Document No. 94445285

Справа № 991/10297/20

Провадження 1-кс/991/10558/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року м.Київ

Слідчий суддяВищого антикорупційногосуду ОСОБА_1,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2,детектива ОСОБА_3,старшого детектива ОСОБА_4,власника майна ОСОБА_5,адвоката ОСОБА_6,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, поданого у межах кримінального провадження № 52020000000000323 від 13.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт майна,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому прокурор з метою забезпечення збереження речових доказів, просив накласти арешт на вилучене 14.12.2020 в ході проведення обшуку майно, яке належить ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчою групою у складі детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000323 від 13.05.2020 за ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в 2012 році Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації в рамках бюджетної програми «Електронне урядування та Національна програма інформатизації» розпочато створення інформаційно-телекомунікаційної системи електронної взаємодії органів виконавчої влади 1.0 (далі СЕВ ОВВ 1.0) та до кінця 2013 року дана система вже знаходилася на етапі введення в експлуатацію та побудови комплексної системи захисту інформації (далі КСЗІ), що є останнім завершальним етапом при створені СЕВ ОВВ 1.0.

В 2013 році послуги по побудові КСЗІ для СЕВ ОВВ 1.0 надавало державне підприємство «Українські спеціальні системи» (далі - ДП «УСС»), в якому на той час працювали на керівних посадах заступників директора: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 255 від 04.06.2014 року «Деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади», Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації, було перейменовано в Державне агентство з питань електронного урядування України (далі - Агентство), поклавши на нього функції з реалізації державної політики у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.

У 2014 році за погодженням із головою Агентства ОСОБА_10, на посаду першого заступника голови Агентства призначено ОСОБА_8 . У грудні 2014 року на посаду генерального директора державного підприємства «Державний центр інформаційних ресурсів України» (далі - ДП «ДЦІРУ»), яке входить в сферу управління Агентства, призначено - ОСОБА_9 . В подальшому, у 2015 році за ініціативою керівництва Агентства ОСОБА_8 та керівництва ДП «ДЦІРУ» - ОСОБА_9, проведено внутрішній аудит поточного стану СЕВ ОВВ 1.0., за результатами якого прийнято рішення про побудову нової версії СЕВ ОВВ 2.0., а попередню версію СЕВ ОВВ 1.0. визнано недоцільною для подальшого її впровадження та експлуатації.

У ході досудового розслідування зібрані матеріали, відповідно до яких СЕВ ОВВ 1.0. навмисно визнана як недоцільна для подальшого її впровадження та експлуатації, саме за ініціативи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою отримання бюджетних коштів на побудову нової СЕВ ОВВ 2.0, так як останні в цей час вже знаходилися на керівних посадах Агентства та ДП «ДЦІРУ», які в свою чергу являлися розпорядником та отримувачем бюджетних коштів, передбачених на створення нової версії СЕВ ОВВ 2.0 в наступних 2015-2018 роках, а також, останні, попередньо могли впливати на організаційні процеси під час підготовки та проведення відкритих торгів, пролобіювавши перемогу заздалегідь підготовленого та підконтрольного їм учасника закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 236 затверджено «Порядок використання коштів передбачених у державному бюджеті за програмою «Електронне урядування та Національна програма інформатизації» (далі - Порядок № 236).

Згідно зі змінами, внесеними до Порядку № 236 постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 65: головним розпорядником бюджетних коштів визначено - ГФД СКМУ (господарсько-фінансовий департамент секретаріату Кабінету Міністрів України); розпорядником нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Агентство; одержувачем бюджетних коштів, які спрямовуються на модернізацію, адміністрування та забезпечення функціонування СЕВ ОВВ - ДП «ДЦІРУ».

У 2017 році Агентству на реалізацію за бюджетною програмою «Електронне урядування та Національна програма інформатизації» здійснене виділення бюджетних коштів у сумі 235 мільйонів гривень, частина з яких в сумі 110 мільйонів гривень, направлені Агентством на фінансування ДП «ДЦІРУ», яке безпосередньо входить до сфери управління Агентства.

В подальшому керівництвом Агентства та ДП «ДЦІРУ» прийнято рішення про проведення державних закупівель відповідного обладнання, додаткових ліцензій та розробку програмного забезпечення для розвитку системи електронного врядування СЕВ ОВВ 2.0.

Так, у 2017 - 2018 роках ДП «ДЦІРУ» через процедуру відкритих торгів, проведено ряд державних закупівель, пов`язаних із забезпеченням розвитку СЕВ ОВВ 2.0, а саме : UA-2017-08-03-002209-b; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ; UA-2018-09-14-000674-a.

Прокурор у клопотанні зазначає, що вищевказані закупівлі прямо пов`язані із раніше проведеною закупівлею ДП «ДЦІРУ», яка відбулася у 2015 році, де було придбано аналогічну програмну продукцію «Ensemble Enterprise Single-Server» в компанії «InterSystem Corporation», переможцем якої визнано ТОВ «БМС Консалтінг» (ЄДРПОУ: 24932263), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, 32.

У ході досудового розслідування встановлено, що в зазначених вище державних закупівлях спостерігається певна системність щодо переможців тендерів, так у 2017-2018 роках основним учасником відкритих закупівель, а в подальшому і їх переможцем, постійно було ТОВ «Едвансд Дейта Інтегрейшн», код ЄДРПОУ: 32153935 (далі - ТОВ «ЕДІ»), при цьому іншим і єдиним учасником у даних закупівлях завжди виступало ТОВ «ІТ Платформа» (ЄДРПОУ: 40731314), яке надавало власну пропозицію з незначною різницею в запропонованій ціні (менше 1%).

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2017-2018 років під час проведення інших державних закупівель, де переможцем визнано ТОВ «ІТ Платформа», іншим його учасником виступало ТОВ «ЕДІ», що свідчить про те, що між даними товариствами попередньо існують відповідні взаємовигідні домовленості в процесі проведення процедури відкритих торгів.

Здійснивши аналіз однієї із вище вказаних закупівель, встановлено, що 25.09.2017 року за результатами проведення державних закупівель ТОВ «ЕДІ» визнано переможцем відкритих торгів, з наданою пропозицією в 18 079 000,00 гривень, в результаті чого між переможцем відкритих торгів ТОВ «ЕДІ» та ДП «ДЦІРУ» укладений договір № 15т від 25.09.2017 року, предметом якого є «послуги з постачання програмної продукція «Ensemble Enterprise Multi-Server» включаючи оновлення та підтримку (код за ДК 021:2015 (CPV) 48610000-7 Системи баз даних)». За цим договором ТОВ «ЕДІ» поставило програмну продукцію вартістю 18 079 000,00 гривень, яка в свою чергу була придбана у корпорації «InterSystems Corporation» за ціною, вдвічі нижчою від ціни поставленої продукції 9 млн. 289 тис. грн.

В результаті цього встановлено, що службовими особами ДП «ДЦІРУ» умисно завищено очікувану вартість предмету закупівлі та укладено завідомо збитковий договір, так як в 2015 році ДП «ДЦІРУ» попередньо вже проводило закупівлю аналогічної програмної продукції «Ensemble Enterprise Singl-Server» та вже співпрацювало з компанією - виробником «InterSystems Corporation», тобто, реальна ринкова вартість даної програмної продукції, могла бути відомою, або могла бути встановлена замовником торгів, а саме службовими особами ДП «ДЦІРУ».

Також встановлено,що домоменту виділеннякоштів забюджетною програмою«Електронне урядуваннята Національнапрограма інформатизації»при формуванніпроекту бюджетуна 2017рік вбюджетному запитіАгентства напридбання додатковихліцензій «EnsembleEnterpriseSingle-Server»була передбаченасума врозмірі 6156000,00гривень,яка визначенаДП «ДЦІРУ»як достатнядля забезпеченняфункціонування тарозвитку системиСЕВ ОВВ2.0на 2017рік.Після збільшенняфінансування ДП«ДЦІРУ» тавиділення бюджетнихкоштів виявленірозбіжності міжрічним планомзакупівель на2017рік тазмінами внесенимив річнийплан закупівельна 2017рік,а самепершочергову назвупредмету закупівлі:-«Системи базданих (послугиз придбанняпримірнику програмногопродукту «EnsembleEnterpriseMulti-ServerPlatformIndependent»(300конкурентних користувачів)з ліцензієюна матеріальномуносії 3шт.)замінено на:-«Системи базданих (послугиз постачанняпрограмної продукції«EnsembleEnterpriseMulti-Server»,включаючи оновленнята підтримку)»при цьомусума з6156000,00гривень збільшенадо 18450000,00гривень (очікувана вартість предмету закупівлі).

При цьому, між учасниками зазначених закупівель: ТОВ «ЕДІ» (переможець торгів) та ТОВ «ІТ-Платформа» (учасник торгів) наявні всі ознаки створення антиконкурентних узгоджених дій, що передбачено ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме банківська гарантія обох учасників отримана в одному банківському відділенні АТ «Банк інвестицій і заощаджень», що за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 83; банківська гарантія обох учасників отримана в один і той самий час і дату; банківське відділення, де учасниками торгів отримані банківські гарантії, знаходиться поруч із приміщенням безпосереднього замовника відкритих державних закупівель: АТ «Банк інвестицій і заощаджень», адреса: м. Київ, вул. Мельникова, 83, а ДП «ДЦІРУ» адреса: м. Київ, вул. Мельникова, 83-б, хоча юридичні та фактичні адреси безпосередніх учасників торгів, знаходяться за іншими адресами; документація, щодо відповідності кваліфікаційним вимогам учасників, була нотаріально завірена в одного і того ж приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу; переклад документації, щодо відповідності кваліфікаційним вимогам обох учасників, зроблений одним і тим же перекладачем; вся необхідна документація від обох учасників завантажена на електронний майданчик організатора торгів по хронології в один і той самий час і дату.

Встановлено ряд порушень в діяльності та управлінні ДП «ДЦІРУ» вцілому та конкретно зі сторони його керівництва, а саме в недотриманні вимог законодавства про державні (публічні) закупівлі в період 2017-2018 років, зокрема тендерний комітет не відхилив жодної пропозиції ТОВ «ЕДІ», яка не відповідала умовам тендерної документації, що є прямим порушенням статтей 3, 16, 28 Закону України «Про публічні закупівлі».

Прокурор у клопотанні вказує на те, що аналізуючи склад тендерного комітету ДП «ДЦІРУ», посадових осіб Агентства та переможця зазначених закупівель ТОВ «ЕДІ», встановлено пов`язаність між собою відповідних службових осіб Агентства, ДП «ДЦІРУ» та ТОВ «ЕДІ», що створює конфлікт інтересів та відповідно всі прийняті рішення вважаються такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів.

Так, встановлено, що в період 2017-2018 років на момент проведення зазначених відкритих закупівель, в яких ТОВ «ЕДІ» являється основним переможцем, ОСОБА_11, будучи засновником цього товариства, безпосередньо працював в ДП «ДЦІРУ» на посаді радника директора, при цьому сам директор ДП «ДЦІРУ» - ОСОБА_9 входив до складу тендерного комітету та був головним підписантом договору із переможцем торгів.

В ході вивчення матеріалів, отриманих під час проведення досудового розслідування, встановлено, що в період 2014-2016 років на посаді першого заступника Агенства, працював ОСОБА_8, який після звільнення почав працювати на посаді головного бухгалтера в ТОВ «Національні конфіденційні мережі», яке в свою чергу в 2019 році визнано переможцем у відкритій закупівлі щодо побудови КСЗІ для СЕВ ОВВ 2.0., яку проводило ДП «ДЦІРУ», що являється прямим порушенням антикорупційного законодавства, а саме ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції».

Встановлено, що після того, як ТОВ «ЕДІ» перемогло у закупівлях, які відбувалися в період з 2017 по 2018 роки, вже в серпні 2019 року в ТОВ «ЕДІ» змінено його керівника ОСОБА_5, та призначено іншого керівника ОСОБА_12, саме з цього часу дане товариство перестало вести будь-яку господарську діяльність та надавати відповідну звітність до податкових органів, що свідчить станом на жовтень 2020 року про ознаки його фіктивності.

Також встановлено, що колишній директор ТОВ «ЕДІ» - ОСОБА_5, був призначений на посаду директора новоствореного ТОВ «Національні конфіденційні мережі», ЄДРПОУ: 41945877, засновником якого є ОСОБА_8 .

Прокурор також зазначає, що службові особи ДП «ДЦІРУ» - ОСОБА_13 та ОСОБА_14, як члени тендерного комітету в 2015 та 2017 роках щодо закупівлі програмної продукції «Ensemble Enterprise Singl-Server», безпосередньо приймали участь в засіданнях та обговореннях тендерного комітету, приймали відповідні рішення щодо допуску учасників до проведення закупівель та визначення переможців торгів, а також відповідали за підготовку тендерної документації.

Основним виконавцем договорів, за вищевказаними закупівлями у 2015 та 2017 роках, було ПП «НВК «ДАТАІНФО», засновником якого є ОСОБА_15 .

Згідно з висновками інформаційно аналітичного звіту Управління аналітики та обробки інформації НАБУ № 061/2020/172/407 від 09.06.2020 року, встановлено, що службовими особами Агентства, ДП «ДЦІРУ» та ТОВ «ЕДІ» з порушенням норм законодавства про держані (публічні) закупівлі, за однією із вищевказаною закупівлею, а саме: UA-2017-08-03-002209-b «48610000-7 - Системи баз даних (послуги з постачання програмної продукції Ensemble Enterprise Multi-Server, включаючи оновлення та підтримку)» очікуваною вартістю 18 450 000,00 гривень, укладено завідомо збитковий договір, чим завдано збитків державному бюджету України на суму близько 8 500 000,00 гривень.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в приміщенні за юридичною адресою ТОВ «БМС Консалтінг»: м. Київ, вул. Печенізька, 32, також значилось ТОВ «ІТ Платформа», власниками, яких були ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . В 2015 році ОСОБА_16 працював на посаді заступника директора ТОВ «БМС Консалтінг», а ОСОБА_17 - на посаді фінансового директора вказаного товариства. В 2017 році ОСОБА_16 та ОСОБА_17 припинили роботу в ТОВ «БМС Консалтінг», стали засновниками ТОВ «ІТ Платформа», при цьому ОСОБА_16 призначено директором новоствореного підприємства.

За викладених обставин прокурор вважає, що службові особи Агентства та ДП «ДЦІРУ», зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «ЕДІ», з порушенням норм законодавства про держані (публічні) закупівлі в період з 2017 по 2018 роки уклали ряд завідомо збиткових договорів, чим здійснили розтрату бюджетних коштів, завдавши збитки державному бюджету України в сумі 36 592 400 грн, що спричинило тяжкі наслідки, що свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Прокурор зазначає, що 14.12.2020 органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.12.2020 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, за результатом проведення якого виявлено та вилучено речі, згідно наведеного у клопотанні переліку, які постановою детектива від 15.12.2020 визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

У ході досудового розслідування з метою встановлення факту вчинення злочину, необхідно забезпечити збереження вилучених речей та документів як речових доказів, а також з метою проведення необхідних судових експертиз та проведення інших слідчих (розшукових) дій.

Прокурор зазначає, що для досягнення завдання кримінального провадження із встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, з метою унеможливлення приховання, втрати або пошкодження вилучених речових доказів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити провадженню, виникла необхідність накласти арешт на майно, що були вилучений під час проведення вказаного обшуку.

У судовому засіданні детективи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання підтримали, з підстав викладених в ньому, просили задовольнити. Додатково зазначили, на носіях інформації, вилучених у ОСОБА_5, наявні документи, необхідні для участі у тендерних закупівлях, виготовлені від іншого підприємства конкурента. Арешт майна необхідний для проведення подальшого детального аналізу інформації, що міститься на носіях інформації, а також проведення технічної експертизи, у тому числі, щодо фактів видалення інформації з цих носії. Ризиком в даному випадку є знищення файлів та наявної інформації. Також зазначили, що на вилучених носіях інформації наявна переписка з ОСОБА_9 щодо досліджуваних у кримінальному провадженні тендерних закупівель та обговорення передачі грошових коштів, які на думку детективів є винагородою за перемогу у тендерній закупівлі конкретного підприємства. Звернули увагу, що носії інформації, які вилучені під час обшуку, містять в собі електронні документи і лише за результатом проведення експертних досліджень можливо встановити походження створеного файлу, його корегування, тощо, а для дослідження інформації, що міститься на комп`ютерних носіях, експерту надається сам комп`ютерний носій, а за потреби комп`ютерний блок (комплекс комп`ютерних засобів, до складу якого входить досліджуваний носій), що передбачено п. 13.3 розділу 13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні та повернути ОСОБА_5 вилучене у нього майно. Зазначив, що ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 03.12.2020 не містить посилання на відшукання саме тих носіїв інформації, які фактично вилучені, оскільки у вказаному судовому рішенні не зазначено родових ознак цього майна, зокрема їх серійних номерів. Незважаючи на відмову слідчого судді в ухвалі від 03.12.2020 у наданні дозволу на відшукання серед іншого інформації про листування у месенджерах і додатках, детектив при огляді ноутбуку «ASUS» E202S дослідив переписку ОСОБА_5 засобами «Telegram» каналу, що фактично стало підставою прийняття рішення про вилучення ноутбуку. При наявності в ухвалі слідчого судді від 03.12.2020 вичерпного переліку осіб, яким надано дозвіл на проведення обшуку, у вказаному обшуку приймав участь детектив ОСОБА_18, який не входив до вказаного переліку, але який вчиняв активні дії при здійсненні обшуку, зокрема у пошуку інформації на носіях інформації, при цьому не надавши на підтвердження своїх повноважень на проведення слідчої дії відповідних доказів. Вважає, що носії інформації та ноутбуки вилучені з грубим порушенням, тому відповідно до ст. 86 КПК України наявна у них інформація є недопустимими доказами. Арешт майна є надмірно обтяжливим, оскільки на ноутбуку «ASUS» E202S міститься інформація пов`язана із трудовою діяльністю ОСОБА_5, що позбавляє його можливості виконати свої службові обов`язки, разом з цим, цим комп`ютером користуються діти ОСОБА_5 під час дистанційного навчання у школі. Також зазначив, що виявлена на ноутбуках інформація з приводу проведення тендерів є загальнодоступною інформацією і завантаження такої інформації з відповідного майданчика, розміщеного в інтернеті, відбувалося з метою виконання ОСОБА_5 своїх повноважень, як директора конкуруючого підприємства.

Власник майна ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого представника, додатково зазначив, що знайдений файл з назвою «тендери», який став підставою для вилучення ноутбуку, не має жодного відношення до тендерів, які є предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні. У 2018 році у нього на підприємстві проведена аудиторська перевірка щодо тендерних договорів та за її результатом встановлена відсутність будь-яких порушень, які б могли призвести до збитків, а тому припущення детективів про наявність збитків є безпідствними. Детектив ОСОБА_18, повноваження на участь у проведенні обшуку якого не були підтвердженні здійснював під час проведення обшуку незаконні дії, зокрема здійснював фотографування екрану його ноутбуку при огляді та відправляв вказані фото стороннім особам.

Заслухавши пояснення детективів, власника майна та його представника, а також дослідивши матеріали клопотання, витяги з відеозапису слідчої дії, надані адвокатом, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

У ході розгляду клопотання встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52020000000000323 від 13.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом того, що службові особи Державного агентства з питань електронного врядування України та Державного підприємства «Державний центр інформаційних ресурсів України», які зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвансд Дейта Інтегрейшн», з порушенням норм законодавства України про держані (публічні) закупівлі в період з 2015 по 2018 роки уклали ряд завідомо збиткових договорів, чим здійснили розтрату бюджетних коштів, завдавши збитки державному бюджету Українив сумі 36 592 400 гривень, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, доданими до клопотання матеріалами підтверджено, що службовими особами ДП «ДЦІРУ» у 2015 році проведено внутрішній аудит поточного стану СЕВ ОВВ 1.0., за результатами якого складено звіт № 24 від 16.02.2015 та прийнято рішення про побудову нової версії СЕВ ОВВ 2.0.

Для реалізації побудови нової версії СЕВ ОВВ 2.0. службовими особами ДП «ДЦІРУ» ініційовані зміни до річного плану закупівель на 2017 рік, пов`язані із забезпеченням розвитку СЕВ ОВВ 2.0., що підтверджується матеріалами справи.

Так, в 2017 - 2018 роках ДП «ДЦІРУ» через процедуру відкритих торгів, проведено ряд державних закупівель, пов`язаних із забезпеченням розвитку СЕВ ОВВ 2.0., учасниками яких були ТОВ «ЕДІ» та ТОВ «ІТ Платформа», переможцем яких завжди визначалося ТОВ «ЕДІ».

Враховуючи викладену у клопотанні фабулу кримінального провадження у сукупності з наданими детективами у судовому засіданні поясненнями та дослідженими матеріалами кримінального провадження, у тому числі, копіями: протоколу допиту свідка від 21.05.2020 з додатками; протоколу огляду від 10.11.2020 та від 16.11.2020 з додатками, предметом якого стали відомості з Інтернет-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо електронних закупівель, проведених ДП «ДЦІРУ» за період 2017, 2018, 2019 роки; інформаційно-аналітичного звіту № 061/2020/172/407 від 09.06.2020, складеного на запит детектива ОСОБА_3 від 14.05.2020 щодо встановлення можливих збитків під час проведення закупівель; протоколу огляду від 27.05.2020 з додатками, складеного за результатом огляду відомостей з Інтернет-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо електронних закупівель, де учасниками виступали ТОВ «ЕДІ» та ТОВ «ІТ Платформа»; протоколу огляду від 20.05.2020 з додатком, складеного за результатом огляду відомостей з Інтернет-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_8 а саме: звіту ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо виконання бюджетних програм Агентством за період з 01.01.2015 по 31.12.2018; протоколу огляду від 20.05.2020 з додатком, складеного за результатом огляду відомостей з Інтернет-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_10 а саме: звіту Рахункової палати України щодо використання Агентством коштів державного бюджету за № 32-5 від 18.12.2018; та іншими матеріалами, формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.12.2020 (справа № 991/9948/20, провадження № 1-кс/991/10192/20) надано дозвіл детективам Національного бюро на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, у якій фактично проживає ОСОБА_5, з метою відшукання речей та документів, які пов`язані з проведенням тендерних процедур відкритих закупівель, замовником яких є ДП «ДЦІРУ», щодо побудови нової версії СЕВ ОВВ 2.0 та їх виконання.

У ходіпроведеного напідставі вказаноїухвали слідчогосудді обшуку, ОСОБА_5 на пропозиціюдобровільно видати зазначені в ухвалі слідчого судді документи та предмети повідомлено про їх відсутність у нього. Проте, детективами Національного бюро в ході проведення обшуку виявлено та вилучено майно, перелік якого наведено в протоколі обшуку від 14.12.2020.

Так, у протоколі обшуку зазначено, що у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, у якій фактично проживає ОСОБА_5, виявлено: флеш-накопичувач «Transcend» 4Gb, s/n № 6271607034 чорного кольору, на якому містяться електронні документи щодо листування з ДП «ДЦІРУ»; флеш-накопичувач «Verico 16», s/n Y16G16Q2CCT срібного кольору, на якому містяться Статут ТОВ «Едвансд Дейта Інтегрейшн» та угода вказаного підприємства з ДП «ДЦІРУ» в електронному вигляді; ноутбук «ASUS» E202S, s/n 65NLCX06607522D чорного кольору, на якому містяться відомості щодо листування засобами «Telegram» каналу про обставини проведення тендерної закупівлі UA-2017-09-20-00759a; ноутбук «ASUS», модель «F3S», чорного кольору, серійний номер 7BNOAS435346, на якому міститься інформація у файлі «XL» щодо тендерних процедур за 2017 рік. Зазначені у протоколі обшуку носії інформації вилучені.

Вилучення означених носіїв інформації органом досудового розслідування, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на відшукання мобільних терміналів та інших носіїв електронної інформації та того факту, що отримання інформації з таких носіїв здійснюється шляхом зчитування, для чого необхідне залучення спеціаліста та застосовування відповідної техніки, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, яка дозволяє вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі, у зв`язку із необхідністю проведення відповідного дослідження.

Згідно із протоколу огляду від 17 - 18 грудня 2020 року з додатками, складеного за результатом огляду вмісту інформації на ноутбуку «ASUS», модель «F3S», чорного кольору, серійний номер 7BNOAS435346 та ноутбуку «ASUS» E202S, s/n 65NLCX06607522D чорного кольору; флеш-накопичувача «Verico 16», s/n Y16G16Q2CCT; флеш-накопичувача «Transcend» 4Gb, s/n № 6271607034, виявлено наявність електронних документів, які містять відомості про предмет проведених тендерних процедур відкритих закупівель, замовником яких є ДП «ДЦІРУ», щодо побудови нової версії СЕВ ОВВ 2.0., документи для участі у тендері як від ТОВ «Едвансд Дейта Інтегрейшн», так і від ТОВ «ІТ Платформа», листування між ДП «ДЦІРУ» з іншими юридичними особами, інші документи, зокрема: сертифікат компанії «Інтерсістемз» № НОМЕР_1 ; сертифікат компанії «Інтерсістемз» № НОМЕР_2 ; сертифікат компанії «Інтерсістемз» № НОМЕР_1 ; довідка ТОВ «Едвансд Дейта Інтегрейшн» вих. № 10/11/17/4 від 10.11.2017; довідка ТОВ «Едвансд Дейта Інтегрейшн» вих. № 10/11/17/3 від 10.11.2017 ; тендерна пропозиція ТОВ «Едвансд Дейта Інтегрейшн» на участь у торгах; банківська гарантія ТОВ «ІТ Платформа» від 12.10.2018; тендерна пропозиція ТОВ «ІТ Платформа»; протокол № 23 зборів ТОВ «ІТ Платформа» та наказ директора ТОВ «ІТ Платформа» № 25-ОС від 02.04.2018; авторизаційний лист «Інтерсістемз» від 25.07.2017; авторизаційний лист «Інтерсістемз» від 01.11.2017; лист ТОВ «ІТ Платформа» від 12.10.2008 щодо господарської діяльності; лист ТОВ «ІТ Платформа» від 12.10.2008 щодо незалучення співпідрядника; Статут ТОВ «ІТ Платформа», затверджений протоколом № 21 від 21.02.2018; Статут ТОВ «Едвандс Дейта Інтегрейшн», затверджений протоколом № 1-2015 від 31.08.2015; угода про співробітництво та організацію взаємовідносин від 30.12.2016, укладена між ДП «ДЦІРУ» та ТОВ «Едвандс Дейта Інтегрейшн»; наказ № 5 від 07.07.2016 директора ТОВ «Едвандс Дейта Інтегрейшн»; акт приймання-передачі наданих послуг ДП «ДЦІРУ» та ДО «Комбінат «Світанок»; акт приймання-передачі наданих послуг ДП «ДЦІРУ» та ДО «Комбінат «Зірка»; лист ДП «ДЦІРУ» на ім`я в.о. голови Держгеокадастру; лист ДП «ДЦІРУ» на ім`я голови Держводагенства; лист ДП «ДЦІРУ» на ім`я голови Держлісагенства; бланк заяви на підключення СЕВ ОВВ; лист ДП «ДЦІРУ» на ім`я директора компанії «Управління ресурсами підприємства»; лист ДП «ДЦІРУ» на ім`я ПАТ «Державна провольчо-зернова корпорація України»; бланк листа ДП «ДЦІРУ» щодо надіслання проекту договору про надання послуг у сфері інформаційних технологій.

Детективами також надано та досліджено у судовому засіданні протокол огляду від 17.12.2020 з фототаблицею, складеного за результатом огляду карти пам`яті з відеозаписом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, та виготовлені скрін-шоти екрану, на яких міститься переписка, у тому числі з абонентом ОСОБА_19 .

Отже, прокурором у клопотанні та детективами у судовому засіданні доведено наявність підстав вважати, що вилучені 14.12.2020 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 речі відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та можуть бути використані як докази факту розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах, що стало підставою для визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні № 52020000000000323, що підтверджується копією постанови детектива від 15.12.2020.

Арешту підлягає майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Тому обґрунтована ймовірність доказового значення у кримінальному провадженні того чи іншого предмету, речі дає слідчому судді достатні підстави арештувати їх з метою збереження як речового доказу.

Слідчий суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на речі, зазначені у клопотанні, призведе до того, що в подальшому вони можуть бути знищені, приховані, пошкоджені або відчужені, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження.

Доводи адвоката та власника майна про порушення порядку проведення обшуку, яке полягає в участі у проведенні слідчої дії детектива Національного бюро ОСОБА_20, не зазначеного в ухвалі слідчого судді на проведення обшуку, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки аналіз процесуальних норм, передбачених ст. 39, 40, 236 КПК України, дає підстави для висновку, що прийняття рішення про доручення проведення обшуку детективом є дискреційним повноваженням детектива - старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування), в той же час, закон прямо не вимагає письмової форми доручення на проведення обшуку, тому таке доручення може бути надано усно, якщо це обумовлено, зокрема, невідкладними випадками або виконанням незначного обсягу процесуальних дій.

Разом з цим, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до доручення про виконання слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій, зареєстрованого 14.12.2020, вх. № 04/26658/04, старший групи детективів у кримінальному провадженні № 52020000000000323 від 13.05.2020 детектив ОСОБА_3 доручив проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 . детективам Національного бюро ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи власника майна та його представника про те, що вилучення ноутбуку «ASUS» E202S, на якому містяться відомості, необхідні для роботи ОСОБА_5, може призвести до перешкоджання виконанню його службових обов`язків, оскільки можливість копіювання відповідних відомостей з носія інформації була надана ОСОБА_5 під час проведення обшуку, що встановлено в судовому засіданні та зазначено у протоколі обшуку від 14.12.2020. Крім того, надання додаткової можливості отримати з вилучених носіїв інформації також можливе шляхом звернення до Національного бюро із відповідним клопотанням, що підтверджено детективами у судовому засіданні.

Доводи ОСОБА_5 щодо фактичного позбавлення можливості його дітей продовжувати дистанційне навчання у школі за допомогою програми «Zoom», внаслідок вилучення ноутбуку «ASUS» E202S, слідчий суддя вважає необгрунтованими та недоведеними.

Слідчий суддявідхиляє посиланняадвоката нате,що впорушення ухвалислідчого суддівід 03.12.2020про проведенняобшуку детективомоглянутолистування у месенджерах, оскільки таке твердження грунтується виключно на особистому розумінні та тлумаченні адвокатом ОСОБА_22 мотивувальної та резолютивної частин судового рішення. Так, слідчим суддею в ухвалі від 03.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про проведення обшуку в частині «надання дозволу на відшукання «терміналів мобільного зв`язку, SIM-карток (стартових пакетів від них), які можуть містити в собі інформацію, повідомлення у електронних поштових скриньках, листування в месенджерах та файлообмінниках (Skype, IMessage, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal та ін.) SMS?повідомлення, за допомогою яких могли обговорюватись злочинні дії та які дають можливість встановити схему злочинних зв`язків між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження», у зв`язку з недотриманням вимог п. 7 ч. 3 ст. 234 КПК України.

Тобто слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.

Враховуючи встановлені під час судового засідання обставини, вимоги ч. 11 ст. 170, ч. 4, 5 ст. 173 КПК України, а також тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування речами, вилученими в ході обшуку у ОСОБА_5 .

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речового доказу, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, тому клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», згідно якої ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання, з метою своєчасного оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на старшого слідчої групи - детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 обов`язок повідомити слідчого суддю про дату звернення цієї ухвали до виконання.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене у ході проведення 14.12.2020 обшуку житла ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, з позбавленням права на відчуження,розпорядження такористування даниммайном, а саме:

флеш-накопичувач «Transcend» 4Gb, s/n № 6271607034;

флеш-накопичувач «Verico 16», s/n Y16G16Q2CCT;

ноутбук «ASUS» E202S, s/n 65NLCX06607522D;

ноутбук «ASUS», модель «F3S», чорного кольору, серійний номер 7BNOAS435346.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Зобов`язати старшого слідчої групи - детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 невідкладно повідомити слідчого суддю про дату звернення до виконання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1