- Presiding judge (HACC AC) : Bodnar S.B.
- Judge (HACC AC) : Panaid I.V., Pankulych V.I.
- Secretary : Dubyna T.Yu.
Справа № 991/10304/20
Провадження №11-сс/991/32/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Боднара С.Б.
суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Надіч Нонни Дидронівни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 17 грудня 2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за її скаргою, поданою в порядку ст. 303 КПК України, в межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 грудня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Надіч Нонни Дидронівни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 303 КПК України, в межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Надіч Н.Д. звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 грудня 2020 року та постановити нову, якою направити скаргу до суду першої інстанції для розгляду по суті слідчим суддею.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що слідчий суддя вийшла за межі предмету оскарження, зазначеного у скарзі адвоката Надіч Н. Д., в наслідок чого ухвалила необгрунтоване судове рішення. На думку сторони захисту, розглядаючи питання суті скарги адвоката Надіч Н.Д., в інтересах ОСОБА_1 , в порядку ст. 303 КПК України, слідчий суддя мала виходити з того, що основним об`єктом оскарження є бездіяльність прокурора, котрий мав достатньо підстав для прийняття процесуального рішення - закриття кримінального провадження в порядку ст. 284 КПК України, однак не вчинив такі процесуальні дії та вчинив бездіяльність, котра виразилась в оформленні необгрунтованої та невмотивованої постанови про відмову. Захисник вважає, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду вийшла за межі своїх повноважень, оскільки у порушення засад кримінального судочинства, зокрема принципу диспозитивності, не здійснила належного судового контролю за дотриманням прав і свобод, гарантій, виконання вимог щодо права особи на оскарження дій/бездіяльності , які виразились у нездійсненні процесуальних дій у визначений нормами КПК України строк та не забезпечила реалізацію права на судовий захист з урахуванням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
28 грудня 2020 року та 14 січня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення прокурора Скибенка О. І., в яких він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги адвоката Надіч Н.Д. на ухвалу слідчого судді від 17.12.2020, а апеляційну скаргу розглянути без участі прокурора.
Крім того, 14 січня 2021 року надійшло клопотання адвоката Надіч Н. Д., в якому вона просить розглянути апеляційну скаргу без її участі. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Надіч Н. Д. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.
В межах даного кримінального провадження 30 липня 2019 року ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру від 25 липня 2019 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Зі змісту скарги вбачається, що адвокат Надіч Н.Д., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до прокурора з клопотанням № 06-03/11 від 06.11.2020, в якому просила закрити щодо ОСОБА_1 кримінальне провадження у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення за ст. 191 КК України.
За результатами розгляду вказаного клопотання прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І. винесено постанову від 16.11.2020 про відмову в задоволенні вказаного клопотання.
Після цього, 17 грудня 2020 року адвокат Надіч Н. Д. звернулася до Вищого антикорупційного суду із скаргою, в якій просила:
визнати бездіяльність прокурора Скибенка О. І., яка виразилась у винесенні необґрунтованої постанови без жодного мотиву на прийняте рішення;
скасувати постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенка О. І. від 16.11.2020 про відмову у задоволенні клопотання адвоката Надіч Н. Д. про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 ;
зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенка О. І. закрити щодо ОСОБА_1 кримінальне провадження у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення за ст. 191 КК України;
на підставі ст. 114, 220, 221 КПК України прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури встановити для належного виконання даного судового рішення процесуальний строк в межах граничного строку, а саме невідкладно з моменту ухвалення судового рішення, тобто в день його ухвалення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 грудня 2020 року у відкритті провадження за вказаною скаргою було відмовлено, оскільки скарга подана на рішення прокурора та бездіяльність детективів, які не підлягають оскарженню в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року.
Згідно ухвали суду, слідчий суддя вважає помилковим посилання адвоката у скарзі на п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки, відповідно до цієї норми може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а не у винесенні, як на думку адвоката, необґрунтованої постанови за результатом розгляду клопотання сторони захисту. На думку слідчого судді, постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження не охоплюється переліком рішень, які зазначені в частині 1 статті 303 КПК України та можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. На підставі вище наведеного, слідчий суддя дійшла висновку, що підстави для відкриття провадження за скаргою відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді виходячи з наступного.
Згідно ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Гарантоване ст. 55 Конституції України право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується шляхом встановлення порядку такого оскарження іншими нормативними актами.
Так, в офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Здійснення у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, судового контролю за додержанням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді.
Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено у статті 303 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, звертаючись до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України адвокат Надіч Н.Д. просила, крім іншого, скасувати постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенка О.І. від 16.11.2020, якою відмовлено у задоволенні її клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 . Тобто, як вірно встановлено слідчим суддею, підставою для звернення до суду зі скаргою в цій частині, була незгода адвоката з процесуальним рішенням, винесеним прокурором. Водночас, постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадженняє рішенням, можливість оскарження якого під час досудового розслідування КПК України не передбачено.
Крім того, в поданій до суду першої інстанції скарзі адвокат Надіч Н. Д. посилалась на п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, як на правову підставу для її подання, зазначаючи про бездіяльність прокурора яка виразилась у відмові вчиняти процесуальні дії та приймати процесуальні рішення щодо закриття кримінального провадження в порядку ст. 284 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
В Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17) роз`яснено, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до зазначеної норми КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Таким чином, оскільки кримінально-процесуальним законом не визначено строк протягом якого, у разі наявності підстав передбачених ст. 284 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язані прийняти рішення про закриття кримінального провадження, така бездіяльність не підлягає оскарженню під час досудового розслідування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за такою скаргою.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 грудня 2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Надіч Нонни Дидронівни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 303 КПК України, в межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Надіч Нонни Дидронівни - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.Б. Боднар
Судді: І.В. Панаід
В.І. Панкулич