- Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.
- Secretary : Zubritskoi A.M.
- Lawyer : Fareniuka O.S., Shevchenka O.B.
- Prosecutor : Perov A.V.
Справа № 991/10486/20
Провадження1-кс/991/10755/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судового засідання Зубріцької А.М., прокурора Перова А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Фаренюка О.С., Шевченка О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака Ігоря Анатолійовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на
підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
До Вищого антикорупційного суду 28.12.2020 надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_2 , будучи народним депутатом України ІХ скликання, а отже являючись суб`єктом права законодавчої ініціативи та суб`єктом внесення поправок, пропозицій та зауважень до законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи з прямим умислом та за пособництва ОСОБА_1 , в період часу з 09.07.2020 по 02.08.2020, висловив до ОСОБА_3 прохання надати йому неправомірну вигоду та 07.08.2020, знову діючи за пособництва ОСОБА_1 , одержав таку неправомірну вигоду у розмірі 13 000 доларів США, за вчинення ним, як службовою особою дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_3 та компанії, яку останній представляє, а саме: внесення ним поправок та пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020).
Крім того, в період часу з 13.08.2020 по 20.08.2020 ОСОБА_2 діючи спільно з ОСОБА_1 , повідомили ОСОБА_3 про те, що доопрацювання проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) у тому числі і питання включення до даного законопроекту пропозицій, поданих 03.08.2020 ОСОБА_2 , потребує передання членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, неправомірної вигоди у розмірі 200 000 доларів США, тобто вчинили підбурення ОСОБА_3 до надання такої неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище.
10.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, та 29.09.2020 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 1 000 552 грн.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6) носити електронний засіб контролю.
02.11.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 обов`язків, за винятком обов`язку носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 10.03.2021.
Також прокурор у клопотанні зазначає, що закінчити досудове розслідування до завершення строку дії покладених на підозрюваного обов`язків не представляється можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на зібрання доказів, проведення повного та неупередженого досудового розслідування, а саме: завершити проведення судової фототехнічної експертизи, експертизи відеозвукозапису, комп`ютерно-технічних експертиз та отримати висновки за результатами їх проведення; за результатами експертиз відеозвукозапису та отримання висновків за результатами їх проведення - призначити семантико-текстуальні (лінгвістичні) експертизи аудіо-, відеоматеріалу; провести комп`ютерно-технічні експертизи технічних носіїв інформації, які становлять речові докази у кримінальному провадження та були вилучені в ході проведення обшуків, відповідних резервних копій цифрового наповнення мобільних телефонів, а також явних та видалених файлів у доступній частині вмісту цифрової пам`яті; допитати в якості свідків, членів комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, працівників секретаріату комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування; завершити розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та документів, на підставі яких вони були проведені (клопотань, ухвал); завершити проведення низки тимчасових доступів до речей і документів.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор Перов А.В. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та зазначив, що у зв`язку з продовженням проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, ризики, які були встановленні під час обрання підозрюваному запобіжного заходу, не зникли та не зменшилися. За таких обставин, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , необхідним є продовження строку дії покладених на нього обов`язків на два місяці. Відомості про порушення покладених на ОСОБА_1 обов`язків відсутні. Стороною обвинувачення не встановлено місцезнаходження накопичувача, який зник з робочого комп`ютера, розташованого в кабінеті ОСОБА_2 в приміщенні Верховної Ради України. Враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вчинено у співучасті з останнім, а зміни до законопроекту подавалися саме із зазначеного робочого місця, зникнення жорсткого диску перед здійсненням тимчасового доступу до вказаного комп`ютера сторона обвинувачення пов`язує із досудовим розслідуванням та зацікавленістю підозрюваних у зникненні такої інформації. Також вживаються заходи для отримання доступу до терміналів мобільного зв`язку, з яких велась переписка між підозрюваними, інформацію щодо розблокування яких останні не надали.
Захисник Фаренюк О.С. проти клопотання прокурора заперечив, просив відмовити в його задоволенні, долучив письмові заперечення на клопотання. Зазначив, що причинами, які завадили виконати органу досудового розслідування ряду слідчих дій, зокрема, проведення експертиз, допиту свідків, реалізувати заходи забезпечення кримінального провадження, про які зазначено у клопотанні, - проведення тимчасових доступів раніше зазначена особлива складність, яка виникла під час призначення експертиз з великим змістом зразків та порівняльного матеріалу, в тому числі й відмова ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати зразки усного мовлення.Однак, у клопотанні не зазначено, які саме процесуальні дії та в який строк було проведено працівниками НАБУ для пошуку зразків усного мовлення, коли саме підозрюваний ОСОБА_1 відмовився від дачі таких зразків. Факт відмови від надання зразків - 02.10.2020. Разом з тим, невідомим залишається призначення відповідних експертиз лише через 10, 20 та 22 днів, що є порушенням вимог ст. 22 КПК України щодо розумних строків проведення процесуальних дій та рішень. Посилання за зміну групу детективів та проведення якісних оглядів вважає надуманим, оскільки до групи детективів входять 12 детективів та 9 прокурорів, які мали змогу у розумні терміни проводити слідчі дії. Зазначив, що старшим групи детективів нераціонально розподіляється навантаження на членів групи детективів, що призводить до затягування строків проведення розслідування. Вказав, що наміри переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду у ОСОБА_1 відсутні, та не доведені прокурором в ході розгляду клопотання. ОСОБА_1 має постійне місце проживання, на його утримання знаходиться двоє неповнолітніх дітей, дружина, яка перебуває в декретній відпустці, хоча й має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, однак остання поїздка за межі України здійснена ним у лютому 2020 року, всі його поїздки носили короткостроковий термін (відрядження у справах), що підтверджується відповідною роздруківкою, доданою до матеріалів клопотання. Під час досудового розслідування, за 4 місяці ОСОБА_1 постійно з`являється на виклики до НАБУ та суду, порушень покладених на нього обов`язків не допускав.Наявність лише факту вчинення особливо тяжкого злочину та можливе призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі без застосування положень ст. 69,75 КК України, та, начебто, усвідомлення ОСОБА_1 реальності покарання не може бути мотивом його переховування. Посилання прокурора на те, що стороною обвинувачення доведено можливість знищити чи сховати частину ідентифікованих та вручених в якості неправомірної вигоди грошових коштів ОСОБА_1 не відповідає дійсності, оскільки не підтверджується матеріалами. Також не доведено факт, що кошти в сумі 13 000 доларів США є дійсною грошовою одиницею і можуть використовуватися як засіб платежу.Використання ОСОБА_1 в спілкуванні з ОСОБА_3 засобів маскування та конспірації в ході мовлення не доведено в установлено порядку відповідними експертизами і не може служити фактом того, що ОСОБА_1 у подальшому зможе приховати сліди злочину. Вважає, що відсутність на робочому місці ОСОБА_2 жорсткого диску комп`ютера не може бути розцінено як ризик знищення ОСОБА_1 будь-яких речових доказів та слідів злочину. Доказів про можливий вплив останнього на свідків, експертів стороною обвинувачення не доведено. Посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 під час спілкування з ОСОБА_3 неодноразово демонстрував свої можливості щодо неформального вирішення будь-яких проблемних питань із посадовими особами державних органів є неконкретизованими, будь-яких факти реального реалізації зазначеного в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Захисник Шевченко О.Б. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладання на нього обов`язків, останній їх виконує, чим довів своє добросовісне ставлення до наданого йому процесуального статусу та свідчить про відсутність існування самих ризиків. Також захисник посилався на той факт, що надані до суду матеріали не містять жодного підтвердження існування ризиків, на які посилається прокурор, вважає їх виключно надуманими стороною обвинувачення. Просив відмовити у продовженні строку дії обов`язків, оскільки їх існування жолним чином не впливає на досудове розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисників, просив відмовити у продовженні строку дії покладених на нього обов`язків.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, що були покладені на підозрюваного ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Згідно із частинами 3, 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020, в якому 10.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, та 29.09.2020 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 1 000 552 грн.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти та застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6) носити електронний засіб контролю.
Водночас, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458, продовжено до шести місяців, тобто до 10.03.2021.
02.11.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 обов`язків, за винятком обов`язку носити електронний засіб контролю.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідча суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У п. 32 рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86), п. 175 рішення «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіривши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки долучені до клопотання матеріали містять відомості щодо перебування ОСОБА_2 у статусі народного депутата України (т. 1 а.с. 37-51); фактом зустрічей, які відбувалися за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час яких останньому було повідомлено про необхідність надання неправомірної вигоди членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за прийняття позитивного рішення щодо внесених ОСОБА_2 законодавчих пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами», наявності домовленості щодо передання ОСОБА_3 через ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 13 000 доларів США народному депутату України ОСОБА_2 за внесення останнім до проекту Закону України «Про управління відходами» законодавчих пропозицій, які попередньо були йому надані самим ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 52-166); задокументованим фактом передачі ОСОБА_3 неправомірної вигоди ОСОБА_1 у розмірі 13 000 доларів США (т. 1 а.с. 167-189, 129-166); поданням ОСОБА_2 до Апарату Верховної Ради України пропозиції до проекту ЗУ «Про управління відходами» (т. 1 а.с. 42-50); фактом зустрічей, які відбувалися за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час яких останньому було повідомлено про необхідність надання неправомірної вигоди членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за прийняття позитивного рішення щодо внесених ОСОБА_2 законодавчих пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами».
Виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше здійснення досудового розслідування кримінального провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати. Слідча суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду не втратив своєї актуальності.
Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 .
Злочини, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України є тяжким та особливо тяжким корупційними злочинами відповідальність за вчинення яких передбачає покарання у виді позбавлення волі. За найтяжчий з вказаних злочинів передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення наведених злочинів КПК України не передбачає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Суворість покарання за вчинення злочинів, інкримінованих ОСОБА_1 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування.
Також, суттєво підвищує ризик переховування, достатній майновий стан підозрюваного, що підтверджується фактами реєстрації на ім`я ОСОБА_1 елітних транспортних засобів та відкриття на його ім`я рахунків у банківських установах з наявними на них грошовими коштами в іноземній та вітчизняній валюті, суми яких, на переконання суду є достатніми для існування в умовах розшуку. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності та з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.
2.В оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує такі обставини. Більшість свідків є працівниками Апарату Верховної Ради України та депутатами Верховної Ради України, а тому, той факт, що ОСОБА_1 на протязі тривалого часу займається політичною діяльністю, раніше балотувався до Верховної Ради України та має широке коло знайомств серед представників політичних партій, вказує на можливе використання ним наявних зв`язків або власних дружніх відносин зі свідками, які може використати з метою тиску на даних свідків, задля зміни ними показань.
Оцінюючи можливість впливу на свідків слідча суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
На теперішній час досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, пов`язана у тому числі, із необхідністю допиту ряду свідків.
Крім цього слідчий суддя враховує і можливий незаконний вплив ОСОБА_1 на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. В цій частині зазначений ризик підтверджується характером стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також наявною можливістю у них узгоджувати власні дії та свідчення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Отже, слідча суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати.
Також стороною обвинувачення не доведено продовження існування ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування. Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ідентифіковані та вручені ОСОБА_3 грошові кошти, які були ним передані безпосередньо ОСОБА_1 , як неправомірна вигода для ОСОБА_2 , на теперішній час залишаються невідшуканими стороною обвинувачення. Разом з тим, доказів щодо імовірного зберігання ОСОБА_1 з моменту отримання 10.08.2020 зазначених грошових коштів слідчій судді не надано, відомості про проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій з метою встановлення їх місцезнаходження, а також відшукання жорсткого накопичувача на магнітних дисках, який зник з робочого комп`ютера ОСОБА_2 , матеріали клопотання не містять, прокурором в судовому засіданні надано не було.
Також, слідча суддя вважає необґрунтованим посилання сторони обвинувачення на існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вони носять неконкретний характер та є фактично ідентичними тим, що зазначені прокурором в обґрунтування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Відсутність зазначеного ризику також констатовано в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2020, якою продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020.
Отже, обставини у справі з часу застосування запобіжного заходу не змінилися, а встановлені ризики хоча і суттєво зменшились, але продовжують існувати.
Щодо доводів сторони захисту про належну процесуальну поведінку підозрюваного слідча суддя зазначає, що вказане свідчить про те, що застосований слідчою суддею запобіжний захід до ОСОБА_1 є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в кримінальному провадженні.
Слідча суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов`язків, тобто до 02.01.2021, у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, перелік яких наведено у клопотанні, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, та отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.
З урахуванням доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих злочинів та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
З огляду на зазначене вище та оскільки інші покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації встановлених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідча суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 107, 177, 178, 194, 372 КПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 - задовольнити.
Продовжити строк дії покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків та частково продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2020 - до 28 лютого 2021 року, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя О.Я. Саландяк