Document No. 94563284

Справа № 991/419/21

Провадження1-кс/991/437/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., адвоката Трекке А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Трекке Артема Сергійовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат Трекке А.С. просить скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 за клопотанням детектива Національного бюро Кальки І.З. ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 760/15177/19, а саме на: ноутбук Asus модель X751ME7NOWU135237284 CN:640; мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 .

Клопотання обґрунтовує тим, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню № 52018000000000228 від 14.03.2018 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

08.05.2019 на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2019 в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , проведений обшук в рамках зазначеного кримінального провадження, у ході якого ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки через те, що в ході обшуку вилучене майно, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме: ноутбук Asus модель X751ME7NOWU135237284 CN:640; мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 760/15177/19 задоволено клопотання детектива Кальки І.З. про арешт майна та накладено арешт на зазначене майно.

Вважає, що арешт на вказане майно накладено незаконно та необґрунтовано, та вказаний арешт підлягає скасуванню, оскільки відсутні підстави для накладення арешту на майно та детективом Калькою І.З. не надано достатніх і належних доказів для обґрунтування клопотання про арешт майна.

Зазначив, що детектив Калька І.З. надав суду неналежні докази вчинення кримінального правопорушення, які не були завірені в установленому законом порядку, зокрема: невірна інформація про паливну деревину та високоякісну ділову деревину, що вплинуло на визначення її вартості, коду класифікації товару, тощо.

Адвокат посилається на те, що ним на адвокатські запити отримано відповіді від лісових господарств щодо поставки деревини під відповідним кодом, з яких встановлено, що для підтвердження коду деревини здійснювалось митне оформлення, сертифікацію постачаємої продукції та відсутність порушень митних правил при переміщенні товарів через митний кордон України. Крім того, у відповідях на адвокатські запити, лісогосподарські підприємства повідомили, що протягом здійснення зобов`язань щодо поставки лісопродукції за контрактами дебіторська заборгованість компанії OSUNA Holding LTD в документах бухгалтерського обліку не виявлена; відсутня інформація щодо наявності реальної майнової шкоди, прямих та непрямих збитків, упущеної вигоди від господарських операцій за контрактами OSUNA Holding LTD; за результатом перевірок Державної аудиторської служби України порушень законодавства при здійсненні вирубування, реалізації та експорту лісоматеріалів в цілому, та взаєморозрахунків між лісгоспами та фірмою OSUNA Holding LTD не виявлено.

Таким чином, вважає, що правові підстави для накладення арешту на майно, яке виявлено та вилучено у ОСОБА_1 08.05.2019 під час проведення обшуку, були відсутні як на момент вирішення питання щодо накладення арешту на майно, так і відсутні наразі.

Як на підставу скасування арешту адвокат посилається на відсутність у ОСОБА_1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та відсутність доказів того, що арештоване майно є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України та має значення для кримінального провадження, через що, на його думку, наявний факт порушення. ст. 41 Конституції України та положення ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Разом з цим, адвокат Трекке А.С. зазначає, що наразі відпала потреба у подальшому застосуванні арешту, оскільки з часу накладення арешту минуло 1,5 року, що більше ніж достатньо для здійснення будь-яких слідчих (процесуальних) дій щодо вказаного майна. Відомості стосовно проведених слідчих дій та результатів їх проведення відсутні, оскільки на адвокатській запити від 03.07.2020, від 30.11.2020 та від 05.01.2021, детективом надаються ідентичні за змістом відповіді, які не містять відомостей щодо проведених відносно вказаного майна слідчих дій.

Вважає, що через неповернення майна ОСОБА_1 необґрунтовано позбавлений можливості користуватися своєю власністю протягом значного періоду часу та таке втручання в його права на даний час не виправдано.

Адвокат Трекке А.С. у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому. Додатково зазначив, що відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту також підтверджується змістом листа прокурора від 18.01.2021, копія якого долучена до матеріалів справи.

Детектив Калька І.З. у судове засідання не прибув, надав письмові заперечення на клопотання, в яких зазначив, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019 накладено арешт на майно ОСОБА_1 , зазначене у клопотанні адвоката, та яке вилучене 08.05.2019 в ході проведення обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Київського апеляційного суду від 31.07.2019 ухвалу слідчого судді від 11.06.2019 залишено без змін, а апеляційну скаргу представника Трекке А.С., діючого в інтересах власників майна, у тому числі, ОСОБА_1 без задоволення. Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання детектива та накладення арешту на перелічене у клопотанні майно, яке вилучено 08.05.2020 під час проведення обшуків. Разом з цим, матеріали кримінального провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, визначені в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Враховуючи, що в подальшому застосуванні цього заходу потреба не відпала, вважає, що підстави для скасування арешту майна відсутні.

Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали справи та письмові заперечення детектива, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000228 від 14.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2019 (справа № 760/10350/19, провадження № 1-кс/760/5680/19) надано дозвіл детективам Національного бюро на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , з метою відшукання та вилучення предметів, документів, пристроїв, які містять інформацію про постачання на користь OSUNA Holding LTD та GLD Trade Holding LLP деревини, а саме: серед іншого, комп`ютерної техніки (системні блоки, ноутбуки, планшети), жорстких дисків, інших технічних засобів, у тому числі електронних носіїв інформації, електронних інформаційних систем або їх частин; флеш-накопичувачів (у випадку неможливості копіювання, якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем); мобільних телефонів, мобільних терміналів систем (випадку неможливості копіювання, якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем).

На виконання вказаної ухвали 08.05.2019 детективами Національного бюро проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , у ході якого виявлено та вилучено, ноутбук Asus модель X751ME7NOWU135237284 CN:6400; мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , що підтверджується протоколом обшуку.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 760/15177/19, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 31.07.2019, накладено арешт на майно, у тому числі, на: ноутбук Asus модель X751ME7NOWU135237284 CN:6400; мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , вилучені 08.05.2019 в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується копією ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; доведення, що арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням вимог ст. 22 КПК України, доведення цих обставин покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.

Щодо перевірки обґрунтованості арешту майна.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає можливої конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 цієї статті визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Зі змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019 встановлено, що необхідність вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна викликана тим, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і належним чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановляючи ухвалу від 11.06.2019 та накладаючи арешт на належне ОСОБА_1 майно, яке визнано речовими доказами постановою детектива Національного бюро Кальки І.З. від 23.05.2019, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя керувався вимогами статей 170-173 КПК України та дійшов висновку про наявність достатніх даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах, які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування, що воно має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та вирішення завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а також відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019 колегія суддів Київського апеляційного суду погодилась з вказаними висновками слідчого судді, що підтверджується копією ухвали від 31.07.2019.

Разом з цим, слід зауважити, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.

У судовому засіданні адвокат Трекке А.С. наполягав на тому, що наразі відпала потреба у подальшому застосуванні арешту майна. Адвокат наголошує, що з моменту вилучення майна у ОСОБА_1 пройшло достатньо часу для здійснення органом досудового розслідування будь-яких слідчих (процесуальних дій) щодо вказаного майна. Вважає, що подальше обмеження права власності є непропорційним та не виправдовує потреби кримінального провадження, а тому в арешті зазначеного майна відпала потреба.

Так, зі змісту протоколу обшуку від 08.05.2019 встановлено, що під час проведення обшуку виявлено та вилучено комп`ютер Asus модель X751ME7NOWU135237284 CN:6400, в якому наявне програмне забезпечення MD Derlaration, вхід у яке можливий після введення логіну та паролю, який за поясненням ОСОБА_1 йому не відомий. Крім того, виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , в ході огляду якого виявлені копії електронних документів щодо постачання деревини із зазначенням дат, цін на продукцію. У зв`язку із неможливістю здійснити копіювання відомостей, що знаходяться на мобільному телефоні, та у зв`язку з тим, що відомості, які містяться на ньому, мають значення для кримінального провадження, вказаний мобільний телефон вилучено.

Слідчий суддя враховує вимоги абз. 3, 4 ч. 2 ст. 168 КПК України, що отримання інформації з таких носіїв інформації здійснюється шляхом копіювання, для чого необхідне залучення спеціаліста та застосовування відповідної техніки.

Встановлено, що 24.11.2020 адвокат Трекке А.С. звернувся до процесуального керівника у кримінальному провадженні № 5018000000000228 від 14.03.2018та детектива Національного бюро Кальки І.З. із адвокатським запитом, у якому просив поінформувати про слідчі дії та інші процесуальні дії, які здійснено стосовно арештованого майна ОСОБА_1 , а також результати їх проведення, повідомити про статус цього майна у кримінальному провадженні. Аналогічного змісту запит було направлено і 05.01.2021.

У відповідь на вказані звернення адвокат отримав листи детектива Національного бюро Кальки І.З. вих. № 0435-252/41331 від 30.11.2020 та вих. № 0435-252/824 від 13.01.2021, у яких зазначено, що під час здійснення досудового розслідування речі і документи, що вилучені 08.05.2019 під час проведення обшуків, відповідно до вимог ст. 237 КПК України оглянуто та відповідно до вимог ст. 98, 100 КПК України винесено постанову про визнання речовими доказами. На даний час досудове розслідування триває.

Разом з цим, адвокатом отримано лист прокурора САП Симківа Р.В. № 16/1/4-18611-18 від 18.01.2021, у якому зазначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 5018000000000228 від 14.03.2018 триває, на вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно накладено арешт ухвалою Слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019. У подальшому вилучені речі, відповідно до вимог ст. 237 КПК України оглянуто та на підставі ст. 98, 100 КПК України винесено постанову про визнання їх речовими доказами.

Тобто, як процесуальний керівник прокурор САП Симків Р.В. у кримінальному провадженні № 5018000000000228 від 14.03.2018 , так ідетектив Національного бюро Калька І.З., зазначили, що майно ОСОБА_1 , яке вилучене у нього під час обшуку 08.05.2019, було оглянуто.

Слідчий суддя звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2019 надано дозвіл детективам Національного бюро на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , з метою відшукання інформації, яка , у тому числі, може міститися на електронних носіях інформації, як то ноутбук чи мобільний телефон.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 3 ст. 99 КПК України оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа (ч. 4 ст. 99 КПК України).

У постанові від 10.09.2020 справа № 751/6069/19 Верховний Суд висловив позицію, що матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації, електронний файл є оригіналом (відображенням) електронного документа.

Згідно із ч. 1. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Доказів того, що на час розгляду цього клопотання щодо майна, вилученого у ОСОБА_1 , вчиняються певні процесуальні дії, детективом до суду не надано. У письмових запереченнях також відсутнє обгрунтування того, що на даний час у застосуванні арешту не відпала потреба.

Отже, детективом не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та що може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звертався до слідчого судді для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, вилученого у ОСОБА_1 .

Тому, слідчий суддя погоджується з доводами адвоката Трекке А.С. про те, що в органу досудового розслідування було достатньо часу (понад 20 місяців) для проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на дослідження вмісту вилучених носіїв інформації.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені під час судового засідання обставини, а також тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у подальшому арешті майна, вилученого у ОСОБА_1 , відпала, тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019 (справа № 760/15177/19) на майно, вилучене 08.05.2019 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

ноутбук Asus модель X751ME7NOWU135237284 CN:6400;

мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан