Document No. 93585812

Справа № 991/10154/20

Провадження1-кс/991/10412/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000571 від 08.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №№ 52020000000000571 від 08.09.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Клопотання погоджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 .

Клопотання подане стосовно арешту майна підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, та його дружини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:

-автомобіля LEXUS ES 300H, 2020 року випуску, державний номер НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3 ;

-автомобіля SKODA OCTAVIA 1.6 LX, 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_4, VIN-код НОМЕР_5 ;

-причіпа ОДИСЕЙ 01, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_6, VIN-код НОМЕР_7 ;

-автомобіля BMW 530I, 2018 року випуску, державний номер НОМЕР_8, VIN-код НОМЕР_9 ;

-житла загальною площею 108.4 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_10 );

-земельної ділянки площею 0.1509 га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0522684000:05:001:0074);

-земельної ділянки площею 0.25 га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0522684000:05:001:0075).

У кримінальному провадженні № 52020000000000571 від 08.09.2020 розслідуються обставини можливого вчинення злочину ОСОБА_4, а саме у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, а саме Голові Фонду державного майна України ОСОБА_7 .

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

У клопотанні зазначається, що у кримінальному провадженні №52020000000000571 від 08.09.2020 року розслідуються обставини можливої пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище Голові Фонду державного майна України (ФДМУ) ОСОБА_7 .

На підставі положень Конституції України (щодо повноважень Верховної Ради України), постанови Верховної Ради України № 118-ІХ від 19.09.2019 року (щодо призначення на посаду Голови ФДМУ) та положень підпункту 1 пункту 3 примітки до статті 368 КК України, Голова ФДМУ ОСОБА_7 з 19.09.2019 року є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище.

ФДМУ займається управлінням об`єктами державної власності та захистом майнових прав державних підприємств, що належать до сфери управління ФДМУ на території України (пп. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України). ФДМУ призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні, визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні; виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави (пп «и», «л» п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності»). У віданні ФДМУ перебуває, зокрема, АТ «Миколаївобленерго» (частка держави складає 70%). Відповідно до установчих документів АТ «Миколаївобленерго», виконавчим органом товариства є дирекція, яка складається із Генерального директора та директорів. АТ «Миколаївобленерго» відноситься до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого, за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу, якого перевищує 200 млн гривень. Тимчасове покладення виконання обов`язків керівників таких підприємств або призначення виконувачами обов`язків таких керівників здійснюється суб`єктом управління після погодження кандидатур відповідних осіб Кабінетом Міністрів України. (Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 03.09.2008 року)

У серпні 2020 року, радник Голови ФДМУ ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7, що до нього звернувся ОСОБА_4 щодо працевлаштування в АТ «Миколаївобленерго». ОСОБА_8 надав йому контакти ОСОБА_4 . ОСОБА_7 погодився розглянути пропозицію ОСОБА_4 та визначив, що подальші перемовини з цих питань від його імені вестиме радник Голови ФДМУ ОСОБА_9 .

02.09.2020 року ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_4 у приміщенні ресторану «Верховина» у місті Києві. На зустрічі також була ОСОБА_10, яку ОСОБА_4 представив як свого радника з юридичних питань. Під час розмови, ОСОБА_4 повідомив, що працює на посаді першого заступника генерального директора АТ «Миколаївобленерго». З його слів, у керівництві підприємства відбуваються негативні події, пов`язані із судовою тяганиною між двома керівниками, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, через що підприємство не може нормально працювати. ОСОБА_4 повідомив, що має бажання стати генеральним директором АТ «Миколаївобленерго», та висловив прохання, щоби ОСОБА_7, як Голова ФДМУ, посприяв у вирішенні цього питання.

04.09.2020 року ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_4 у приміщенні ресторану «Верховина» у місті Києві для того, щоб дізнатися від ОСОБА_4 про його план розвитку АТ «Миколаївобленерго». На цій зустрічі ОСОБА_4 розповів про інвестиційну програму, про можливість залучення кредитів, готовий сприяти приватизації АТ «Миколаївобленерго» через налагодження відносин з інвесторами із Казахстану, а також зазначив, що у нього є можливість скерувати частину коштів, які будуть виділятися Європейським банком реконструкції та розвитку, та рахунки АТ «Миколаївобленерго».

Разом із тим, на зустрічі ОСОБА_4 повідомив про можливі напрями нелегального отримання прибутку в АТ «Миколаївобленерго», такі як «скрутка» лічильників великих підприємств, видача технічних умови щодо приєднання до мережі електропостачання великим підприємствам за неофіційну грошову винагороду, надання електричних потужностей в обмін на земельні ділянки біля моря та інші. ОСОБА_4 пояснив, що, як правило, один із вказаних вище напрямків приносить прибуток в розмірі близько 100-120 тис. доларів США. У разі призначення його генеральним директором АТ «Миколаївобленерго», він готовий частину із цієї неофіційної грошової винагороди віддавати ОСОБА_7 .

За цих обставин, ОСОБА_7 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про пропозицію йому неправомірної вигоди ОСОБА_4 за призначення на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго».

29.09.2020 року ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_4 біля будівлі ФДМУ, на зустрічі також була присутня ОСОБА_10 . На зустрічі ОСОБА_4 підтвердив свій злочинний намір передати неправомірну вигоду ОСОБА_7, повідомивши, що через 2 тижні після призначення його генеральним директором АТ «Миколаївобленерго», він знову зустрінеться з ОСОБА_9 за межами міста Києва, та під час зустрічі передасть йому обумовлену суму неправомірної вигоди для Голови ФДМУ ОСОБА_7 .

Далі, спілкування із ОСОБА_4 продовжував інший позаштатний радник на громадських засадах Голови ФДМУ ОСОБА_13 05.10.2020 року вони обоє зустрілися. ОСОБА_4 конкретизував свою пропозицію щодо надання неправомірної вигоди Голові ФДМУ, які раніше висловлював ОСОБА_9, в частині походження коштів, як предмету неправомірної вигоди для ОСОБА_7 . ОСОБА_4 сказав, що зможе вирішити питання отримання АТ «Миколаївобленерго» кредиту від уряду Данії в розмірі 10 млн доларів США, 10 відсотків з яких він передасть ОСОБА_7 як неправомірну вигоду. Також, ОСОБА_4 сказав, що за «скрутку» лічильників великих підприємств він надасть Голові ФДМУ неправомірну вигоду в розмірі 50 тис. доларів США в місяць. Крім того, він повідомив, що вирішить питання про виділення земельних ділянок біля моря, половину з яких передасть Голові ФДМУ як неправомірну вигоду за призначення на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго».

25.11.2020 року ОСОБА_4, зустрівся з ОСОБА_13 в приміщенні закладу громадського харчування (пабі) «Бестія» у місті Києві. ОСОБА_4 сказав ОСОБА_13, що надасть Голові ФДМУ неправомірну вигоду в розмірі 100 тис. доларів США за його призначення: половину перед призначенням, а половину після. Детектив стверджує, що на цій зустрічі, підтверджуючи стійкість своїх злочинних намірів на систематичне вчинення корупційних кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 зазначив, що вже після призначення його на посаду генерального директора АТ «Миколаївобленерго» щомісячно буде передавати Голові ФДМУ неправомірну вигоду в розмірі 200 тис. доларів США.

На наступних зустрічах ОСОБА_4 з ОСОБА_13 03.12.2020 року та 04.12.2020 року, ОСОБА_4 підтвердив свій намір надати Голові ФДМУ неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США за вирішення питання про призначення його на посаду АТ «Миколаївобленерго» та сказав, що половину цієї суми він передасть 08.12.2020 року за підготовку та скерування ФДМУ до Кабінету Міністрів України необхідних документів для призначення його керівником АТ «Миколаївобленерго» за підписом ОСОБА_7 . ОСОБА_13 надав ОСОБА_4 проект пояснювальної записки до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України. ОСОБА_4 також попередив, що неправомірну вигоду 08.12.2020 року він передасть не особисто, а ОСОБА_13 її передасть інша особа ( ОСОБА_4 не зазначив хто).

08.12.2020 року, близько 12:30, громадянин Грузії ОСОБА_14 передав ОСОБА_13, на прохання ОСОБА_4, неправомірну вигоду в розмірі 50000 доларів США за подання від імені Голови ФДМУ ОСОБА_7 пакету документів до Кабінету Міністрів України щодо погодження призначення ОСОБА_4 виконувачем обов`язків генерального директора АТ «Миколаївобленерго». Це відбулося в приміщенні пабу-ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 .

З урахуванням цих обставин, ОСОБА_4, на думку сторони обвинувачення, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (умисній пропозиції службовій особі, яка займає особливе відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду дії з використанням наданого їй службового становища).

Обґрунтування клопотання

Детектив НАБУ зазначає, що 8 грудня 2020 року о 13:05 ОСОБА_4 затримали детективи НАБУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).

09.12.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.

Санкція ч.4 статті 369 КК України передбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна

Необхідність накладення арешту детектив обґрунтовує з тим, що у випадку притягнення до відповідальності вказану особу судом може бути прийнято рішення про конфіскацію майна.

Тому, з метою забезпечення конфіскації майна, а також запобіганню можливості його відчуження, прокурор просить накласти арешт на майно ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_6 .

На підтвердження шлюбних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 детективом надано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, в якому зазначено про реєстрацію шлюбу 13 жовтня 2017 року, актовий запис № 2022.

Детектив, відповідно до вимог статті 172 ч.2 КПК України просив розглянути клопотання без повідомлення власників майна, а саме підозрюваного, його захисника та ОСОБА_6 з метою забезпечення арешту майна.

На підтвердження права власності на майно прокурор надає інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, довідку з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, довідку головного сервісного центру МВС.

Накладення арешту на майно дружини ОСОБА_4, детектив обгрунтовує тим, що, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя(стаття 60 СК України). Частка ОСОБА_4 у праві власності на зазначені об`єкти не визначена.

Доводи детектива

У судовому засіданні детектив попросив задовольнити клопотання та накласти арешт на майно підозрюваного та його дружини з метою забезпечення конфіскації майна.

Мотивація суду

Слідча суддя розглянула матеріали клопотання та заслухала думку детектива.

Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється відкрито. Слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у виключних випадках, передбачених пунктами 1-5 ч. 2 ст. 27 КПК України (стаття 27 КПК України). З клопотання детектива не вбачається, що він просить про закритий судовий розгляд, натомість детективом у клопотання зазначено, що з метою забезпечення виконання прийнятого рішення за результатами розгляду даного клопотання просить оприлюднити зазначене рішення в електронній формі.

Публічність провадження захищає особу від таємного правосуддя, на яке не поширюється суспільний контроль, вона також є одним із способів збереження довіри до судів. Прозорість та відкритість судового розгляду дозволяють втілювати право кожної особи на справедливий судовий розгляд. (серед інших, Рішення у справі Riepanпроти Австрії від 14 лютого 2001 року, заява № 35115/97, параграф 27) Обов`язок відкритості судового розгляду має винятки, які, в цілому, зводяться до випадків захисту інтересів неповнолітніх, захисту приватного життя сторін, а також у особливих обставинах, коли публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя. Такі винятки мають бути належно виправданими та залежати від обставин справи (Рішення у справі Welke та Biaіekпроти Польщі від 15 вересня 2011 року, заява № 15924/05, параграф 74).

Таким чином, з метою забезпечення відкритості та гласності судового розгляду, слідча суддя вважає за необхідне провести відкрите судове засідання щодо розгляду цього клопотання

Детектив також просить розглянути його клопотання без повідомлення власників майна.

Клопотання слідчого, прокурора може розглядатися без повідомлення підозрюваного, його представника, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна (ч. 2 ст. 172 КПК України).

Детектив вказує на те, що існує реальна загроза подальшого незаконного відчуження майна, з метою уникнення можливої конфіскації майна. Слідча суддя звертає увагу на те, що у разі повідомлення власників майна про розгляд клопотання про арешт їх майна, існує ризик не накладення арешту на це майно у разі, якщо ці особи відчужать це майно на користь третіх осіб. Тому з метою забезпечення арешту майна слідча суддя вирішила розглянути клопотання без повідомлення власників майна.

З матеріалів клопотання можна встановити, що нерухоме та рухоме майно на яке детектив просить накласти арешт, дійсно належить зазначеним вище власникам (довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, довідкою з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, довідкою головного сервісного центру МВС.).

Щодо накладення арешту на майно, яке належить дружині підозрюваного ОСОБА_4 ОСОБА_6

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (ч. 2 ст. 3 СК України).

Найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім`ї вчинені за згодою другого з подружжя. (ч 2 та 3 ст. 54 СК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ст. 60 СК України).(якщо інше не встановлено договором або законом).

Підсумовуючи, слідча суддя вважає, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:

1)Правова підстава для арешту майна.

2)Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.

3)Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

4)Наслідки арешту майна для підозрюваного та/або інших осіб.

Правова підстава для арешту майна

11 грудня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна

Клопотання подане особою, що має право на подання такого клопотання, тому слідча судді розгляне клопотання по суті.

Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). У випадку, передбаченому пунктом третім частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що суд, у випадках передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 09.12.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.

Санкцією ч. 4 ст. 369 КК України передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Слідча суддя оцінює ці обставини лише для встановлення достатності підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. Також, ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником (третьою особою). З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити цей актив на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

Отже, основним ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником (третьою особою). З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити ці активи на користь третіх осіб. Таким чином, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

Оскільки у випадку притягнення до відповідальності підозрюваного ОСОБА_4, судом може бути прийнято рішення про конфіскацію майна, слідча суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна.

Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox,CampbellandHartleyпроти СполученогоКоролівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Іншими словами, на початковій стадії розслідування слідча суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочинів у підозрі. Так, ОСОБА_4 інкримінується пропозиція службовій особі, яка займає особливе відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду дії з використанням наданого їй службового становища. Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, зокрема, протоколів допиту свідків ОСОБА_7 від 11.09.2020 року (який зазначив про те, що до нього звернувся ОСОБА_4 та попросив посприяти у вирішенні питання працевлаштування його на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго» як Голову ФДМУ), ОСОБА_9 від 08.09.2020 року (який зазначив, що працює позаштатним радником Голови ФДМУ та зустрічався з ОСОБА_4 та ОСОБА_10, щоб обговорити можливість сприяння Головою ФДМУ у питанні працевлаштування його на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго» як Голову ФДМУ; на цій зустрічах ОСОБА_4 повідомляв, що він, будучи генеральним директором АТ «Миколаївобленерго», отримуватиме неофіційний прибуток, частина з якого буде передаватися у ФДМУ), ОСОБА_13 від 06.10.2020 року (який зазначив, що працює позаштатним радником Голови ФДМУ та зустрічався з ОСОБА_4 з приводу працевлаштування в АТ «Миколаївобленерго», і на цих зустрічах ОСОБА_4 підтверджував свої наміри надавати неправомірну вигоду Голові ФДМУ, а також пояснював, якими неофіційними способами він може отримувати грошові кошти для надання неправомірної вигоди Голові ФДМУ); протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_4 від 30.09.2020 року, 06.10.2020 року, 06.11.2020 року, 27.11.2020 року, 04.12.2020 року, де зафіксовані розмови ОСОБА_4 із зазначеними раніше особами; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 08.12.2020 року, де той зазначає, що 08.12.2020 року він перебував із ОСОБА_4 в ресторані «Бестія», де ОСОБА_4 попросив його передати особі, яка також буде в ресторані, картонну коробку, і повідомив, що в коробці знаходяться гроші, які потрібно віддати в якості повернення боргу; протоколом обшуку від 08.12.2020 року у приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3, де зазначається, що під час обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти у на суму 50000 доларів США, паперова коробка та поліетиленові пакети, а також зовнішній портативний накопичувач Apacer із записом з відеореєстратора, встановленого у цьому закладі; іншими доказами. Також, слідча суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_7, на підставі положень Конституції України (щодо повноважень Верховної Ради України), постанови Верховної Ради України № 118-ІХ від 19.09.2019 року (щодо призначення на посаду Голови ФДМУ) та положень підпункту 1 пункту 3 примітки до статті 368 КК України, є Головою ФДМУ з 19.09.2019 року, а, отже, є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище

В цілому обставини, які підтверджує сторона обвинувачення, з урахуванням відносин ОСОБА_4 з ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_14, предмету розмов та подальших дій ОСОБА_4 можуть вказувати на можливу пропозицію та подальше надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 за призначення його на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго». Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 369 КК України.

Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, Jamesта іншіпроти СполученогоКоролівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Отже, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчої судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.

Наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб

Як вже зазначалось раніше, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ст. 60 СК України)(якщо інше не встановлено договором або законом).

Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном ( ч.1 ст. 67 СК України). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Слідча суддя вважає, що накладення арешту не на все майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а лише на його частину, яка належить підозрюваному, відповідатиме положенням ч.5 ст. 170 КПК України щодо можливості накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання саме підозрюваного. Це узгоджується також з позицією, викладеною в постанові Великої палати Верховного Суду від 24 квітна 2019 року у справі №2-3392/11

Детектив також просить про арешт майна із забороною відчуження та розпорядження майном.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).

При цьому, перебування майна у підозрюваного і заборона його відчуження та розпорядження в повній мірі досягне мети і завдання арешту майна, так як невжиття саме цього заходу може призвести до можливості його передачі, відчуження на користь третіх осіб або до настання інших наслідків, які унеможливлять виконання судового рішення в частині конфіскації майна саме підозрюваного.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе, зокрема, до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4ст. 173 КПК України).

Слідча суддя на цьому етапі оцінює лише обставини, що стосуються арешту майна та які мають значення для прийняття рішення стосовно накладення чи не накладення такого арешту (визначені вище). Подальша оцінка обставин щодо конфіскації може здійснюватися при винесенні вироку.

З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених у попередньому розділі, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна із забороною відчуження і розпорядження у цьому випадку є достатнім для забезпечення конфіскації як виду покарання.

Також сліда суддя зазначає,що заборона розпоряджатися майном не вплине на права підозрюваного та інших осіб. Арешт майна, про який просить сторона обвинувачення, не обмежує права підозрюваного та інших користуватися цим майном.

З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених у попередньому розділі, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення конфіскації як виду покарання, є пропорційним втручанням у права підозрюваного та не матиме надмірних наслідків .

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково.

При цьому слідча суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково (ч. 1 ст. 174 КПК).

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 170-173 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000571 від 08.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт з метою забезпечення конфіскації, із забороною відчуження та розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, а саме:

-автомобіль LEXUS ES 300H, 2020 року випуску, державний номер НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3 ;

-автомобіль SKODA OCTAVIA 1.6 LX, 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_4, VIN-код НОМЕР_5 ;

-причіп ОДИСЕЙ 01, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_6, VIN-код НОМЕР_7 ;

-на частку ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя із ОСОБА_6, а саме автомобіля BMW 530I, 2018 року випуску, державний номер НОМЕР_8, VIN-код НОМЕР_9 ;

-на частку ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя із ОСОБА_6, а саме житла загальною площею 108.4 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2182867732231);

-на частку ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя із ОСОБА_6, а саме земельної ділянки площею 0.1509 га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0522684000:05:001:0074);

-на частку ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя із ОСОБА_6, а саме земельної ділянки площею 0.25 га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0522684000:05:001:0075).

В іншій частині вимог, зазначених у клопотанні, відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Особою, відповідальною за збереження майна, визначити детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 .

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, його захисника, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідча суддя ОСОБА_1