- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
- Secretary : Budkovoi V.O.
- Lawyer : Kozyra S.V.
- Prosecutor : Skybenko O.I.
Справа № 991/10184/20
Провадження1-кс/991/10443/20
У Х В А Л А
іменем України
22 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю
секретаря судового засідання Будкової В.О.,
захисника Козиря С.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
прокурора Скибенка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного адвоката Козиря Сергія Володимировича про зміну запобіжного заходу у виді застави відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000235, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2020,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Козиря С.В. про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання.
1.1.В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що визначена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.10.2020 застава в розмірі 6 500 000,00 грн була внесена за ОСОБА_1 ОСОБА_2 . Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 на ОСОБА_1 до 28.11.2020 включно були покладені обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 сумлінно виконує покладені на нього КПК України обов`язки, захисник зазначає про зменшення у зв`язку з цим ризиків кримінального провадження.
1.2.У зв`язку з цим захисник просить змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 , на особисте зобов`язання та повернути заставодавцю ОСОБА_2 внесену ним заставу у розмірі 6 500 000,00 грн.
2.В судовому засіданні захисник підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити. Зауважив на тому, що сторона обвинувачення не зверталася з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, що свідчить про зменшення ризиків кримінального провадження, а підозрюваний, в свою чергу, продовжує належним чином виконувати процесуальні обов`язки підозрюваного. Вважає, що на даному етапі застава як запобіжний захід є надмірним втручанням у права підозрюваного і вливає на його взаємовідносини з родичем, який виступив заставодавцем.
Підозрюваний підтримав свого захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання з посиланням на відсутність нових обставин, які зумовлюють можливість зміни запобіжного заходу, та продовження існування ризиків кримінального провадження.
3.Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.У кримінальному провадженні № 52020000000000235 від 07.04.2020 ОСОБА_1 27 вересня 2020 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
3.2.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 4 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 984 500 грн., та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України; термін дії обов`язків до 28.11.2020 включно. Ця ухвала згідно з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 скасована в частині визначення підозрюваному ОСОБА_1 застави та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 500 000,00 гривень.
3.3. ОСОБА_2 29.10.2020 внесена застава за підозрюваного ОСОБА_1 у розмірі 6 500 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2977799 від 29.10.2020.
3.4.У відповідності до ст. 201 КПК України підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Відповідно до ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.5.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
3.6.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.7.Як свідчать матеріали клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000235 від 07.04.2020 здійснюється, в тому числі, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України КК України, а саме прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує і надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища. В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020, якою застосований запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , та ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.10.2020 встановлена обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та ризики кримінального провадження, які є підставою для застосування запобіжного заходу. Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризиків кримінального провадження перевірялася під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 також і апеляційною інстанцією. Разом з тим, «обґрунтованість підозри» - поняття, яке не є незмінним протягом всього досудового розслідування. В цьому випадку захист не порушує перед слідчим суддею питання зміни запобіжного заходу з огляду на зміну обставин, що зумовили визнання підозри ОСОБА_1 обґрунтованою на більш ранніх етапах досудового розслідування.
3.8.Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає появу після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які, зокрема, свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або можуть впливати на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей має встановити наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
3.9.Як слідує із змісту поданого клопотання про зміну запобіжного заходу, заявник не посилається на обставини, які б стосувалися обґрунтованості підозри. Тому слідчий суддя під час розгляду клопотання адвоката Козиря С.В О. обмежується лише обставинами, які зазначені в клопотанні.
3.10.Статтею 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Отже, з урахуванням принципу диспозитивності, слідчий суддя не може виходити за межі заявлених позицій сторін, які ними висловлюються під час розгляду відповідних клопотань. Разом з тим в рамках судового контролю слідчий суддя має перевірити наявність підстав і процесуальних можливостей для зміни запобіжного заходу в світлі конкретних обставин кримінального провадження.
3.11.Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Цією нормою встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). При чому особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України). Однак, стверджуючи про необхідність зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, захисник не просить покласти на ОСОБА_1 жодних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
3.12.В підтвердження відсутності ризиків кримінального провадження захисник посилається в клопотанні на належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Однак слідчий суддя зауважує, що посилання захисника на добросовісне виконання підозрюваним таких обов`язків не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться в ухвалах слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.10.2020. Виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу. Водночас відсутність встановлених раніше ризиків кримінального провадження не аргументована в тій мірі, щоб цього було достатньо для відповідного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу. Відсутність цих ризиків невірно обумовлювати неподанням детективом клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. Дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та відсутність з його боку будь-яких порушень чи створення перешкод досудовому розслідуванню, не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу, та свідчить про те, що обраний запобіжний захід у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків Слідчий суддя вважає, що достатньою мірою гарантувати й надалі виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків може саме застава.
3.13.За змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, істотне зменшення встановлених ризиків. Захисник у своєму клопотанні зазначає, що ризики знищення, приховування або спотворення будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик незаконного впливу на свідків на сьогодні відсутній, однак не наводить на підтвердження вказаних обставин жодного аргументу.
3.14.При вирішенні питання про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу вирішальним є наявність ризику переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду, що обумовлюється можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (ч. 4 ст. 368 КК України). В свою чергу, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави зменшує до мінімуму ризик переховування від слідства та суду, чого не здатне забезпечити застосування такого запобіжного заходу як особисте зобов`язання. На думку слідчого судді, особисте зобов`язання не зможе бути тим стримуючим фактором, який би забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного протягом всього часу кримінального провадження і суттєво зменшив вказаний ризик.
3.15.Слідчий суддя також вважає за необхідне відреагувати на посилання захисника про втручання у права підозрюваного застосованим запобіжним заходом у виді застави. Як встановлено у судовому засіданні, заставу було внесено ОСОБА_2 . Внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом добровільної волі такої особи. Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу. Зазначене узгоджується з положеннями статей 203 та 368 КПК України. Більше того, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Відповідно у підозрюваного відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від взаємовідносин між підозрюваним та заставодавцем.
3.16.З урахуванням викладеного, в позиції захисту щодо зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання відсутній логічний і послідовний зв`язок між обставинами, на які він посилається, та підставами зміни запобіжного заходу. У клопотанні не йде мова про нові обставини, які виникли після застосування запобіжного заходу та/або після внесення застави.
4.З огляду на наявні матеріали слідчий суддя доходить висновку, що обраний щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід наразі достатньою мірою гарантує виконання ним покладених обов`язків, а підстави для його зміни на даному етапі досудового розслідування відсутні. Таким чином у задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 201, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
1.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Козиря С.В. про зміну запобіжного заходу відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 24.12.2020.
Слідчий суддя В.В. Михайленко