Document No. 94271035

Справа № 991/10566/20

Провадження 1-кп/991/91/20

УХВАЛА

16 січня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Маслов В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Бикова К.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Шкрум В.М.,

сторона захисту:

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - Сініченко І.С.,

інші учасники судового провадження:

потерпілий - ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Фрунзенським районним судом м. Харкова в приміщенні суду кримінальне провадження № 52020000000000450 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у с т а н о в и в:

1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд) перебуває кримінальне провадження № 52020000000000450 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК.

2.Ухвалою суду від 29 грудня 2020 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

3.Ухвалою суду від 14 січня 2021 року задоволено клопотання потерпілого ОСОБА_2 та постановлено здійснювати дистанційне підготовче судове засідання 16 січня 2021 року о 13 годині 00 хвилин між Вищим антикорупційним судом та Фрунзенським районним судом м. Харкова за участі потерпілого.

4.Прокурор Шкрум В.М. просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, вважаючи, що у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а також при складенні обвинувального акта, дотримані всі вимоги, передбаченні статтями 32, 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

5.Захисник Сініченко І.С. та обвинувачений ОСОБА_1 не заперечували щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні.

6.Потерпілий ОСОБА_2 також не заперечував щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні.

7.Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд вважає, що кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з огляду на таке.

8.Підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК для закриття кримінального провадження не вбачається.

9.Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

10.Відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК це кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

11.Обставин, передбачених у ст. 27 КПК для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні судом не встановлено.

12.Отже, є достатні підстави для завершення підготовки до судового розгляду та для призначення цього кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника.

13.Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого злочинів, суд не вбачає підстав для складання досудової доповіді.

14.З огляду на це, враховуючи думку сторін кримінального провадження, які не заперечували проти призначення судового розгляду у день проведення підготовчого судового засідання, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду цього кримінального провадження одразу після закінчення підготовчого судового засідання.

15.Так, прокурор Шкрум В.М. під час підготовчого судового засідання заявив клопотання про продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

16.Захисник Сініченко І.С. вважає клопотання прокурора необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам КПК України та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК, у даній стадії судового провадження можливо лише обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, а не продовжити його. Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК, кримінально-процесуальне законодавство здійснюється із застосуванням практики Європейського суду з прав людини у справах «Балицький проти України» та «Харченко проти України», де ризики з плином часу значно зменшуються. Окрім того, оголошене прокурором клопотання про продовження дії обов`язків є копією клопотання, яке вже повторюється декілька разів, із зазначенням особи підозрюваного, а не обвинуваченого. Просить суд врахувати, що його підзахисний ОСОБА_1 жодного разу не порушував своїх процесуальних обов`язків. Проте, як зазначалося прокурором у судових засіданнях у слідчих суддів під час чергового продовження дії обов`язків, було одне чи два технічних порушення, де спрацював електронний засіб контролю. Заперечує щодо того, щоб обвинувачений прибував до слідчого за першим викликом та повідомляв слідчого про зміну місця проживання, роботи, оскільки вже зібрано всі докази та обвинувальний акт направлено до суду. В обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася третя дитина, він має міцні соціальні зв`язки, тому йому немає сенсу переховуватися від правоохоронних органів та суду. Також просив, у разі, якщо суд продовжить обвинуваченому строк дії обов`язків, не зобов`язувати його носити електронний засіб контролю (браслет), оскільки відбувається багато технічних збоїв та не зобов`язувати прибувати до слідчого за першим викликом, не відлучатися із населеного пункту, без дозволу слідчого, та дозволити мешкати в м. Харкові, а також пересуватися по всій Харківській області. Так як обвинувачений працює на посаді директора ТОВ «Харківенергозбуд» та ТОВ «Харківтеплозбуд», які знаходяться в м. Харків, проживає в м. Чугуїв, а дозвіл на виїзд за межі міста проживання потрібно брати у детектива Національного антикорупційного бюро (далі - НАБУ), а відтоді, як обвинувальний акт направлено до суду, обвинувачений ОСОБА_1 не виїжджає на роботу до м. Харкова, бо детектив не має повноважень надавати дозвіл на виїзд із населеного пункту.

17.Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, та пояснив, що дійсно працює директором ТОВ «Харківенергозбуд» та ТОВ «Харківтеплозбуд», які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Свободи, 32в. Раніше проживав у м. Чугуїв Харківської області, оскільки його дружина за місцем реєстрації стояла на обліку у лікаря акушера-гінеколога під час вагітності, проте, зараз після народження дитини він фактично проживає в м. Харків за адресою: АДРЕСА_2 , там він збудував будинок, але юридично його ще не ввів в експлуатацію, проте, всі умови для життя там є. Тому, виходячи з вищевикладеного, просить суд надати дозвіл пересуватися по Харківській області, оскільки він працює та фактично проживає в м. Харків, дружина зареєстрована в м. Чугуїв, тому його прикріпили теж до м. Чугуєва, а в такому випадку він не може виїжджати за межі м. Чугуїв без дозволу слідчого, прокурора, суду.

18.Потерпілий ОСОБА_2 підтримав клопотання прокурора про продовження дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1 та просив його задовольнити.

19.Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання щодо заявленого прокурором клопотання, дослідивши письмове клопотання та додатки до нього, вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.

20.Преш ніж вирішити клопотання по суті, суд вважає за необхідне висловитись з приводу доводів захисника Сініченка І.С. щодо неможливості продовження у підготовчому судовому засіданні строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

21.Згідно з ч. 1 ст. 133 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

22.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

23.Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 2 ст. 26 КПК).

24.Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

25.Проте, рішенням Конституційного Суду України (далі - КСУ) № 1-р/2017 від 23 листопада 2017 року положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним).

26.Отже, до ухвалення КСУ цього рішення, на стадії підготовчого судового засідання взагалі могли не вирішуватись питання продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, оскільки за відсутності клопотань учасників судового провадження про зміну чи скасування, зокрема запобіжних заходів, останні вважались (автоматично) продовженими.

27.Однак, на переконання суду, оскільки норма про автоматичне продовження заходу забезпечення кримінального провадження втратила чинність, а учасник судового провадження вважає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, зокрема, запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК, слід продовжити застосування заходів забезпечення кримінального провадження і звертається з відповідним клопотанням на стадії підготовчого судового засідання, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання за правилами, передбаченими розділом ІІ КПК.

28.Зазначений висновок суду цілком узгоджується зі згаданим вище рішенням КСУ, із якого вбачається, що на стадії підготовчого судового засідання клопотання сторони обвинувачення про продовження терміну дії запобіжного заходу є обов`язковим.

29.З огляду на це, суд відхиляє доводи захисника про відсутність законних підстав розглядати у підготовчому судовому засідання клопотання прокурора про продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого.

30.Повертаючись до суті поданого прокурором клопотання, суд зазначає наступне.

31.Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 серпня 2020 року, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 гривень та покладено на нього на строк два місяці - до 2 жовтня 2020 року такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю.

32.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2020 року зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін.

33.10 серпня 2020 року у зв`язку з внесенням застави у розмірі 630 600 гривень ОСОБА_1 звільнено з-під варти.

34.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 30 вересня 2020 року та від 27 листопада 2020 року строк дії встановлених для підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків продовжено відповідно до 30 листопада 2020 року та до 27 січня 2021 року.

35.Обґрунтовуючи клопотання про продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого, прокурор посилається на те, що наразі продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

36.Отже, суду належить перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні.

37.Так, на думку суду, ймовірна можливість переховування ОСОБА_1 від суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується передбачають, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

38.Окрім того, згідно з даними, зазначеними ОСОБА_1 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, поданої 29 травня 2020 року, у його власності є кошти в готівці в сумі 30 000 доларів США, 18 000 Євро, 385 000 грн, також він володіє 15 біткоїнами, вартість яких на оцінена у 3 307 985 грн. Тобто в обвинуваченого є майно та готівкові кошти, які він може використати для переховування від суду та на які не було накладено арешт.

39.Також ОСОБА_1 має два паспорти громадянина України та у 2016-2020 роках він неодноразово виїжджав за кордон, що свідчить про можливість обвинуваченого, з метою уникнення кримінальної відповідальності покинути територію України.

40.Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченим на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

41.Суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

42.За таких обставин, оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, а свідки сторони обвинувачення судом не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_1 такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.

43.Стосовно ж ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на який посилався прокурор у клопотанні, суд вважає його існування на теперішній час не доведеним, виходячи із такого.

44.Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 у випадку не продовження стосовно нього обов`язків матиме змогу, використовуючи свій вплив, здобутий під час перебування на посадах директора Департаменту капітального будівництва та начальника Управління паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації, а також особисті дружні відносини зі службовими особами АТ «Харківобленерго», вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання директору ТОВ «Континент Агроголд» ОСОБА_3 та їх представнику ОСОБА_2 в оформленні документів з метою спонукання останніх до давання вигідних йому показань, а зміна останніми показань перешкоджатиме кримінальному провадженню.

45.Проте, як пояснив прокурор у судовому засіданні, наразі йому невідомі обставини оформлення ТОВ «Континент Агроголд» документів. З цього приводу він ще у вересні 2019 року спілкувався з директором товариства, яка повідомляла, що лише має намір подати документи для оформлення. На якій стадії перебуває оформлення документів на теперішній час та чи подавались вони товариством взагалі, прокурору невідомо.

46.До того ж, як пояснив у судовому засіданні обвинувачений, він не є працівником АТ «Харківобленерго», з директором цього товариства ні в яких стосунках не перебуває, ні з ким із менеджменту АТ «Харківобленерго» жодних стосунків не підтримує, оскільки було змінено особовий склад.

47.З огляду на це, суд доходить висновку, що існування ризику перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином прокурор належним чином не довів.

48.Разом із тим, незважаючи фактичне зменшення ризиків, які враховувались слідчим суддею при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу та покладенні на нього додаткових обов`язків, беручи до уваги обставини кримінального провадження, на переконання суду, наразі відсутні підстави для скасування або ж зменшення обсягу покладених на ОСОБА_1 додаткових процесуальних обов`язків. Адже сторона обвинувачення до клопотання додала докази того, що обвинувачений декілька разів не виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, а саме у визначений час не прибував до м. Чугуїв. Доказів поважності зазначеного суду не надано. Отже, враховуючи це, суд виходить із того, що іншим чином запобігти встановленим ризикам не можливо.

49.Постановляючи цю ухвалу, суд враховує прохання обвинуваченого про те, щоб йому дозволили вільно (без спеціального дозволу) пересуватися по Харківській області, адже його дружина з трьома синами проживає у м. Чугуїв Харківської області, натомість він працює у м. Харків, а проживає в його передмісті у АДРЕСА_2 . Отримання дозволу на виїзд із м. Чугуєва на роботу у м. Харків створює незручності та невиправдані перешкоди, адже вимагає витрачання додаткового часу та зусиль. Проти цього прохання обвинуваченого прокурор не заперечував, однак наполягав на тому, щоб місце проживання та роботи обвинуваченого були відомі суду та стороні обвинувачення з метою здійснення належного контролю за ним.

50.Суд також вважає, що звільнення обвинуваченого від обов`язку носити електронний браслет, про що просив захисник, з урахуванням обставин цього кримінального провадження, описаних вище, не сприятиме його дієвості. Сторона захисту не навела суттєвих аргументів для скасування цього обов`язку.

51.Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КПК, застосування електронного засобу контролю, який полягає у закріпленні на тілі обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження.

52.Отже, обов`язок обвинуваченого ОСОБА_1 носити електронний браслет, залишатиметься і надалі, адже цей пристрій дає змогу контролювати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, відслідковуючи та фіксуючи його місцезнаходження.

53.Окрім того, з огляду на стадію кримінального провадження, покладення на обвинуваченого обов`язків прибувати до слідчого, отримувати у слідчого та прокурора дозвіл на виїзд, а також повідомляти слідчого і прокурора про зміну свого місця проживання та роботи, на переконання суду є не доцільним, та переконливих доводів, які б вказували на протилежне, прокурором не наведено.

54.З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.

Ураховуючи усе вищевикладене, керуючись статтями 369-372, 375, 376 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

1. Призначити кримінальне провадження № 52020000000000450 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні 16 січня 2021 року одразу після проведення підготовчого судового засідання у приміщенні Вищого антикорупційного суду (проспект Перемоги, 41, м. Київ, зал судових засідань № 5).

2. Судовий розгляд проводити за участі прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника.

3. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

4. Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 серпня 2020 року, продовжених ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 вересня 2020 року та 27 листопада 2020 року на два місяці до 16 березня 2021 року, а саме:

1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із Харківської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

5) носити електронний засіб контролю.

5. У іншій частині клопотання прокурора відмовити.

6. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

7. Обвинуваченому ОСОБА_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання, застава звертається в дохід держави та до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак