України органом досудового розслідування були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019000000001629, кримінальне провадження щодо якого об`єднано з кримінальним провадженням №4204100020000046 від 25.02.2014 року, не спростовує висновку про те, що виявлене кримінальне правопорушення розслідується у кримінальному провадженні №4204100020000046 від 25.02.2014 року, тобто, у тому, у рамках якого був наданий дозвіл на проведення негласних слідчих дій і в рамках якого підозрюваному повідомлено про підозру, а відтак не потребує дозволу слідчого суддів на використання їх результатів у цьому ж кримінальному провадженні.
Вважаю помилковим також висновок колегії суддів про те, що після закриття кримінального провадження в частині підозри ОСОБА_1 за ст.255 КК України прокурор повинен був змінити йому підозру за ст.351-2 КК України з уточненням правової кваліфікації дій підозрюваного, оскільки ці обставини не можуть бути підставою для визнання підозри необґрунтованою та її скасування.
Враховуючи, що матеріали НСРД разом з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та наведеними в ухвалі судової колегії, містять достатньо відомостей для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у причетності до створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оскаржувану ухвалу слідчого судді необхідно було скасувати, а в задоволенні скарги на повідомлення про підозру - відмовити.
Суддя В.І. Панкулич