Document No. 93821296

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Широка К.Ю.Справа № 991/10097/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/1021/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів Калугіної І. О., Павлишина О. Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Євфіменко К. М.,

захисника Сиченка В. М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

прокурора Колотила О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Сиченка Віталя Миколайовича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09 грудня 2020 року у кримінальному провадженні №52020000000000571 про застосування до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Калинівка, Калинівського району, Вінницької області,

громадянина України, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А:

До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Сиченка В. М., подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2020: (1) застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 05.02.2021 включно; (2) визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 823 611 грн з покладенням на підозрюваного у разі її застосування обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

1.2. Свою ухвалу слідча суддя мотивувала тим, що: (1) Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000571 від 08.09.2020, в якому ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК); (2) стороною обвинувачення доведено існування ризиків: (а) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; (б) знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (в) незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; (г) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; (3) жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам та забезпечити дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків; (4) застава у розмірі 2 823 611 грн не є завідомо непомірною та буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги

2.1. У своїй апеляційній скарзі з доповненнями захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Сиченко В. М. просить скасувати ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2020 і постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

2.2. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначив, що: (1) застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не обґрунтоване, оскільки фактичним обставинам справи не відповідають висновки слідчої судді щодо існування ризиків: (а) переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду; (б) знищення, сховання або спотворення ним будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (в) незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; (г) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; (2) оскаржуване рішення постановлене з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, так як всупереч п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК в ухвалі не вказано розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а лише зазначено суму застави; (3) не відповідають фактичним обставинам справи висновки слідчої судді щодо помірності для ОСОБА_1 застави у розмірі 2 823 611 грн, а також щодо нездатності забезпечити виконання ним покладених обов`язків у разі застосування застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.

ІII. Позиції учасників провадження.

3.1. Захисник Сиченко В. М. підтримав подану апеляційну скаргу з доповненнями, посилаючись на доводи зазначені у ній. Додатково пояснив, що визначений слідчою суддею розмір застави є неспівмірним з майновим станом підозрюваного та завідомо непомірним для нього. Зокрема, слідча суддя, ураховуючи наявність шлюбного договору, при оцінці майнового стану підозрюваного для визначення розміру застави не повинна була брати до уваги майно його дружини, так як це її особиста власність. Крім того, вказав на відсутність обґрунтованої підозри вчинення його підзахисним кримінального правопорушення.

3.2. Підозрюваний ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу з доповненнями свого захисника, підтримавши доводи, наведені у ній, а також висловлені захисником у судовому засіданні.

3.3. Прокурор Колотило О. О. заперечив проти задоволення апеляційної скарги в цілому. Зазначив, що рішення слідчої судді є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і всі вказані у ньому висновки відповідають фактичним обставинам, а тому підстави для його скасування відсутні.

IV. Межі перегляду оскаржуваної ухвали.

4.1. У відповідності до ч. 1 ст. 370 КПК «судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

4.2. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК колегія суддів зауважує, що здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі з доповненнями до неї.

4.3. У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99, від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».

4.4. Тому,при вирішенні питання, на які з доводів апеляційної скарги надавати відповіді в ухвалі, апеляційним судом обов`язково враховуються обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК, котрі з`ясовуються слідчим суддею при обранні особі запобіжного заходу.

4.5. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів під час апеляційного розгляду у цьому судовому провадженні перевіряється чи: (1) наявні/відсутні ризики, існування яких слідча суддя вважала доведеними; (2) можливо застосувати до підозрюваного більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою; (3) обґрунтовано застосовано заставу в розмірі, що перевищує межі, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК; (4) визначена сума застави не є явно непомірною для підозрюваного; (5) вважається істотним порушенням вимог КПК незазначення в оскаржуваній ухвалі розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який еквівалентний визначеній сумі застави (2 823 611 грн).

4.6. Разом із тим, оскільки в апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник не вносив на розгляд суду апеляційної інстанції питання обґрунтованості встановленої підозри, то ухвала слідчої судді у цій частині колегією суддів не перевіряється.

V. Обставини, встановлені слідчою суддею та судом апеляційної інстанції.

5.1. Як було встановлено слідчою суддею Вищого антикорупційного суду в оскаржуваній ухвалі від 09.12.2020:

5.1.1. НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000571 від 08.09.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, а саме в: умисній пропозиції службовій особі, яка займає особливе відповідальне становище (голові Фонду державного майна України (далі - ФДМУ), надати їй неправомірну вигоду (100 тис. доларів США), та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища (за вирішення питання про його призначення на посаду генерального директора АТ «Миколаївобленерго», у т. ч. 50 тис. доларів США - за подання від імені голови ФДМУ пакету документів до Кабінету Міністрів України щодо погодження призначення ОСОБА_1 виконувачем обов`язків генерального директора АТ «Миколаївобленерго»).

5.1.2. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину (ч. 4 ст. 369 КК), за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, що при визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду хоч і враховується, але не є визначальним.

5.1.3. Наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон сама по собі не є підставою для встановлення ризику переховування, але в сукупності з наявністю в ОСОБА_1 широкого кола зв`язків, в тому числі у правоохоронних органах (про що він згадував сам під час зафіксованих негласними слідчими (розшуковими) діями розмов), із Республікою Казахстан як почесного консула та з бізнесменами цієї країни (про що він неодноразово згадував під час проведення співбесіди із ОСОБА_2 29.09.2020 та під час зустрічі із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 05.10.2020), його згадок щодо того, що, з метою безпеки, хотів передавати неправомірну вигоду у безпечному місці на риболовлі (згадував під час розмови з ОСОБА_3 29.09.2020), а також майновим станом і активами його та членів його сім`ї, вони вказують на існування ризику переховування.

5.1.4. Про існування ризику знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчить відсутність відомостей про місцезнаходження іншої частини неправомірної вигоди, яка може бути речовим доказом, предметом злочину та підлягати спеціальній конфіскації, а отже її приховання, враховуючи, що ОСОБА_1 пообіцяв надати Голові ФДМУ неправомірну вигоду загалом у розмірі 100 тис. доларів США, з яких - половину (50 тис. доларів США) він 08.12.2020 надав Голові ФДМУ через ОСОБА_4 до призначення на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго», та іншу половину (решти суми) яких мав передати після призначення.

5.1.5. Реальним є ризик незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_1 на свідків, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням того, що він: (1) має стійкі зв`язки зі свідком ОСОБА_5 (її підозрюваний представляв своїм «офіційним радником» у розмові з ОСОБА_3 , і вона сама про це вказувала в розмові з ОСОБА_4 ) і свідком ОСОБА_6 (цей свідок зазначав, що підозрюваний є його єдиним другом на території України), котрих ОСОБА_1 може схилити до надання змінених показань; (2) у розмовах вказував на існування неофіційних зв`язків із правоохоронними органами, депутатами місцевих органів влади, інспектором «держенергонагляду», судом.

5.1.6. Зазначення ОСОБА_1 про свої неофіційні зв`язки із правоохоронним органами (зокрема, про їх обізнаність щодо неофіційних/незаконних способів отримання доходу на АТ «Миколаївобленерго»), депутатами, свідчить про можливість на цьому етапі досудового розслідування використання останнім таких зв`язків для перешкоджання кримінальному провадженню у спосіб, не зазначений раніше. Про існування вказаного ризику свідчить також те, що ОСОБА_1 під час зустрічі з ОСОБА_4 05.11.2020, зафіксованої у протоколі від 06.11.2020, зазначає про те, що сплатив багато грошей за суд, що ймовірно вказує на його неофіційні зв`язки з представниками органів судової влади.

5.1.7. Запобігти встановленим ризикам можливо, шляхом застосування запобіжного заходу, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, а саме триманням під вартою.

Адже, зважаючи на чотири ризики, існування яких було доведено, та враховуючи вагомість наявних доказів обґрунтованості підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, і тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , особисте зобов`язання може виявитися неефективним, у той час як ніхто не висловив згоди стати поручителем.

Крім того, ОСОБА_1 має різні місця проживання та недостатні соціальні зв`язки для того, щоб зобов`язати його перебувати під домашнім арештом (на це вказує те, що він часто їздить по роботі між м. Києвом, м. Миколаєвом та іншими населеними пунктами). Домашній арешт не дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризикам сховання, знищення або спотворення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (з урахуванням неофіційних зв`язків, про які він вказував).

5.1.8. Зазначені у медичних документах, наданих захисником, медичні діагнози та недавня травма частини руки не вказують на незадовільний стан здоров`я, який би перешкоджав застосуванню більш суворого запобіжного заходу, необхідного для виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

5.1.9. Застава у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб не буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків, оскільки втрата цієї суми, у випадку їх невиконання, не буде для нього значною, з урахуванням його майнового стану. Натомість, застава у розмірі 2 823 611 грн буде достатньою для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного із огляду на: тяжкість інкримінованого правопорушення, вид і міру ймовірного покарання, суму предмету злочину, його майновий стан та доходи, а також майновий стан членів його сім`ї.

Так, хоча у самого ОСОБА_1 і немає значної кількості майна, те майно, яке знаходиться у нього у власності, не відповідає його доходам (зокрема, автомобіль 2020 року випуску).

Також враховано і те, що йому інкримінується надання неправомірної вигоди у розмірі 100 тис. доларів США.

Крім того, враховано достатній фінансовий та майновий стан сім`ї підозрюваного в цілому, в тому числі його дружини ОСОБА_7 (квартира у смт Козині, земельні ділянки 0,25 га та 0,15 га, а також автомобіль BMW 510I), часті виїзди за кордон інших членів сім`ї (на що вказує інформація із бази даних Державної прикордонної служби України).

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, захисника Сиченка В. М., підозрюваного ОСОБА_1 , прокурора Колотила О. О., вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів прийшла до висновку про правильність встановлення слідчою суддеюобставини, зазначених у п. 5.1. цієї ухвали, виходячи зі змісту наявних у матеріалах провадження №1-кс/991/10351/20 у справі №991/10097/20 доказів, їх копій та інших документів, а саме: протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи від 30.09.2020 (т. 1 а. с. 59-70, 71-80), від 06.10.2020 (т. 1 а. с. 85-100), від 27.11.2020 (т. 1 а. с. 147-158), від 04.12.2020 (т. 1 а. с. 159-169, 170-185), протоколу обшуку від 03.12.2020 (т. 1 а. с. 188-193); протоколів допиту свідків ОСОБА_3 від 08.09.2020 (т. 1 а. с. 30-35), ОСОБА_8 від 11.09.2020 (т. 1 а. с. 45-50), ОСОБА_4 від 06.10.2020 (т. 1 а. с. 51-56), ОСОБА_6 від 08.12.2020 (т. 1 а. с. 247-250), протоколів затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.12.2020 (т. 1 а. с. 196-199, 225-227); постанови про визнання речовими доказами від 09.12.2020 (т. 1 а. с. 194-195, 208-213).

5.3. Також колегією суддів апеляційного суду, оцінюючи доводи сторони захисту, яка звернулася з апеляційною скаргою, було встановлено нижченаведене.

5.3.1. ОСОБА_1 одружений із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та має двох дітей: дочку, ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2 а. с. 34-35, 49-54, 198-200, т. 3 а. с. 12-14).

5.3.2. 13.12.2019 ОСОБА_1 уклав із ОСОБА_7 шлюбний договір, у відповідності до п. 4.1. якого «на майно, яке буде набуте чоловіком (дружиною) за час шлюбу, починаючи від дати його державної реєстрації, не поширюються положення ст. 60 СК України, а саме, це майно не є (не буде вважатися) спільною сумісною власністю подружжя. Подружжя дійшли згоди, що майно, яке буде набуте чоловіком (дружиною) під час шлюбу, починаючи від дати укладення договору, є особистою приватною власністю чоловіка (дружини)» (т. 3 а. с. 63-66).

5.3.3. Визначену ОСОБА_1 слідчою суддею заставу у розмірі 2 823 611 грн було внесено ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т. 3 а. с. 22-24).

VI. Мотиви і висновки апеляційного суду.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги захисника Сиченка В. М., колегія суддів виходь із такого.

(§1) Щодо ризиків, наявність яких виправдовує застосування запобіжного заходу

6.1. Крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК.

6.1.1. Так, у ч. 2 ст. 177 КПК зазначено, що «підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК».

6.1.2. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК вбачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави», який є значно нижчим у порівнянні зі стандартами доказування «обґрунтована підозра» і «поза розумним сумнівом».

6.1.3. Ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідча суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначила достатні підстави (див. п. 5.1. цієї ухвали), наявність яких підтверджується дослідженими нею доказами, існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, в ухвалі від 09.12.2020 ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

6.1.4. Однак, вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_1 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, що стороною захисту в ході апеляційного перегляду не було спростовано.

6.1.5. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановила слідча суддя.

(§2) Щодо обґрунтованості застосованого запобіжного заходу

6.2. Поруч із вищенаведеним, колегія суддів погоджується з висновками слідчої судді, зазначеними в підп. 5.1.7. п. 5.1. цієї ухвали, згідно з якими: (1) запобігти встановленим ризикам можливо, шляхом застосування запобіжного заходу, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, у той час як застосування інших менш суворих запобіжних заходів може виявитися неефективним; (2) внесення застави у розмірі 2 823 611 грн у повній мірі здатне забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

6.2.1. Адже, зі змісту матеріалів провадження вбачається, що сплата вказаної суми застави, у сукупності із покладенням визначених ч. 5 ст. 194 КПК обов`язків, за своєю ефективністю запобігти встановленим ризикам, з огляду на майновий стан підозрюваного та його родини, еквівалентна застосуванню до нього ізоляційного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

6.2.2. У той час як обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам. І такого висновку слідчої судді в ході апеляційного перегляду спростовано не було.

(§3) Щодо розміру застави та інших доводів.

6.3. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК «слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті».

6.3.1. Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК «розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».

6.3.2. Як зазначено в ч. 5 ст. 182 КПК «… У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

6.3.3. Із урахуванням обставин, зазначених у підп. підп. 5.1.1., 5.1.7., 5.1.9. п. 5.1. і підп. 5.3.1. п. 5.3. цієї ухвали, на думку колегії суддів, слідча суддя правильно визначила підозрюваному ОСОБА_1 альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 823 611 грн, із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК. Адже, зроблені слідчою суддею висновки, у т. ч. щодо обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, свідчать про помірність визначеної суми застави для ОСОБА_1 та її здатність у вказаному розмірі, з покладенням на підозрюваного обов`язків, запобігти встановленим ризикам. Слідчою суддею у повній мірі враховано всі обставини, що мають значення при визначенні розміру застави.

6.3.4. При цьому відповідають фактичним обставинам справи висновки слідчої судді щодо того, що застава у розмірі 2 823 611 грн не буде для підозрюваного непомірною, та водночас у сукупності з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК, зможе бути еквівалентною триманню під вартою запобігти встановленим ризикам, гарантувавши належну процесуальну поведінку підозрюваного.

6.3.5. І, як вважає колегія суддів, сам по собі факт укладення шлюбного договору між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_7 (див. підп. 5.3.2. п. 5.3. цієї ухвали) вищезазначені висновки слідчої судді ніяк не спростовує.

6.4. Поруч із наведеним, оцінюючи чи вважається істотним порушенням вимог КПК незазначення в оскаржуваній ухвалі розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який еквівалентний визначеній сумі застави (2 823 611 грн), колегія суддів ураховує положення п. 2 ч. 5 ст. 182 і ст. 412 КПК у їх взаємозв`язку.

6.4.1. Так, пояснення того, що вважається «істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону», зазначено у ч. 1 ст. 412 КПК, у відповідності до якої під ним розуміється «таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення». Крім того, у ч. 2 ст. 412 КПК наведено перелік істотних порушень вимог КПК, за наявності яких судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.

6.4.2. Водночас, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК «розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб». Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК «У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно». Поруч зі вказаними положеннями, ні ст. 182 КПК, ні будь-якою іншою нормою кримінального процесуального закону, не передбачено вимоги про те, що при визначенні особі, підозрюваній у вчиненні тяжкого злочину, розміру застави у сумі, що перевищує межі, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, такий розмір має зазначатися з переведенням його в еквівалент розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

6.4.3. Тому, за відсутності в КПК вимоги щодо зазначення в ухвалі про визначення особі розміру застави у сумі, що перевищує межі, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, такого розміру не лише в грн, але й з переведенням його в еквівалент розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та ураховуючи, що таке незазначення жодними чином не перешкоджає ухваленню законного та обґрунтованого рішення, на думку колегії суддів, доводи сторони захисту про істотне порушення норм кримінального процесуального закону не знайшли свого підтвердження.

(§4) Висновки

6.5. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

6.5.1. Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін».

6.5.2. Із урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що зроблені слідчою суддею в оскаржуваному рішенні висновки відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та в ході апеляційного перегляду не було встановлено істотних порушень норм КПК з її боку. Вказане свідчить про прийняття слідчою суддею Вищого антикорупційного суду законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення.

6.5.3. Тому, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги захисника Сиченка В. М. без задоволення як необґрунтованої, а оскаржуваної ухвали - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 33-1, 115, 116, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 216, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Сиченка Віталя Миколайовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09 грудня 2020 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

О. Ф. Павлишин