Search

Document No. 94347340

  • Date of the hearing: 18/01/2021
  • Date of the decision: 18/01/2021
  • Case №: 991/9574/20
  • Proceeding №: 52020000000000740
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
  • Secretary : Budkovoi V.O.

Справа № 991/9574/20

Провадження1-кс/991/10411/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.,

за участю секретаря Будкової В.О.,

скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність повноважної особи НАБУ, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій,

В С Т А Н О В И Л А :

1.До слідчого судді Вищого антикорупційного суду подана скарга ОСОБА_1 на бездіяльність повноважної особи НАБУ, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, а саме у невидачі витягу з ЄРДР щодо внесених туди відомостей про кримінальне правопорушення.

1.1.Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 16.11.2020 ОСОБА_1 звернувся на електронну адресу Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених чт. 364, ст. 364-1, ст. 365-2 КК України.

1.2.Скаржник зазначає, що в порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України протягом 24 годин розслідування не було розпочато, а йому не вручено витяг з ЄРДР. У зв`язку з цим, просить зобов`язати з`явитися в судове засідання повноважених осіб НАБУ, задовольнити його скаргу, зобов`язати повноважену особу НАБУ вручити йому витяг з ЄРДР, про результати виконання ухвали проінформувати слідчого суддю.

1.3. ОСОБА_1 17.12.2020 подав уточнення до скарги, в яких додатково просив у випадку, якщо до витягу з ЄРДР не внесені всі відомості, викладені в заяві № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020, зобов`язати повноважних осіб НАБУ внести до ЄРДР усі відомості з зазначеної заяви; у випадку ж, якщо повноважні особи НАБУ взагалі не внесли до ЄРДР відомості з заяви, направленої до НАБУ 16.11.2020, зобов`язати їх внести до ЄРДР усі відомості зазначені в заяві № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020.

2.Розгляд скарги неодноразово відкладався, в тому числі у зв`язку з запереченням скаржника щодо розгляду скарги без участі представника Національного антикорупційного бюро. В судовому засіданні 18.01.2021 скаржник продовжував наполягати на участі представника НАБУ, однак з метою дотримання розумних строків, а також з урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК України, відповідно до яких відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги, та наявних заперечень представника НАБУ, слідчий суддя постановила здійснювати розгляд скарги на відсутності уповноваженої особи НАБУ.

2.1.В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлену скаргу та просив її задовольнити. Уточнив вимоги скарги, з урахуванням чого просив зобов`язати уповноважену особу НАБУ внести відомості за його заявою до ЄРДР, надати йому витяг з відомостями із заяви; зобов`язати з`явитися в судове засідання повноважних осіб НАБУ та про результати виконання повідомити слідчого суддю. Зазначив, що не погоджується з відомостями, внесеними до ЄРДР, оскільки вони не містять повної інформації, викладеної в його заяві, зокрема щодо кримінально-правової кваліфікації та конкретних ідентифікуючих даних осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, внаслідок чого він позбавлений подальшої можливості захищати свої права і вимагати від детективів НАБУ належного досудового розслідування цього кримінального правопорушення. Вважає, що така редакція відомостей не відносить це кримінальне правопорушення до підслідності НАБУ та підсудності Вищого антикорупційного суду.

2.2.Особа, бездіяльність якої оскаржується в судове засідання не з`явилась. Представник Національного антикорупційного подав заперечення на скаргу, в якому зазначив, що 01.12.2020 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2020 відомості про вчинення правопорушення з заяви ОСОБА_1 № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020 внесені до ЄРДР за № 52020000000000740. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань було направлено ОСОБА_1 листом № 0421-188/41444 від 01.12.2020. Розгляд скарги просив здійснювати без участі представника НАБУ.

3.Заслухавши доводи скаржника та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кодексом строк. Зазначена норма закону дозволяє звернутися до слідчого судді із скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків слідчого чи прокурора, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

3.2.Аналіз норм кримінального процесуального законодавства свідчить, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає чотири обов`язкові ознаки:

1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію;

2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк;

3) з клопотанням про вчинення процесуальної дії звернувся суб`єкт, що має на це право;

4) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

3.3. ОСОБА_1 , стверджуючи про бездіяльність повноважної особи НАБУ, зазначає, що вона, в першу чергу, полягає в невиконанні обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 214 КПК України щодо початку досудового розслідування та видачі витягу з ЄРДР.

3.3.1.Ч. 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3.3.2.Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду одного із передбачених КПК України рішень. Чинний КПК України встановлює граничні строки досудового розслідування та передбачає можливість їх продовження.

3.3.3.Як вбачається з матеріалів скарги, 16.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінального правопорушення № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020. Заявник зазначив про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 364-1, 365-2 КК України, стосовно коштів ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengeselschaft», Головою Національного банку України ОСОБА_2 , заступником Голови Національного банку України ОСОБА_3 , директорами-розпорядниками ФГВФО, міністром внутрішніх справ України ОСОБА_4 , начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, головою Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядкованими їм особами, якими внаслідок зловживання владою або службовим становищем завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб - вкладників та кредиторів банку.

3.3.4.Бездіяльність щодо внесення відомостей до реєстру по заяві VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020 та заяві № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020 (яка є ідентичною в питанні внесення відомостей до ЄРДР і направлена прокурору) неодноразово була предметом дослідження слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.

3.3.5.Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглядалась скарга (справа № 991/9622/20, провадження № 1-кс/991/9860/20) на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2020 у справі № 991/9622/20 зобов`язано уповноважену службову особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020. Зі змісту ухвали вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до НАБУ із заявою від 16.11.2020, в якій виклав обставини щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень стосовно заволодіння коштами ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengeselschaft», Головою Національного банку України ОСОБА_2 , заступником Голови Національного банку України ОСОБА_3 , директорами-розпорядниками ФГВФО, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_4 , начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, Головою Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядкованими їм особами. Заявник вказував, що зазначені посадові, службові особи внаслідок зловживання владою або службовим становищем, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб - вкладників та кредиторів банку в сумі 62 247 536,94 євро, сприяли легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Вказані дії заявник кваліфікував за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 364-1, 365-2 КК України.

3.3.6.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2020 у справі № 991/9656/20 (провадження № 1-кс/991/9896/20) зобов`язано уповноважену службову особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020. Предметом розгляду була ця сама заява № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статями 364, 364-1, 365-2 КК України, стосовно коштів ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengeselschaft», Головою Національного банку України ОСОБА_2 , заступником Голови Національного банку України ОСОБА_3 , директорами-розпорядниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, міністром внутрішніх справ України ОСОБА_4 , начальником ГСУ МВС України та ГСУ НПУ, головою Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядкованими їм особами, якими, внаслідок зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, чим завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб - вкладників та кредиторів банку, сприяли легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

3.3.7.В провадженні Вищого антикорупційного суду вже перебувала скарга ОСОБА_1 (справа № 991/9521/20, провадження № 1-кс/991/9756/20) на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 364, ст. 364-1, ст. 365-2 КК України, відповідно до заяви № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020, а саме щодо вчинення Головою Національного банку України, заступником Голови Національного банку України, міністром внутрішніх справ України, головою Державної служби фінансового моніторингу, службовими особами Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 364-1, ст. 365-2 КК України. За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу від 24.11.2020 у справі № 991/9521/20, якою зобов`язано уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020.

3.3.8.З наданих детективом матеріалів вбачається, що 01.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення за номером 52020000000000740. З наданого Витягу з ЄРДР вбачається, що відомості внесені та, відповідно, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за заявою ОСОБА_1 № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020 щодо зловживання службовим становищем службовими особами ПАТ «Міський комерційний банк», за можливого сприяння службових осіб органів державної влади, із використанням кореспондентських рахунків відкритих вказаною банківською установою у "Meinl Bank Altiengesellschaft" (Відень, Австрійська Республіка), які вчинили фінансові операції, в результаті яких ПАТ «Міський комерційний банк» було спричинено тяжкі наслідки у розмірі 52 247 536 Євро. Попередня правова кваліфікація ч. 2 ст. 364-1 КК України.

3.3.9.Отже відповідні відомості за заявою ОСОБА_1 були внесені уповноваженою особою НАБУ до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3.4.Як встановлено в судовому засіданні, скаржник не задоволений внесенням відомостей в такій редакції і вважає відповідний обов`язок щодо внесення відомостей до ЄРДР невиконаним. Слідчий суддя не може погодитися з такою позицією.

3.4.1.Порядок внесення відомостей до ЄРДР регламентований ст. 214 КПК України та Положенням про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність З цими вимогами узгоджуються приписи Положення про ЄРДР, з огляду на які до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, … попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

3.4.2.Обставинами, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, є ознаки кримінального правопорушення та ознаки складу такого правопорушення. Для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об`єкт і об`єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Водночас, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне.

3.4.3.Разом з тим, кримінально-правова кваліфікація є визначальним питанням здійснення кримінального провадження, одним з основних етапів (стадій) застосування кримінально-правової норми, саме тому кваліфікація є базовим поняттям на всіх етапах кримінального провадження. Правова кваліфікація - це правова оцінка, визначення якості та характеристика певного юридичного факту (події, випадку, поведінки), пошук, вибір і застосування до нього відповідної правової норми певної галузі права (законодавства). Слід зазначити, що п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який на різних етапах кримінального провадження має певні особливості та специфіку, при цьому суб`єкти кваліфікації йдуть від «незнання до повного знання». Правова кваліфікація кримінального правопорушення може змінюватися під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Так, при відкритті кримінального провадження доволі наявний лише мінімальний обсяг відомостей про вчинене діяння. У ході досудового розслідування кількість та обсяг (якість) фактів збільшуються, і на момент завершення розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).

3.4.4.Особа, що вчинила кримінальне правопорушення, встановлюється після внесення відомостей до ЄРДР під час досудового розслідування. Так, відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Згідно з п.2 ч. 1 ст. 91 КПК України винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Тому незазначення на початку досудового розслідуванні конкретних прізвищ осіб, щодо яких стверджує заявник, є абсолютно логічним і законодавчо обґрунтованим.

3.4.5.Одночасно ст. 40 КПК України встановлює, що починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК України, уповноважений слідчий, який несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

3.4.6.Отже, системний аналіз норм вказує на відсутність у слідчого, прокурора обов`язку вносити до ЄРДР відомості у точній відповідності до заяви про кримінальне правопорушення, а також зазначати визначену заявником кваліфікацію.

3.4.7.Разом з тим, заявник, який є потерпілим, може впливати на визначення кримінально-правової кваліфікації і встановлення осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, та інших обставин шляхом звернення з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій і негласних (слідчих) розшукових дій, інших процесуальних дій; наданням відомої йому інформації під час допиту тощо. Однак все це має відбуватися після внесення відомостей до ЄРДР під час досудового розслідування.

3.5.У зв`язку з цим слідчий суддя наголошує, що незгода з редакцією, зареєстрованою уповноваженою особою до ЄРДР на підставі судового рішення, яке постановлене за результатами оскарження бездіяльності щодо внесення відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення, не може вважатися бездіяльністю в розумінні п.1.ч.1 ст. 303 КПК України. Адже бездіяльність - це пасивна форма поведінки уповноваженого суб`єкта, яка полягає в утриманні від вчинення обов`язкової процесуальної дії чи постановлення обов`язкового процесуального рішення; тобто, невиконання обов`язку, покладеного КПК України.

3.6.До цього слід додати, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах. В даному випадку, як встановлено у п. 3.3.5-3.3.7 цієї ухвали скаржник звертається до слідчого судді за вирішенням спірного питання щодо бездіяльності уповноважених осіб НАБУ із внесення відомостей за тією самою заявою, з приводу якої вже неодноразово постановлені відповідні рішення. Слідчий суддя зауважує, що одна й та саме бездіяльність, по якій вже постановлене відповідне рішення, не може бути предметом неодноразового перегляду. Інститут судового контролю за дотриманням прав і інтересів осіб при внесені відомостей до ЄРДР покликаний забезпечити початок досудового розслідування в тих випадках, коли наявні ознаки кримінального правопорушення, що мають стати предметом перевірки в кримінально-процесуальному порядку, а уповноважена особа ухиляється від вчинення необхідних дій. Такий судовий контроль не має ставати інструментом для систематичного і необґрунтованого нав`язування органу досудового розслідування своєї версії подій та визначеної правової кваліфікації в момент внесення відомостей до ЄРДР. Адже на цьому етапі суб`єктом визначення ознак кримінального правопорушення є безпосередньо слідчий та/або прокурор, які володіють для цього необхідними знаннями і наділені законодавчими повноваженнями, або слідчий суддя, якщо відповідна бездіяльність стає предметом судового контролю. Кваліфікацію здійснюють відповідні суб`єкти - представники органів державної влади, до повноважень яких належать досудове розслідування та судовий розгляд відповідного кримінального провадження (справи). Адже правильна юридична оцінка вчиненого особою діяння є необхідною умовою досягнення законності при відправленні правосуддя у зв`язку з проведенням кримінального провадження. Помилка у кваліфікації може потягти за собою необґрунтоване засудження особи або необґрунтоване її виправдання, або застосування до винного норми КК, яка не містить усіх кримінально-правових ознак вчиненого діяння.

3.7.Вимога зобов`язати направити витяг з відомості із заяви ОСОБА_1 також не підлягає задоволенню з огляду на те, що уповноважена особа виконала свій обов`язок. Відповідно до листа старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів О.М. Кровоспицького від 01.12.2020 № 0421-188/41444 ОСОБА_1 було повідомлено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000740 за його заявою № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020 та надіслано витяг з ЄРДР на 1 аркуші. Інший витяг (із відомостями, зазначеними в точній відповідності до заяви скаржника) об`єктивно не може бути направлений, оскільки він відображає саме ті відомості, що внесені до ЄРДР. Так, згідно з Положеннями про ЄРДР, витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування. До витягу з Реєстру включається інформація про номер та дату реєстрації кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування); дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, наслідок розслідування кримінального правопорушення; ПІБ потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код ЄДР; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї; найменування, код ЄДР, юридичну адресу, розрахунковий рахунок, місце та дату державної реєстрації юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а також анкетні дані її представника; орган досудового розслідування; прізвище, ім`я, по батькові слідчого (слідчих) органів досудового розслідування, дізнавача (дізнавачів) органів дізнання, уповноваженої особи (осіб) іншого підрозділу, працівника (працівників) підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво. Реєстратори самостійно формують (отримують) витяг з Реєстру в межах унесеної інформації та посвідчують його своїм підписом.

4.Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Досліджені під час судового засідання обставини свідчать про відсутність бездіяльності уповноваженої особи НАБУ, отже в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 25, 214, 40, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність повноважної особи НАБУ відмовити.

Положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.

Повний текст ухвали оголошений 21 січня 2021.

Слідчий суддя В.В. Михайленко