Document No. 93578486

Справа № 991/9936/20

Провадження1-кс/991/10180/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3, діючого в інтересах ОСОБА_6, на рішення прокурора про зупинення досудового розслідування,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій адвокат ОСОБА_3 просить: скасувати постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 05.05.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 в частині зупинення відносно ОСОБА_6 ; зобов`язати службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора уповноважених на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 видалити відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань в частині зупинення досудового розслідування відносно ОСОБА_6 від 05.05.2020.

Скарга обґрунтованим тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

20 листопада 2020 року, під час ознайомлення з матеріалами справи, стороною захисту отримано копію постанови прокурора САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 05.05.2020 про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 42015000000002664 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Винесену прокурором постанову від 05.05.2020 сторона захисту вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав.

Адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що прокурор перед винесенням постанови про зупинення кримінального провадження не встановив визначену законом підставу для вчинення процесуальної дії у формі закриття кримінального провадження та не вчинив таку дію.

На обґрунтування наявності підстав для вчинення прокурором процесуальної дії у формі закриття кримінального провадження вказав, що Законом України № 1261-VІІ від 13.05.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» визначено обов`язкову складову ознаку об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 364 КК України наявність причинно-наслідкового зв`язку у формі істотної шкоди охоронюваних законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, а частиною 2 цієї статті визначено спричинення тяжких наслідків.

Сторона захисту зазначає, що з аналізу матеріалів кримінального провадження встановлено відсутність факту завдання шкоди, тому діяння, яке не потягло виникнення шкоди не може бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 364 КК України.

Разом з цим, вказавши таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення дій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе чи іншої фізичної особи або юридичної особи, яка включена до ст. 364 КК України на підставі Закону України № 746- VІІ (746-18) від 21.02.2014 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН про ти корупції», стороною обвинувачення невірно застосовано положення ст. 5 КК України та ст. 58 Конституції України стосовно зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, оскільки цей Закон набрав чинності, уже після подій, які є предметом досудового розслідування.

За таких обставин, на думку сторони захисту, сторона обвинувачення до винесення оскаржуваної постанови про зупинення досудового розслідування зобов`язана виконати всі необхідні дії, а саме - у найкоротший строк закрити кримінальне провадження на підставі п. 2, 4 ч. 1 ст. 284 КПК України та закінчити досудове розслідування, про що внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також, як зазначив адвокат ОСОБА_3, відсутність факту заподіяння тяжких наслідків у кримінальному провадженні № 42015000000002664 встановлена судовим рішенням Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/32520/16-к від 23.08.2016 та низкою інших судових рішень, а процесуальними рішеннями прокурора встановлено наявність правових підстав для закриття даного кримінального провадження.

В порушення вимог ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень не вручене та в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, які свідчать про дотримання встановленої законодавством процедури повідомлення про підозру особі, яка проживає за кордоном.

Викладені у постанові відомості, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування, місце перебування якого невідоме, що стало підставою для оголошення його в розшук та прийняття рішення про зупинення досудового розслідування, не відповідають дійсності. Сторона обвинувачення достеменно володіє відомостями про фактичне місцезнаходження ОСОБА_6, що підтверджується поданими до органу досудового розслідування документами та клопотаннями стосовно його місця перебування.

Вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Крім того, окремою і самостійною підставою, яка свідчить про незаконність постанови від 05.05.2020 є факт незаконного здійснення з 30.09.2019 у кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_6 .

У судовому засіданні адвокати ОСОБА_3, ОСОБА_4 позицію, висловлену у скарзі, підтримали, просили її задовольнити.

Прокурор САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Постанову першого заступника керівника САП ОСОБА_7 від 05.05.2020 про зупинення досудового розслідування вважає законною. Зазначив, що окрім ОСОБА_6 у кримінальному провадження повідомлено про підозру ще й інших осіб. Офіційно підтверджені відомості про місцеперебування ОСОБА_6 в органу досудового розслідування відсутні. Надані стороною захисту свідоцтво про постанову на облік по місцю перебування та інші документи не є належними та допустимими доказами, які б підтверджували, що ОСОБА_6 перебуває у м. Ростов-на-Дону Російської Федерації. Разом з тим, з метою підтвердження місця перебування ОСОБА_6 органом досудового розслідування в порядку міжнародної правової допомоги направлено запит до компетентних органів Російської Федерації, на що отримано відмову. Прокурор не погодився з твердженням сторони захисту, що ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного, так як слідчими Генеральної прокуратури України вжито всі можливі заходи з вручення повідомлення про підозру, зокрема, направлено за останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_6 .

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як визначено у пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно із ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Підстави, порядок та умови зупинення досудового розслідування встановлені главою 23 КПК України. Дотримання зазначених підстав слідчим, прокурором при прийнятті процесуального рішення про зупинення досудового розслідування є предметом перевірки, яка здійснюється слідчим суддею під час розгляду аналізованої категорії справ.

Однією зпідстав зупиненнядосудового розслідування після повідомлення особі про підозру, є оголошення в розшук підозрюваного. (п. 2 ч. 1. ст. 280 КПК України)

Обов`язок виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з оголошенням в розшук підозрюваного, покладено на слідчого нормами ч. 2 ст. 280 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст.280КПК України досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно із ч. 1 ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати, у тому числі, коли місцезнаходження підозрюваного встановлено, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Таким чином, під час розгляду скарги на постанову про зупинення досудового розслідування слідчий суддя має перевірити: чи повідомлено особу про підозру; чи оголошено підозрюваного в розшук; чи виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного; чи наявні підстави для відновлення досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 (виділене з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000326 від 28.04.2014) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

19 червня 2015 року у кримінальному провадженні № 42014000000000326 від 28.04.2014 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

05 травня 2020 року першим заступником керівника САП ОСОБА_7 винесено постанову, якою досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 зупинене.

У мотивувальній частині постанови від 05.05.2020 зазначено, що підозрювані у цьому кримінальному провадженні, у тому числі ОСОБА_6, переховуються від органу досудового розслідування, місце перебування останніх невідоме, їх оголошено в розшук. Враховуючи те, що всі необхідні та можливі слідчі (розшукові) й інші процесуальні дії у кримінальному провадженні проведені, тому прокурором прийнято рішення про зупинення досудового розслідування.

Щодо набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного слідчий суддя зазначає таке.

Частиною першою ст.42КПК України передбачено три підстави для набуття особою процесуального статусу підозрюваного: підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст.135КПК України виклик особи здійснюється шляхом як вручення повістки про виклик, так і надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Під час розгляду скарги прокурор не надав слідчому судді доказів (розписки) вручення безпосередньо ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 19.06.2015 у кримінальному провадженні № 42014000000000326 від 28.04.2014.

Згідно супровідного листа, опису вкладення поштового відправлення, квитанції про поштове відправлення, 23.06.2015 стороною обвинувачення направлено ОСОБА_6 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 повідомлення про підозру. Інших доказів щодо вжиття стороною обвинувачення у 2015 році заходів для вручення ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру прокурор не надав.

Разом з тим, у заяві від 13.08.2015, поданій до Генеральної прокуратури 07.10.2015 через адвоката ОСОБА_8, ОСОБА_6 вказав, що цю заяву подає у кримінальному провадженні № 42014000000000326 від 28.04.2014 та з листа Генеральної прокуратури України від 23.07.2015 йому відомо про наявність складеного щодо нього повідомлення про підозру, копію якого ним особисто не отримано.

Слідчий суддя зазначає, що Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.

За таких обставин у слідчого судді наявні підстави вважати, що хоча особисто ОСОБА_6 не вручено повідомлення про підозру від 19.06.2015 через його виїзд за межі території України та відсутність відомостей про адресу його місцезнаходження на дату складання такого повідомлення, однак стороною обвинувачення вжито заходів для вручення цього повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, - шляхом його надіслання рекомендованим листом поштою на останню відому зареєстровану адресу проживання ОСОБА_6, що відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України є однією з підстав набуття особою процесуального статусу підозрюваного.

Щодо наявності підстав для зупинення досудового розслідування.

Як зазначалося вище, підставою для винесення оскаржуваної постанови від 05.05.2020 є оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у розшук.

Слідчим суддею встановлено, що у зв`язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 постановою слідчого в ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 01.07.2015 підозрюваного оголошено в розшук, проведення якого доручено Службі безпеки України.

Слідчий суддя звертає увагу, що можливість оскарження постанов детектива про оголошення розшуку підозрюваного відсутня на стадії досудового розслідування.

Так, визначений у ч. 1 ст.303КПК України перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого і прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному застосуванню не підлягає. Скарги на рішення слідчого або прокурора про оголошення розшуку підозрюваного, згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України слідчий, прокурор оголошує розшук у тому разі, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме. Тобто здійснення розшуку закон не пов`язує із наявністю підстав для оцінки дій (поведінки) підозрюваного як переховування від органу досудового розслідування.

Станом на 01.07.2015 достовірних і підтверджених відомостей про фактичне місцезнаходження ОСОБА_6 сторона обвинувачення не мала.

Щодо виконання органами слідства вимоги ч. 2 ст. 280 КПК України встановлено таке.

До скарги адвокатом надано копії листів адвоката АО «АВЕР ЛЄКС» ОСОБА_8, який представляв інтереси ОСОБА_6, до Генеральної прокуратури України від 01.07.2015, 13.08.2015, 07.10.2015, 29.02.2016, яким повідомлено про місце перебування ОСОБА_6 та надано заяви ОСОБА_6 від 27.06.2015 та від 13.08.2015 до судових та правоохоронних органів України, у яких підтвердив своє перебування на території Російської Федерації у м. Ростов-на-Дону та просив провести його допиту за місцем поточного перебування шляхом проведення відеоконференції, копію виписки з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та правочинів з ним № 50-0-1-120/2001/2015-911 від 28.12.2015 і копію кадастрового паспорту № 61/001/15-1221265 від 21.12.2015, копію свідоцтва та копію паспорта.

Встановлено, що з метою перевірки відомостей наданих адвокатом ОСОБА_8 слідчим Генеральної прокуратури України 06.04.2017 направлено запит в порядку міжнародної правової допомоги щодо перевірки отриманої інформації про перебування ОСОБА_6 на території Російської Федерації, а саме: витребувати певні докази та допитати свідка.

На вказаний запит 26.12.2018 надійшла відповідь від Генеральної прокуратури Російської Федерації, в якій зазначено, що Російська Федерація не може виконати запит, оскільки відповідний розгляд має ознаки політично мотивованого переслідування і становить загрозу з точки зору порушення прав людини.

Щодо проведення слідчих (розшукових) дій до винесення постанови про зупинення досудового розслідування, то слідчий суддя враховує, що відповідно до ст. 36, ст. 40 КПК України детектив несе відповідальність за законність та своєчасність здійснених процесуальних дій, а прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема, погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання. Детектив та прокурор є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Тобто визначення необхідності проведення слідчих (розшукових) дій та їх достатності, є дискреційними повноваженнями детектива та прокурора.

Стороною захисту не надано слідчому судді доказів, які б вказували на те, що прокурором у кримінальному провадженні не вжито всіх дій, визначених ч. 2 ст. 280 КПК України.

Щодо доводів адвоката про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 2, 4 ст. 284 КПК України, слідчий суддя зазначає, що з огляду на положення ст. 26 КПК України надання правової оцінки цим обставинам виходить за межі компетенції слідчої судді під час розгляду скарги на рішення прокурора про зупинення досудового розслідування, а доказів того, що сторона захисту з цих підстав зверталася в порядку ст. 308 КПК України, до клопотання не надано.

Слідчим суддею також не встановлено наявності підстав, передбачених ст. 282 КПК України, які б підтверджувались належними та допустимими доказами, для відновлення кримінального провадження № 42015000000002664 від 27.11.2015.

Слідчий суддя звертає увагу, що надані адвокатом до скарги копії судових рішень не є релевантними до встановлених обставин.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2018 скасовано постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015, оскільки встановлено, що особа, стосовно якої подане клопотання, не набула статусу підозрюваного, тому і оголошення в розшук останньої є неправомірним. У подальшому щодо цієї особи постановлена ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2018 про встановлення прокурору строку для прийняття одного з рішень, передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України.

Ухвалою від 08.11.2019 Печерський районний суд м. Києва у підготовчому судовому засіданні, тобто на стадії судового розгляду, з урахуванням Закону України № 1261-VІІ від 13.05.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» закрив кримінальне провадження в порядку п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою від 23.08.2016 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015, оскільки встановлено необґрунтованість підозри особи, стосовно якої подано таке клопотання.

Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення.

У той же час, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.09.2019 задоволено клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 стосовно ОСОБА_6, тобто відповідно до ч. 2 ст. 297-4 КПК України питання щодо обґрунтованості підозри було предметом контролю слідчого судді.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1