Document No. 94513993

Справа № 991/367/21

Провадження1-кс/991/382/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Дарчука Сергія Сергійовича, на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат Дарчук С.С. просить скасувати постанову детектива Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Грекової І.В. від 05.01.2021 про повну відмову в задоволенні клопотання сторони захисту від 29.12.2020 за вих. № 2912/1 про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019; зобов`язати детектива Грекову І.В. або інших детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581, відновити досудове розслідування у ньому та провести за участі адвокатів АО «Правова та економічна безпека» слідчу (розшукову) дію - допит свідка ОСОБА_2 (на час проведення тестового запуску - головний технолог філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс») та ОСОБА_3 (на час проведення тестового запуску - головний механік філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс»), з приводу обставин здійснення тестового запуску скидання очищених вод від станції біологічної очистки «Північна» у місті Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск», проведеного у жовтні 2018 року.

Скарга обґрунтована тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 358 КК України (у редакції 2001 року), ч. 3 ст. 209 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні стороною захисту до Національного бюро подано клопотання від 29.12.2020 за вих. № 2912/1 про відновлення досудового розслідування та допит як свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з приводу обставин здійснення тестового запуску скидання очищених вод від станції біологічної очистки «Північна» у місті Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск», проведеного у жовтні 2018 року.

За результатом розгляду цього клопотання детективом Національного бюро Грековою І.В. винесено постанову від 05.01.2021, якою у задоволенні клопотання відмолено повністю.

З прийнятим детективом рішенням сторона захисту не погоджується, вважає, що детективом Грековою І.В. не дотримано вимог ст. 110 КПК України при винесенні постанови від 05.01.2021. Зокрема, поза увагою детектива залишилися доводи сторони захисту щодо необхідності проведення ініційованих слідчих дій, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є формальним та невмотивованим.

Адвокат зазначає, що підтвердження факту виконання робіт з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одесі на об`єкті «Глибоководний випуск» та підтвердження факту належного функціонування цієї системи є необхідним для повного та неупередженого розслідування і спростування позиції сторони обвинувачення.

Враховуючи, що в жовтні 2018 року здійснювався тестовий запуск скидання очищених вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одесі на об`єкті «Глибоководний випуск», а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є свідками та очевидцями цих подій, їх показання мають важливе значення для досудового розслідування.

Сторона захисту наполягає на тому, що обставини, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні, можуть бути встановлені лише на підставі належних та допустимих доказів, однак стороною обвинувачення не проведені всі необхідні слідчі (розшукові) дії з метою розслідування справи та збирання, зокрема, доказів невинуватості ОСОБА_1 .

Вказане стало підставою для звернення до слідчого судді із цією скаргою.

Захисник Дарчук С.С. у судове засідання не прибув, у письмовій заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Детектив Національного бюро Грекова В.В. у судове засідання не прибула, у письмовій заяві просила судове засідання провести за її відсутності. Також просила врахувати при розгляді скарги, що, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 280, ч. 1 ст. 282 КПК України, потреба в додатковому встановленні обставин кримінального провадження, окрім вже встановлених на даний час, відсутня. Наведені у клопотанні стороною захисту розрахунки є необґрунтованими, а сам факт працездатності системи стічних вод на об`єкті «Глибоководний випуск» не є доказом відсутності факту заволодіння коштами замовника в ході її будівництва. Тому, показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не нададуть додаткових відомостей щодо предмету доказування у кримінальному провадженні та не можуть довести факт належного будівництва системи відводу стічних вод, у зв`язку з чим допит цих свідків не відповідає меті проведення слідчої дії. Разом з цим, зазначено, що у всіх своїх клопотаннях про відновлення досудового розслідування та проведення слідчих дій сторона захисту просить провести слідчий експеримент - випробування та тестовий запуск системи стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» у м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск», працездатність якої взагалі не оспорюється стороною обвинувачення та не є предметом доказування у кримінальному провадженні, а також допитати ряд свідків щодо обставин запуску системи, що не стосується предмету доказування та не допоможуть встановити додаткові обставини, що мають значення для кримінального провадження. Сторона захисту вказує на те, що стороною обвинувачення не виконані всі можливі слідчі дії з метою перевірки допустимості доказів, на яких ґрунтується висунута ОСОБА_1 підозра, однак проведення слідчих дій не має на меті перевірку допустимості доказів.

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України).

Дослідивши матеріали скарги та письмові пояснення детектива, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання, зокрема це стосується доцільності проведення допиту.

Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581, яке 16.10.2019 виділене із кримінального провадження № 42018160000001152 від 10.12.2018, яке у свою чергу виділене з кримінального провадження № 42014160000000101 від 12.03.2014, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 358 КК України (у редакції 2001 року), ч. 3 ст. 209 КК України.

У межах цього кримінального провадження адвокат Безмаль Д.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Національного бюро із клопотанням про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій № 2912/1 від 29.12.2020, у якому просив відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні; допитати як свідків ОСОБА_2 (на час проведення тестового запуску - головний технолог філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс») та ОСОБА_3 (на час проведення тестового запуску - головний механік філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс») з приводу обставин здійснення тестового запуску скидання очищених вод від станції біологічної очистки «Північна» у місті Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск», проведеного у жовтні 2018 року.

Необхідність проведення слідчих дій адвокат Безмаль Д.І. у клопотанні від 29.12.2020 мотивував тим, що згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_1 інкриміновано заволодіння у період 2008 - 2012 років бюджетними коштами в особливо великих розмірах та їх наступна легалізація, вчинені за попередньою змовою групою осіб та у складі організованої групи у змові із службовими особами Одеської обласної державної адміністрації та інших державних і приватних підприємств, шляхом завищення вартості та об`ємів будівельно - монтажних робіт і матеріалів під час будівництва системи відводу стічних вод «Глибоководний випуск» в м. Одесі.

Кошторисна вартість проекту зазначеного будівництва затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 2255-р від 15.12.2010 та складала 585 000 044,00 грн. Натомість, виконуючи взяті на себе зобов`язання ПП «Ремерцентр» виконало робіт на загальну суму 567 129 016,94 грн, тобто 98,5 % від загального запланованого обсягу. Водночас з боку держави, в особі Одеської обласної державної адміністрації, здійснено оплату в розмірі лише 389 717 593,07 грн. Згідно з позицією сторони обвинувачення, викладеною у повідомленні про підозру, ОСОБА_1 заволодів бюджетними коштами у сумі 244 156 557,00 грн та здійснив замах на заволодіння ще 177 411 423,87 грн, однак не зміг довести свої дії до кінця у зв`язку з відсутністю фінансування, що становить 74,3% від загальної вартості будівництва.

Адвокат Безмаль Д.І. у клопотанні зазначає, що згідно з позицією сторони обвинувачення, об`єкт мав би бути завершеним лише на 24,2 %, тобто він є недобудованим та не функціонуючим. Однак, справне функціонування, збудованого ПП «Ремерцентр» об`єкту, доводиться тестовим запуском скидання очищених вод від станції біологічної очистки «Північна» у місті Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск», проведеним у жовтні 2018 року.

Крім того, адвокат зазначив, що покази ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були свідками тестового запуску скидання вод від станції біологічної очистки «Північна» у місті Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск» у жовтні 2018 року, мають важливе значення для досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

За результатами розгляду клопотання адвоката Безмаля Д.І. детективом Національного бюро Грековою І.В. винено постанову від 05.01.2021 про відмову у задоволенні клопотання.

В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначила, що органом досудового розслідування за результатами збирання доказів у кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 31.05.2017 складено повідомлення про підозру та вручено ОСОБА_1 у передбачений кримінальним процесуальним законодавством спосіб. У зв`язку з оголошенням підозрюваного в розшук, кримінальне провадження зупинене, а в проведенні будь-яких слідчих дій на даний час відсутня нагальна потреба. Допит у якості свідків працівників Філії «Інфоксводоканал» щодо обставин, які в цілому вже встановлені, на даний час є недоцільним.

Перевіряючи обґрунтованість постанови детектива, слідчий суддя водночас оцінює не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й клопотання сторони захисту на предмет викладених у ньому вимог та обґрунтованості внесеного клопотання.

Так, згідно із п. 12 ч. 2 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України захисник підозрюваного має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).

Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).

Разом з цим, відповідно до ст. 84 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є покази свідків, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 91 КПК України встановлено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у тому числі: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення (п. 2), обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження (п. 4).

Тобто проведення слідчих дій повинне переслідувати мету отримання доказів, що підтверджують або спростовують наявність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Сторона захисту стверджує, що в повідомленні про підозру ОСОБА_1 та матеріалах кримінального провадження № 42019160000000581 наявні очевидні невідповідності, а орган досудового розслідування в порушення вимог ст. 9 КПК України не досліджує обставин, що виправдовують підозрюваного ОСОБА_1 та свідчать про очевидну відсутність події інкримінованого йому діяння. Так, підтвердження факту виконання робіт з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск» та підтвердження факту належного функціонування цієї системи є необхідним для повного та неупередженого розслідування і спростування позиції сторони обвинувачення.

Перевіряючи обґрунтованість клопотання від 29.12.2020 у судовому засіданні, зі змісту оскаржуваної постанови від 05.01.2021 встановлено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019 за фактом заволодіння протягом 2010-2012 років службовими особами ПП «Ремерцентр» та іншими невстановленими особами, що діяли організованою групою за попередньою змовою, бюджетними коштами в особливо великих розмірах під час реалізації проекту «Проведення першочергових робіт будівництва системи стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» у м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск».

Із наданого до скарги витягу із повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 від 11.02.2019, встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, у тому числі, за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України щодо заволодіння бюджетними коштами, яке вчинено шляхом завищення вартості робіт та об`ємів робіт під час проектування та будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск».

З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК України, може бути вчинено, у тому числі, у формі привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка цієї форми полягає у тому, що предметом заволодіння, у цьому випадку, може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало у його віданні, але в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпордження майном через інших осіб. Також предметом такого протиправного заволодіння може бути майно, щодо якого ані сам винний, ані його підлеглі не були наділені певною правомочністю. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою.

А тому, враховуючи зміст повідомленої ОСОБА_1 підозри, факт належного функціонування системи стічних вод, не є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього злочину.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що досудовим розслідуванням досліджується факт заволодіння бюджетними коштами у період з 2010-2012 роки, відомості про що внесені до ЄРДР 12.03.2014 кримінальне провадження № 42014160000000101, що підтверджується копіями постанов про виділення матеріалів досудового розслідування від 10.12.2018 та від 16.10.2019, а запуск системи здійснювався у жовтні 2018 року, що також підтверджується матеріалами, наданими до скарги.

Звертаючись до детектива із клопотанням про проведення допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , сторона захисту зазначає, що оскільки ці особи є свідками та очевидцями тестового запуску системи, тому їх показання мають важливе значення для досудового розслідування.

Однак, з огляду на вимоги ст. 91, 223 КПК України, а також враховуючи предмет досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581, адвокатом в клопотанні не наведено доцільність проведення допиту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: які обставини можна довести або перевірити за результатами їх допиту та яке значення для кримінального провадження можуть мати їх покази.

Доказів того, що детективами Національного бюро у кримінальному провадженні № 42019160000000581 підозрюваному ОСОБА_1 інкримінується також факт незавершення чи неналежного будівництва/функціонування системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск», до скарги не надано.

Приймаючи оскаржуване рішення, детективом враховано, що зібрані під час досудового розслідування докази визнані достатніми для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, у постанові стисло викладено мотиви та обґрунтування рішення про відмову у проведенні такої слідчої (розшукової) дії, як допит свідків, тому детектив дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про проведення допиту свідків.

Таке рішення детектива, з урахуванням його письмових заперечень, та положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованими, винесеним в межах повноважень, з дотриманням вимог, встановлених ст. 110 КПК України.

Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує проведення певної слідчої дії із тим, що наявні такі відомості, які вказують на можливість досягнення її мети, а не із самим фактом звернення сторони захисту із клопотанням щодо такої слідчої дії.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право на допит свідків, відповідно до ст. 352 КПК України, тому у результаті прийняття детективом рішення про відмову у проведенні такої слідчої дії як допит свідків за участю сторони захисту не були порушені права сторони захисту.

Доводи адвоката щодо повноти проведення слідчих (розшукових) дій до винесення постанови про зупинення досудового розслідування, перевірки допустимості зібраних у кримінальному провадженні доказів, слідчий суддя до уваги не приймає, оскільки, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, предмет дослідження цих питань виходить за межі поданої скарги.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан