- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
Справа № 991/10013/20
Провадження1-кс/991/10264/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2021 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі слідчого судді Олійник О.В., з участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Ващенка Ярослава Антоновича, подану в інтересах ТДВ «ЖЛ», про встановлення процесуальному керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та старшому детективу Національного антикорупційного бюро України Шмітьку В.В. процесуального строку для вчинення певних дій у кримінальному провадженні № 12013060040000163 від 15.01.2013,
ВСТАНОВИВ:
07.12.2020 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката Ващенка Я.А., подана в інтересах ТДВ «ЖЛ», про встановлення процесуальному керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та старшому детективу Національного антикорупційного бюро України Шмітьку В.В. процесуального строку для вчинення певних дій у кримінальному провадженні № 12013060040000163 від 15.01.2013.
Обставини, на які посилається особа, яка подала заяву
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013060040000163 від 15.01.2013. ТДВ «ЖЛ» у ньому є заявником та потерпілим, а представником потерпілого ТДВ «ЖЛ» визнано адвоката Ващенка Я.А.
У вказаному кримінальному провадженні об`єднано розслідування кількох кримінальних правопорушень, в тому числі, в ньому розслідуються обставини щодо протиправного заволодіння майном Житомирської кондитерської фабрики невстановленими особами. Правова кваліфікація вказаного кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Адвокат вважає, що в матеріалах кримінального провадження достатньо відомостей, які вказують на причетність певних осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Як зазначено у заяві, потерпілий неодноразово звертався до органу досудового розслідування щодо здійснення повідомлення про підозру особам, які, на його думку, причетні до вчинення вказаного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України. Зокрема, листом від 22.09.2017 № 0412/4-1773-14 процесуальний керівник повідомив, що на той час у кримінальному провадженні не було здобуто достатніх доказів для повідомлення про підозру певним особам та доведення в суді їх винуватості. Листом від 25.11.2020 № 041-252/41/934 старший детектив Національного антикорупційного бюро України Шмітько В.В. повідомив, що 25.11.2020 ним було винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні клопотання про повідомлення про підозру певним особам.
Адвокат зазначає, що із дати реєстрації в ЄРДР заяви про злочин - 10.12.2015 досудове розслідування здійснювалося слідчими групами різних органів досудового розслідування, однак не було направлене на повне та всебічне дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення та навмисно затягується. Вважає, що слідчим органом умисно порушуються розумні строки. Досудове розслідування триває понад п`ять років і за цей час органом досудового розслідування не вручено письмове повідомлення про підозру жодній особі, яка винна у вчиненні злочину, що розслідується в межах даного кримінального провадження.
За таких обставин адвокат Ващенко Я.А. просить встановити процесуальному керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та старшому детективу Національного антикорупційного бюро України Шмітьку В.В. строк для вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні №12013060040000163, а саме:
- або складення в порядку, визначеному ст. 278 КПК України, письмового повідомлення про підозру особам, які заволоділи майном Житомирської кондитерської фабрики за можливої участі керівництва Міністерства юстиції України та підконтрольних йому посадових осіб, за ч. 3 ст. 206-2 КК України, беручи до уваги положення ст. 219, ч. 3 ст. 276, 278 КПК України;
- або закриття кримінального провадження №12013060040000163 від 15.01.2013 в частині кримінального правопорушення, передбаченого ст. 206-2 КК України, з підстав, визначених ч. 1 ст. 284 КПК України.
Позиція учасників провадження
Повідомлений належним чином про дату та час розгляду заяви, адвокат Ващенко Я.А. у судове засідання вчергове не з`явився. Будь-які клопотання від учасника процесу до суду не надходили.
Детектив НАБУ Шмітько В.В. у судове засідання не з`явився, раніше надіслав до суду письмові заперечення від 14.12.2020, в яких вказує на необґрунтованість заяви. Так, детектив посилається на те, що 25.11.2020 детективом винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання адвоката Ващенка Я.А. від 04.11.2020 про повідомлення про підозру особам, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, оскільки на даний час слідчим, прокурором не встановлено наявності достатніх доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення. Втручання потерпілого, слідчого судді із зобов`язанням здійснити повідомлення про підозру конкретним особам без наявності достатніх доказів для підозри особи за своїм змістом суперечить нормам КПК України щодо самостійності слідчого, прокурора в своїй процесуальній діяльності. Також представник потерпілого у клопотанні не навів конкретних осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Вважає, що заява Ващенка Я.А. про встановлення процесуальних строків по суті є скаргою на рішення про відмову в задоволенні його клопотання про повідомлення про підозру, яке не є предметом оскарження згідно зі ст. 303 КПК України. Представник потерпілого у заяві не навів належного мотивування своїх вимог, яке б ґрунтувалося на нормах КПК України, не надав доказів та відповідних підтверджуючих документів. На підставі зазначеного просив відмовити у задоволенні клопотання.
Від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачини С.С. надійшли письмові заперечення від 18.12.2020. У запереченнях прокурор зазначає, що до повноважень слідчого судді не відноситься встановлення строків прийняття у кримінальному провадженні такого процесуального рішення як закриття кримінального провадження та повідомлення особі про підозру. Фактично Ващенко Я.А. , враховуючи наявність посилань на норми ст. 303 КПК України, оскаржує рішення детектива про відмову в задоволенні його клопотання про здійснення повідомлення про підозру у вчиненні злочину у кримінальному провадженні, і відповідна скарга вже була предметом розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Вважає заяву необґрунтованою, незаконною та такою, що задоволенню не підлягає. Просив здійснити розгляд клопотання у відсутність прокурора.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України та з огляду на неприбуття в судове засідання усіх учасників розгляду, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Встановлені слідчим суддею обставини справи, оцінка і мотиви слідчого судді
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 12013060040000163 від 15.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 279, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України. Кримінальне провадження здійснюється, у тому числі, за фактом протиправного заволодіння майном підприємства Житомирська кондитерська фабрика «Житомирські ласощі» (за ч. 3 ст. 206-2 КК України). Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюють прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
На цей час у кримінальному провадженні про підозру жодній особі не повідомлено, досудове розслідування триває.
ТДВ «ЖЛ» у вказаному кримінальному провадженні є заявником та потерпілим, а адвокат Ващенко Я.А. є представником потерпілого ТДВ «ЖЛ».
04.11.2020 адвокат Ващенко Я.А. звернувся до Національного антикорупційного бюро України з клопотанням про повідомлення про підозру особам, що мають відношення до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, у вказаному кримінальному провадженні. Постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітька В.В. від 25.11.2020 у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. Згідно з мотивами, викладеними у зазначеній постанові, на час її складення стороною обвинувачення не було встановлено достатніх доказів для підозри певних осіб у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України; також у своєму клопотанні представником потерпілого не наведено конкретних осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 33-1 КПК України визначено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Частиною 3 ст. 28 КПК України визначено, що критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Частиною 6 статті 28 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Частиною 1 ст. 114 КПК України регламентовано порядок встановлення та межі процесуальних строків, встановлених прокурором, слідчим суддею, судом. Ці положення передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Таким чином, слідчі судді Вищого антикорупційного суду уповноважені на здійснення судового контролю під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях, віднесених до їх підсудності, в тому числі щодо розумності строків для проведення тих чи інших процесуальних дій сторонами у кримінальному провадженні.
Разом з тим, положення ст. 114 КПК України носять загальний характер і конкретизуються спеціальними нормами, якими встановлені повноваження кожного із зазначених суб`єктів стосовно встановлення процесуальних строків.
Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист (ч. 2 ст. 114 КПК України).
Проте представник потерпілого у своїй заяві не вказує, які саме граничні строки, передбачені КПК України, має враховувати слідчий суддя при встановлені строку для проведення тих чи інших процесуальних дій, для прийняття процесуального рішення для сторони обвинувачення у кримінальному провадженні.
Строк досудового розслідування не може вважатися таким граничним строком, виходячи з того, що датою реєстрації кримінального провадження №12013060040000163 є 15.01.2013; у кримінальному провадженні про підозру жодній особі не повідомлено, а статтею 219 КПК України (в редакції від 15.08.2012, яка була чинною на час реєстрації кримінального провадження) щодо кримінального провадження, у якому особі не здійснено повідомлення про підозру, не визначено обмежень щодо строків досудового розслідування.
Адвокат свою заяву мотивує тим, що в матеріалах кримінального провадження достатньою матеріалів, які вказують на причетність осіб, які протиправно заволоділи майном Житомирської кондитерської фабрики, до вчинення кримінального правопорушення. Водночас, він не зазначає, які саме докази здобуто органом досудового розслідування, що можуть свідчити про вчинення певними особами злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, та які є достатніми для пред`явлення підозри особі у вчиненні цього кримінального правопорушення. Не вказує він і на конкретних осіб, яким, на його думку, необхідно здійснити повідомлення про підозру. Натомість, згідно з постановою детектива від 25.11.2020, стороною обвинувачення не здобуто достатніх доказів для підозри певних осіб у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Пунктом 3 частини 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру здійснюється за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 84 КПК України).
Рішення про закриття кримінального провадження може бути прийняте слідчим, прокурором виключно в разі встановлення наявності підстав, визначених частиною 1 ст. 284 КПК України.
З наданих слідчому судді матеріалів не вбачається за можливе встановити, чи проведено у кримінальному провадженні необхідні та можливі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії з метою повного та всебічного розслідування кримінального провадження і чи внаслідок таких дій зібрано достатньо доказів для здійснення такої процесуальної дії як повідомлення особі про підозру. Також представник потерпілого не навів у своїй заяві і не надав підтвердження існування певної підстави, передбаченої ч. 1 ст. 284 КПК України, для прийняття слідчим, прокурором рішення про закриття кримінального провадження.
Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб`єкти, зазначені у ч. 6 ст. 28 КПК України, у тому числі і слідчий суддя, не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України, недопустимим є порушення процесуальної самостійності слідчого та прокурора.
Перелік конкретних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які необхідно і можливо вчинити для повного та об`єктивного розслідування кримінального провадження, наявність достатніх доказів для повідомлення певній особі про підозру або наявність підстави для закриття кримінального провадження, враховуючи те, що слідчий та прокурор є самостійними у своїй процесуальній діяльності, визначається ними на власний розсуд.
Таким чином, прийняття такого процесуального рішення, як закриття кримінального провадження, або здійснення повідомлення певній особі про підозру, відноситься до виключних повноважень слідчого, прокурора, і такі процесуальні рішення або дія повинні бути прийнятими, здійсненими шляхом оцінки усієї сукупності фактичних обставин кримінального провадження, зібраних доказів і співставлення їх з положеннями кримінального процесуального законодавства.
Проаналізувавши аргументи заяви адвоката Ващенка Я.А., слідчим суддею не встановлено підстав для встановлення прокурору та детективу у кримінальному провадженні строку для вчинення вказаних у заяві процесуальних дій.
Керуючись ст. 28, 114, 309, 369-372, 392 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката Ващенка Ярослава Антоновича, подане в інтересах ТДВ «ЖЛ», залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.В. Олійник