Document No. 94691801

Справа № 991/9483/20

Провадження №11-сс/991/130/21

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

особи, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні його скарги на бездіяльність повноважної особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2020 було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність повноважної особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі-САП).

На обґрунтування ухвали слідчим суддею зазначено наступне.

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність заступника Генерального прокурора керівника САП чи іншої повноважної особи САП, яка полягає у невнесені відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви про вчинення кримінального правопорушення № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020.

Скарга обґрунтовуєтьсятим,що 16.11.2020скаржник звернувсяна електроннуадресу САПОГП іззаявою провчинення злочину,проте,як вказав ОСОБА_6, в порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України уповноважені особи САП на день звернення до суду не надали йому витяг з ЄРДР та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого. У скарзі ОСОБА_6 прохав зобов`язати повноважену особу САП внести до ЄРДР відомості з його заяви № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020.

Не оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_6, з якою він звернувся до ОГП, на предмет наявності ознак складу злочину, слідчий суддя встановила, що слідчими суддями Вищого антикорупційного суду вже неодноразово розглядалися справи за скаргами ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_6 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу від 24.11.2020 у справі № 991/9521/20, якою зобов`язано уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_6 № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020.

04.01.2021 від прокурора САП ОСОБА_7 надійшли пояснення, що, зокрема, на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2020 за заявою ОСОБА_6 № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000002416.

Слідчий суддя дійшла висновку, що відповідні відомості за заявою ОСОБА_6 були внесені уповноваженою особою САП до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У той же час, за переконанням слідчого судді, скаржник не задоволений внесенням відомостей щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2 КК України. У зв`язку з цим вважає відповідний обов`язок щодо внесення відомостей до ЄРДР невиконаним.

Слідчий суддя не погодилася із з такою позицією, оскільки скаржник не задоволений із кримінально-правовою кваліфікацією, вказаною у кримінальному провдженні0, а у прокурора відсутній обов`язок вносити до ЄРДР відомості у точній відповідності до заяви про кримінальне правопорушення, а також зазначати визначену заявником кваліфікацію.

Тому, слідчий суддя дійшла висновку, що незгода з редакцією, зареєстрованою уповноваженою особою до ЄРДР на підставі судового рішення, яке постановлене за результатами оскарження бездіяльності щодо внесення відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення, не може вважатися бездіяльністю в розумінні п.1.ч.1 ст. 303 КПК України.

Крім того, заявник, який є потерпілим, може впливати на визначення кримінально-правової кваліфікації і встановлення осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, та інших обставин шляхом звернення з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій і негласних (слідчих) розшукових дій, інших процесуальних дій; наданням відомої йому інформації під час допиту тощо. Однак все це має відбуватися після внесення відомостей до ЄРДР під час досудового розслідування.

За переконанням слідчого судді, факт ненадання прокурором витягу з ЄРДР, про який заявляє скаржник, також не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки відповідно листа прокурора ОСОБА_7 від 29.12.2020 № 16/1/6-26393-20 ОСОБА_6 було повідомлено про внесення відомостей до ЄРДР за № 42020000000002416, за його заявою № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020 та надіслано витяг з ЄРДР на 2 аркушах.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2021, ОСОБА_6 01.02.2021 було подано апеляційну скаргу, у якій останній прохав: задовольнити його апеляційну скаргу, скасувавши ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2021 та призначити новий розгляд в суді 1-ї інстанції іншим складом суду.

На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначив наступне.

Слідчим суддею допущено істотні порушення вимог КПК України, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, у тому числі внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Так, уповноваженою особою САП не виконано усіх дій, які вона мали виконати за заявою про вчинення злочину, тому скаржник вбачає бездіяльність прокурора, який в порушення вимог ст.ст. 55-56, 214 КПК України не вніс відомості до ЄРДР за його заявою, не надав витяг із ЄРДР, пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого та документальне підтвердження про отримання від нього заяви про вчинення кримінального правопорушення.

У витязі із ЄРДР, який надав прокурор, внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 лише за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а не внесені відомості за ч. 2 ст. 365-2 КК України.

Слідча суддя на даній стадії кримінального провадження не мала права надавати оцінку змісту заяви про вчинення злочину, тому помилково вказала, що відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 365-2 КК України взагалі не мали вноситися.

Позиції учасників судового провадження

ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, прохав задовольнити. Надав пояснення ідентичні викладеним у апеляційній скарзі.

Уповноважена особаСАП прокурор ОСОБА_7 у судовезасідання нез`явився,до початкусудового засіданнянадіслав поясненняз додатками,у якихпрохав здійснюватирозгляд зайого відсутності.Повідомив,що навиконання ухвалслідчих суддів Вищого антикорупційногосуду від21.12.2020та 24.11.2020за заявою ОСОБА_6 №VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020, внесені відомості до ЄРДР за №42020000000002416, за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 365-2 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 306, ч.ч.1, 4 ст. 405 КПК України, судовий розгляд здійснено за відсутності особи, чия бездіяльність оскаржувалась.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи особи, яка звернулась із апеляційною скаргою, та обговоривши їх, дослідивши матеріали апеляційного провадження, Суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України).

Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно із долученим до матеріалів провадження витягом із ЄРДР (а.с. 117), 11.12.2020 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2020 прокурором ОСОБА_7 здійснено реєстрацію кримінального провадження за № 42020000000002416, за заявою ОСОБА_6 від 16.11.2020 № VYH-20201116-01-01.

Тобто, на момент постановлення ухвали від 18.01.2021, предметом дослідження слідчого судді був витяг із ЄРДР у кримінальному провадженні № 42020000000002416, із правовою кваліфікацією лише за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Слідчий суддя дійшла вірного висновку про те, що із врахуванням вимог статей 40, 214 КПК України, визначення правової кваліфікації у кримінальному провадженні є дискрецією детектива, прокурора під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Тому, слідчий суддя дійшла вірних висновків щодо відсутності правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_6 в цій частині.

У витязі із ЄРДР у кримінальному провадженні № 42020000000002416, наданого прокурором до судового розгляду (а.с. 178-180), уповноваженою особою САП зазначено фактичний виклад обставин відповідно до заяви ОСОБА_6 від 16.11.2020 № VYH-20201116-01-01 та правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 365-2 КК України.

Тобто, на час здійснення апеляційного перегляду довід апеляційної скарги щодо необхідності у внесенні до ЄРДР по кримінальному провадженню № 42020000000002416 усіх злочинів, вказаних ОСОБА_6 у заяві № VYH-20201116-01-01, втратив свою актуальність у зв`язку із здійсненням уповноваженою особою таких дій. Тому, Суд відхиляє цей довід апеляційної скарги.

Відносно аргументу апеляційної скарги щодо ненадання уповноваженою особою САП витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні, внесеному за заявою ОСОБА_6 від 16.11.2020, Суд зазначає наступне.

У частині 1 статті 214 КПК України законодавцем закріплено вимоги щодо реєстрації заяв, повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, якими для реєстрації таких заяв передбачено строк у 24 години та зобов`язано уповноважених осіб через 24 години з моменту внесення таких відомостей до ЄРДР надати заявнику витяг із ЄРДР. Через призму вимог, закріплених ст. 303 КПК України, ненадання заявнику витягу із ЄРДР у строк 24 годин є бездіяльністю, що підлягає оскарженню у порядку визначеної норми кримінального процесуального закону.

У матеріалах судової справи міститься супровідний лист від 29.12.2020 № 16/1/6-122734-20, наданий прокурором слідчому судді на підтвердження нібито направлення ОСОБА_6 витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні № 42020000000002416 (а.с. 116).

Проте, окрім копії зазначеного вище супровідного листа у матеріалах судового провадження відсутні будь-які матеріали, що підтверджували б факт вручення витягу із ЄРДР заявнику ОСОБА_6 (нарочно, шляхом надіслання із використанням поштового зв`язку, надсилання на електронну пошту заявника тощо). Тому, колегія суддів не може погодитися із висновками слідчого судді щодо надання ОСОБА_6 витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні, оскільки фактично у матеріалах справи будь-які підтвердження такого надання відсутні. З огляду на викладене, Суд погоджується із доводами апеляційної скарги у цій частині.

Слідчий суддя мав пересвідчитися, що вимога ч.1 ст. 214 КПК України відносно вручення заявнику витягу із ЄРДР у строк 24 години після внесення відомостей до ЄРДР була дійсно виконана уповноваженою особою, і, в разі наявності належних підтверджень, закрити провадження за скаргою в цій частині відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК України.

Проте, з огляду на те, що станом на день апеляційного провадження прокурором усунуто дану бездіяльність шляхом направлення ОСОБА_6 витягу у кримінальному провадженні № 42020000000002416 на електронну адресу, зазначену останнім (а.с. 175-176), Суд не вбачає за доцільне скасовувати ухвалу слідчого судді в цій частині.

Колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо зобов`язання уповноваженої особи НАБУ надати йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, виходячи із наступного.

Згідно із ч.1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Вимогами п. 5 ч.1 ст. 303 КПК України закріплено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

З огляду на закріплені у кримінальному процесуальному законі норми, які регулюють пістави та порядок набуття особою статусу потерпілого, враховуючи вимоги, встановлені ч. 3 ст. 110 КПК України, для оскарження особою не набуття нею статусу потерпілого у кримінальному провадженні слідчим/прокурором попередньо має бути прийняте відповідне рішення про відмову у визнанні потерпілим, оформлене постановою. У Суду відсутні будь-які відомості відносно відмови ОСОБА_6 у визнанні його потерпілим. В той же час, кримінальний процесуальний закон (ч.2 ст. 55, ч.1 ст. 214 КПК України) не встановлює строк, в який пам`ятка про права і обов`язки має бути вручена.

Так як у п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України закріплено можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних, дій, що мають бути вчинені у визначений КПК України строк, Суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині.

Інших доводів, які б слугували безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді від 18.01.2021 апеляційна скарга ОСОБА_6 не містить.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вбачає необхідність у скасуванні ухвали слідчого судді в частині відмови у зобов`язанні уповноваженої особи САП надати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, внесеному за заявою ОСОБА_6 від 16.11.2020 № VYH-20201116-01-01. Інші доводи апеляційної скарги під час апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 214, 303, 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2021 року залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2021 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4