Search

Document No. 93845156

  • Date of the hearing: 24/12/2020
  • Date of the decision: 24/12/2020
  • Case №: 991/10455/20
  • Proceeding №: 42020000000001458
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.
  • Secretary : Zubritskoi A.M.
  • Lawyer : Biriuch O.V.
  • Prosecutor : Perov A.V.

Справа № 991/10455/20

Провадження1-кс/991/10724/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судового засідання Зубріцької А.М., прокурора Перова А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Бірюч О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання Генерального прокурора Венедіктової І.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

До Вищого антикорупційного суду 23.12.2020 надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , будучи народним депутатом України ІХ скликання, являючись суб`єктом права законодавчої ініціативи та суб`єктом внесення поправок, пропозицій та зауважень до законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи з прямим умислом та за пособництва ОСОБА_2 , в період часу з 09.07.2020 по 02.08.2020, висловив ОСОБА_3 прохання надати йому неправомірну вигоду та 07.08.2020 діючи за пособництва ОСОБА_2 одержав таку неправомірну вигоду у розмірі 13 000 доларів США, за вчинення ним, як службовою особою дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_3 та компанії, яку останній представляє, а саме внесення ним поправок та пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020).

Крім того, в період часу з 13.08.2020 по 20.08.2020 ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_2 , повідомили ОСОБА_3 про те, що доопрацювання проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), у тому числі і питання включення до даного законопроекту пропозицій, поданих 03.08.2020 ОСОБА_1 , потребує передання членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, неправомірної вигоди у розмірі 200 000 доларів США, тобто вчинили підбурення ОСОБА_3 до надання такої неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище.

17.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 3 001 656 гривень.

В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатись із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

03.11.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 обов`язків, за винятком обов`язку носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 10.03.2021.

Прокурор у клопотанні зазначає, що закінчити досудове розслідування до завершення строку дії покладених на підозрюваного обов`язків не представляється можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на зібрання доказів, проведення повного та неупередженого досудового розслідування, а саме: завершити проведення судових експертиз відеозвукозаписів та отримати висновки за результатами їх проведення; завершити проведення судової фототехнічної експертизи та отримати висновок за результатами її проведення; завершити проведення комп`ютерно-технічних експертиз та отримати висновки за результатами їх проведення; після отримання висновків експертиз відеозвукозапису, призначити семантико-текстуальні (лінгвістичні) експертизи аудіо-, відеоматеріалу; провести комп`ютерно-технічні експертизи технічних носіїв інформації, які є речовими доказами у кримінальному провадженні; допитати в якості свідків членів та працівників комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування; завершити розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та документів, на підставі яких вони були проведені; провести низку тимчасових доступів до речей і документів.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків на два місяці.

Прокурор Перов А.В. у судовому засіданні подане клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив задовольнити. Додатково та на запитання пояснив, що під час досудового розслідування проведено ряд слідчих та процесуальних дій, однак не в обсязі, який би дозволяв з урахуванням вимог ст. 94 КПК України прийняти прокурору рішення, передбачене ст. 283 КПК України. Зокрема, залишаються незавершеними експертизи відео-, звукозаписів, фототехнічної та комп`ютерно-технічної експертиз та отримання висновків за результатами їх проведення. На підставі результатів зазначених експертиз необхідно провести семантико-текстуальну експертизу, комп`ютерно-технічні експертизи флеш-накопичувачів, ноутбуків, планшетів, які безпосередньо перебували у користуванні підозрюваних, помічників Народного депутата України. Тривалість проведення експертиз пов`язане, зокрема, із перебуванням експертів на лікарняних. Також триває допит свідків. Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 10.03.2021. Зазначив, що продовжують існувати встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу ризики, які дотепер не зменшилися, продовжують існувати та обґрунтовують необхідність покладення на підозрюваного обов`язків як механізму убезпечення від реалізації останнім ризиків, а саме: ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, ризику можливого знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Вказав, що досудове розслідування продовжено у зв`язку із необхідністю проведення ряду експертиз, відстрочення призначення яких було пов"язане із тим, що підозрювані відмовились надавати вільні зразки для зазначених експертних досліджень, відсутності співпраці із боку підозрюваних. Відомості про порушення покладених на ОСОБА_1 обов`язків відсутні. Підозрюваний жодного разу за дозволом на виїзд за межі міста Києва до органу досудового розслідування не звертався. Відсутність у матеріалах клопотання постанов про призначення експертиз пояснив вимогами ст. 222 КПК України, оскільки зміст поставлених перед експертами питань є відомостями досудового розслідування та на даний час не підлягають розголошенню. Члени комітету ВРУ та працівники секретаріату Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокристування викликались для допиту у НАБ України, однак частина із них не з"явилась з поважних причин, тому виклики здійснюються повторно.

Захисник Бірюч О.В. у судовому засіданні підтримала подані письмові заперечення щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 та у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання. Вважає, що покладені на підзахисного обов`язки суттєво обмежують життєдіяльність ОСОБА_1 , зокрема, спілкування з малолітніми дітьми, також перешкоджають здійсненню депутатської діяльності. Вважає необґрунтованою повідомлену ОСОБА_1 підозру, посилаючись на те, що докази, якими вона обґрунтовується, датовані 25.09.2020, а комп`ютерно-технічні експертизи призначені після спливу двох місяців з моменту вилучення відповідної техніки. Зазначила, що обсяг ризиків з моменту застосування до підзахисного запобіжного заходу зменшився: відсутні ризики впливу на хід кримінального провадження іншим чином, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризики, з метою запобігання яких прокурор просить продовжити строк покладених на ОСОБА_1 обов`язків є надуманими та не підтверджуються жодними доказами. Щодо зазначених у клопотанні ризиків зазначила таке. ОСОБА_1 , на виконання ухвали слідчого судді, здано до державної міграційної служби у м. Києві та Київській області паспорти громадянина України для виїзду за кордон, що позбавляє останнього можливості виїзду за межі країни. ОСОБА_1 на території України має дружину та двох малолітніх дітей, що вказує на сталі зв`язки останнього та відсутність ризику переховування. Окрім цього, як підставу продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків зазначено значний суспільний резонанс. Однак, така обставина створена внаслідок неправомірних дій працівників НАБУ, які всупереч вимог КПК України розголосили матеріали досудового розслідування шляхом їх вибіркової публікації у засобах масової інформації з метою формування негативного ставлення до підзахисного. У своїй сукупності, захисник вважає, що ризик переховування прокурором доведено не було. Щодо ризику знищення, приховування, спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування зазначила, що досудове розслідування триває протягом 4,5 місяців та за цей час сторона обвинувачення оглянула вилучені під час обшуків технічні носії інформації. Місцезнаходження грошових коштів, про необхідність відшукання яких зазначає сторона обвинувачення, ОСОБА_1 невідомо, так як зазначені грошові кошти останній не брав та не отримував, кримінального правопорушення не вчиняв, заходів «маскування та конспірації» не вживав. Матеріали клопотання не містять жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, що давали б стороні обвинувачення можливість стверджувати про існування ризику впливу на учасників провадження. З огляду на викладене та належну процесуальну поведінку підозрюваного, захисник вважає, що прокурором не доведено існування будь-якого з ризиків, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Зазначила, що дружина та двоє малолітніх дітей ОСОБА_1 мешкають у Київській області, а покладений на підозрюваного обов`язок не відлучатися із міста Києва позбавляє останнього можливості належним чином виконувати свої батьківські обов`язки. Даний обов`язок також суттєво обмежує депутатську діяльністю ОСОБА_1 . Зокрема, останній займає посаду Голови підкомітету з питань поводження з побутовими відходами Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, засідання яких проводять, в тому числі, поза межами м. Києва та Київської області та у яких ОСОБА_1 не може брати участь. Вважає, що застосований до ОСОБА_1 розмір застави значно перевищує встановлені ст. 182 КПК України межі та сам по собі може в достатній мірі забезпечити виконання покладених на підзахисного процесуальних обов`язків у статусі підозрюваного. Вказала, що повідомлення ОСОБА_1 про підозру від 16.09.2020 та клопотання про застосування запобіжного заходу в частині обґрунтування підозри є ідентичними.

Також зазначила, що матеріали кримінального провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, який орган досудового розслідування інкримінує ОСОБА_1 , ґрунтується на матеріалах оперативно-розшукової справи, які містить ознаки «поліцейської провокації», від початку заведення яка не стосувалася народного депутата України ОСОБА_1 . Матеріали клопотання не містять жодних доказів щодо висловлення та отримання ОСОБА_1 неправомірної винагороди. Крім того злочин, передбачений ст. 369 КК України, також не підтверджується жодними матеріалами провадження, підстав у сторони обвинувачення стверджувати, що 200 кг плюшок для банкету це не хлібобулочні вироби для свята, а саме неправомірна вигода у розмірі 200 тис доларів США для членів Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування з внесення до проекту Закону України «Про управління відходами» конкретних пропозицій - немає. З огляду на зазначене, захисник вважає підозру необґрунтованою. Також вказала, що в матеріалах кримінального провадження відсутні належні докази, які вказують на наявність події злочину. Протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, долучені до клопотання, не містять документів щодо надання дозволу судом на проведення таких дій, відповідних клопотань про їх проведення, що відповідно до вимог ст. 482-2 КПК України, мали бути погоджені Генеральним прокурором.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що покладені обов`язки сумлінно виконував. Разом з цим, вони перешкоджають в повній мірі реалізовувати повноваження Народного депутата України, Голови підкомітету з питань поводження з побутовими відходами Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Вказав, що у нього сталі зв`язки із родиною, приймає участь у житті малолітніх дітей, які разом із дружиною проживають в Київській області, у зв`язку із цим обмеження права виїжджати за межі м. Києва вважає надмірним обов`язком, який перешкоджає вільному спілкуванню із родиною. До органу досудового розслідування за дозволом на виїзд на межі м. Києва жодного разу не звертався.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, що були покладені на підозрюваного ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Згідно із частинами 3, 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020, в якому 17.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 3 001 656 гривень.

В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатись із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458, продовжено до шести місяців, тобто до 10.03.2021.

03.11.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 обов`язків, за винятком обов`язку носити електронний засіб контролю.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідча суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У п. 32 рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86), п. 175 рішення «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіривши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки надані до суду матеріали містять відомості щодо перебування ОСОБА_1 у статусі народного депутата України на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (т. 1 а.с. 37-51); фактом зустрічей, які відбувалися за участю ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час яких останньому було повідомлено про необхідність надання неправомірної вигоди членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за прийняття позитивного рішення щодо внесених ОСОБА_1 законодавчих пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами», наявності домовленості щодо передання ОСОБА_3 через ОСОБА_2 неправомірної вигоди у розмірі 13 000 доларів США народному депутату України ОСОБА_1 за внесення останнім до проекту Закону України «Про управління відходами» законодавчих пропозицій, які попередньо були йому надані самим ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 52-166); задокументованим фактом передання ОСОБА_3 неправомірної вигоди ОСОБА_2 у розмірі 13 000 доларів США (т. 1 а.с. 167-189, 129-166); поданням ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України пропозиції до проекту ЗУ «Про управління відходами» (т. 1 а.с. 42-50).

Одночасно з цим слідча суддя безумовно звертає увагу на заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та провокації з боку співробітників НАБУ, що є на думку захисту підставою для визнання наданих доказів недопустимими та зазначає наступне.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є ряд критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін. Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року). Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які б спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин. Надані слідчій судді матеріали клопотання містять документально зафіксовані обставини, як вказують на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинялись активні дій, направлені на схиляння ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди. Повна оцінка наявних в матеріалах кримінального провадження відомостей щодо дій з боку як ОСОБА_3 , так і з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на предмет існування обставин і умов, що зумовили прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання неправомірної вигоди з метою подальшого викриття того, хто прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав неправомірну вигоду слідчим суддею не може бути надана, оскільки зробити висновок щодо наявності (відсутності) факту «поліцейської провокації» і, як наслідок, щодо належності, допустимості й достатності доказів для прийняття відповідного процесуального рішення можливо лише шляхом дослідження всіх матеріалів кримінального провадження, що не здійснює суд на стадії досудового розслідування під час вирішення питання про продовження строку дії обов"язків застосованого запобіжного заходу.

Крім того,слідча суддя не приймає доводи сторони захисту про те, що покладені в основу підозри ОСОБА_1 обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень не знаходять свого підтвердження, оскільки вони стосуються питань винуватості чи невинуватості особи, які наразі не вирішуються судом, та погоджується тим, що надані стороною обвинувачення матеріали підтверджують, що ОСОБА_1 міг одержати через ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 13 тисяч доларів США та підбурювати ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди в сумі 200 тисяч доларів США іншим народним депутатам України.

Слідча суддя приходить до висновку, що у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, суд розглядає надані заперечення саме як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.

Таким чином, на даному етапі провадження не встановлено обставин, які б переконали слідчу суддю у відсутності підстав для продовження розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 . Збирання доказів стороною обвинувачення здійснюється у порядку, передбаченому ст. 93 КПК України, з урахуванням принципу процесуальної самостійності представників органу обвинувачення, а встановлені в ході розгляду клопотання обставини, з посиланням на матеріали клопотання об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020 було встановлено, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду дотепер продовжує існувати, про що також зазначає прокурор у клопотанні.

1.Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду не втратив своєї актуальності.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 .

Злочини, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України є тяжким та особливо тяжким корупційними злочинами відповідальність за вчинення яких передбачає покарання у виді позбавлення волі. За найтяжчий з вказаних злочинів передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Одночасно із цим, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення наведених злочинів КПК України не передбачає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суворість покарання за вчинення злочинів, інкримінованих ОСОБА_1 , у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування.

Продовження існування ризику втечі слідча суддя оцінює в сукупності з наявними іншими даними особи підозрюваного: місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні та соціальні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з Україною, також майновий стан підозрюваного, що підтверджується декларацією ОСОБА_1 , як особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, відповідно до якої останній має певні грошові заощадження, що на переконання суду є достатнім для тривалого існування в умовах розшуку.

Також слідча суддя бере до уваги той факт, що у вчиненні кримінальних корупційних злочинів підозрюється народний депутат України, який був обраний народом для здійснення законотворчої діяльності та захисту інтересів громадян та держави, тому кримінальне провадження безумовно має значний суспільний резонанс. Зазначена позиція кореспондується із рішенням ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» (рішення від 26.06.1991, заява № 12369/86), а саме: «тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу».

Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності та з матеріалами кримінального провадження, слідча суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.

2.В оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідча суддя враховує такі обставини.

ОСОБА_1 з 29.08.2019 є народним депутатом України XI скликання. Також ОСОБА_1 , є членом різних громадських організаціях. Більшість свідків є працівниками Апарату Верховної Ради України та депутатами Верховної Ради України, а тому, враховуючи зазначене, ОСОБА_1 може використати здобутий авторитет або товариські відносини з метою тиску на даних свідків, задля зміни ними показань або надання викривлених показань.

Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, пов`язана у тому числі, із необхідністю допиту ряду свідків.

В той же час слідчий суддя враховує і можливий незаконний вплив ОСОБА_1 на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. В цій частині зазначений ризик підтверджується характером стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також наявною можливістю у них узгоджувати власні дії та свідчення з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати.

3.Існування ризику можливого знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується активними діями ОСОБА_1 при вилучені ним мобільного телефону з салону автомобіля «Lexus LX 470», д.н.з. НОМЕР_1 , що мало місце 17.09.2020 та відсутністю у його робочому комп`ютері жорсткого накопичувача на магнітних дисках на час проведення тимчасового доступу до комп`ютера від 30.09.2020, в той час як зазначений накопичувач на ремонт не здавався та востаннє вихід з робочого комп`ютера ОСОБА_1 до домену Верховної Ради України мав місце 25.09.2020.

Окрім цього, після покладення на ОСОБА_1 обов`язку не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду, останній жодного разу не звертався із відповідним клопотанням про надання такого дозволу задля реалізації батьківських прав та обов`язків відносно своїх малолітніх дітей, які проживають в м. Бучі Київської області. У зв`язку із зазначеним, доводи сторони захисту щодо надмірної обтяжливості покладеного на ОСОБА_1 зазначеного обов`язку не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих злочинів та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя дійшла висновку про необхідність продовження строку дії, покладених на підозрюваного обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

Беручи до уваги вищевикладене та оскільки інші покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації встановлених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідча суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 107, 177, 178, 194 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Генерального прокурора Венедіктової І.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 - задовольнити частково.

Продовжити строк дії покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків та частково продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020 - до 24 лютого 2021 року, а саме:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя О.Я. Саландяк