- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
- Secretary : Batyr B.V.
- Lawyer : Huli I.Yu.
Справа № 991/10250/20
Провадження1-кс/991/10510/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді Олійник О.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Батир Б.В.,
представника Гулі І.Ю.,
детектива Шевченка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника АТ «Таскомбанк» Гулі Івана Юрійовича на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України Шевченка В.І. від 12.11.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019,
В С Т А Н О В И В :
Представник АТ «Таскомбанк» Гуля І.Ю. подав до Вищого антикорупційного суду скаргу, в якій просить скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Шевченка Василя Івановича від 12.11.2020 про відмову у визнанні АТ «Таскомбанк» потерпілим у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019, та зобов`язати детектива Шевченка В.І., інших детективів підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро, що входять у слідчу групу, вчинити дію - винести постанову про визнання потерпілим АТ «Таскомбанк» у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019, вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, відповідно до положень ст. 55 КГІК України.
Обставини, на які посилається особа, яка подала скаргу
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), та ДП «Сетам» за попередньою змовою з працівниками правоохоронних органів.
Службові особи АРМА та ДП «Сетам» за попередньою змовою з працівниками правоохоронних органів, зловживаючи владою та службовим становищем, у квітні-травні 2019 року здійснили реалізацію зернових, круп`яних та олійних культур, які зберігались на складах ТОВ «Березівський Елеватор», ПрАТ «Новомиргородський елеватор», ТОВ «Ізмаїльський Елеватор», ТОВ «Раухівський елеватор», ТОВ «Заплазський Елеватор», ТОВ «Білгород-Дністровський Елеватор», ТОВ «Аліягський Елеватор», ТОВ «Олексіївський елеватор», ТОВ «Васильківський Елеватор», ТОВ «Новоборівське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «Ера Грейн», та карбаміду, який зберігався на складах ДП «Херсонський морський торгівельний порт» та ПАТ «Одеський припортовий завод», за заниженими цінами.
У свою чергу в ТОВ «Березівський Елеватор», ТОВ «Ізмаїльський Елеватор», ТОВ «Раухівський елеватор», ТОВ «Заплазський Елеватор», ТОВ «Білгород-Дністровський Елеватор» зберігалось зерно, яке було в заставі AT «Таскомбанк» по кредитному договору, укладеному з ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна», що було також реалізовано за заниженими цінами, в результаті чого AT «Таскомбанк» було завдано майнової шкоди в особливо великих розмірах.
08.10.2020 AT «Таскомбанк» в особі представника за довіреністю Гулі Івана Юрійовича звернувся із заявою до Національного антикорупційного бюро про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019. Також додатково листом № 24783/10 від 20.10.2020 надані копії відповідних документів, які підтверджують завдані майнові збитки юридичні особі AT «Таскомбанк».
20.11.2020 на юридичну адресу AT «Таскомбанк» надійшов супровідний лист з НАБУ із постановою про відмову у визнанні потерпілим від 12.11.2020 детектива Національного антикорупційного бюро Шевченка В.І.
За відсутності процесуального статусу потерпілого AT «Таскомбанк» не може бути стороною даного кримінального провадження, маючи обмеженні процесуальні права, та позбавлений можливості в ініціюванні та поданні клопотань на проведення слідчих та інших процесуальних дій, необхідних для проведення повного, об`єктивного, всебічного та неупередженого досудового розслідування.
У зв`язку із такими обставинами представник AT «Таскомбанк» звернувся до Вищого антикорупційного суду із скаргою на постанову детектива про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні.
Позиція учасників провадження у судовому засіданні
Представник АТ «Таскомбанк» за довіреністю Гуля І.Ю. у судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити, посилаючись на наведені в ній обставини. Додатково пояснив, що ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна» не повернуло в передбачений кредитним договором термін суму кредиту і не сплатило нараховані проценти, тому в банку виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в заставу зерна. Але реалізувати таке право і звернути стягнення на зерно банк не встиг, так як воно було на той момент вже продане АРМА і ДП «Сетам». Банк є володільцем лише заставного свідоцтва, що є однією із частин подвійного складського свідоцтва, яке було видане зерновим складом (елеватором) на підтвердження прийняття зерна на зберігання, тобто заставодержателем щодо зерна. На його думку, наявність в банку заставного свідоцтва підтверджує, що внаслідок продажу зерна за заниженими цінами банку як заставодержателю завдана майнова шкода. Боржник ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна» не має іншого майна, тому задоволення банк міг отримати тільки за рахунок заставного зерна.
Детектив Шевченко В.І. заперечив проти задоволення скарги, оскільки є очевидним, що кримінальним правопорушенням, яке розслідується, не було завдано майнової шкоди АТ «Таскомбанк». Шкода інтересам банку завдана діями ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна», яке не повернуло кредит, а не діями службових осіб АРМА. Окрім того, обсяг переданого у заставу майна є значно більшим, аніж було реалізовано ДП «Сетам» на торгах. Предмет застави (зерно) не передавалося у володіння заставодержателя, тому в разі втрати майна, заставодавець зобов`язаний був замінити таке майно на інше. За нормами Цивільного кодексу України в разі втрати предмета застави застава припиняється. АТ «Таскомбанк» не був власником зерна, а мав лише право звернути стягнення на заставлене майно у випадку неповернення кредиту у визначений кредитним договором строк, тому немає підстав вважати, що злочином банку було завдано шкоди, тому цей банк не може бути потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
Встановлені обставини справи, оцінка і мотиви слідчого судді
З наданих представником Гулею І.Ю. і детективом копій документів і окремих матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідча група детективів Національного антикорупційного бюро України здійснює досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України. Зокрема досудове розслідування здійснюється за фактами того, що службові особи АРМА та ДП «Сетам» за попередньою змовою з працівниками правоохоронних органів, зловживаючи владою та службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних або юридичних осіб, використовуючи службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, у травні 2019 року здійснили реалізацію зернових, круп`яних та олійних культур, які зберігались на складах ТОВ «Березівський Елеватор», ПрАТ «Новомиргородський елеватор», ТОВ «Ізмаїльський Елеватор», ТОВ «Раухівський елеватор», ТОВ «Заплазський Елеватор», ТОВ «Білгород-Дністровський Елеватор», ТОВ «Аліягський Елеватор», ТОВ «Олексіївський елеватор», ТОВ «Васильківський Елеватор», ТОВ «Новоборівське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «Ера Грейн», за ціною у декілька разів нижче ринкової ціни, чим завдали тяжких наслідків юридичним особам.
Представник AT «Таскомбанк» звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою від 08.10.2020 вих. № 24061/10 про визнання потерпілим у кримінальному провадженні із посиланням на те, що у ТОВ «Березівський Елеватор», ТОВ «Ізмаїльський Елеватор», ТОВ «Раухівський елеватор», ТОВ «Заплазський Елеватор», ТОВ «Білгород-Дністровський Елеватор» зберігалось зерно, яке було в заставі AT «Таскомбанк» по кредитному договору, укладеному з ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна», що було реалізовано за заниженими цінами, тому AT «Таскомбанк» були завдані збитки в наслідок цих дій. До цієї заяви була додана копія довідки про збитки і копія довіреності представника.
Листом від 20.10.2020 № 24783/10 AT «Таскомбанк» направив до НАБУ копії документів - копії подвійних складських свідоцтв на зерно, кредитного договору та договору застави, укладених із ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна».
Детектив Національного бюро Шевченко В.І. за результатами розгляду заяви представника AT «Таскомбанк» від 08.10.2020 і надісланих листом від 20.10.2020 додаткових документів виніс 12.11.2020 постанову про відмову у визнанні потерпілим, копію якої цього ж дня направив супровідним листом на адресу AT «Таскомбанк».
У постанові детектив навів таке обґрунтування. Відповідно до копії довідки від 16.01.2020 № 2083/37, яка є додатком до листа AT «Таскомбанк», встановлено, що AT «Таскомбанк» укладено кредитний договір № НК 1210 від 25.11.2016 з ТОВ «ІСТ OIЛC Україна». У забезпечення по кредитному договору № НК 1210 від 25.11.2016 ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна» в заставу AT «Таскомбанк» було надано зернові, круп`яні та олійні культури, які зберігались на ТОВ «Заплазський елеватор», ТОВ «Раухівський елеватор», ТОВ «Березівський елеватор» та ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор». У вказаній довідці також зазначається, що збитки AT «Таскомбанк» завдані Групою компаній «Агроінвестгруп» у зв`язку з тим, що банк позбавлений можливості реалізувати свої законні права як кредитор та заставодержатель по поверненню кредитної заборгованості. Відповідно до копій документів, наданих листом AT «Таскомбанк» від 20.10.2020, в тому числі договору застави № НІ 4857 від 20.02.2018 та № НІ 3467 від 29.11.2016, ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна» передало в заставу AT «Таскомбанк» зернові, круп`яні та олійні культури, які зберігались на ТОВ «Заплазський елеватор», ТОВ «Раухівський елеватор», ТОВ «Березівський елеватор» та ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор». У той же час, відповідно до вказаних договорів застави, встановлено, що власником переданого в заставу майна є заставодавець, тобто ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна», яке враховується у нього на балансі та перебуває у володінні. Договорами застави не передано у власність чи володіння AT «Таскомбанк» заставленого майна. Ураховуючи такі обставини, норми ч. 1, 5 ст. 55 КПК України, а також те, що AT «Таскомбанк» не було власником майна, яке реалізовувалось АРМА на торгах в ДП «Сетам», детектив дійшов висновку, що наявні очевидні та достатні підстави вважати, що AT «Таскомбанк» не завдано майнову шкоду кримінальними правопорушеннями, досудове розслідування яких здійснюється у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019 та AT «Таскомбанк», у свою чергу, не є потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
У пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
На досудовому провадженні, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України).
Відповідно до правил ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Вимоги до змісту постанови визначені у ч. 5 ст. 110 КПК України. Постанова складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова детектива Шевченка В.І. від 12.11.2020 містить відомості, передбачені у ч. 5 ст. 110 КПК України.
Доводи представника AT «Таскомбанк» Гулі І.Ю. про те, що кримінальним правопорушенням АТ «Таскомбанк» було завдано майнової шкоди і тому постанова детектива Шевченка В.І. підлягає скасуванню, а банк має бути залучений до участі у кримінальному провадженні як потерпілий, є необґрунтованими та не підтверджені наданими документами, та не спростовують висновків детектива.
Так, з наданої копії Договору № 2 від 16.02.2018 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № НК 1210 від 25.11.2016 з ТОВ «ІСТ OIЛC Україна» вбачається, що кінцевим терміном повернення суми кредиту є 24.11.2019. Так само і в договорах застави № НІ 4857 від 20.02.2018 та № НІ 3467 від 29.11.2016, за якими ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна» передало в заставу AT «Таскомбанк» зернові, круп`яні та олійні культури, які зберігались наелеваторах, визначений такий же кінцевий термін повернення суми кредиту. На підтвердження виникнення застави AT «Таскомбанк» як заставодержателю були передані частини Б (заставні свідоцтва) відповідних подвійних складських свідоцтв, в яких було зазначено про строк платежу 24.11.2019 або 05.03.2021.
Передане у заставу майно є власністю заставодавця та залишалося у його володінні (п. 2, 3Договору застави). За умовами договорів застави, передбаченими п. 4.1.3, у випадку знищення, втрати або пошкодження майна або його частини з будь-якої причини заставодавець зобов`язаний повідомити про це заставодержателя і протягом 10 робочих днів з моменту надіслання повідомлення замінити майно іншим, належним йому на праві власності.
Також договорами застави передбачені наслідки невиконання заставодавцем умов кредитного договору, зокрема, пунктами 4.1.4, 4.1.6, які передбачають задоволення вимог кредитора за рахунок заставленого майна або шляхом його реалізації, або передачі заставодержателю частини А (складського свідоцтва) подвійного складського свідоцтва за передавальним написом.
У кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019 досудове розслідування здійснюється щодо фактів реалізації АРМА через ДП «Сетам» на торгах зернових, круп`яних та олійних культуру травні 2019 року, а саме торги відбулися 30.05.2019.
У наданих представником AT «Таскомбанк» Гулі І.Ю. копіях документів відсутні відомості про те, що станом на травень 2019 року боржник ТОВ «ІСТ ОІЛС Україна» не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, утворилася прострочена заборгованість та що у зв`язку із цим в AT «Таскомбанк» виникло право звернути стягнення на передане у заставу майно і банк до 30.05.2019 вчинив дії, спрямовані на задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна, у тому числі шляхом отримання від заставодавця частини А (складського свідоцтва) подвійного складського свідоцтва за передавальним написом.
Отже, представник AT «Таскомбанк» не довів, що на момент вірогідного вчинення злочину (продажу предмета застави за заниженими цінами) у заставодержателя з`явилося право звернути стягнення на заставлене майно. Хоча цей факт прямо впливає на можливість банку довести, що йому були завдані збитки від злочину у вигляді упущеної вигоди.
Таким чином, наданими документами AT «Таскомбанк» не підтвердило, що було власником реалізованих 30.05.2019 зернових, круп`яних чи олійних культур або що в передбаченому договорами застави порядку заставодавець реалізував своє право на отримання задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, тобто станом на 12.11.2020 у матеріалах досудового розслідування не було підтверджених відомостей про те, що злочином, що розслідується у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019, AT «Таскомбанк» була завдана майнова шкода.
На підставі наведеного вище слідчий суддя дійшла висновку, що постанова детектива Національного бюро Шевченка В.І. від 12.11.2020 про відмову AT «Таскомбанк» у визнанні потерпілим є законною та вмотивованою, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, що очевидно вказують на те, що заява про залучення потерпілим подана особою, якій не завдано шкоди розслідуваним злочином. У зв`язку із цим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови детектива та скарга представника банку задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 303, 306, 307, 309, 369-372 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу представника АТ «Таскомбанк» Гулі І.Ю. на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Шевченка В.І. від 12.11.2020 про відмову у визнанні потерпілим залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.В. Олійник