- Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
- Secretary : Finko Yu.V.
Справа № 991/9229/20
Провадження № 1-кс/991/9458/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабара С.В. від 30.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
10.11.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Грабара С.В. від 30.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 10.11.2020 для розгляду скарги визначено слідчого суддю Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.11.2020 скаргу було призначено до розгляду.
І. Доводи скарги.
У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою у справі № 991/2323/20 від 19.03.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду зобов`язав уповноважених осіб УВК НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості його заяви за вих. № 3840/10 від 10.03.2020 про вчинене кримінальне правопорушення, надати витяг з ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Станом на 30.10.2020 ця ухвала не виконана.
Заявник повідомляє, що 11.12.2019 та 24.06.2020 він подав до НАБУ у порядку ст. 220 КПК України дві заяви за вих. № 3584/11 та № 3905/24, у яких просив, в тому числі виконати вимоги ухвали у справі № 991/2323/20 від 19.03.2020 у повному обсязі, внести до ЄРДР достатні відомості з його заяви № 3840/10 від 10.03.2020, надати належним чином завірені витяги з ЄРДР та інші вимоги, пов`язані із початком досудового розслідування на підставі відомостей, наданих ОСОБА_1 у заяві № 3840/10. ОСОБА_1 зазначає, що замість розгляду його заяв у порядку ст. 220 КПК України детектив НАБУ Грабар С.В. виніс постанову від 30.10.2020 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020, яка суперечить вимогам закону.
ОСОБА_1 стверджує, що у вказаному кримінальному провадженні він отримав значну матеріальну та моральну шкоду, про що вказував у своїй заяві про злочин, а подробиці особливостей і розміру його збитків у даному провадженні детектив Грабар С.В. мусив отримати у нього виключно у процесі проведення досудового розслідування при допитах як потерпілого та внаслідок призначення ним відповідних експертиз, чого детектив умисно уникає. Він стверджує, що детектив позбавив його конституційного права знати свої права та обов`язки у кримінальному провадженні та брати участь у ньому.
Заявник вважає, що своєю протиправною постановою від 30.10.2020 про відмову у визнанні його потерпілим детектив Грабар С.В. також порушив вимоги ст. 110 КПК України, а тому просить суд:
- скасувати постанову від 30.10.2020 детектива УВК НАБУ Грабара С.В. про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020;
- зобов`язати детектива УВК НАБУ Грабара С.В. виконати ухвалу у судовій справі № 991/2323/20 від 19.03.2020 слідчого судді, шляхом внесення до ЄРДР усіх достовірних даних;
- зобов`язати детектива УВК НАБУ Грабара С.В. вручити йому відповідні Пам`ятки про процесуальні права і обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні - за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України;
- зобов`язати детектива УВК НАБУ Грабара С.В вручити йому завірені витяги з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020 за статтями вчиненого злочину - за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України.
ІІ. Позиції сторін.
Під час судового засідання ОСОБА_1 надав додаткові пояснення по суті скарги, долучив додаткові документи та просив задовольнити його скаргу. Заявник зазначив, що через корупційне переслідування йому довелося зупинити діяльність його приватної клініки, чим йому було завдано матеріальної та моральної шкоди.
Представник НАБУ для розгляду скарги по суті не з`явився. До початку судового розгляду старший детектив УВК НАБУ Грабар С.В. надав письмові заперечення до поданої ОСОБА_1 скарги. У своїх запереченнях він зазначив, що значна частина норм законодавства, на які посилається ОСОБА_1 у своїй скарзі, змінюючи їх зміст та трактуючи на власний розсуд, лише опосередковано стосуються того, що він стверджує. Детектив зазначив, що він неодноразово викликав заявника, для того, щоб під час допиту з`ясувати безпосередньо у ОСОБА_1 чи була завдана йому моральна чи матеріальна шкода у результаті вчинення дій, які досліджуються у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020, однак заявник не з`являвся для допиту без пояснення причин. Детектив стверджує, що він планував у разі встановлення під час допиту конкретних даних спричинення ОСОБА_1 зазначеної у заяві шкоди, змінити його статус шляхом вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого з подальшим проведенням слідчих дій у відповідному статусі. В ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000229 та виходячи з отриманих доказів, наразі не встановлено «незаконних дій інших осіб» (працівників НАБУ), щоб вказували на наявність передумов для виникнення фізичних, моральних страждань в будь-яких осіб, про спричинення їм майнової шкоди та, як наслідок, існування підстав для встановлення їх (у т. ч. ОСОБА_1 ) процесуального статусу «потерпілий».
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею.
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) були внесені на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від 19.03.2020 у справі № 991/2323/20. Цією ухвалою було зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 вих. № 3840/10 від 10.03.2020 (вх. № В-4995 від 10.03.2020) та надати витяг з ЄРДР у строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України.
Постановою від 30.10.2020 старшого детектива УВК НАБУ Грабара С.В. було відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
ІV. Оцінка та висновки слідчого судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
У своїй скарзі ОСОБА_1 заявляє не лише вимоги та доводи, які безпосередньо стосуються рішення про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020, а й вимоги та доводи, що стосуються внесення відомостей до ЄРДР за його заявою, вручення йому пам`яток про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні та витягів з ЄРДР.
Вимоги, що не стосуються безпосередньо рішення про відмову у визнанні потерпілим, не можуть бути розглянуті та задоволені у межах вказаної скарги, адже виходять за межі предмету оскарження.
Таким чином, слідчий суддя надає оцінку лише доводам, які стосуються саме постанови від 30.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
У ч. 5 ст. 55 КПК України встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Процесуальною підставою для прийняття такого рішення є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст.55 КПК України. При цьому відповідні підстави визначені альтернативно, та згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
Доводи ОСОБА_1 про те, що постанова про відмову у визнанні потерпілим була винесена без його заяви, а тому є незаконною, не вказують про неправомірність такого рішення.
Детектив НАБУ Грабар С.В. виніс постанову від 30.10.2020 про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020 у зв`язку з відсутністю доказів, які б у своєму взаємозв`язку свідчили про те, що ОСОБА_1 завдано діями працівника НАБУ будь-якої фізично та/або матеріальної, моральної шкоди.
Отже, таке рішення було прийняте детективом у результаті проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та на підставі зібраних доказів, що відповідає вимогам закону. Прийняття такого рішення за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про кримінальне правопорушення подана особою, якій не завдано шкоди, відповідає положенням кримінального процесуального закону.
У свою чергу КПК України визначає вимоги до структури та змісту процесуального рішення у формі постанови слідчого, дізнавача, прокурора.
Так у ч. 5 ст. 110 КПК України зазначається, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
У п. 4 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, зазначено, що процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчі судді приймають рішення про скасування постанов.
Слідчий суддя вважає, що постанова про відмову у визнанні потерпілим від 30.10.2020, винесена детективом Грабарем С.В. у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020, відповідає формальним вимогам, визначених законом. Детектив зазначив всі необхідні відомості, які мають міститись у вступній та резолютивній частині постанови.
Крім того, детективом наведені мотиви прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні. Так, детектив Грабар С.В. проаналізував зміст заяви ОСОБА_1 вих. № 3840/10 від 10.03.2020, оцінив наявні докази у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020 та у результаті встановив відсутність завданої ОСОБА_1 шкоди. Всі підстави прийняття такого рішення були відображені у постанові від 30.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим.
У своїй заяві про вчинене кримінальне правопорушення, відомості якої були внесені до ЄДРД та на підставі якої було зареєстровано кримінальне провадження № 52020000000000229 від 30.03.2020, ОСОБА_1 вказував, що діями детектива ОСОБА_3 йому було заподіяно матеріальну шкоду на суму 800 000 грн., а моральну - ще на 200 000 грн. На підтвердження цієї інформації заявник надав слідчому судді копії накладної на купівлю катриджа, товарних чеків на папір офісний, поштові відправлення, принтер, чорнила, копії квитанцій купівлі ліків та інші документи.
Слідчий суддя не заперечує той факт, що ОСОБА_1 були здійснені відповідні витрати, пов`язані з оформленням документів, поданням скарг, заяв та власним лікуванням, здійснюються витрати на фінансову допомогу приватному підприємству «Клініка доктора Василевича». Проте підстави розцінювати такі витрати як моральну та матеріальну шкоду, завдану в результаті вчинення можливого кримінального правопорушення, досудове розслідування якого проводиться у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020, відсутні. Жодного взаємозв`язку між здійсненими витратами ОСОБА_1 та обставинами вказаного кримінального провадження під час розгляду скарги не встановлено. Відповідно доводи детектива про відсутність доказів про спричинення будь-якої шкоди ОСОБА_1 можливим кримінальним правопорушенням, досудове розслідування якого здійснюється у межах кримінального провадження № 52020000000000229, не спростовано.
Надана слідчому судді судова практика Апеляційного суду міста Києва, Київського апеляційного суду та Верховного Суду (в адміністративному провадженні) не є релевантною обставинам, що розглядаються під час розгляду цієї скарги, жодним чином не пов`язана з цим розглядом, тому слідчим суддею не враховується.
Інші доводи, наведені ОСОБА_1 , безпосередньо не стосуються питання визнання або невизнання його потерпілим у кримінальному провадженні.
Враховуючи той факт, що детективом НАБУ Грабаром С.В. було постановлено належним чином вмотивоване рішення про відмову у визнанні потерпілим, у слідчого судді відсутні підстави для скасування постанови від 30.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020.
Керуючись ст. 55, 110, 303, 305, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабара С.В. від 30.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін