- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
- Lawyer : Hery R.Yu.
- Prosecutor : Harvanko I.M.
Справа № 991/10228/20
Провадження1-кс/991/10488/20
УХВАЛА
16 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвоката Гери Р.Ю., прокурора Гарванко І.М., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання адвоката Гери Роксоляни Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника власників майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Гери Роксоляни Юріївни, в якому адвокат прохає скасувати арешт з майна, вилученого 25.06.2020 під час проведення обшуку автомобіля «УАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: грошових коштів у сумі 190 000 гривень, 28 800 доларів США, 100 000 доларів США, 10 000 доларів США та злитку металу жовтого кольору прямокутної форми, вагою 10 г, накладений ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі 991/5343/20.
В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокатом зазначається, що вилучені під час проведення обшуку грошові кошти не мають збігів з номерами та серіями купюр, які згідно протоколу огляду від 25.06.2020 ідентифікувалися та вручалися особі для встановлення факту отримання неправомірної вигоди, а тому вони не є грошовими коштами, що були предметом неправомірної вигоди та не є коштами, отриманими внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вилучені під час проведення обшуку грошові кошти та злиток металу жовтого кольору є особистою власністю подружжя ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які на протязі тривалого часу здійснюють підприємницьку діяльність та мали грошові надходження для відповідних фінансових заощаджень. З огляду на вказане, оскільки ОСОБА_3 не є особами, яким у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру, то до їх майна не може бути застосовано норми конфіскації майна, як виду покарання, а отже ухвала колегії суддів Вищого антикорупційного суду є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Представник власника майна - адвокат Гера Р.Ю. у судовому засіданні подане клопотання підтримала, пояснення надала аналогічні тексту клопотання та просила задовольнити з наведених у ньому підстав.
Власник майна ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та зазначив, що ним разом з дружиною на протязі тривалого часу здійснюється підприємницька діяльність та отримані від цього грошові кошти, в деякій частині, переводяться у фінансові заощадження. Частина з таких заощаджень і була вилучена детективами НАБУ під час проведення обшуку автомобіля «УАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 . Ніякого відношення до вказаного майна ОСОБА_5 не має. Просив задовольнити клопотання та скасувати арешт.
Прокурор Гарванко І.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що постановлена колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвала про накладення арешту є законною та обґрунтованою. Апеляційною палатою при розгляді апеляційної скарги прокурора було враховано належність майна саме сім`ї підозрюваного ОСОБА_5 . Про належність арештованого майна відповідним особам свідчить факт їх передання ОСОБА_6 ОСОБА_7 та зміст смс-повідомлення, що виявлено у мобільному телефоні останнього. Відповідно до наведеного смс-повідомлення, ОСОБА_6 , яка є дружиною ОСОБА_5 та сестрою ОСОБА_7 , просила останнього повідомляти у разі необхідності, що кошти належать їх батькові. Вказане свідчать про спроби ОСОБА_5 та його близьких осіб вчинювати дії щодо приховування належного їм майна. Оскільки, санкція статті, яка інкримінується ОСОБА_5 передбачає призначення покарання з конфіскацією майна, то застосований захід кримінального провадження є доцільним та обґрунтованим. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
Як встановлено у судовому засіданні, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному 14.05.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860, в якому 26.06.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
25.06.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України, проведено обшук автомобіля «УАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , у салоні якого перебував ОСОБА_7 та за результатами даного обшуку, поміж іншого, вилучено грошові кошти у сумі: 190 000 гривень, 28 800 доларів США, 100 000 доларів США, 10 000 доларів США та злиток металу жовтого кольору прямокутної форми, вагою 10 г.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020, накладено арешт на вищезазначене майно, яке було вилучено під час проведення обшуку автомобіля «УАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: грошові кошти у сумі: 190 000 гривень, 28 800 доларів США, 100 000 доларів США, 10 000 доларів США та злиток металу жовтого кольору прямокутної форми, вагою 10 г.
Скасування вказаного рішення колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду і є предметом розгляду поданого клопотання про скасування арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, правовою підставою для накладення арешту на вищезазначені грошові кошти було забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні із пояснень учасників, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, здійснюється за підозрою ОСОБА_5 у пособництві в проханні надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого йому службового становища, та в пособництві в одержанні такої неправомірної вигоди, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Так, санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 170 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна
Отже, накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення конфіскації такого майна, як виду покарання, є обґрунтованим.
З оскаржуваного рішення вбачається, що колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, при розгляді апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, дійшла висновку, що виявлені під час проведення обшуку автомобіля «УАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі: 190 000 гривень, 28 800 доларів США, 100 000 доларів США, 10 000 доларів США та злиток металу жовтого кольору прямокутної форми, вагою 10 г., є власністю підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи адвоката стосовно того, що виявлене вищезазначене майно є власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 критично сприймається слідчим суддею з огляду на наступне
По-перше, із дослідженої ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.07.2020 вбачається, що участь у даному судовому засідання приймали представники власника майна - адвокати Чумак В.В. та ОСОБА_8 , які діяли в інтересах власника майна ОСОБА_7 та стверджували про належність вилучених грошових коштів та злитку металу саме ОСОБА_7 , а не підозрюваному ОСОБА_5 .
Подібна правова позиції сторони захисту також мала місце і під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, де в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду брали участь адвокати Баховський М.М., Чумак В.В., Готвянський С.І., які стверджували про належність вилученого майна ОСОБА_7 та неможливість накладення на нього арешту з огляду на не перебування останнього у статусі підозрюваного. Крім того, участь у судовому засіданні також приймав безпосередньо ОСОБА_7 , який також підтвердив, що вилучені грошові кошти та злиток металу жовтого кольору належить йому та був переданий батьками для влаштування особистого життя і побуту, шляхом передання через сестру ОСОБА_9 .
Інших власників майна або їх представників у судових засіданнях не було, про їх наявність учасниками не повідомлялося.
По-друге, згідно пояснень, наданих ОСОБА_7 в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, коробку з виявленими у ній грошовими коштами та злитком металу жовтого кольору йому передала рідна сестра, яка на теперішній час є дружино підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , що разом з смс-повідомленням, яке міститься в телефоні ОСОБА_7 від абонента « ОСОБА_10 » з текстом « Скажи що то папи нашого кошти» ставить під об`єктивний сумнім належність вилученого майна, як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Крім всього наведеного, слідчий суддя звертає увагу, що Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 16 липня 2020 року також надавалася оцінка копії декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_7 за 2019 рік як доказ, що його родина володіла вказаними коштами, як наслідок колегія суддів прийшла до висновку, що співвідношення обсягу доходів, зазначених у декларації, з яких родина безумовно понесла витрати протягом 2019, а також збережень родини із сумою готівкових коштів, вилучених з автомобіля «УАЗ», які ОСОБА_7 отримав від сестри, в поєднанні із вказівками останньої про те, як говорити щодо джерела походження вилучених коштів не можуть свідчити, що він чи його батьки володіли такими коштами. Не приймаються з цих же підстав до уваги і долучені у судовому засіданні відомості про зароблені грошові кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 починаючи з 2015 року.
У сукупності викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що наведені у клопотанні аргументи, як підстава для скасування арешту майна, є виключно лінією захисту, а тому правових підстав для його задоволення під час розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката Гери Роксоляни Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у справі № 991/5343/20, по кримінальному провадженню № 42020000000000860 від 14.05.2020 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак