- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
- Secretary : Puzyria V.R., Budkovoi V.O.
- Lawyer : Kharchenka I.Ye.
- Prosecutor : Musiiaka V.V.
Справа № 991/8819/20
Провадження1-кс/991/9047/20
У Х В А Л А
іменем України
09 лютого 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю
секретарів судового засідання Пузира В.Р., Будкової В.О.,
прокурора Мусіяки В.В.,
захисника адвоката Харченка І.Є.
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Мусіяки В. В. про накладення грошового стягнення на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України,
у кримінальному провадженні № 42016161010000308, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2016,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Мусіяки В. В. про накладення на підозрюваного ОСОБА_1 грошового стягнення у зв`язку з невиконанням ним процесуальних обов`язків, а саме неприбуття на виклик слідчого судді для розгляду клопотання про покладення на підозрюваного додаткових обов`язків.
1.1.В обґрунтування клопотання зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
1.2.З метою покладення на підозрюваного додаткових обов`язків стороною обвинувачення було подане слідчому судді Вищого антикорупційного суду відповідне клопотання, яке не може бути розглянуто через неодноразові неявки підозрюваного без поважних причин.
1.3.За таких умов прокурор стверджує, що підозрюваним ОСОБА_1 не виконується обов`язок, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, що є підставою для застосування щодо нього грошового стягнення згідно з приписами ст. 139 КПК України. Просить у зв`язку з цим накласти на підозрюваного ОСОБА_1 грошове стягнення - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 236 грн.
2.В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити. Додатково зазначив, що відмова у накладенні грошового стягнення у зв`язку з розглядом питання, на забезпечення якого був спрямований цей захід забезпечення, призведе до того, що підозрюваний в подальшому буде продовжувати невиконання своїх процесуальних обов`язків.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував з посиланням на те, що клопотання не відповідає вимогам закону, а в нього не було обов`язку з`являтися за викликами слідчого судді для розгляду клопотання, оскільки вони, на його думку, не відповідали вимогам закону; також у нього не було обов`язку повідомляти про причини неприбуття, а два рази він не прибув у зв`язку з отриманням медичних процедур.
Захисник підтримав позицію підозрюваного.
3.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.У відповідності до підпункту 2 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
3.2.Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
3.3.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також проведенні фінансових операцій з коштами, які отримані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі. Стороною захисту не заперечувалася наявність обґрунтованої підозри. Описана прокурором фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором поясненнями дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, що є підставою для застосування заходів забезпечення такого провадження, зокрема накладення грошового стягнення.
3.4.У відповідності до ст. 144 КПК України, грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків. Таке стягнення накладається під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою.
3.5.Статтею 139 КПК України передбачено, зокрема, якщо підозрюваний, …, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення, зокрема, у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
3.5.1.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України). Як підтверджується матеріалами клопотання, ОСОБА_1 10 червня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про накладення грошового стягнення.
3.5.2.У зв`язку із набуттям особою статусу підозрюваного, на неї покладаються відповідні обов`язки, зокрема обов`язок прибути за викликом до слідчого судді, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Одночасно ст. 138 КПК України встановлює перелік обставин, які в розумінні процесуального закону є поважними причинами неприбуття особи на виклик, тобто ті, виникнення яких зумовлює об`єктивну неможливість виконання процесуального обов`язку прибуття до слідчого судді.
3.5.3.Для вирішення питання про можливість застосування до підозрюваного заходу забезпечення слідчий суддя досліджує виконання/невиконання ним обов`язку прибувати, про який зазначає прокурор.
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Брояки Сергія Володимировича, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури В.В. Мусіякою, про покладення на підозрюваного ОСОБА_1 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України надійшло до Вищого антикорупційного суду 23.09.2020 (справа № 991/7905/20, провадження № 1-кс/991/8125/20).
1)Перше судове засідання у вказаній справі було призначене на 28.09.2020 о 10 год. 00 хв. У зв`язку з цим в день надходження клопотання - 23.09.2020 секретарем судового засідання ОСОБА_1 на його адресу: АДРЕСА_2 , була направлена повістка про виклик до суду на вказане судове засідання шляхом направлення sms-повідомлення, сформованого в АСДС на номер телефону НОМЕР_1. Отримання цієї повістки підтверджується довідкою про доставку SMS, складеною у відповідності до Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2013 № 73. В судове засідання 28.09.2020 ОСОБА_1 не з`явився, про неможливість участі і поважність причини слідчого суддю не повідомив. У зв`язку з цим розгляд клопотання був відкладений на 01.10.2020 о 9 год. 00 хв.
2)28.09.2020 секретарем судового засідання ОСОБА_1 на його адресу: АДРЕСА_2 , була направлена поштою судова повістка про виклик на судове засідання на 01.10.2020, а також шляхом направлення SMS-повідомлення, сформованого в АСДС на номер телефону НОМЕР_1. Перед судовим засіданням 01.10.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшов електронний лист від ОСОБА_1 , в якому він повідомляє, що 28.09.2020 на його телефон надійшло вказане вище повідомлення про призначення судового засідання у справі № 991/7905/20 на 01.10.2020 о 09:00. Однак ОСОБА_1 висловив свою незгоду із таким порядком повідомлення та повідомив про неможливість його участі у засіданні в зв`язку з цим. Вказаний лист підтверджує той факт, що ОСОБА_1 був обізнаний про призначене засідання з 28.09.2020. В судове засідання 01.10.2020 ОСОБА_1 не з`явився, про поважність причини слідчого суддю не повідомив. У зв`язку з цим розгляд клопотання був відкладений на 07.10.2020 о 9 год. 00 хв.
3)01.10.2020 секретарем судового засідання ОСОБА_1 на його адресу: АДРЕСА_2 , була направлена поштою судова повістка про виклик на судове засідання 07.10.2020, а також шляхом направлення SMS-повідомлення, сформованого в АСДС на номер телефону НОМЕР_1. Перед судовим засіданням 06.10.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшов електронний лист від ОСОБА_1 , в якому він повідомляє, що 01.10.2020 на його телефон надійшло вказане вище повідомлення про призначення судового засідання у справі № 991/7905/20 на 07.10.2020 о 09:00. Однак ОСОБА_1 висловив свою незгоду із таким порядком повідомлення та повідомив про неможливість його участі у засіданні в зв`язку з цим, а також у зв`язку із необхідністю участі у судовому засіданні Касаційного кримінального Верховного суду у справі № 991/4814/20, яке призначене на 07.10.2020 о 10:00. Вказаний лист підтверджує той факт, що ОСОБА_1 був обізнаний про призначене засідання з розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу. В судове засідання 07.10.2020 ОСОБА_1 не з`явився, доказів в підтвердження поважності причин неявки не надав. У зв`язку з цим розгляд клопотання був відкладений на 13.10.2020 о 9 год. 00 хв.
4)07.10.2020 секретарем судового засідання ОСОБА_1 на його адресу: АДРЕСА_2 , поштою була направлена судова повістка про виклик до суду на судове засідання 13.10.2020, а також шляхом направлення SMS-повідомлення, сформованого в АСДС на номер телефону НОМЕР_1. Крім того, повістка про його виклик на судове засідання 13.10.2020 була направлена на електронну адресу ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якого він направляв попередні електронні листи Вищому антикорупційному суду, та який є його офіційною електронною поштовою скринькою для здійснення адвокатської діяльності (який зазначений в реєстрі адвокатів України). Перед судовим засіданням 13.10.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшов електронний лист від ОСОБА_1 , в якому він повідомляє, що 09.10.2020 на електронну адресу він отримав повістки від 07 та 09 жовтня із однаковим змістом - про його виклик на судове засідання по справі № 991/7905/20 на 13.10.2020 о 09:30. Однак ОСОБА_1 висловив свою незгоду із змістом цих повісток, оскільки в них відсутній підпис судді. Вказав, що такі повістки не породжують правових наслідків і тому він не зможе прийняти участь у судовому засіданні. Отже, ОСОБА_1 був повідомлений про призначене засідання ще 09.10.2020, однак про поважні причини свого неприбуття в ньому не повідомив. Оцінка ОСОБА_1 змісту документів про виклик на їх відповідність чи невідповідність нормам КПК України є його суб`єктивною думкою, і незгода із такими документами не може бути підставою для ухилення від обов`язку з`явитися на виклик судді. В судове засідання 13.10.2020 ОСОБА_1 не з`явився. У зв`язку з цим розгляд клопотання був відкладений на 19.10.2020 о 9 год. 00 хв.
5)13.10.2020 секретарем судового засідання була направлена ОСОБА_2 судова повістка про виклик його до суду на судове засідання 19.10.2020: на поштову адресу АДРЕСА_2 ; на імейл ІНФОРМАЦІЯ_2 (документ доставлено до електронної скриньки 13.10.2020 о 18 год. 41 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа) та шляхом направлення SMS-повідомлення, сформованого в АСДС на номер телефону НОМЕР_1. В судовому засіданні 19.10.2020 ОСОБА_1 заявив слідчому судді відвід. За результатами розгляду цієї заяви ухвалою судді Вищого антикорупційного суду Воронька В. Д. від 23.10.2020 в задоволенні відводу слідчому судді Михайленко В. В. відмовлено.
6)Після повернення справи ухвалою слідчого судді від 26.10.2020 з матеріалів справи за клопотанням прокурора САП В.В. Мусіяки про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 (справа № 991/7905/20, провадження №1-кс/991/8125/20) були виділені в окреме провадження матеріали за клопотанням прокурора про накладення на підозрюваного ОСОБА_1 грошового стягнення, яке було подане в межах цієї справи; матеріали клопотання за таким провадженням передані для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду. За наслідками автоматизованого розподілу справі за клопотанням про накладення грошового стягнення присвоєний номер 991/8819/20, провадження № 1-кс/991/9047/20.
3.5.4.Стаття 139 КПК України визначає, що належний виклик передбачає наявність підтвердження отримання повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом. У зв`язку з цим слід вказати, що крім поштових відправлень, повістки про виклик ОСОБА_1 на судові засідання, призначені на 13.10.2020 та на 19.10.2020, були, крім іншого, відправлені на його офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вказана в Єдиному реєстрі адвокатів як засіб для зв`язку. Матеріали клопотання підтверджують, що ОСОБА_1 активно користується вказаною електронною поштою, оскільки саме з неї ним направлялися листи до Вищого антикорупційного суду 01.10.2020 та 06.10.2020. Отже, ОСОБА_1 був ознайомлений із змістом повісток про виклик.
3.5.5.Стаття 138 КПК України містить вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема, поважними причинами є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку ї лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
В матеріалах клопотання відсутні документи, які б надавалися ОСОБА_1 в підтвердження поважності його неявки в судові засідання. Так, зазначаючи в електронному листі від 06.10.2020 про необхідність відвідування судового засідання в Касаційному кримінальному Верховному суді, ОСОБА_1 не надав відповідних доказів, що це підтверджують. Також в наступному судовому засіданні ним не надані докази його участі у вказаному засіданні Касаційного кримінального Верховного суду, що підтверджували б неможливість його прибуття на судове засідання у Вищому антикорупційному суді в цей же день на 10 год. 00 хв. Слідчий суддя відхиляє медичну довідку, представлену для огляду і на яку він послався в судовому засіданні 09.02.2021 як на неможливість прибуття 28.09.2020 та 01.10.2020, оскільки про поважність причини неприбуття в судові засідання з причини отримання медичної допомоги, він мав завчасно повідомити слідчого суддю перед судовими засіданнями, а не через 4,5 місяці після нього.
3.5.6.Розгляд клопотання про накладення грошового стягнення також відбувався в умовах недотримання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та зловживання ним правом на відвід. Як свідчать відомості відстеження поштових відправлень (трекінгів) Укрпошти повістки про виклик ОСОБА_1 на судові засідання, вручення таких повідомлень відбувалося не з першого разу, а фактичне їх отримання здійснювалося ОСОБА_1 чи його представниками вже після дати призначеного судового засідання. Як підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, повістки на судові засідання 01.10.2020 та 07.10.2020 фактично були отримані ОСОБА_1 08.10.2020, хоча були відправлені ще 28.09.2020 та 01.10.2020. Разом з цим, 13.10.2020 на електронну скриньку суду надійшов лист від ОСОБА_1 з повідомленням про те, що 08.10.2020 він отримав поштою судову повістку про призначене судове засідання на 01.10.2020 та висловив своє обурення щодо несвоєчасного повідомлення його про таке засідання. Однак, як підтверджується відомостями трекінгу Укрпошти, ці відправлення доставлялися йому ще 05.10.2020, однак не були вручені під час доставки. Аналогічно, повістка про його виклик на судове засідання 19.10.2020 була відправлена 13.10.2020, перший раз доставка у місці отримання здійснювалася 17.10.2020, однак ОСОБА_1 її в цей день не отримав з невідомих причин. Водночас матеріали клопотання підтверджують, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що судові засідання були призначені на 01.10.2020, 07.10.2020 (що він підтверджував в своїх електронних листах до суду 01.10.2020 та 06.10.2020). За таких умов, проявивши розумну обачність та добросовісність у виконанні покладених на нього, як на підозрюваного, обов`язків (згідно із ч. 7 ст. 42 КПК України) він мав можливість вчасно (до судових засідань) отримати повістки у поштовому відділенні чи під час доставки і з`явитися до суду у призначений час та дати, або повідомити слідчого суддю про неможливість прибуття з поважної причини. Такі дії можуть свідчити про умисне ухилення ОСОБА_1 від отримання судових повісток поштовим зв`язком, при тому, що про судові виклики він був обізнаний з інших джерел (sms-повідомлення та листи на електронну пошту).
3.5.7.Аналіз електронних повідомлень, які надсилалися ОСОБА_1 на адресу суду, свідчить, що останній вдаючись до надмірного формалізму в оцінці змісту і форми судових повісток, використовував це в обґрунтування поважності пропуску судових засідань, без надання належних і достатніх відомостей про дійсні поважні причини таких пропусків. Виправдовуючи свої неявки, ОСОБА_1 посилається на формальну невідповідність тексту судових повісток приписам ст. 137 КПК України, що спростовується матеріалами клопотання. Так, кожна із повісток містить: номер кримінального провадження, в межах якого здійснювалися виклики - кримінальне провадження № 4201616010000308; процесуальну дію, для участі в якій здійснювався виклик - розгляд клопотання про покладення на підозрюваного ОСОБА_1 додаткових обов`язків; процесуальний статус особи - підозрюваний; на електронну адресу направлялися повістки, сформовані в АСДС із скріпленням їх електронним підписом. Зважаючи на наявні в матеріалах клопотання докази, а також на те, що повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_1 ще 10.06.2020, а запобіжний захід щодо нього обраний 17.06.2020, ОСОБА_1 достеменно був обізнаний про свій процесуальний статус підозрюваного та покладений на нього згідно з приписами п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язок прибувати за викликом до слідчого судді. Зміст його листів на адресу суду свідчить про його обізнаність в тому, яке питання розглядається судом щодо нього, до якого суду його викликають, на які дати і час, та до якого слідчого судді. Жодного разу ОСОБА_1 не надав підтвердження поважності причин його неявки в судові засідання (як-то, документ медичної установи про його хворобу, повістку про виклик до суду на той же час і дату, що і призначене судове засідання, ухвалу суду із зазначенням його присутності під час розгляду іншої справи в той же час, що і засідання у цій справі, тощо ). Тому використання ним формальних посилань на невідповідність, на його думку, змісту повісток про виклик процесуальним нормам, які спростовуються матеріалами клопотання, також можуть свідчити про умисне ухилення від виконання ним процесуальних обов`язків підозрюваного.
3.5.8.Разом з цим слідчий суддя враховує, що обов`язок підозрюваного прибувати за викликом до слідчого судді чітко встановлений приписами п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України і не залежить від покладення на підозрюваного додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу. Однак у справі № 991/7905/20, провадження № 1-кс/991/8125/20 ОСОБА_1 вказаний обов`язок систематично не виконувався.
3.5.9.Ухилення ОСОБА_1 від участі в судових засіданнях у справі № 991/7905/20, провадження № 1-кс/991/8125/20 унеможливлювало розгляд клопотання детектива про зміну запобіжного заходу щодо нього. Так, приписами ст. 186 КПК України передбачено, що клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі. А стаття 193 КПК України встановлює обов`язкову участь підозрюваного під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Отже, слідчий суддя була позбавлена можливості розглянути клопотання детектива про зміну запобіжного заходу у справі № 991/7905/20 без участі підозрюваного. Тому, у зв`язку з неодноразовими неявками підозрюваного ОСОБА_1 судові засідання відкладалися, що призводило до затягування розгляду відповідного клопотання. Незважаючи на те, що клопотання про зміну запобіжного заходу було подано до суду 23.09.2020, фактична можливість його розглянути з`явилася лише 24 листопада 2020 року.
3.5.10.Викладене свідчить про наявність правових підстав, передбачених ст. 139 КПК України, для накладення на ОСОБА_1 грошового стягнення.
3.6.Разом з цим, накладення грошового стягнення відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження. За правилом ч. 1 ст. 131 КПК України такий захід має застосовуватися з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Отже, в силу вимог п. 2, 3 ч. 3 ст. 132 КПК України слідчий суддя досліджує, чи може бути виконане вказане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням та чи виправдовують потреби досудового розслідування такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
3.6.1.Із змісту клопотання про накладення грошового стягнення вбачається, що метою такого заходу є забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому розгляді клопотання про покладення на нього додаткових обов`язків у справі № 991/7905/20, оскільки прокурор просить накласти таке грошове стягнення за невиконання ОСОБА_1 обов`язку прибуття на виклик слідчого судді у цій справі.
3.6.2.В судовому засіданні встановлено, що станом на час розгляду клопотання у цій справі, клопотання прокурора про покладення на підозрюваного ОСОБА_1 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (справа № 991/7905/20, провадження № 1-кс/991/8125/20) вже розглянуте по суті. Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2020 клопотання детектива було задоволене частково, покладено на ОСОБА_1 додаткові обов`язки. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021 вказана ухвала скасована, а згідно з ухвалою від 19.01.2021 в резолютивній частині ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021 виправлена описка і додане речення «Постановити нову ухвалу, якою детективу Національного антикорупційного бюро України в задоволенні клопотання відмовити».
3.6.3.Отже, станом на час розгляду клопотання, розгляд справи № 991/7905/20 закінчений, в задоволенні клопотання детектива відмовлено. За таких умов відсутнє завдання, задля досягнення якого прокурором було заявлене клопотання про накладення на підозрюваного ОСОБА_1 грошового стягнення. Тому заявлена мета заходу забезпечення втратила свою актуальність і застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження на даному етапі вже не може забезпечити дієвість кримінального провадження.
3.6.4.Слідчий суддя відхиляє аргумент прокурора про те, що незастосування до підозрюваного грошового стягнення зумовить і подальше порушення ним своїх процесуальних обов`язків. Адже, як встановлено, до підозрюваного застосований запобіжний захід - застава. У відповідності до ч. 8,9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання. Таким чином, законом встановлений процесуальний механізм реагування на невиконання особою процесуального обов`язку з`являтися за викликом і без додаткового заходу забезпечення у виді накладення грошового стягнення.
4.Враховуючи зазначене, слідчий суддя не вбачає підстав для накладення на підозрюваного ОСОБА_1 грошового стягнення через неможливість досягнення дієвості застосування такого заходу кримінального провадження на цьому етапі. Тому в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 144-146, 157, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
1.В задоволенні клопотання прокурора про накладення грошового стягнення, відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 12.02.2021.
Слідчий суддя В.В. Михайленко