Document No. 94812220

Справа № 991/476/19

Провадження1-кп/991/82/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4

за участі:

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

представника потерпілого ОСОБА_13,

представника третьої особи, щодо

майна якої вирішується

питання про арешт ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_14 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000355 від 26 квітня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, проживає на АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, уродженки м. Тернополя, проживає на АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. ч. 1, 4 ст.358 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця с. Гопчиця Київської області, проживає на АДРЕСА_3,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 ККУкраїни,

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст клопотання і позиції учасників судового провадження.

Судом здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) №52019000000000355 від 26 квітня 2019 року стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7

21 грудня 2020року до канцелярії Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника третьої особи адвоката ОСОБА_14 про скасування арешту, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року на нерухоме майно підземний паркінг АДРЕСА_4 у згаданому вище провадженні.

Це клопотання мотивовано тим, що арешт на вказаний об`єкт накладено необґрунтовано, оскільки він не є предметом кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 .

Зокрема, адвокатом ОСОБА_14 у клопотанні зазначено, що власником підземного паркінгу № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_5 на даний час є його довірителька ОСОБА_15 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_15 набула це права на підставі договору купівлі-продажу від 05 жовтня 2017 року, укладеного з ОСОБА_16 та зареєстрованого в реєстрі за № 9473.

У клопотанні також зазначено, що паркомісце № НОМЕР_1 та майнові права на нього ніколи не належали Державному підприємству «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (далі ДП «Укртелефільм»), яке згідно з обвинувальним актом є потерпілим у кримінальному провадженні №52019000000000355 від злочинних дій ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 . Згідно з обвинувальним актом, їх злочинна діяльність полягала у незаконному відчуженні на користь ТОВ «Лодокс» сімдесяти чотирьох об`єктів нерухомості в будинку АДРЕСА_5 за договором № 28/1-13 від 12 червня 2017 року.

Захисник ОСОБА_14 зазначав, що паркінг № 133 спочатку належав ЗАТ«Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», яке отримало 86,5% створеного майна від спільної діяльності з ДП «Укртелефільм», в результаті якої збудовано адміністративно-житловий комплекс за адресою АДРЕСА_5 . У подальшому 10 червня 2015 року право власності на цей об`єкт перейшло до ОСОБА_16, який 05жовтня 2017 року відчужив його ОСОБА_15 .

У зв`язку з наведеним, адвокат стверджував, що паркомісце № 133 не перебувало у власності ДП «Укртелефільм», тому не може бути предметом кримінального правопорушення. Захисник зробив припущення, що цей об`єкт нерухомості помилково включено до договору купівлі-продажу № 28/1-13 від 12 червня 2017 року між ДП«Укртелефільм» і ТОВ «Лодокс», що свідчить про необґрунтованість арешту. Представник ОСОБА_14 у клопотанні також зазначив про відсутність будь-яких претензій або судових спорів з боку ДП «Укртелефільм» щодо права власності на це паркомісце.

З урахуванням викладеного, просив скасувати арешт на підставі ч. 1 ст. 174 КПКУкраїни, у звязку з тим, що його накладено безпідставно.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_14 підтримав заявлене ним клопотання та наполягав на його задоволенні. Вважав, що у слідчого судді не було підстав для накладення арешту на паркомісце № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_5, оскільки цей об`єкт нерухомості не належить до відчуженого майна на підставі договору купівлі-продажу № 28/1-13 від 12 червня 2017 року, законність якого наразі досліджується у кримінальному провадженні №52019000000000355 стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 .

Обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх захисники в суді вважали, що подане клопотання підлягає задоволенню відповідно до зазначених у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілого ОСОБА_13 також вважали необхідним скасувати арешт, накладений на паркомісце № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_5, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року, оскільки воно (паркомісце) не належить до предмету кримінального правопорушення у справі стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 .

2.Оцінки та мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд уважає, що клопотання представника третьої особи, ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_15 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №52019000000000355 стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_16 набув право власності на підземний паркінг АДРЕСА_4 згідно з договором уступки майнових прав від 10 червня 2015 року.

У подальшому, право власності на цей об`єкт за договором купівлі-продажу від 05жовтня 2017 року перейшло до ОСОБА_15 . Вказаний факт також підтверджується змістом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданого адвокатом ОСОБА_14 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року арешт на паркомісце № НОМЕР_1 та інші об`єкти нерухомості в будинку АДРЕСА_5 накладено за клопотанням прокурора у зв`язку з наявністю розумних підозр вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що ОСОБА_15 заборонено розпоряджатись, а також здійснювати будь-яку діяльність направлену на консультування, укладання правочинів, направлених на отримання коштів від інвесторів під виглядом продажу майнових прав на вказаний об`єкт нерухомості, їх продажу та укладання попередніх договорів.

Судом під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_14 встановлено, що арешт на паркомісце № 133 накладено у кримінальному провадженні №520181000000000258, яке згідно з п. 5 розділу ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000355 об`єднано 11 липня 2018 року з кримінальним провадженням №52018000000000098. У подальшому 26 квітня 2019 року із нього виділено кримінальне провадження №52019000000000355 стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 . Саме обвинувальний акт у цьому провадженні є предметом розгляду Вищого антикорупційного суду.

Вказані особи обвинувачуються у тому, що вони у листопаді-грудні 2017 року разом з іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами на підставі підроблених документів переоформили на ТОВ «Лодокс» за заниженою ціною майнові права ДП«Укртелефільм» на 24 квартири, 36 паркомісць і 7 нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_5, чим завдали матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди у вигляді недоотриманого доходу на загальну суму 68720460, 00 грн.

У цьому аспекті суд звертає увагу, що згідно з обвинувальним актом зміна власника на вказані об`єкти з ДП «Укртелефільм» на ТОВ «Лодокс» відбулася у листопаді-грудні 2017 року.

Одночасно з цим судом встановлено, що паркомісце АДРЕСА_4 відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на час вчинення інкримінованого правопорушення перебувало у власності ОСОБА_15 .

Це право вона набула 05 жовтня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_16, який був його власником з 10 червня 2015 року до моменту його відчуження. До цього часу паркінг № 133 належав ЗАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», яке отримало 86,5% створеного майна від спільної діяльності з ДП «Укртелефільм», в результаті якої збудовано адміністративно-житловий комплекс за адресою АДРЕСА_5 .

За цих обставин, очевидно, що паркомісце № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_5 не перебувало у власності ДП «Укртелефільм», тому воно не є предметом кримінального правопорушення у справі стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 .

Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), де зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Уст.8Конвенції зазначено, щокожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У рішенні Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 червня 2007 року в справі «Смирнов проти України» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правовою метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державною у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Отже враховуючи викладене, позбавлення добросовісного власника майна, можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, суперечить змісту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки у кримінальному провадженні №52019000000000355 стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відсутні підстави, які б виправдовували втручання держави у право ОСОБА_15 мирно володіти своїм майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.

Ураховуючи вищезазначенета керуючисьстаттями 174, 369,372,376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_14 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києві від 20 червня 2018 року у кримінальному провадженні №52019000000000355 стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на нерухоме майно підземний паркінг № НОМЕР_1, розташований в будинку АДРЕСА_5 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/12167/18 від 20 червня 2018року, в частині арешту нерухомого майна підземного паркінгу № НОМЕР_1, розташованого в будинку АДРЕСА_5 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1ст.392 КПК України.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3