Document No. 94413673

Справа № 991/395/21

Провадження 1-кс/991/434/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 січня 2021 року місто Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В. розглянув заяву захисника Мухи Олександра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про відвід слідчого судді Мойсака С.М.

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:

підозрюваного: ОСОБА_1 ,

захисника: Мухи О.О.,

секретаря судового засідання: Яроша О.М.

У процесі розгляду суд встановив:

1.У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. знаходиться клопотання адвоката Лук`яненка О.Л., в інтересах ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52020000000000584 (далі - Кримінальне провадження).

2.22 січня 2021 року адвокат Муха О.О., в інтересах ОСОБА_1 , подав заяву про відвід слідчого судді Мойсака С.М. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2021 року визначено, що розгляд вищевказаної заяви про відвід буде здійснювати суддя Галабала М.В.

3.Із заяви слідує, що підставою заявлення відводу слідчому судді Мойсаку С.М. є незгода із результатами автоматизованого розподілу справи. На думку адвоката вказане клопотання повинен був розглядати слідчий суддя Хамзін Т.Р., який 17 вересня 2020 року розглянув клопотання сторони обвинувачення про дозвіл на втручання у приватне спілкування у цьому Кримінальному провадженні. Тобто, адвокат Муха О.О. вважає, що слідчого суддю Хамзіна Т.Р. авторозподілом було визначено слідчим суддею у розгляді клопотань (подань), які надійшли у межах одного Кримінального провадження (за номером ЄРДР), значно раніше, ніж 09 листопада 2020 року авторозподілом було визначено суддю Мойсака С.М. для розгляду клопотання у справі № 991/9173/20 у цьому ж кримінальному провадженні, а тому після 17 вересня 2020 року усі подальші клопотання мав розглядати суддя Хамзін Т.Р.

Крім того, на думку сторони захисту, слідчий суддя Мойсак С.М. має упереджене ставлення до ОСОБА_1 , оскільки під час винесення ухвали про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 зазначив таке: «слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення». Також слідчий суддя Мойсак С.М. в ухвалі від 11 грудня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 зазначив таке: « ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 отримано неправомірну вигоду у сумі 164 500 доларів США.».

4.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

4.1. Захисник Муха О.О. підтримав заяву про відвід. Додатково пояснив, що слідчий суддя Мойсак С.М. виявив упередженість щодо його підзахисного, оскільки в постановлюваних ним ухвалах в ствердній формі констатував факт вчинення злочину. Крім цього, вказав, що слідчий суддя Мойсак С.М. , досліджуючи документи по Кримінальному провадженню повинен був виявити, що дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій давав слідчий суддя Хамзін Т.Р., а відтак, повинен був взяти самовідвід.

4.2. Прокурор Мирко Б.М. заперечував проти задоволення заявленого відводу. Надав письмові пояснення, що підстави для відводу, що визначені у статті 75 КПК України відсутні, автоматизований розподіл справи проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду.

5.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали суддя робить такі висновки.

5.1.У пункті 5 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

5.2.Для забезпечення об`єктивного та неупередженого розподілу матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень запроваджено автоматизовану систему документообігу суду. Порядок її функціонування визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду. Збори суддів Вищого антикорупційного суду, діючи в межах повноважень, затвердили Засади використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду (із відповідними змінами). Вказані документи відповідають положенням чинного законодавства, оскільки інше не встановлено компетентним органом.

5.3.Відповідно до пункту 12 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду раніше визначеному слідчому судді передаються, зокрема, заяви, клопотання, скарги, які надійшли у межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР).

5.4.В судовому засіданні була досліджена інформаційна довідка щодо порядку здійснення автоматизованого розподілу судової справи № 991/395/21, провадження № 1-кс/991/411/21. В ній вказано, що перші матеріали в рамках Кримінального провадження надійшли до суду 09 листопада 2020 року (клопотання про арешт майна). Вони були розподілені на слідчого суддю Мойсака С.М. за випадковим числом. Отже, вимоги статті 35 КПК України щодо забезпечення розподілу судових проваджень за принципом вірогідності вважаються виконаними.

5.5.Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджена рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами) надано право зборам суддів встановлювати особливості автоматизованого розподілу справ окремих категорій. Такі особливості встановлені Засадами використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, а саме - клопотання, подані в порядку глави 21 Кримінального процесуального кодексу України, реєструються в системі документообігу без розкриття відомостей про особу, стосовно якої заплановано проведення негласної слідчої (розшукової) дії та виду цієї слідчої дії, й розподіляються автоматизованою системою між слідчими суддями, які мають допуск до державної таємниці. Відтак авторозподіл таких клопотань здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про державну таємницю».

5.6.Додатково слід наголосити, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України). Предметом дослідження у цьому судовому провадженні - проваджені стосовно розгляду заяви адвоката Мухи О.О., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про відвід - є саме наявність або відсутність факту порушення права ОСОБА_1 на розгляд справи судом, встановленим законом (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом» стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду), зокрема: дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності; дотримання правил автоматичного розподілу справ; наявність повноважень у судді; належний склад суду; наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.

Відтак суддя прийшов до висновку, що сторона захисту не зазначила конкретних фактів, які б свідчити, що вищезазначений спосіб визначення слідчого судді порушив право ОСОБА_1 на розгляд справи № 991/395/21 судом, встановленим законом.

6.Щодо позиції сторони захисту про те, що у слідчого судді Мойсака С.М. сформувалась усталена думка під час розгляду клопотань, скарг у одному досудовому розслідуванні, а тому порушуються права ОСОБА_1 як підозрюваного у кримінальному провадженні, суддя зазначає наступне.

6.1.Європейський суд з прав людини у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії», пункти 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», п. 42).

Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії», п. 43).

6.2.На думку судді, яка ґрунтується на заслуханих позиціях учасників кримінального провадження та досліджених матеріалах, в ході судового розгляду не було надано доказів того, що слідчий суддя Мойсак С.М. якимось чином виявляв свою упередженість в ході розгляду клопотань у Кримінальному провадженні. Суддя вважає, що суб`єктивний критерій особистої упередженості відсутній.

6.3.Для з`ясування наявності об`єктивного критерію особистої упередженості слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності (пункт 69 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»). Сторона захисту вважає, що такими фактами є попередні ухвали цього слідчого судді про надання дозволу про проведення обшуку, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 із зазначенням висновків про наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення; розподіл клопотання про зміну запобіжного заходу для розгляду раніше визначеному слідчому судді у цьому Кримінальному провадженні, тобто Мойсаку С.П. , з порушенням авторозподілу. Вказівка слідчого судді Мойсака С.М. в ухвалі від 11 грудня 2020 року на те, що «згідно матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 за період часу з 08 липня 2020 по 12 листопада 2020, отримано неправомірну вигоду…» не свідчить про висловлення власної позиції про доведення вини особи, а є цитуванням матеріалів досудового розслідування. Суддя приходить до висновку, що ці факти не свідчать про порушення безсторонності в об`єктивному розумінні.

6.4.Так, вирішення питання про надання дозволу на проведення обшуку та застосування запобіжного заходу належить до функції судового контролю над досудовим розслідуванням в силу положень ст. 234, 176-178 КПК України. Відтак, твердження про те, що слідчий суддя Мойсак С.М. вийшов за межі своїх повноважень, не підлягає оцінці на даній стадії кримінального провадження. У такий спосіб сторона захисту, за відсутності механізму апеляційного оскарження однієї з ухвал, намагається висловити незгоду із нею. Варто акцентувати увагу, що сторона захисту вправі висловити заперечення в порядку, що встановлений ч. 2 ст. 303 КПК України.

Відтак суд вважає, що доводи захисника є надуманими та не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому підстав для задоволення заяви про відвід не вбачається.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 35, 75, 81, 372 КПК України суддя постановив:

1.Заяву захисника Мухи Олександра Олександровича від 22 січня 2021 року про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. - залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Галабала