Document No. 94710101

Справа № 991/9495/20

Провадження 1-кп/991/85/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

03 лютого 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л та Ткаченка О.В.(далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Борух А.С.,

прокурорів Пономаренка В.П.,

представника потерпілого Славкової О.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_4 ,

захисників Просянюк О.В., Рижук М.С., Теслюка П.В., Посвистака І.М., Черезова І.Ю., Надточиєвої А.П., Сторожук О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку, передбаченому статтями 314-316 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), обвинувальний акт з додатками

в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР) 20.10.2015 за №22015000000000323 щодо обвинувачення

ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одесі, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статтею 364 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Одесі, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статтею 364 КК,

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь Донецької області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статтею 364 КК,

ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 366, частиною 4 статті 358, частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статтею 364 КК,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

19.11.2020 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20.10.2015 №22015000000000323, щодо обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020 відповідно до статті 35 КПК для розгляду даного кримінального провадження визначено колегію суддів ВАКС у складі головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л. та Ткаченка О.В.

Ухвалою ВАКС від 20.11.2020 призначено підготовче судове засідання на 15.12.2020, з перервами до 21.01.2021, 03.02.2021.

2. Короткий виклад поданих під час підготовчого судового провадження клопотань і скарг, та позицій щодо таких учасників судового провадження в судових засіданнях.

2.1. ОСОБА_5 (захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) подав клопотання про нерозголошення інформації щодо стану судового провадження, в якому просив :1) не поширювати на офіційному веб-сайті ВАКС у розділі «Новини» та в мережі Фейсбук та/або інших сайтах інформацію стосовно розгляду судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; 2) здійснити дії, спрямовані на нерозголошення інформації стосовно стану судового провадження у справі №991/9495/20 у тому числі шляхом поширення у засобах масової інформації, опублікування у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі Інтернет ; 3) не здійснювати транслювання судового розгляду у справі № 991/9495/20 на Youtube каналі ВАКС.

Таке клопотання обґрунтовується захисником тим, що поширення інформації, яка стосується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , навіть без зазначення анкетних даних, є негативною, оскільки створює негативну соціальну оцінку в очах оточуючих, як осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, без встановлення вироку суду, що набрав законної сили, порушує їх право на повагу до гідності, честі, ділової репутації та може призвести до негативних наслідків, що потягне осудження громадськістю та вплине на їх професійну діяльність, й також відомості щодо стану судового провадження можуть негативно вплинути на репутацію ОСОБА_1 , оскільки на теперішній час він працює у міжнародній компанії.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили його задовільнити. Захисники Просянюк О.В., Рижук М.С., Теслюк П.В. Посвистак І.М., Черезов І.Ю., Сторожук О.С. в судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили його задовільнити.

Прокурори Демків Д.М. та Лучків Ю.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення даного клопотання, оскільки відповідно до статті 27 КПК немає підстав для здійснення закритих судових засідань. Думка представника потерпілого не з`ясовувалась внаслідок відсутності такого в судовому засіданні.

2.2. Рижук М.С. (захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2) подала клопотання про постановлення ухвали щодо підготовки досудової доповіді, де просила доручити органу з питань пробації скласти та направити до суду досудову доповідь відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обґрунтовуючи це положеннями статті 314-1 КПК, в якій зазначено, що з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали таке клопотання та просили його задовільнити. Захисники Просянюк О.В., Теслюк П.В., Рижук М.С., Посвистак І.М., Черезов І.Ю., Сторожук О.С. в судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили його задовільнити.

Прокурори Демків Д.М. та Лучків Ю.В. в судовому засіданні не заперечували проти задоволення даного клопотання, вважаючи що для цього є визначені КПК підстави. Думка представника потерпілого не з`ясовувалась внаслідок відсутності такого в судовому засіданні.

2.3. Рижук М.С. (захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2) із посиланням на частину 2 статті 303 КПК подала чотири скарги на незаконні дії детективів, в яких зазначено, що предметом оскарження є протиправні дії, вчинені детективами НАБУ, які полягають в незаконному отриманні та використанні доказів (що свідчить про наявність правових підстав для визнання отриманої інформації та документів недопустимими доказами) у рамках кримінального провадження від 20.10.2015 №22015000000000323, а саме:

1) інформації та документів про абонентів (найменування, адреса, код ЄДРПОУ, МАС-адреси тощо) та копії договорів на надання послуг; 2) інформації та документів фінансово-господарської та бухгалтерської діяльності підприємств; 3) інформації та документів щодо запитуваних у Державної фіскальної служби України фізичних осіб так суб`єктів господарювання; 4) інформації та документів з персоніфікованого обліку по відрахуванню працівників суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб за період з 01.01.2013 по теперішній час, в тому числі щодо: ОСОБА_1

Посвистак І.М. (захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2) також із посиланням на частину 2 статті 303 КПК подав скаргу на незаконні дії прокурора, в якій зазначено, що предметом оскарження є протиправні дії, вчинені прокурором САП, які полягають у бездіяльності, а саме в ненаданні доступу до матеріалів досудового розслідування, що унеможливлює належний захист обвинувачених.

У таких скаргах Рижук М.С. та Посвистак І.М. просили долучити їх до матеріалів даної кримінальної справи № 991/9495/20 та надати оцінку, висловленим у скаргах доводам, на відповідній стадії судового провадження.

Також ОСОБА_5 (захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) подав клопотання про витребування документів у сторони обвинувачення, обґрунтовуючи таке тим, що матеріали НСРД, що містяться в кримінальному провадженні від 20.10.2015 №22015000000000323 не були відкриті стороні захисту в порядку статті 290 КПК, разом з тим, вони можуть містити відомості, що мають значення для кримінального провадження та перевірки інших доказів на предмет допустимості, достатності та достовірності, у зв`язку з чим виникла необхідність у їх витребуванні, а саме: 1) відомостей про технічні засоби, пристрої, які використовувалися для фіксування проведення НСРД та оригіналів матеріальних носіїв як додатків до протоколів про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.05.2017 №19/3688 з додатком, від 26.05.2017 №19/3747 з додатком; від 26.05.2017 №19/3749 з додатком; від 10.05.2017 №19/3280 з додатками; від 02.09.2016 №19/6056 з додатками; від 21.02.2017 №19/1354 з додатками; 2) оригіналів протоколів, оригіналів матеріальних носіїв як додатків до вказаних протоколів, а також відомостей про технічні пристрої, .що використовувалися для фіксування ходу та результатів проведення НСРД за результатами яких складено наступні протоколи: №19/3532 від 18.05.2017 на 3 арк.; №19/3402 від 13.05.2017 на 2 арк.;№19/3400 від 13.05.2017 на 2 арк.; №19/2947 від 20.04.2017 на 21 арк; №19/2834 від 18.04.2017 на 11 арк; №19/3575 на 14 арк; №19/3573 на 12 арк; №19/3677 на 32 арк; №19/3626 на 24 арк; №19/3595 на 66 арк; №19/3623 на 6 арк; №19/3931 на 2 арк з додатками на 1074 арк;·№19/7974 від 29.11.2016 на 23 арк.; №19/8165 від 06.12.2016 на 8 арк; №19/8250 від 08.12.2016 на 11 арк.; №19/4772 на 3 арк.; №19/4771; №19/4770; №19/4769; 19/4768; №19/4767; №19/4766; №19/4765.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали подані скарги і клопотання та просили їх долучити до матеріалів справи. Захисники Просянюк О.В., Рижук М.С., Теслюк П.В., Посвистак І.М., Черезов І.Ю., Гудима В.С., Сторожук О.С. підтримали подані скарги і клопотання та просили їх долучити до матеріалів справи.

Прокурорка Висоцька Н.М. в судовому засіданні не заперечувала проти долучення поданих скарг до матеріалів кримінального провадження, але заперечила проти задоволення клопотання про витребування документів як передчасного та необґрунтованого. Думка представника потерпілого не з`ясовувалась внаслідок відсутності такого в судовому засіданні.

2.4. Просянюк О.В. (захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2) подала клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_1 накладеного ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) від 03.03.2020 в справі №991/628/20 (після скасування в апеляційному порядку ухвали ВАКС від 24.01.2020) на частину майна підозрюваного ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_9 , яке зареєстровано за нею, а саме:

- 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 214,3 м. кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 272354951101, шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном;

- 1/2 частину автомобіля BMW 328I, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном.

Посвистак І.М (захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2) подав клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_2 , накладеного ухвалою АП ВАКС від 03.06.2020 в справі №991/626/20 (після скасування в апеляційному порядку ухвали ВАКС від 24.01.2020), а саме на:

- частину майна підозрюваного ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2 , яке зареєстровано за нею, а саме: 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 104.1 кв.м., реєстраційний номер майна: 26544166, шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном;

- частину майна підозрюваного ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2 , яке зареєстровано за ним, а саме: 1/2 частину автомобіля Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_3 , шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном.

Надточиєва А.П. (захисник обвинуваченого ОСОБА_11) подала клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_4 , накладеного ухвалою АП ВАКС від 03.03.2020 в справі №991/630/20 (після скасування в апеляційному порядку ухвали ВАКС від 24.01.2020), а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 1412337200:01:004:0675, площею 0.0593 (га), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 508840814123, шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном;

частину майна підозрюваного ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_11 та яке зареєстровано за нею, а саме:

- 1/2 частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 35,6 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1938296251101, шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном;

- 1/2 частину автомобіля BMW X3, 2018 р.в., д.н.з. « НОМЕР_4 », номер кузова: НОМЕР_5 , шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном;

на частину майна підозрюваного ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_11 та яке зареєстровано за ним, а саме:

- 1/2 частину автомобіля MERCEDES-BENZ GLE450, 2019 р.в., ДНЗ « НОМЕР_6 », номер кузова: НОМЕР_7 шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном.

Сторожук О.С. (захисник обвинуваченого ОСОБА_13) подала клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_3 , накладеного ухвалою АП ВАКС від 03.06.2020 в справі №991/627/20 на частину майна підозрюваного ОСОБА_3 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_13 , та яке зареєстроване за нею, а саме:

- 1/2 частину квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 60,6 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 548859551237 шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном;

- 1/2 частину автомобіля NISSAN MURANO, 2013 року випуску, державний номерний знак « НОМЕР_8 », номер кузова: НОМЕР_9 , дата реєстрації 13 серпня 2019 року, шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном;

- 1/2 частину автомобіля MERCEDES-BENZ E 500, 2003 року випуску, державний номерний знак « НОМЕР_10 », номер кузова: НОМЕР_11 , дата реєстрації 02 вересня 2017 року, шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном;

- 1/2 частину автомобіля CITROEN C3, 2010 року випуску, державний номерний знак « НОМЕР_12 », номер кузова: НОМЕР_13 , дата реєстрації 10 лютого 2017 року, шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном.

Такі клопотання про скасування арешту майна обґрунтовуються твердженнями, шо на даний час відсутня правова підстава, яка стала підставою для накладення арешту на майно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 відповідно до пункту 4 частини 2 статті 170 КПК (тобто з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а відтак відпала потреба в застосуванні таких заходів.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали подані захисниками клопотання про скасування арештів майна, просили їх задовольнити. Захисники Просянюк О.В., Рижук М.С., Теслюк П.В., Посвистак І.М., Черезов І.Ю., Надточиєва А.П., Сторожук О.С. в судовому засіданні підтримали подані клопотання про скасування арештів майна та просили їх задовольнити.

Прокурор Пономаренко В.П. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотань про скасування арештів майна, оскільки визначені КПК підстави для подання цивільного позову ще наявні, а тому такі клопотання передчасні. Особа, за клопотаннями якої були накладені арешти на майно - детектив НАБУ Веренчук С.О. - викликався у судове засідання, однак не прибув, разом з тим надіславши письмове заперечення, прохаючи відмовити у задоволенні таких клопотань про скасування арештів майна, оскільки таке скасування унеможливить ефективний захист порушених прав, законних інтересів потерпілого, відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди.

Представник потерпілого - державного підприємства (ДП) «Адміністрація морських портів України» - Славкова О.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотань про скасування арештів майна, повідомивши, що питання щодо подання цивільного позову ще перебуває на розгляді керівництва а тому такий ще може бути поданий.

3. Обґрунтування позиції суду щодо поданих клопотань та скарг.

3.1. Щодо клопотання захисника Теслюка П.В. про нерозголошення інформації щодо стану судового провадження.

Відповідно до положень частини 2 статті 27 КПК, кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров`ю особи. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

На теперішній час суду невідомі обставини, які могли би бути підставою для проведення закритих судових засідань, а тому судовий розгляд даного кримінального провадження повинен здійснюватися у відкритих судових засіданнях із забезпеченням вільного доступу осіб та повного фіксування за допомогою технічних засобів.

Отже, клопотання захисника Теслюка П.В. не підлягає задоволенню, проте суд роз`яснює, що в разі реального виникнення обставин з наведеного вище переліку, які потребуватимуть проведення закритого судового засідання, будь-який учасник судового провадження має право клопотати про таке.

3.2. Щодо клопотання захисника Рижук М.С. про постановлення ухвали щодо підготовки досудової доповіді.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд має право доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

За частиною 5 статті 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

За частинами 1 і 2 статті 314-1 КПК, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 27 «Види співучасників», частиною 2 статті 28 «Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією» та частиною 2 статті 364 КК, ОСОБА_2 - відповідно у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статтею 364 КК, ОСОБА_4 - відповідно у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статтею 364 КК, ОСОБА_3 - відповідно у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 366, частиною 4 статті 358, частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статтею 364 КК.

Зазначені вище статті КК передбачають покарання, нижня межа санкції яких не перевищує п`яти років позбавлення волі, а деякі статті КК передбачають покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Разом з тим, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень як співучасники (виконавці та пособники) та за попередньою змовою групою осіб.

За таких обставин, суд вважає необхідним задовольнити клопотання захисника щодо підготовки досудової доповіді, але приходить до висновку про необхідність складання таких щодо усіх обвинувачених (а не тільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), для чого слід доручити уповноваженому органу пробації - філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області - протягом десяти робочих днів з дня отримання копії даної ухвали скласти та подати до суду досудові доповіді стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ОСОБА_3 .

3.3. Щодо поданих захисниками Рижук М.С., Посвистаком І.М скарг на незаконні дії детективів і прокурора та клопотання захисника Теслюка П.В. про витребування документів.

Підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, єдиною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК під час підготовчого судового провадження суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, необхідних виключно для призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, наведений у частині 1 статті 303 КПК , а за частиною 2 статті 303 КПК, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Наведені норми частини 2 статті 303 КПК не містять імперативних вимог щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг під час підготовчого провадження, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-316 КПК, на що зокрема вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК.

Тобто КПК не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення належить виключно до дискреційних повноважень прокурора,.

Така правова позиція викладена як висновки щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17 та від 02.06.2020 в справі №369/9525/17, які враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у редакції від 02.06.2016 та частини 6 статті 368 КПК.

Суд не вправі оцінювати на стадії підготовчого провадження процесуальні рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування та органу обвинувачення, оскільки відповідно до статей 314-316 КПК з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на цій стадії та суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень і дій детективів та прокурорів, підстави яких можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.

Крім того, зі змісту клопотання захисника Теслюка П.В. видно, що він просить витребувати у сторони обвинувачення оригінали документів, які є доказами у справі, тобто фактичними даними, які отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Проте КПК не надає суду права вимагати у сторони обвинувачення надати оригінали чи копії документів, які є доказами у справі, до початку судового розгляду справи, й більш того, відповідно до частини 4 статті 291 КПК, надання суду інших документів, крім обвинувального акту з додатками, до початку судового розгляду забороняється.

Також, оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених під час досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого (детектива) чи прокурора, виключно на підставі доводів однієї сторони може порушити принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст якого за частинами 1, 2 статті 22 КПК полягає у самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, та рівних прав сторін кримінального провадження на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.

За частинами 1 і 2 статті 23 КПК, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відтак суд вважає необхідним долучити до матеріалів даної справи скарги захисника Рижук М.С. та скаргу захисника Посвистака І.М. на дії детективів і прокурора та здійснити оцінку наведених у них доводів на стадії судового розгляду, а також відмовити в задоволенні клопотання захисника Теслюка П.В. про витребування документів.

3.4. Щодо клопотань захисників Просянюк О.В., Посвистака І.М., Надточиєвої А.П., Сторожук О.С. про скасування арештів майна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.01.2020 в справі №991/628/20 задоволено клопотання детектива НАБУ Веренчука С.О. та накладено арешт у вигляді заборони відчуження та розпорядження на майно ОСОБА_9 . Ухвалою АП ВАКС від 03.03.2020 в справі №991/628/20 за наслідками апеляційного розгляду зазначена ухвала ВАКС від 24.01.2020 скасована, постановлена нова ухвала, якою клопотання детектива НАБУ Веренчука С.О. задоволено частково, накладено арешт на частину майна підозрюваного ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_9 , яке зареєстроване за нею.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.01.2020 в справі №991/626/20 задоволено клопотання детектива НАБУ Веренчука С.О. та накладено арешт у вигляді заборони відчуження та розпорядження майном підозрюваного ОСОБА_2 та майном ОСОБА_2 . Ухвалою АП ВАКС від 03.06.2020 в справі №991/626/20 за наслідками апеляційного розгляду зазначена ухвала ВАКС від 24.01.2020 скасована, постановлена нова ухвала, якою клопотання детектива НАБУ Веренчука С.О. задоволено частково, накладено арешт на частину майна підозрюваного ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2 , яке зареєстровано за нею, та частину майна підозрюваного ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2 , яке зареєстровано за ним.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.01.2020 в справі №991/630/20 задоволено клопотання детектива НАБУ Веренчука С.О. та накладено арешт у вигляді заборони та відчуження та розпорядження майном підозрюваного ОСОБА_4 та майна ОСОБА_11 . Ухвалою АП ВАКС від 03.03.2020 в справі №991/630/20 за наслідками апеляційного розгляду зазначена ухвала ВАКС від 24.01.2020 скасована, постановлена нова ухвала, якою клопотання детектива НАБУ Веренчука С.О. задоволено частково, накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , частину майна підозрюваного ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_11 та яке зареєстровано за нею, та на частину майна підозрюваного ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_11 та яке зареєстровано за ним.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.01.2020 в справі №991/627/20 задоволено клопотання детектива НАБУ Веренчука С.О. та накладено арешт у вигляді заборони та відчуження та розпорядження майном ОСОБА_13 . Ухвалою АП ВАКС від 03.06.2020 в справі №991/627/20 за наслідками апеляційного розгляду зазначена ухвала ВАКС від 24.01.2020 скасована, постановлена нова ухвала, якою клопотання детектива НАБУ Веренчука С.О. задоволено частково, накладено арешт на частину майна підозрюваного ОСОБА_3 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_13 , та яке зареєстроване за нею.

Згадані ухвали ВАКС від 24.01.2020 та ухвали АП ВАКС від 03.03.2020, 03.06.2020 постановлені на підставі клопотань детектива НАБУ Веренчука С.О., які мотивовані тим, що у випадку визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 винними у вчиненні злочинів, передбачених частинами 2 та 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 364 КК судом може бути прийнято рішення про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечення відшкодування шкоди (цивільний позов), необхідно накласти арешт на майно підозрюваних та їх дружин як спільної сумісної власності подружжя.

При цьому в ухвалах АП ВАКС наведено правова позиція, яка мотивована тим, що норми КПК не передбачають обов`язкової подачі цивільного позову для можливості забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту.

За частиною 3 статті 368 Цивільного кодексу України (ЦКУ), майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норми Сімейного кодексу України (СКУ) у статтях 57, 60, 70 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна. Так, стаття 57 СКУ визначає види майна, які є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема майно, набуте нею, ним до шлюбу. Відповідно до статті 60 СКУ майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. За частиною 1 статті 70 СКУ, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до частин 1, 4, 6 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте такі положення не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Спеціальні підстави законного обмеження особи в реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання в право мирного володіння майном.

За частинами 1, 2 статті 170 КПК , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження... Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За частиною 6 статті 170 КПК, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті ( тобто подання цивільного позову), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

За абзацом 2 частини 1 статті 174 КПК, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно положень частини 2 статті 315 КПК суд вирішує питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, та вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Частиною 1 статті 128 КПК визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з частиною 2 статті 347 КПК судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта. При цьому частина 3 статті 347 КПК передбачає, що якщо в кримінальному провадженні пред`явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви.

На теперішній час судовий розгляд даного кримінального провадження від 20.10.2015 №22015000000000323 ще не розпочався, а тому потерпілий ще не позбавлений права подати цивільний позов, тоді як в подальшому будь-які учасники провадження не позбавлені права заявити клопотання про скасування арешту майна у даному кримінальному провадженні.

Також суд зазначає, що накладення арешту на майно шляхом заборони відчуження та розпорядження ним є найменш обтяжливим способом та не позбавляє власників можливостей мирно володіти та користуватись таким майном.

Дослідивши клопотання захисників Просянюк О.В., Посвистака І.М., Надточиєвої А.П., Сторожук О.С. про скасування арештів майна та заслухавши думки учасників провадження, суд вважає, що такі клопотання не підлягають задоволенню внаслідок відсутності підстав, визначених статтею 174 КПК, для скасування арештів майна, оскільки не надано належних та допустимих доказів щодо відпадіння потреби в подальшому застосуванні цього заходу.

4. Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.

Під час підготовчого судового провадження прокурори вважали, що відсутні підстави для прийняття будь-якого з рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК, та пропонували призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.

Захисники та обвинувачені, представник потерпілого не заперечували проти призначення судового розгляду.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.

Угод про примирення або визнання винуватості в даному провадженні немає. Підстави, передбачені КПК для закриття кримінального провадження, на теперішній час відсутні.

Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК та відсутні підстави для його повернення прокуророві (про що судом окремо постановлена ухвала від 15.12.2020). Копії обвинувального акту та реєстру матеріалів вручені обвинуваченим та їх захисникам.

Відповідно до статті 33-1 КПК та пункту 20-2 розділу ХІ КПК дане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Відповідно до статті 316 КПК, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Керуючись статтями 314-316 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання захисника Теслюка П.В про нерозголошення інформації щодо стану судового провадження.

2. Задовольнити клопотання захисника Рижук М.С. про постановлення ухвали щодо підготовки досудової доповіді.

Доручити філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області (адреса, 65091, м. Одеса, вул. Разумовська, 37) протягом десяти робочих днів з дня отримання копії даної ухвали скласти та подати до суду досудові доповіді стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ОСОБА_3 .

3. Долучити до матеріалів даної справи скарги захисника Рижук М.С. на незаконні дії детектива (в порядку частини 2 статті 303 КПК) та здійснити оцінку наведених у них доводів на стадії судового розгляду.

4. Долучити до матеріалів даної справи скаргу захисника Посвистака І.М. на незаконні дії прокурора (в порядку частини 2 статті 303 КПК) та здійснити оцінку наведених у ній доводів на стадії судового розгляду.

5. Відмовити в задоволенні клопотання захисника Теслюка П.В. про витребування документів.

6. Відмовити у задоволенні клопотання захисника Просянюк О.В. про скасування арешту майна обвинуваченого ОСОБА_1 , накладеного ухвалою АП ВАКС від 03.03.2020 в справі №991/628/20.

7. Відмовити у задоволенні клопотання захисника Посвистака І.М. про скасування арешту майна обвинуваченого ОСОБА_2 , накладеного ухвалою АП ВАКС від 03.06.2020 в справі №991/626/20.

8. Відмовити у задоволенні клопотання захисника Надточиєвої А.П. про скасування арешту майна обвинуваченого ОСОБА_4 , накладеного ухвалою АП ВАКС від 03.03.2020 в справі №991/630/20.

9. Відмовити у задоволенні клопотання захисника Сторожук О.С. про скасування арешту майна обвинуваченого ОСОБА_3 , накладеного ухвалою АП ВАКС від 03.06.2020 в справі №991/627/20.

10. Призначити на 09 лютого 2021 року о 15.00 в приміщенні Вищого антикорупційного суду (місто Київ, проспект Перемоги, 41) відкрите судове засідання для судового розгляду кримінального провадження від 20.10.2015 за №22015000000000323 щодо обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Здійснювати судовий розгляд колегією суддів ВАКС за участі учасників судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 08.02.2021 у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді Коліуш О.Л.

Ткаченко О.В.