- Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
- Secretary : Budkovoi V.O.
- Lawyer : Yaroshevycha M.I.
Справа № 991/131/21
Провадження1-кс/991/132/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року м.Київ
Cлідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю секретаря судового засідання Будкової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Ярошевича М. І. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52019000000000504 від 18.06.2019,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Ярошевича М.І. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про скасування арешту його майна, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020, а саме телефону марки "Apple Iphone Model XR", IMEI: НОМЕР_1 , вилученого 07.09.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтовується тим, що арешт було накладено необґрунтовано та відпала потреба у подальшому застосуванні такого арешту.
2.В судове засідання заявник не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Детектив в судове засідання також не з`явився, подав заяву, в якій просив розглядати клопотання без його участі, по суті предмету розгляду клопотання покладається на розсуд суду. Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
3.Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
3.2.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
3.3.Із матеріалів скарги вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18.06.2019, в тому числі, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. Він підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки для держави та Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
3.4.Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 у справі № 991/7539/20 задоволене клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України та накладений арешт на тимчасово вилучене майно ОСОБА_1 , а саме телефон марки "Apple Iphone Model XR", IMEI: НОМЕР_1 , вилучений 07.09.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Як слідує із змісту цієї ухвали метою арешту є забезпечення збереження речових доказів.
3.5.За результатами перегляду Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу від 23.09.2020, якою ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 залишена без змін, а апеляційна скарга захисника Ярошевича М.І. - без задоволення.
3.6.Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.7.Разом з тим, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначається, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України).
3.8.У клопотанні захисник вказує на необґрунтованість накладеного арешту та втрату потреби арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею в межах розгляду клопотання про скасування арешту майна у цьому провадженні.
3.9.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
3.9.1.Водночас одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також керуючись принципом «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах, слідчий суддя доходить висновку, що у випадку коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі ст. 174 КПК України. При чому одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).
3.9.2.Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
3.9.3.В поданому клопотанні заявник вказує на необґрунтованість арешту майна, посилаючись на необґрунтованість висновків слідчого судді, висловлених в ухвалі про арешт майна від 15.09.2020. Однак у відповідності до приписів п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України такі обставини (незаконність чи необґрунтованість судового рішення) можуть слугувати підставами для перегляду такого судового рішення в апеляційному порядку, а не для скасування арешту. При цьому захист ОСОБА_1 скористався таким правом і подавав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 15.09.2020. За наслідками апеляційного перегляду ця ухвала була залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Отже, обґрунтованість накладення арешту перевірялася апеляційною інстанцією і нею була підтверджена. Нових обставин, які б свідчили на користь необґрунтованості арешту і не були предметом дослідження слідчим суддею та суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при вирішенні питання про арешт майна, захисник не надає.
3.9.4.За таких умов слідчий суддя доходить висновку, що подання клопотання про скасування арешту майна у цій справі з підстави необґрунтованості арешту обумовлене тим, що захисник не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження, що є несумісним із підставами для скасування арешту майна.
3.10.Стосовно заявленої втрати потреби в арешті майна як підстави для його скасування слідчий суддя встановила таке.
3.10.1.Як свідчить зміст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 у справі № 991/7539/20 арешт на телефон марки "Apple Iphone Model XR" був накладений з метою збереження речових доказів у зв`язку з тим, що в цьому пристрої була виявлена інформація, яка має значення для кримінального провадження. Зокрема, наявні таблиці, в яких міститься інформація з приводу орендарів нерухомого майна - ТОВ «Артерія Груп» та «Кофе Бар Плюс», про яких йдеться у фабулі кримінального правопорушення.
3.10.2.Накладення арешту на майно є тимчасовим обмеженням прав на нього у зв`язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час накладення арешту на майно потреби досудового розслідування виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
3.10.3.Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. Тому після проведення з вилученими речами всіх необхідних процесуальних дій (оглядів, експертних досліджень) і належної процесуальної фіксації виявленої доказової інформації, такі речі мають як найшвидше мають бути повернуті власнику.
3.10.4.Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
3.10.5.Детектив в поданій заяві не висловив заперечень проти заявленого клопотання про скасування арешту майна та зазначив, що він покладається на розсуд суду. Така позиція детектива розцінюється слідчим суддею як свідчення незацікавленості органу досудового розслідування в подальшому утриманні зазначеного в клопотанні майна, що, в свою чергу свідчить у відсутності подальшої потреби в його арешті. У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України це є підставою для скасування арешту майна.
4.За таких умов клопотання адвоката Ярошевича М.І. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 52019000000000504 від 18.06.2019 слід задовольнити, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1.Клопотання адвоката про скасування арешту майна задовольнити.
2.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 у кримінальному провадженні за № 52019000000000504 від 18.06.2019 на мобільний телефон марки "Apple Iphone Model XR", IMEI: НОМЕР_1 , вилучений 07.09.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 .
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко