- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
- Judge (HACC AC): Bodnar S.B., Kaluhina I.O., Nykyforov A.S., Chornenka D.S.
- Secretary : Khalitovii I.V.
- Prosecutor : Riabenko O.I.
справа № 991/10457/20
провадження №11-п/991/1/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
15 січня 2021 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Чорної В.В.,
суддів Боднара С.Б., Калугіної І.О., Никифорова А.С., Чорненької Д.С.,
при секретарі судового засідання Халітовій І.В.,
за участі особи, якою подано клопотання - захисника Желіховського В.М.,
прокурора Рябенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Желіховського В`ячеслава Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України, про направлення кримінального провадження № 52020000000000080 від 28.01.2020 р. з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, -
в с т а н о в и л а:
До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, з якого вбачається, що в провадженні Вищого антикорупційного суду на стадії підготовчого судового засідання перебувають матеріали провадження № 52020000000000080 від 28.01.2020 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Желіховський В.М. просить направити вказане кримінальне провадження за підсудністю з Вищого антикрупційного суду до іншого суду.
Клопотання обґрунтовано наявністю ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.11.2019 р., якою визначено непідсудність Вищому антикорупційному суду кримінального провадження № 52019000000000638 від 22.07.2019 р. стосовно ОСОБА_2 , виділеного в окреме провадження з кримінального провадження № 42018000000002832 від 14.11.2018 р., у якому його підзахисному ОСОБА_1 було повідомлено про підозру. Захисник посилається на встановлення цією ухвалою певних обставин, зокрема, що ОСОБА_1 не належить до переліку службових осіб, визначених у ч. 4 ст. 18 КК України, та не обіймав будь-якої з посад, зазначених у переліку п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, що є обов`язковою умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду. Крім того, на думку захисника, здійснення розслідування щодо отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди від обвинуваченого ОСОБА_2 в іншому кримінальному провадженні також свідчить про непідсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, з огляду на вимоги абзацу 3 п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.
Ухвалою від 11.01.2021 р. клопотання призначено до судового розгляду, про що учасників судового провадження повідомлено належним чином.
В судовому засіданні 15.01.2021 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Желіховський В.М. підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.
Прокурор просив залишити клопотання без задоволення, оскільки кримінальне провадження, на його думку, підсудне Вищому антикорупційному суду за правилами ч. 1 ст. 33-1 КПК України, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників судового провадження про час та місце розгляду клопотання, у відповідності до ч. 4 ст. 34 КПК України, неявка останнього не перешкоджає розгляду клопотання без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, якою подано клопотання, прокурора, перевіривши доводи клопотання та дослідивши матеріали провадження в частині, що стосується вирішення питання щодо його підсудності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Частиною третьою цієї статті визначено, що інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
Питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого врегульовано положеннями статті 34 КПК України.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Отже, підставою для направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду є його надходження до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил підсудності.
Як вже зазначалося вище, належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності, встановлених ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України та/або кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, та обов`язковою наявністю хоча б однієї х умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Так, згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними злочинами вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 КК України.
Пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України передбачені наступні умови підсудності злочинів, визначених у статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду: наявність спеціального суб`єкту злочину, згідно переліку, наведеному у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України; якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); якщо злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
З обвинувального акту у кримінальному провадженні № 520020000000000080 від 28.01.2020 р. вбачається, що ОСОБА_1 на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень виконував обов`язки, а в подальшому - обіймав посаду ректора Донецького національного медичного університету, який заснований на державній формі власності, при цьому постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто, був службовою особою державного органу.
Крім того, згідно обвинувального акту, загальний розмір неправомірно отриманої вигоди внаслідок вчинення ОСОБА_1 продовжуваного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, складає 2 917 070 грн., який в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення.
Отже, інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, є корупційним та відповідає одній з умов його підсудності Вищому антикорупційному суду, визначеній у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, а саме: розмір предмета кримінального правопорушення в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення, якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу.
За таких обставин, зазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Доводи клопотання захисника щодо визначення ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.11.2019 р. непідсудності цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, колегія суддів не приймає та наголошує, що зазначеною ухвалою було вирішено питання виділеного в окреме провадження кримінального провадження № 52019000000000638 від 22.07.2019 р. стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 369 КК України, який на час вчинення інкримінованого правопорушення не обіймав будь-якої з посад, зазначених у переліку п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, що виключало його підсудність Вищому антикорупційному суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 33-1 КПК України. Крім того, висновок колегії суддів у зазначеній ухвалі про те, що ОСОБА_1 не підпадає під ознаки службових осіб, визначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, не виключає вищенаведених висновків про наявність іншої умови підсудності даного провадження Вищому антикорупційному суду - зокрема, визначеної п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Щодо доводів захисника про непідсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду з огляду на вимоги абз. 3 п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з абз. 1 п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-IX від 18.09.2019 р., який набрав чинності 22.09.2019 року), підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом, як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», - якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що кримінальне провадження № 52020000000000080 від 28.01.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України, виділене в окреме провадження з матеріалів кримінального провадження № 42018000000002832 від 14.11.2018 р., що розслідувалось за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 368, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 369, ч. ч. 3,4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366, ч. ч. 1,4 ст. 358, ч. 2 ст. 384, ст. 366-1 КК України.
Постановою від 03.07.2019 р. заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначено підслідність у кримінальному провадженні № 42018000000002832 від 14.11.2018 р. за детективами Національного антикорупційного бюро України.
Таким чином, починаючи з 03.07.2019 р. зазначене кримінальне правопорушення розслідувалось детективами НАБУ, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000080 від 28.01.2020 р. стосовно ОСОБА_1 затверджений начальником третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кричуном В.В.
Отже, за правилами абз. 1 п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, зазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-1, 34, 369-372, ч. 4 ст. 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Клопотання захисника Желіховського В`ячеслава Михайловича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про направлення кримінального провадження № 52020000000000080 від 28.01.2020 р. з Вищого антикорупційного суду до іншого суду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Чорна
судді С.Б. Боднар
І.О. Калугіна
А.С. Никифоров
Д.С. Чорненька