Document No. 94691802

Справа № 991/9574/20

Провадження №11-сс/991/131/21

Слідчий суддя: Михайленко В.В.

Доповідач: Никифоров А.С.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

суддів Павлишина О.Ф.,

Чорної В.В.,

секретар судового засідання Сердюк Ю.С.,

за участю:

особи, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні його скарги на бездіяльність повноважної особи Національного антикорупційного бюро України,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2020 було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність повноважної особи НАБУ.

На обґрунтування ухвали слідчим суддею зазначено наступне.

ОСОБА_1 у своїй скарзі повідомив, що 16.11.2020 він звертався на електронну адресу Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 364-1, ст. 365-2 КК України. Протягом 24 годин розслідування не було розпочато, йому було не вручено витяг з ЄРДР, у зв`язку з чим він прохав слідчого суддю зобов`язати з`явитися в судове засідання повноважених осіб НАБУ, задовольнити його скаргу, зобов`язати повноважену особу НАБУ вручити йому витяг з ЄРДР, про результати виконання ухвали проінформувати слідчого суддю. В уточненнях до апеляційної скарги прохав у разі, якщо до ЄРДР не внесені всі відомості, викладені у його заяві від 16.11.2020, зобов`язати повноважних осіб НАБУ внести до ЄРДР усі відомості із зазначеної заяви; у разі повного невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою, зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести такі відомості.

Слідчим суддею встановлено, що бездіяльність відносно внесення відомостей до реєстру по заяві VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020 була предметом дослідження слідчих суддів Вищого антикорупційного суду.

Зокрема, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 27.11.2020 у справі № 991/9622/20, від 27.11.2020 у справі № 991/9656/20, від 24.11.2020 у справі № 991/9521/20 зобов`язано уповноважену службову особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020.

Тобто, предметом розгляду слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була ця сама заява № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статями 364, 364-1, 365-2 КК України.

За переконанням слідчого судді, з наданих детективом матеріалів вбачається, що 01.12.2020 за заявою ОСОБА_1 № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020 до ЄРДР було внесено відомості у кримінальному провадженні № 52020000000000740. Слідчий суддя дійшла висновку, що ОСОБА_1 не задоволений кримінально-правовою кваліфікацією, вказаною у кримінальному провадженні, тому не погодилася із наявністю бездіяльності зі сторони уповноважених осіб НАБУ, оскільки у слідчого/прокурора відсутній обов`язок вносити до ЄРДР відомості у точній відповідності до заяви про кримінальне правопорушення, а також зазначати визначену заявником кваліфікацію.

Отже, незгода із кваліфікацією злочинів, вказаних у кримінальному провадженні, зареєстрованого уповноваженою особою на підставі судового рішення, яке постановлене за результатами оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення, не може вважатися бездіяльністю в розумінні п.1.ч.1 ст. 303 КПК України.

Вимога зобов`язати уповноважену особу направити витяг із ЄРДР у кримінальному провадженні, зареєстрованого за заявою ОСОБА_1 від 16.11.2020, на думку слідчого судді, також не підлягала задоволенню з огляду на те, що уповноважена особа направляла такий витяг, що підтверджується листом детектива Кривоспицького О.М. від 01.12.2020 № 0421-188/41444.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2021, ОСОБА_1 01.02.2021 було подано апеляційну скаргу, у якій останній прохав: задовольнити його апеляційну скаргу, скасувавши ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2021 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції іншим складом суду.

На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив наступне.

Слідчим суддею допущено істотні порушення вимог КПК України, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, у тому числі - внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Так, детективами НАБУ не виконано усіх дій, які вони мали виконати за заявою про вчинення злочину, тому скаржник вбачає бездіяльність детектива і прокурора, які в порушення вимог ст.ст.55 -56, 214 КПК не внесли відомості до ЄРДР за його заявою, не надали витяг із ЄРДР, пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого та документальне підтвердження про отримання від нього заяви про вчинення кримінального правопорушення.

У витязі із ЄРДР, який надав детектив, внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 лише за ч. 2 ст. 364-1 КК України, та не внесено відомості за ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 365-2 КК України.

Слідча суддя на даній стадії кримінального провадження не мала права надавати оцінку змісту заяви про вчинення злочину, тому помилково вказала, що відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 365-2 КК України взагалі не мали вноситися.

Позиції учасників судового провадження

ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, прохав задовольнити. У судовому засіданні додатково вказав, що не внесення до ЄРДР у кримінальному провадженні посад осіб, які вчинили злочин, може бути використано з метою штучної зміни як кваліфікації злочинів, так і підслідності кримінального провадження. Зауважив, що заперечення на його апеляційну скаргу, подані детективом НАБУ, не були підписані електронним цифровим підписом.

Уповноважена особа НАБУ не з`явилася, подала заперечення на апеляційну скаргу, у яких прохала розглядати справу за відсутності представників НАБУ та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , з огляду на відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, судовий розгляд здійснено за відсутності особи, чия бездіяльність оскаржувалась.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи особи, яка звернулась із апеляційною скаргою, та обговоривши їх, дослідивши матеріали апеляційного провадження, Суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до матеріалів провадження, 01.12.2020 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2020 (справа № 991/9656/20), детективом Кривоспицьким О.М. здійснено реєстрацію кримінального провадження за № 52020000000000740, за заявою ОСОБА_1 від 16.11.2020 № VYH-20201116-01-02. Загальний виклад обставин, відповідно до яких розпочато досудове розслідування, вказаний у витязі із кримінального провадження № 52020000000000740 (а.с. 98), в цілому відповідає змісту заяви ОСОБА_1 від 16.11.2020 № VYH-20201116-01-02 (а.с. 7).

Відносно доводу апеляційної скарги щодо внесення до ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні правової кваліфікації вчиненого злочину тільки за ч. 2 ст. 364-1 КК України, у той час, коли ОСОБА_1 у заяві про вчинення злочину вказувалась правова кваліфікація злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 365-2 КК України, колегія суддів повідомляє наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Із сукупного аналізу норм ст.ст. 2, 40, 214 КПК України до виключної дискреції слідчого, дізнавача, прокурора відноситься визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення під час внесення до ЄРДР, який визначає її на підставі зазначених у заяві відомостей, фактів про скоєння кримінального правопорушення. На дискреційні повноваження слідчого, прокурора відносно зміни кваліфікації злочинів у кримінальному провадженні вказують вимоги п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, згідно з яким до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.

У ході здійснення досудового розслідування попередньо визначена правова кваліфікація, у разі встановлення відповідних фактичних обставин, які можуть свідчити про вчинення іншого злочину чи злочинів, може змінюватися, зокрема, і виклад обставин щодо осіб, які ймовірно вчинили кримінальне правопорушення. Так, під час подальшого здійснення досудового розслідування, у зв`язку із встановленням органом досудового розслідування фактичних даних, які могли б свідчити про обґрунтовану підозру вважати причетними тих чи інших осіб до вчинення кримінально-караного діяння, передбаченого статтею КК України, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування, слідчий, прокурор мають зазначити такі відомості у ЄРДР.

З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про те, що слідчим суддею у мотивувальній частині ухвали від 18.01.2021 обґрунтовано зазначено, що під час вирішення питання про визнання бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей в ЄРДР слідчий суддя не наділений повноваженнями на визначення кваліфікації злочину відносно викладених у заяві обставин. Тому Суд відхиляє цей довід.

Відносно аргументу апеляційної скарги щодо ненадання уповноваженою особою НАБУ витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні, внесеному за заявою ОСОБА_1 від 16.11.2020, Суд зазначає наступне.

У частині 1 статті 214 КПК України законодавцем закріплено вимоги щодо реєстрації заяв, повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, якими для реєстрації таких заяв передбачено строк у 24 години та зобов`язано уповноважених осіб через 24 години з моменту внесення таких відомостей до ЄРДР надати заявнику витяг із ЄРДР. Через призму вимог, закріплених ст. 303 КПК України, ненадання заявнику витягу із ЄРДР у строк 24 годин є бездіяльністю, що підлягає оскарженню у порядку визначеної норми кримінального процесуального закону.

У матеріалах судової справи міститься супровідний лист від 01.12.2020 № 0421-188/41444, наданий детективом НАБУ Кривоспицький О.М. слідчому судді на підтвердження нібито направлення ОСОБА_1 витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні № 52020000000000740 (а.с. 99).

Проте, окрім копії зазначеного вище супровідного листа у матеріалах судового провадження відсутні будь-які матеріали, що підтверджували б факт вручення витягу із ЄРДР заявнику ОСОБА_1 (нарочно, шляхом надіслання із використанням поштового зв`язку, надсилання на електронну пошту заявника тощо). Тому, колегія суддів не може погодитися із висновками слідчого судді щодо надання ОСОБА_1 витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні, оскільки фактично у матеріалах справи будь-які підтвердження такого надання відсутні. З огляду на викладене, Суд погоджується із доводами апеляційної скарги у цій частині.

Суд відхиляє довід апеляційної скарги у частині зобов`язання уповноваженої особи НАБУ надати ОСОБА_1 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України).

За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України).

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

З огляду на зазначену норму, враховуючи вимоги, встановлені ч. 3 ст. 110 КПК України, для оскарження особою не набуття нею статусу потерпілого у кримінальному провадженні слідчим/прокурором попередньо має бути прийняте відповідне рішення про відмову у визнанні потерпілим, оформлене постановою. У Суду відсутні будь-які відомості відносно відмови ОСОБА_1 у визнанні його потерпілим. В той же час, кримінальний процесуальний закон (ч.2 ст. 55, ч.1 ст. 214 КПК України) не встановлює строк, в який пам`ятка про права і обов`язки має бути вручена.

Оскільки п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України встановлена можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних, дій, які мають бути вчинені у визначений КПК України строк, Суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині.

Інших доводів, які б слугували безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді від 18.01.2021 апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вбачає необхідність у скасуванні ухвали слідчого судді в частині відмови у зобов`язанні уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України надати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню, внесеному за заявою ОСОБА_1 від 16.11.2020 № VYH-20201116-01-02. Інші доводи апеляційної скарги під час апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 214, 303, 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2021 року - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2021 року - скасувати в частині відмови у зобов`язанні уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України надати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню, внесеному за заявою ОСОБА_1 від 16.11.2020 № VYH-20201116-01-02.

В цій частині постановити нову ухвалу, якою зобов`язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України надати ОСОБА_1 витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню, внесеному за його заявою від 16.11.2020 № VYH-20201116-01-02.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2021 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.С. Никифоров

Судді: О.Ф. Павлишин

В.В. Чорна