- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
- Secretary : Chumachenko A.O.
- Prosecutor : Luhovskoi O.S.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 758/1780/17
Провадження № 1-кп/991/13/20
У Х В А Л А
01 грудня 2020 рокумісто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого Крикливого В.В., суддів Галабали М.В., Ногачевського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.О., прокурора Луговського О.С., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК України,
в с т а н о в и в :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 07.10.2016, будучи суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, одержав неправомірну вигоду для себе та третьої особи в розмірі 10 000 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Протягом вересня - листопада 2020 року судові засідання у кримінальному провадженні призначалися неодноразово, проте відкладалися у зв`язку із неприбуттям до суду обвинуваченого та його захисника.
В судовому засіданні 01.12.2020 прокурор звернувся із письмовим клопотанням про здійснення приводу до суду обвинуваченого ОСОБА_1 , а також із усним клопотанням про порушення питання про дисціплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_2 за неприбуття в засідання без поважних причин.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в судові засідання, призначені на вересень - грудень 2020 року, обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився, доказів на підтвердження поважності причин неявки не надав. У свою чергу захисник ОСОБА_2 24.11.2020 та 01.12.2020 не прибув до залу суду з невідомих причин.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2, будучи належно повідомленими про час та місце проведення судового засідання, до суду не з`явилися, належним чином про поважність причин неявки не повідомили, тому суд вважає за можливе розглянути клопотання прокурора у їх відсутність.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню частково, зважаючи на таке.
Як передбачено ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Згідно із ч. 2 цієї статті судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На даний час ОСОБА_1 має процесуальний статус обвинуваченого і тому, відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, зобов`язаний прибути за викликом до суду. Адвокат ОСОБА_2 залучений до участі у справі в якості захисника і тому, у відповідності до ч. 2 ст. 47 КПК України, зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник та обвинувачений зобов`язані завчасно повідомити суд про таку неможливість та її причини.
Зазначені норми кореспондуються із положеннями ч. 1 ст. 323 та ч.1 ст. 324 КПК України, які зобов`язують як обвинуваченого, так і захисника підтверджувати поважність причин неприбуття в судове засідання.
Вирішуючи питання щодо поважності причин неприбуття до суду обвинуваченого ОСОБА_1 , суд звертає увагу на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 05.05.2020 прийнято рішення здійснювати дистанційне судове провадження, між Вищим антикорупційним судом та Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська (для участі обвинуваченого), а також Запорізьким апеляційним судом (для участі захисника) (т. 3 а.с. 156). Відповідно до зазначеної ухвали обвинувачений та його захисник мають можливість на свій розсуд обирати відповідний суд (в містах Київ, Дніпро, Запоріжжя) до якого прибувати для участі у судовому засіданні. Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 обізнані про таку можливість і неодноразово проймали участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Про дати проведення чергових судових засідань, а саме 29.09.2020, 20.10.2020, 27.10.2020, 13.11.2020, 24.11.2020, 01.12.2020, обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 були завчасно та належно повідомлені, що підтверджується наявними в матеріалах справи як копіями повісток та повідомлень, так і кореспонденцією направленою стороною захисту на адресу суду (т. 5 а.с. 241, 245 - 247, т. 6 а.с. 1, 3, 5, 11, 28, 44, 56).
Перед кожним із зазначених судових засідань від обвинуваченого ОСОБА_1 на електронну адресу суду надходили клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із перебуванням на лікуванні.
На підтвердження поважності причин неприбуття в судові засідання обвинувачений направив на електронну адресу суду копії листків непрацездатності серії АДЮ № 641871, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня № 4» Дніпровської міської ради та серії АДЮ № 519332, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня № 6» Дніпровської міської ради (т. 6 а.с.6, 57).
Згідно листка непрацездатності серії АДЮ № 641871 та відповіді генерального директора КНП «Міська лікарня № 4» № 1472 від 18.11.2020 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділені з 23.09.2020 по 07.10 2020 та був виписаний із поміткою «стати до роботи» з 08.10.2020 (т. 6 а.с.54).
Натомість, того ж дня, 07.10.2020, ОСОБА_1 поступив на стаціонарне лікування вже до КНП «Міська лікарня № 6», де згідно листка непрацездатності серії АДЮ № 519332 лікувався до 13.11.2020 та був виписаний із поміткою «стати до роботи» з 14.11.2020.
В судові засідання 24.11.2020 та 01.12.2020 обвинувачений ОСОБА_1 знову не з`явився, направивши на адресу суду клопотання, в яких повідомив, що нібито продовжує своє лікування. Інформації про назву відповідного медичного закладу та наявність перешкод для тимчасового залишення цього закладу не надав, рівно як і доказів на підтвердження факту перебування на лікуванні.
Разом із цим, суд звертає увагу, що клопотання про відкладення судового розгляду, які направлялися ОСОБА_1 електронною поштою, фактично є сканкопією лише тексту цих звернень, які не містять особистого підпису обвинуваченого та/або не скріплені за допомогою електронного цифрового підпису.
Між тим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст.138 КПК України поважною причиною неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.
Тобто, для визнання поважною причиною неприбуття в судове засідання особою мають бути надані документальні підтвердження наявності у неї тяжкої хвороби, яка б перешкоджала її прибуттю до приміщення суду, або ж її перебуванням в закладі охорони здоров`я у зв`язку із лікуванням за умов неможливості тимчасово залишити цей заклад.
З огляду на викладене, виходячи із змісту зазначеної правової норми, сам по собі факт перебування особи на стаціонарному лікуванні не є безумовною поважною причиною не прибувати за викликом до суду.
Враховуючи, що обвинувачений не виконав покладений на нього обов`язок повідомити про поважність причин неявки до суду та підтвердити їх належним чином, суд вважає, що ОСОБА_1 не прибув в судові засідання 29.09.2020, 20.10.2020, 27.10.2020, 13.11.2020, 24.11.2020, 01.12.2020, 02.12.2020 без поважних причин.
Таким чином, є підстави для застосування до обвинуваченого визначених ст. 323 КПК України заходів забезпечення кримінального провадження, пов`язаних із неприбуттям особи в судове засідання без поважних причин.
Так, відповідно до частини першої згаданої статті, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Зваживши аргументи прокурора, викладені в клопотанні, вивчивши матеріали кримінального провадження та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 обізнаний у тому, що наступне судове засідання призначено на 02.12.2020, за невиконання покладеного на нього процесуального обов`язку без поважних причин, суд вважає за необхідне обмежитись накладенням на обвинуваченого грошового стягнення, як це передбачено ч. 3 ст. 146 КПК України.
Частиною 1 статті 139 КПК України передбачено, що якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.12.2020 установлений у розмірі 2270 грн.
Враховуючи всі обставини справи, суд вважає, що для попередження на майбутнє фактів невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, необхідним й достатнім є накладення на нього грошового стягнення у максимальному розмірі.
Одночасно із цим, суд констатує, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 147 КПК України, особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення.
Вирішуючи питання щодо поважності причин неприбуття до суду захисника ОСОБА_2, суд звертає увагу на таке.
На підтвердження причин поважності неприбуття в судові засідання захисник ОСОБА_2 направив суду:
-на засідання від 29.09.2020 - клопотання про відкладення у зв`язку із хворобою, до якого приєднав лише копію результатів аналізу на короновірусну інфекцію від 21.09.2020 (т. 6 а.с. 241);
-на засідання від 20.10.2020 та 27.10.2020 - повідомлення про зайнятість в інших судових засіданнях (т. 6 а.с.8).
Однак, захисником ОСОБА_2 не надано суду доказів на підтвердження факту тимчасової непрацездатності та участі в інших судових засіданнях на відповідні дати.
Окрім того, захисник ОСОБА_2 не з`явився в судові засідання, призначені на заздалегідь погоджені з ним дати: 24.11.2020 та 01.12.2020, проте належним чином про причини неявки суду не повідомив. Лише напередодні судового засідання, призначеного на 24.11.2020, в телефонному режимі, повідомив секретарю судового засідання про неможливість прибуття в судове засідання з причин участю у слідчих діях.
Про причини неприбуття в судове засідання, призначене на 01.12.2020, захисник ОСОБА_2 взагалі не повідомив, тому суд має всі підстави дійти висновку, що він не виконав покладений на нього обов`язок без поважних причин.
Частина перша статті 324 КПК України зобов`язує суд у такому випадку порушити питання про відповідальність адвоката. Разом із цим, колегія суддів вважає відповідне клопотання прокурора передчасним, так як для прийняття рішення про звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у цій конкретній справі, варто надати адвокату ОСОБА_2 можливість висловити свої контраргументи проти доводів прокурора та надати докази на підтвердження поважності причин неприбуття в зазначені вище судові засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, З34 КПК України, суд,
п о с т а н о в и в :
Клопотання прокурора Луговського О.С. - задовольнити частково.
Причину неприбуття в судове засідання 01.12.2020 обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 - визнати неповажною.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , грошове стягнення у розмірі 4378 (чотири тисячі триста сімдесят вісім) гривні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Копію ухвали направити особі, на яку було накладено грошове стягнення, та роз`яснити їй право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Таке клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Судді:
В.В. КрикливийМ.В. ГалабалаВ.В. Ногачевський