- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 626/1948/17
Провадження № 11-кп/991/83/20
Головуючий суду першої інстанції: Кравчук О. О.
У Х В А Л А
29 грудня 2020 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Калугіна І. О., перевіривши матеріали апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 08 грудня 2020 року,
В С Т А Н О В И В:
Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене 19 травня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001569, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
01 грудня 2020 року Вищий антикорупційний суд ухвалою наклав грошове стягнення на обвинуваченого за неявку без поважних причин за викликом суду 23 жовтня 2020 року, 27 листопада 2020 року, 01 грудня 2020 року у розмірі 2-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 540 гривень 00 копійок.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, обвинувачений у судовому засіданні 08 грудня 2020 року подав клопотання про скасування ухвали якою на нього було накладено грошове стягнення.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 08 грудня 2020 року відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись ухвалою Вищого антикорупційного суд від 08 грудня 2020 року обвинувачений подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в якій ставить вимогу про скасування оскаржуваної ухвали.Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена із грубим порушенням кримінального процесуального законодавства України та невід`ємного права обвинуваченого на захист, а також є такою, що ставить під сумнів принцип здійснення справедливого і неупередженого правосуддя.
Мотиви суду
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження з таких підстав.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ст. 129 Конституції України).
Проте, як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 494/6/18).
Окрім цього, у постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження). Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади».
Згідно із ч. 1 ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Вказаному імперативному принципу відповідає використана у КПК України процедура, зокрема в п. 3 ст. 392 КПК України встановлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, в тому числі інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частина 2 статті 392 КПК України визначає, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачені частиною першою цієї статті.
За положеннями п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судовим провадженням вважається кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення.
Так, у провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42016000000001569 від 19 травня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Як вбачається з апеляційної скарги, обвинуваченим оскаржується ухвала суду, яка постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційна скарга обвинуваченого подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, тому у відкритті провадження слід відмовити.
Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду, яка не підлягає оскарженню згідно КПК України, суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини.
Так, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 28 травня 1985 року «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), від 08 січня 2008 року «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Отже, відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням того судового рішення, що не підлягає оскарженню згідно КПК України, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 392, 399, 418, 419, 532 КПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 08 грудня 2020 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя І. О. Калугіна