- Presiding judge (HACC AC) : Bodnar S.B.
- Judge (HACC AC) : Panaid I.V., Pankulych V.I.
- Secretary : Dubyna T.Yu.
- Lawyer : Nadich N.D.
Справа № 991/9885/20
Провадження №11-сс/991/999/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Боднара С.Б.
суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.
захисника Надіч Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Надіч Нонни Дидронівни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 02 грудня 2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за її скаргою, поданою в порядку ст. 303 КПК України, в межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Надіч Нонни Дидронівни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 303 КПК України, в межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Надіч Н.Д. звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2020 року та постановити нову, якою направити скаргу до суду першої інстанції для розгляду по суті слідчим суддею.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. На думку сторони захисту, слідчий суддя вийшла за межі своїх повноважень, оскільки у порушення засад кримінального судочинства, зокрема принципу диспозитивності, не здійснила належного судового контролю за дотриманням права особи на оскарження дій чи бездіяльності, які виразились у нездійсненні процесуальних дій у визначений нормами КПК України строк та не забезпечила реалізацію права на судовий захист з урахуванням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. Тобто, слідчий суддя безпідставно не розглянула скаргу по суті, не врахувала вказані вище обставини та інші обставини справи, не надала їм належної оцінки. Захисник зазначає, що пункт 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає право особи оскаржити на досудовому провадженні нездійснення процесуальних дій, які зобов`язані вчинятись у визначений нормами КПК України строк. Отже, розглядаючи питання суті скарги адвоката Надіч Н.Д., поданої в порядку ст. 303 КПК України, слідчий суддя мала виходити з того, що основним об`єктом оскарженняє бездіяльність детективів НАБУ та прокурора щодо не проведення належної процесуальної дії відносно ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, а саме невчинення відповідних процесуальних дій щодо вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у визначений нормами КПК України строк. Враховуючи вищевикладене захисник стверджує, що висновок слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про те, що об`єктом оскарження у скарзі адвоката Надіч Н.Д. від 12 листопада 2020 року є повідомлення про підозру, є хибним, а відтак посилання слідчого судді на обмеження права оскаржувати повідомлення про підозру у кримінальних провадженнях, відомості про які були внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року є недоречним у даному випадку.
10 грудня 2020 року прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семак І.А. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з клопотанням, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу адвоката Надіч Н.Д., а розгляд зазначеної апеляційної скарги проводити без участі прокурора.
В судове засідання з`явилась захисник Надіч Н.Д. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила задовольнити її в повному обсязі, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Надіч Н.Д. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.
В межах даного кримінального провадження 30 липня 2019 року ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру від 25 липня 2019 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Адвокат Надіч Н.Д., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до прокурора зі скаргою від 23 вересня 2020 року, в якій просила вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року про дату і час повідомлення про підозру ОСОБА_1 та прийняти процесуальне рішення у відповідності до норм ч. 1 ст. 184 КПК України щодо ОСОБА_1 закрити кримінальне провадження.
25 вересня 2020 року за результатами розгляду вказаної скарги прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І. винесено постанову про відмову у її задоволенні, копію якої отримано адвокатом 06 листопада 2020 року.
Після чого, 01 грудня 2020 року адвокат Надіч Н.Д. звернулась до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, в якій просила:
- скасувати постанову прокурора про відмову у задоволенні скарги та визнати бездіяльність детективів Національного бюро Єременка І.Г. та Шаповаленка А.В. у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у відповідності до норм КПК України у визначений строк, а саме: вчинення дій, передбачених ст. 276-278 КПК України щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про підозру, у зв`язку з чим він згідно до положення ч. 1 ст. 42 КПК України набуває статусу підозрюваного і визначити невчиненими дії щодо вручення повідомлення про підозру від 25.07.2019 та 30.07.2019 у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 детективами Національного бюро Єременком І.Г. та Шаповаленком А.В.;
- зобов`язати детективів Національного бюро вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 про дату і час повідомлення про підозру ОСОБА_1 і покласти на процесуальних керівників прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 контроль за внесенням вказаних відомостей до ЄРДР;
- на підставі ст.114, 220, 221 КПК України для забезпечення виконання детективами Національного бюро і прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вимог розумного строку встановити для належного виконання даного судового рішення процесуальний строк в межах граничного строку, а саме невідкладно з моменту ухвалення судового рішення, тобто в день його ухвалення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2020 року у відкритті провадження за вказаною скаргою було відмовлено, оскільки скарга подана на рішення прокурора та бездіяльність детективів, які не підлягають оскарженню в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року.Згідно ухвали суду, слідчий суддя вважає помилковим посилання адвоката у скарзі на п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки, відповідно до цієї норми може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а не будь-які дії (бездіяльність) щодо ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань після внесення відомостей про кримінальне правопорушення. На думку слідчого судді, постанова прокурора про відмову в задоволенні клопотання про виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань певних відомостей не охоплюється переліком рішень, які зазначені в частині 1 статті 303 КПК України та можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. Крім того, слідчий суддя зазначила, що звертаючись до слідчого судді зі скаргою адвокат Надіч Н.Д. зазначила, що в діях детективів Національного бюро Єременка І.Г. та Шаповаленка А.В. при вчиненні дій, передбачених ст. 276-278 КПК України, щодо повідомлення ОСОБА_1 про підозру, наявні процесуальні порушення, за наслідком яких, на її думку, ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного і дії щодо вручення повідомлення про підозру від 25.07.2019 та від 30.07.2019 є невчиненими, а тому відповідні відомості, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань повинні бути виключені. Тобто, як зазначає слідчий суддя, фактично адвокат оскаржує повідомлення детективів про підозру, що передбачено п. 10. ч.1.ст. 303 КПК України. А тому, оскільки відомості про кримінальне правопорушення у зазначеному кримінальному провадженні внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2017, тобто до 16.03.2018, слідчий суддя дійшла висновку, що положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_1 при зазначених обставинах застосовуватися не можуть.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді виходячи з наступного.
Згідно ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Гарантоване ст. 55 Конституції України право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується шляхом встановлення порядку такого оскарження іншими нормативними актами.
Так, в офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Здійснення у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, судового контролю за додержанням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді.
Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено у статті 303 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, звертаючись до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України адвокат Надіч Н.Д. просила, крім іншого, скасувати постанову прокурора від 25 вересня 2020 року про відмову у задоволенні її скарги щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 про дату і час повідомлення про підозру ОСОБА_1 та прийняття процесуального рішення, у відповідності до норм ч. 1 ст. 284 КПК України, щодо закриття кримінального провадження.
Тобто, як вірно було встановлено слідчим суддею, підставою для звернення до суду зі скаргою в цій частині, є незгода адвоката з процесуальним рішенням, винесеним прокурором. Водночас, постанова прокурора про відмову у задоволенні скарги про виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань певних відомостей є рішенням, можливість оскарження якого під час досудового розслідування КПК України не передбачено.
Крім того, в поданій до суду першої інстанції скарзі адвокат Надіч Н.Д. просила визнати бездіяльність детективів Національного бюро Єременка І.Г. та Шаповаленка А.В. у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у відповідності до норм КПК України у визначений строк та вказувала, що в діях детективів Національного бюро Єременка І.Г. та Шаповаленка А.В. при вчиненні дій, передбачених ст. 276-278 КПК України, щодо повідомлення ОСОБА_1 про підозру, наявні процесуальні порушення, за наслідком яких, на її думку, ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного і дії щодо вручення повідомлення про підозру від 25.07.2019 та від 30.07.2019 є невчиненими, а тому відповідні відомості, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань повинні бути виключені.
При цьому, звертаючись до суду із вказаною скаргою адвокат посилалась на п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, як на правову підставу для її подання, яким передбачено оскарження, зокрема, нездійснення інших процесуальних дій, які слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані вчинити у визначений КПК України строк.
На переконання колегії суддів, посилання адвоката Надіч Н.Д. у скарзі на п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, як на правову підставу для її подання, є помилковим, оскільки звертаючись до суду із вказаною скаргою захисник зазначала про наявність, на її думку, грубих порушень норм КПК України під час вручення повідомлення про підозру, що призвели до відсутності у ОСОБА_1 статусу підозрюваного. Тобто, як вірно було встановлено слідчим суддею, захисником фактично оскаржується повідомлення ОСОБА_1 про підозру у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року. Водночас, скарга на повідомлення про підозру під час досудового розслідування може бути подана лише на підставі п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Частину першу статті 303 КПК України доповнено пунктом 10 згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 (підпункт 23 пункту 7 параграфу 1 розділу 4).
Водночас, відповідно до пункту 4 параграфу 2 розділу 4 вказаного Закону, підпункт 23 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто 16 березня 2018 року, не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Як вбачається з матеріалів провадження, у кримінальному провадженні № 52017000000000785, в межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру, відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 листопада 2017 року, тобто до введення в дію пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України. Відтак, положення, визначені п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, не підлягають застосуванню у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшла правильного висновку, що адвокат Надіч Н.Д. звернулась до суду зі скаргою на дії, які не підлягають оскарженню до слідчого судді у кримінальному провадженні № № 52017000000000785від 10 листопада 2017 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за такою скаргою.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Надіч Нонни Дидронівни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 303 КПК України, в межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Надіч Нонни Дидронівни - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.Б. Боднар
Судді: І.В. Панаід
В.І. Панкулич