- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
- Lawyer : Lytvyn O.V.
- Prosecutor : Sniehirov O.M.
Справа № 991/838/21
Провадження1-кс/991/861/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К.А.,
прокурора САП Снєгірьова О. М.,
захисника - адвоката Литвин О. В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Вишневського Юрія Вікторовича про застосування запобіжного заходу у в вигляді застави стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Верхній Сеймчан Магаданської області, Російська Федерація, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, що підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (КК України) у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018,
ВСТАНОВИЛА
8 лютого 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (Національне бюро, НАБУ) Вишневського Ю. В. про застосування запобіжного заходу у виді застави.
У клопотанні зазначено, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 року за підозрою, зокрема, ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення
У 2017 році в Первомайсько-Стаханівському вугледобувному регіоні Луганської області почалось критичне стрімке затоплення шахт «Первомайська» та «Голубівська», що розташовані на тимчасово окупованій території Луганської області, та після початку проведення антитерористичної операції там перестали здійснювати відкачування води. Через це, почав відбуватись додатковий приплив води на шахті «Золоте», яка має гідравлічний зв`язок із зазначеними вище шахтами. За таких обставин склався ризик виникнення надзвичайних ситуацій державного рівня - руйнування споруд, зсувів, осідання земної поверхні, забруднення питних водозаборів рудничними водами та втрати корисних копалин.
Детектив зазначає, що у період квітня-вересня 2018 року в. о. генерального директора ДП «Первомайськвугілля» (далі - ДП) ОСОБА_3 , засновник (учасник) та директор (до 29.08.2018 року) ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» (ідентифікаційний код юридичної особи 32320594) (далі - ТОВ «Е-МКЗ») ОСОБА_4 , учасник та директор ТОВ «Альянс Жилбудінвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 39728356) ОСОБА_5 та директор відокремленого підрозділу «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» (далі - ВП «Шахта «Золоте») ОСОБА_1 вчинили розтрату та замах на розтрату коштів державного бюджету в особливо великих розмірах, виділених ДП на реалізацію проекту «Здійснення невідкладних заходів, пов`язаних з запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв`язку з затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області по ВП «Шахта «Золоте» (далі - Проект), використовуючи службове підроблення офіційних документів, діючи за попередньою змовою.
Окрім цього, детектив стверджує, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 у період жовтня-листопада 2018 року вчинили заволодіння та замах на заволодіння коштами державного бюджету в особливо великих розмірах, виділених на реалізацію Проекту, через зловживання службовими особами своїм службовим становищем, діючи також за попередньою змовою.
Так, у клопотанні детектив зазначив про такі обставини. З метою розтрати коштів державного бюджету, що виділялись для запобігання надзвичайної ситуації по ВП «Шахта «Золоте», ОСОБА_3 вступив у змову з директором ТОВ «Е-МКЗ» ОСОБА_4 у квітні 2018 року, а в подальшому і з директором ТОВ «Альянс Жилбудінвест» ОСОБА_5 та директором ВП «Шахта «Золоте» ОСОБА_1 . Спільно з ними, маючи корисливий мотив збагатити керівників вказаних підприємств, ОСОБА_3 вчинив розтрату та замах на розтрату коштів державного бюджету в особливо великих розмірах. Він, зокрема, для інвесторської кошторисної документації по Проекту надав вихідні дані вартості матеріальних ресурсів, що містили завідомо завищені ціни окремих матеріальних ресурсів, деякі з яких були найдорожчою частиною Проекту. В подальшому через переговорну процедуру закупівлі до Проекту було залучено ТОВ «Е-МКЗ», з яким було укладено договір № 45Т/01-04-18 від 19.04.2018 року, використовуючи переговорну процедуру закупівлі. У цьому договорі підряду замовник доручив, а підрядник зобов`язався виконати роботи вартістю 76 026 124 грн за Проектом. Джерелом фінансування за цим договором було визначено кошти державного бюджету України.
З метою здійснення першочергових невідкладних заходів, пов`язаних із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв`язку із затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону з резервного фонду державного бюджету у 2018 році Міненерговугілля було виділено понад 131 млн грн. Кінцевим одержувачем коштів виступило ДП. При цьому, відповідно до протоколу технічної наради, що була проведена Міненерговугілля 11.05.2018 року та 14.05.2018 року, та в якій взяв участь ОСОБА_3 , йому було доручено забезпечити дотримання бюджетної дисципліни, цільове та ефективне використання виділених коштів. Проте, з метою збільшення прибутку підрядника, в. о. генерального директора ДП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 узгодили залучення субпідрядника, який реальне виконання робіт мав замовити у відокремлених підрозділів самого ДП, але за меншу суму ніж та, яку мало отримати за ці роботи ТОВ «Е-МКЗ». Так, у травні 2018 року ОСОБА_4 залучив ОСОБА_5 , який з 05.06.2018 року став учасником і директором ТОВ «Альянс Жилбудінвест», придбавши частку в статутному капіталі цього товариства. Того ж дня, ТОВ «Альянс Жилбудінвест» уклало договір субпідряду № 05/06 з ТОВ «Е-МКЗ».
У кінці травня 2018 року, ОСОБА_3 на технічній нараді в ДП за участі директора ВП «Шахта «Золоте» ОСОБА_1 та директора ВП «Спеціалізоване управління» (далі - ВП «Спецуправління») ОСОБА_6 дав їм усну вказівку укласти договори про надання послуг з ТОВ «Альянс Жилбудінвест» та силами працівників ввірених їм відокремлених підрозділів виконати передбачені Проектом роботи, які мали б виконуватись ТОВ «Е-МКЗ».
23.05.2018 року ТОВ «Альянс Жилбудінвест» як замовник, в особі директора ОСОБА_5 , та ВП «Спецуправління» як виконавець, в особі директора ОСОБА_6 , уклали договір про надання послуг № 23/05. 05.06.2018 року ТОВ «Альянс Жилбудінвест» як замовник, в особі директора ОСОБА_5 , та ВП «Шахта Золоте» як виконавець, в особі директора ОСОБА_1 , уклали договір про надання послуг № 05/06-18. Передбачалося, що відокремлені підрозділи ДП складатимуть Акти приймання виконаних робіт (наданих послуг) на ВП «Шахта «Золоте» згідно із договорами № 23/05 та № 05/06-18 з ТОВ «Альянс Жилбудінвест».
При цьому, як зазначає детектив, директор ВП «Шахта «Золоте» ОСОБА_1 , погоджуючи акти форми КБ-2в за договором підряду був достовірно обізнаний про завищення обсягів у них, а також про те, що, фактично, жоден працівник ТОВ «Е-МКЗ» та ТОВ «Альянс Жилбудінвест» не спускався в шахту для виконання робіт, а всю роботу було виконано працівниками відокремлених підрозділів ДП. Під час виконання робіт він постійно доповідав ОСОБА_3 про фактичні обсяги виконаного, відповідно той також знав про дійсні обсяги та вартість виконаних робіт, осіб, які їх фактично виконали.
Після виконання описаних підготовчих дій, ОСОБА_4 склав та подав до ДП «Первомайськвугілля» рахунок-фактуру № СФ-000006 від 10.05.2018 року для оплати авансу у розмірі 30% від ціни договору № 45Т/01-04-18 (суму у розмірі 22 545 631,20 грн) для придбання будівельних матеріалів. Цей рахунок завізував ОСОБА_3 , та передав його до бухгалтерії підприємства для оформлення платіжного доручення. 23.05.2018 року до Управління державної казначейської служби України у м. Лисичанськ Луганської області бухгалтерія ДП «Первомайськвугілля» подала платіжне доручення № 14 від 16.05.2018 року, на підставі якого з розрахункового рахунку ДП (НОМЕР_6) на рахунок ТОВ «Е-МКЗ» (№ НОМЕР_1 ), відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк», було здійснено грошовий переказ на вказану суму.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також врахували вимоги щодо технічного нагляду, зокрема, покладення обов`язку на замовника забезпечити технічний нагляд протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва (п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого Постановою КМУ № 903 від 11.07.2007 року - Порядок технічного нагляду). Тому, для забезпечення технічного нагляду за будівництвом Проекту згідно із Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, ДП в особі в. о. генерального директора ОСОБА_3 та ТОВ «Оргсістємс» в особі директора ОСОБА_7 уклали договір про технічний нагляд № 85/01-08-18 (далі - договір № 85/01-08-18) від 07.06.2018 року. Відповідно до наказу ТОВ «Оргсістємс», технічний нагляд за проведенням комплексу ремонтно-будівельних робіт по Проекту було доручено інженеру технічного нагляду ОСОБА_8 . Згідно з цим договором, ОСОБА_3 був зобов`язаний перевіряти відомості, зазначені виконавцем ТОВ «Оргсістємс» в Актах здачі-приймання наданих послуг. Натомість, ОСОБА_3 , з метою приховати фактичний стан обсягів та вартості виконаних робіт та їх завищення, що призвело до розтрати бюджетних коштів, вирішив ухилитися від обов`язку забезпечити технічний нагляд. В результаті цього, інженер технічного нагляду ОСОБА_8 не перевіряв об`єми виконаних робіт, не проводив контрольні обміри, а Акти кб2в засвідчував своїм підписом на їх достовірність.
Загалом, у період червня-жовтня 2018 року на виконання робіт за договором 45Т/01-04-18 було складено Акти кб2в на суму 38 447 556 грн. Детектив зазначає, що згідно із висновком будівельно-технічної експертизи № 4007-4009 від 30.03.2020 року, обсяг та вартість виконаних робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду № 45Т/01-04-18, укладеним між ДП «Первомайськвугілля» та ТОВ «Е-МКЗ», складає 17 261 395 грн. Згідно із висновком судової економічної експертизи № 4 від 14.08.2020 року, документально на суму 13 798 697 грн підтверджується заподіяння державному бюджету матеріальної шкоди (збитків) на суму 17 261 395 грн, спричинених в результаті завищення обсягів та вартості виконаних робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду № 45Т/01-04-18.
З урахуванням цих обставин, ОСОБА_1 , на думку сторони обвинувачення, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Обґрунтування клопотання
Як зазначає детектив, 19.10.2020 року о 08:07 ОСОБА_1 повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України. Повідомлення було здійснене у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 року.
17.12.2020 року перший заступник Генерального прокурора продовжив строк досудового розслідування до 19.01.2021 року. 13.01.2021 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 19.04.2021 року.
У клопотанні зазначено, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме договорами між суб`єктами, що зазначені в обставинах кримінального провадження; документами щодо призначення ОСОБА_3 в. о. генеральним директором ДП «Первомайськвугілля», ОСОБА_1 директором ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», ОСОБА_9 директором ТОВ «Альянс Жилбудінвест», ОСОБА_4 директором ТОВ «Е-МКЗ»; документами з відомостями про кошторис Проекту; актом ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Первомайськвугілля» та його відокремлених підрозділів за період з 01.01.2016 року по 28.02.2019 року № 06-21/1, складеним за результатами перевірки Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області 12.06.2019 року, яким встановлена різниця вартості робіт, виконаних згідно з договорами, про які зазначалося в обставинах; висновками судової будівельно-технічної та судової економічної експертиз; документами, що містять відомості про відсутність надання дозволів на виконання робіт по Проекту, порядок контролю робіт з освоєння бюджетних коштів для здійснення невідкладних заходів, які в подальшому проводилися в межах Проекту; іншими доказами.
Детектив також наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, на думку детектива, до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у виді застави. Детектив зазначає, що ураховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, необхідно визначити йому заставу у розмірі 681 000 гривень (300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Детектив також надав відомості про майновий стан ОСОБА_1 (інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформацію з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, а також щорічну декларацію ОСОБА_1 за 2019 рік).
Детектив також зазначає, що йому необхідно покласти додаткові обов`язки, а саме:
-не відлучатися з населених пунктів, в яких він проживає чи перебуває (міста Сєвєродонецьк, Гірське, Золоте Луганської області) без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;
-повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та підозрюваними ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Доводи сторін
Прокурор Снєгірьов О. М. підтримав клопотання, попросив його задовольнити. У своєму виступі він вказав на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та ризики. Під час дослідження доказів слідчою суддею прокурор пояснив позицію сторони обвинувачення стосовно долучення конкретних доказів до клопотання.
Адвокат та підозрюваний заперечили проти задоволення клопотання. Вони зазначили про те, що не згодні з обґрунтованістю підозри та ризиками. Щодо обґрунтованості підозри, адвокат зазначила, що три шахти, які входять до структури ДП «Первомайськвугілля» пов`язані між собою системою гідравлічного зв`язку. Це означає, що шахта «Золоте» є стратегічним об`єктом, оскільки знаходиться недалеко від лінії розмежування. Шахтарі своїми силами ведуть відкачку води цілодобово, й перебувають у складному становищі, стримуючи при цьому техногенну ситуацію у Луганській області. Починаючи із травня 2018 року, на шахті склалася критична ситуація, яка пов`язана із затопленням шахти Первомайсько-Стаханівського регіону, оскільки шахти, які залишилися на непідконтрольній Україні території, не роблять відкачку води. Тому, вода надходить у шахти, які знаходяться на підконтрольній Україні території. Станом на 02.05.2018 року, на шахті «Золоте» різко збільшився приплив води зі сусідньої шахти; ця ситуація ускладнилася 03.05.2018 року. Тому, ситуація на момент прийняття рішення про початок будівельних робіт у шахті, була критичною, і, відповідно, рішення про надсилання запитів, шукати підрядників, обґрунтовувати ціни - на це був обмежений час. 23.05.2018 року, регіональна комісія в Луганській ОДА прийняла рішення про класифікацію цієї ситуації як техногенної; також, було прийнято рішення про початок будівництва й проведення ремонтних робіт на шахті «Золоте». Тому, керівник шахти ОСОБА_1 та працівники шахти робили усе для запобігання техногенній ситуації. Втім, незважаючи на це, його підозрюють у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 КК України. Як зазначено у повідомленні про підозру, йому інкримінують вчинення злочину у складі групи осіб за попередньою змовою; проте, ця обставина у підозрі не встановлюється (не зазначене місце, дата вступу в змову, як були розподілені обов`язки у групі осіб). Щодо розміру шкоди та взагалі її наявності, вона доводиться проведеною ревізією та експертизами. Проте, адвокат зазначає, що всі роботи проводилися у гірничих виробках, для чого потрібен спеціальний дозвіл; натомість, ні в акті ревізії, ні у висновках експертів не зазначається про те, що здійснювалися спуски до шахти. Відповідно, невідомо, яким чином досліджувались об`єкти під час, зокрема, будівельно-технічної експертизи.
Адвокат також зазначила, що ОСОБА_1 не був основним замовником будівництва, не мав відношення до закупки, формування цін, а тому не міг вносити завідомо неправдиві відомості у Акти кб2в. Замовником було ДП, а не шахта. Його підпис у Актах засвідчує лише те, що роботи проводилися на шахті «Золоте», та стоїть останнім у Актах . Адвокат зазначила, що залучення субпідрядників було необхідним, оскільки безпосереднім працівникам було заборонено освоювати державні кошти, які були виділені на Проект. При цьому, ОСОБА_1 не займався питаннями пошуку субпідрядників. Вона також зазначила, що не встановлено, яким чином ОСОБА_1 заволодів майном, та що його майновий стан не демонструє таке заволодіння. Адвокат звернула увагу на те, що завищення ці на матеріали не було встановлено. Сумніви також викликає висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи, оскільки експертиза проводилася не за територіальною належністю органу досудового розслідування приватним експертом. Протоколи негласних слідчих (розшукових) дій не вказують на обставини, які можуть становити злочин або готування до нього. ОСОБА_1 не має відношення до договорів та інших укладених угод та кошторисної документації по Проекту. Щодо ризиків, вона зазначила, що у ОСОБА_1 нема стільки доходів, скільки вказує детектив (оскільки суми у довідці зазначені з урахуванням податків та зборів), його подорожі до Російської Федерації не вказують на ризик переховування (оскільки там проживає хрещений його доньки), як і не вказує наявність нерухомості. Щодо соціальних зв`язків, адвокат зазначила, що ОСОБА_1 проживає в орендованій квартирі, оскільки у нього нема коштів придбати квартиру та він є внутрішньо переміщеною особою. Адвокат запевняє, що ОСОБА_1 не перешкоджав слідству, та не міг прибути для проведення слідчих (розшукових) дій за його участі, оскільки хворів (а в подальшому хворіли його захисники). Адвокат звертає увагу на те, що орган досудового розслідування не встановив, яким чином ОСОБА_13 , ОСОБА_14 могли змінити показання саме під впливом ОСОБА_1 . Адвокат просить або застосувати інший запобіжний захід у виді мінімального розміру застави, або ж не обирати запобіжний захід взагалі.
Підозрюваний надав додаткові пояснення щодо техногенної ситуації у регіоні, що пов`язана із реалізацією Проекту, звернув увагу на нагальність виконання Проекту, пояснив деякі аспекти підпорядкування в умовах роботи на шахті «Золоте», яка є відокремленим підрозділом більшого підприємства, ДП «Первомайськвугілля». Він підтримав свого захисника.
Адвокат та підозрюваний також надали додаткові документи стосовно ОСОБА_1 : виробничу характеристику від ДП «Первомайськвугілля»; характеристику ППО НПГУ шахти «Золоте»; побутову характеристику голови вуличного комітету ВЦА м. Золоте та с. Катеринівка; довідку з відділу по роботі з персоналом та забезпечення документообігу ВП «Шахта «Золоте»; довідку про доходи, видана по доходах (заробітній платі) за 2020 рік (за підписом головного бухгалтера ВП «Шахта «Золоте» ОСОБА_15 та самого ОСОБА_1 як директора); відомості щодо нерухомого майна та відомості про відсутність транспортних засобів у власності; інформацію про членів родини; декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017-2019 роки; інші документи.
Вислухавши прокурора, адвоката та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.
Мотивація суду
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Відповідно до ст. 181 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Слідча суддя повинна дослідити такі обставини:
1.Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив).
3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).
5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Слідча суддя досліджуватиме обставини, зазначені у пункті 4 вище в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення. Слідча суддя також наголошує, що на цьому етапі провадження оцінюються докази лише стосовно доведення чи спростування обставин, які дають судді підстави вважати, що до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід.
Обґрунтованість підозри
Прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_1 , і що така підозра є обґрунтованою. Сторона захисту заперечувала проти обґрунтованості підозри, стверджуючи, що жодним чином не доведено заволодіння майном; не встановлено службове підроблення зі сторони ОСОБА_1 , а також не доведено кваліфікуючу ознаку складу злочину - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочинів у підозрі. Так, ОСОБА_1 інкримінується розтрата та замах чужого майна (коштів державного бюджету) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; заволодіння та замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; службове підроблення офіційних документів (без зазначення повторності вчинення злочинів, статусу особи як учасника та стадії вчинення злочину). Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме ці злочини). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні. Відмітка у копії письмового повідомлення про підозру вказує на те, що 19.10.2020 року о 08:07 ОСОБА_1 повідомили про підозру.
Нема сумнівів щодо того, що ОСОБА_1 був та є службовою особою ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» станом на момент реалізації Проекту - це підтверджується наказом ДП «Первомайськвугілля» № 225-к від 04.12.2017 року про призначення ОСОБА_1 директором ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», згідно з якими ОСОБА_1 був призначений директором цього підприємства з 04.12.2017 року за його заявою.
Справа стосується реалізації проекту «Здійснення невідкладних заходів, пов`язаних з запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв`язку з затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області по ВП «Шахта «Золоте». Договірні відносини підрядників (виконавців) та замовників робіт по проекту підтверджуються наданими договорами: договором субпідряду № 05/06 від 05.06.2018 (з ТОВ «Е-МКЗ»; договором № 23/05 від 23.05.2018 (з ВП «Спецуправління» ДП «Первомайськвугілля»); та договором № 05/06-18 від 05.06.2018 (з ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля»). Варто зазначити, що договір субпідряду № 05/06 від 05.06.2018 безпосередньо пов`язаний із договором підряду № 45Т/01-04-18 від 19.04.2018 між ДП та ТОВ «Е-МКЗ».
Докази вказують на те, що ТОВ «Альянс Жилбудінвест» не здійснювало роботи по ВП «Шахта «Золоте» по Проекту, зокрема, лист Державної служби України з питань праці № 2633/3/12-ДП-19 від 29.03.2019 (відповідно до нього, ТОВ «Альянс Жилбудінвест» не отримувало від Держпраці дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки); протоколи допиту свідка ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (які зазначили, що не бачили представників ТОВ «Альянс Жилбудінвест» на шахті, а також що роботи на шахті здійснювались силами ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля»).
Окрім цього, акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Первомайськвугілля» № 06-21/1 від 12.06.2019, висновок експерта № 4007-4009 від 30.03.2020 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, висновок експерта № 4 від 14.08.2020 за результатами проведення судової економічної експертизи вказують на завищення обсягів та вартості виконаних робіт за договорами та завищення вартості труб для Проекту, а також що поставки здійснювались компаніями з ознаками фіктивності, які не є виробниками вказаного товару та не мають документального підтвердження його походження. Зокрема, висновок експерта № 4 від 14.08.2020 за результатами проведення судової економічної експертизи вказує на те, що матеріальна шкода (збитки), завдана державному бюджету на суму 17 261 395 грн, спричинених в результаті завищення обсягів та вартості виконаних робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду № 45Т/01-04-18 підтверджується документально на суму 13 798 697 грн.
Слідча суддя критично ставиться до доводів сторони захисту щодо того, що висновок експерта № 4 від 14.08.2020 за результатами проведення судової економічної експертизи викликає сумніви, оскільки був проведений приватним експертом Полтавського бюро судово-економічної експертизи та аудиту, тобто не за територіальною належністю органу проведення експертизи. Дійсно, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України. Проте, за наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи. (п. 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 08.10.1998 року, із змінами) Таким чином, вибір експертної установи покладається на орган, який призначає експертизу або залучає експерта з урахуванням цих положень. Окрім цього, інші докази станом на зараз вказують на завдану матеріальну шкоду (збитки) шляхом завищення обсягів та вартості виконаних робіт та завищення вартості матеріалів (зазначені вище акт ревізії та інший висновок експерта, даний за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи). Ці та інші обставини, за якими адвокат критикує проведені експертизи (зокрема, з урахуванням її доводів щодо невідвідування експертом об`єкта будівництва, що не узгоджується із главою 5 розділ 6 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 08.10.1998 року, яка допускає проведення будівельно-технічної експертизи документально, шляхом дослідження проектно-технічної та кошторисної документації та нормативно-правових актів у галузі будівництва), а також стадія досудового розслідування і відповідний стандарт доказування не дають підстав вважати, що розмір матеріальної шкоди (збитків) завданих державному бюджету, є недоведеним.
У цьому розрізі, доцільно встановити, яким чином ОСОБА_1 причетний до обставин реалізації Проекту, завищення обсягів робіт та вартості матеріалів і, як наслідок, можливого вчинення злочинів, які йому інкримінуються. Є підстави вважати, що він був причетний до формування цін на матеріали (які, з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи № 4007-4009 від 30.03.2020, були завищеними), оскільки підписував завдання на коригування кошторисної документації по проекту як представник замовника та, відповідно, як представник замовника проектної організації мав надавати дані про вартість обладнання та матеріалів, а також інші дані для розрахунку зведеного кошторисного розрахунку (це підтверджується завданням на коригування кошторисної документації до Проекту). Також, ОСОБА_1 входив до складу комісії з приймання виконаних робіт по Проекту (це підтверджується наказом ДП «Первомайськвугілля» № 100 від 14.06.2018 року). Ця комісія перевіряла обсяги та якості виконаних робіт, здійснювала візування Актів виконаних робіт. Важливим є те, що ОСОБА_1 підписував Акти наданих послуг, які були складені між відокремленим підрозділом та ТОВ «Альянс Жилбудінвест», який виступав субпідрядником за договором (він вказує на це сам у показаннях, зафіксованих у протоколі допиту свідка від 09.12.2020 року). Враховуючи те, що між цими актами та актами КБ-2в між ДП «Первомайськвугілля» та ТОВ «Е-МКЗ» були суттєві розбіжності (на які звертає увагу експерт у висновку від 30.03.2020 року, вказуючи про конкретні обсяги вартості робіт, що відрізняються, які були виконані згідно із договором № 45Т/01-04-18 від 19.04.2018 року з роботами, які є ідентичними за своїм складом, які були виконані згідно із договорами між ТОВ «Альянс Жилбудінвест» та відокремленим підрозділом «Шахта «Золоте»), є підстави вважати, що ОСОБА_1 міг знати про завищення та погоджував акти, які мали завищення, в результаті чого ці акти КБ-2в були оплачені. При цьому, факт підписання ним цих актів вказує на його обізнаність щодо цього факту. Окрім цього, ОСОБА_1 є підстави вважати, що він міг сприяти фальсифікації документів щодо відряджень представника технічного нагляду до ВП «Шахта «Золоте», оскільки міг знати про відсутність технічного нагляду. Попри доводи сторони захисту, що у протоколах негласних слідчих (розшукових) дій не зазначаються обставини, які вказують на можливе вчинення злочину, у протоколі від 21.12.2018 року зафіксовано, що під час телефонної розмови від 19.12.2018 року ОСОБА_1 сказав ОСОБА_16 , щоби той виконав відмітки про відрядження представника технічного нагляду у приміщенні ВП «Шахта «Золоте». При цьому, ця розмова може бути пов`язана із зафіксованою у чаті мобільного телефону, який було вилучено у ОСОБА_8 (представника технічного нагляду). Там, 20.12.2018 року (наступного дня після розмови, що була зафіксована у протоколі негласних слідчих (розшукових) дій) ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_8 дати його відряджень на ВП «Шахта «Золоте», на які той, з урахуванням наданих доказів, не виїжджав протягом періоду виконання робіт на об`єкті.
Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_1 щонайменше був причетний до дій, пов`язаних з можливим заволодінням та розтратою чужого майна. Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні. Предметом такого протиправного заволодіння може бути також майно, щодо якого ані сам винний, ані його підлеглі не були наділені певною правомочністю. На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень. Фактично, розтрата та заволодіння необов`язково мають бути здійснені для власного збагачення, можуть бути спрямовані на поліпшення майнового становища інших осіб, а тому доводи сторони захисту з цього приводу (що у ОСОБА_1 майновий стан не демонструє його заволодіння мільйонами гривень) є необґрунтованими.
Разом із тим, складання завідомо неправдивого офіційного документа означає внесення уповноваженим суб`єктом у документ, оформлений із зовнішнього боку правильно (справжній бланк, печатка, підпис, номер, реєстрація тощо) відомостей, які за своїм змістом повністю не відповідають дійсності. Внесення в офіційний документ неправдивих відомостей - це внесення уповноваженим суб`єктом у документ, оформлений із зовнішнього боку правильно, відомостей, які за своїм змістом частково не відповідають дійсності. Видача завідомо неправдивого документа може бути здійснена службовою особою, яка його склала. Склад злочину має місце і в тому разі, коли службова особа видає відповідний документ, підготовлений іншою особою.
Щодо доводів сторони захисту про недоведеність кваліфікуючої ознаки складу злочину (вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою), слідча суддя звертає увагу на те, що кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України). Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб`єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає із ч. 2 ст. 28 КК України, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому можливий технічний розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль.
З урахуванням спілкування ОСОБА_1 з іншими особами (зокрема, з ОСОБА_3 як з його керівником, якому він доповідав про виконання робіт, а той надавав йому вказівки - з протоколу допиту ОСОБА_1 ), є підстави вважати, що присутня така кваліфікуюча ознака складу злочину. На цьому етапі не оцінюється конкретна кваліфікація злочину, але з урахуванням доказів, зазначених вище, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити зазначені злочини, будучи директором ВП «Шахта «Золоте», беручи участь у вчиненні злочинів, пов`язаних із виконанням Проекту з порушеннями.
Зважаючи на викладене у попередніх абзацах мотивації, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив)
Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про чотири таких ризики.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні ряду злочинів, зокрема особливо тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, а тому, перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, може переховатися від органів досудового розслідування та/або суду. Оглядом наявних в системі Державної прикордонної служби України «Аркан» відомостей установлено, що у період з 25.10.2018 року по 09.02.2020 року ОСОБА_1 перетинав державний кордон України з використанням паспорту громадянина України НОМЕР_2 (строк дії необмежений) та виїжджав на територію Російської Федерації через пункт перетину «Мілове». Крім цього у користуванні ОСОБА_1 є паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 (строк дії до 01.06.2023) та НОМЕР_4 (строк дії до 23.07.2029).
Прокурор зазначає, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з наявними в системі Державної прикордонної служби України «Аркан» відомостями у період з 06.01.2018 по 09.02.2020 також перетинала державний кордон України та виїжджала на територію Російської Федерації через пункт перетину «Мілове» та на непідконтрольну територію України Луганської та Донецької областей через пункти пропуску Станиця-Луганська та Новотроїцьке (Бугас). Згідно з довідкою Державної міграційної служби України ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_17 та діти: ОСОБА_18 , 2007 року народження та ОСОБА_19 , 2014 року народження, зареєстровані на непідконтрольній території Луганської області в місті Ровеньки. Згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нерухоме майно, що розташовано на окупованій частині України, за адресою: АДРЕСА_3 .
Також, прокурор зазначив, що відповідно до протоколу огляду інформаційної системи «Єдине вікно подання електронної звітності 1.27.50», держателем якого є Державна фіскальна служба України, сума нарахованого доходу ОСОБА_1 складала:
-2018 рік - 725 137 грн;
-2019 рік - 543 478 грн;
-1-3 квартали 2020 року - 396 655 грн.
Згідно із щорічною декларацією ОСОБА_1 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, розміщеною на сайті НАЗК, у власності ОСОБА_1 задекларовані грошові активи у сумі 8 тис. доларів США. Крім цього ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у розтраті та заволодінні коштами державного бюджету на суму понад 13 млн грн, які на даний час не вилучені та залишаються у розпорядженні співучасників, що свідчить про наявність у нього фінансових можливостей переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Тому, прокурор вважає, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його ув`язнення у зв`язку з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Сторона захисту заперечує наявність такого ризику, вказуючи на те, що доходи не дозволяють ОСОБА_1 переховуватись, а також що його виїзди до Російської Федерації не вказують на ризик переховування. Вона звернула увагу на відсутність ризику переховування у зв`язку зі співпрацею зі слідством (за винятком ситуацій, коли підозрюваний та його захисники були хворі).
В розумінні Кримінального кодексу України інкриміновані ОСОБА_1 злочини є особливо тяжкими та нетяжким. Щодо суспільної небезпеки, слідча суддя приходить до висновку, що такий злочин має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосується можливої розтрати та заволодіння чужим майном (майном державного підприємства) особою, яка була керівником шахти «Золоте», що належить державному підприємству, та мала сприяти запобіганню аварійній ситуації на цій шахті, тобто у вугільній промисловості України, яке є базовою галуззю економіки держави.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон. Разом з тим, наявність паспорту для виїзду за кордон сама по собі не є підставою для встановлення ризику переховування. Слідча суддя також критично ставиться до доводів стосовно того, що дружина ОСОБА_1 виїжджала до Російської Федерації та на тимчасову непідконтрольну Україні територію, оскільки ці обставини не пов`язані із особою підозрюваного.
Втім, враховуючи те, що ОСОБА_1 має нерухомість на тимчасово окупованій території України, зареєстрований там само, проживає в орендованому житлі , а також виїжджав до країни-агресора (визнана постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» № 129-VIII від 27.01.2015 року, слідча суддя приходить до висновку, що такі обставини вказують на ризик переховування. Ймовірність переховування, в такому випадку, значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри, дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначених злочинів. Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива) стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Прокурор зазначає, що час проведення досудового розслідування ОСОБА_1 неодноразово вчиняв дії, які свідчать про його наміри приховати від органу досудового розслідування документи, які необхідні для кримінального провадження, та спотворити фактичні обставини подій, які розслідуються. Так, листом № 01-23/637 від 28.08.2020 ОСОБА_1 відмовив у наданні копій табелів відвідування ВП «Шахта «Золоте», які запитувались Національним антикорупційним бюро України 21.08.2020. Відмова була мотивована необхідністю отримання доступу до запитуваний документів лише в порядку, визначеному Главою 15 КПК України (Тимчасовий доступ до речей і документів). Проте, при спробі здійснення тимчасово доступу згідно з ухвалою слідчого судді від 25.09.2020, яка була оголошена ВП «Шахта «Золоте», детективам були надані не ті документи, які передбачені ухвалою. Необхідні документи стало можливим отримати лише у той період, коли обов`язки директора ВП «Шахта «Золоте» замість ОСОБА_1 виконував інший працівник.
Крім цього прокурор зазначив, що розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 спільно зі своїми підлеглими працівниками ВП «Шахта «Золоте» ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підробили окремі документи, які ОСОБА_1 надав для долучення до матеріалів кримінального провадження. Так, вказані особи для приховання недостачі 5-ти компенсаторів, які були включені до актів КБ-2В, але фактично не встановлювались, виготовили дефектні акти та акти приймання-передачі компенсаторів, згідно з якими компенсатори нібито були поставлені та змонтовані, однак через заводські дефекти повернуті постачальнику у грудні 2018 року. Однак, згідно Актів виконаних робіт КБ-2В, виконання робіт по Проекту було завершено у жовтні 2018 року, а згідно висновку аналітичного дослідження № 3/12-32-16-00/32320594 від 17.10.2019 податкова накладна на поставку 5-ти компенсаторів зареєстрована 17.11.2018, тобто вже після завершення виконання робіт. Тобто вказані компенсатори неправомірно включено до Актів виконаних робіт КБ-2В за вересень-жовтень 2018 року, оскільки фактично не могли бути поставлені в даний період. Крім цього слід врахувати, що всі роботи, виконані за Проектом, були виконані працівниками відокремлених підрозділів ДП «Первомайськвугілля». Таким чином, включення до актів КБ-2В будь-якого обладнання чи виконаних робіт можливе лише після фактичного виконання таких робіт працівниками відокремлених підрозділів і документального відображення таких дій в актах наданих послуг, що не було зроблено по відношенню до згаданих компенсаторів, тобто монтаж таких компенсаторів документально не підтверджено. Також постачальником всіх компенсаторів, які було поставлено під час виконання робіт за Проектом, було ТОВ «Пайпин-Системс», яке постачало компенсатори до ТОВ «Е-МКЗ». В той же час, згідно зі вказаними актами приймання-передачі обладнання від 07.12.2018 компенсатори з невідомих причин нібито було повернуто ТОВ «Альянс Жилбудінвест». У то же час директор ТОВ «Альянс Жилбудінвест» у період складання актів приймання-передачі обладнання від 07.12.2018 відокремлені підрозділи ДП «Первомайськвугілля» не відвідував та обладнання не отримував. Під час складання дефектних актів, якими нібито зафіксовано несправність компенсаторів, з невідомих причин не було запрошено постачальника цього обладнання, що суперечить правилам складання таких документів. Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що фактично мала місце недопоставка обладнання, яку причетні до цього особи намагаються приховати, створюють та подають органу досудового розслідування завідомо підроблені документи, чим керує підозрюваний ОСОБА_1 та його підлеглі.
Прокурор також стверджує, що про наміри ОСОБА_1 спотворювати дійсні обставини подій, які відбувались під час виконання робіт згідно договору підряду свідчить серед іншого протокол від 21.12.2018 за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_1 . Так, під час телефонної розмови від 19.12.2018 ОСОБА_1 узгодив з інженером технічної дирекції ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_16 виконання ним у приміщенні ВП «Шахта «Золоте» відміток про відрядження представника технічного нагляду ОСОБА_8 , який завідомо для вказаних осіб об`єкт виконання робіт в період складання актів КБ-2В (червень-жовтень 2018 року) не відвідував та обсяги виконаних робіт не перевіряв. Вказана фальсифікація підтверджується протоколом огляду вилученого у ОСОБА_8 мобільного телефону Apple iPhone A1688. Так, зафіксовано чат ОСОБА_16 з ОСОБА_8 , в якому вони узгоджують відрядження останнього на ВП «Шахта «Золоте» 25.12.2018, в той час коли виконання робіт на об`єкті завершено у жовтні 2018 року. Згідно з перепискою ОСОБА_16 . 20.12.2018 повідомляє ОСОБА_8 дати відрядження на ВП «Шахта «Золоте», які оформив для нього за період червня-грудня 2018 року.
На даний час, на думку прокурора, ОСОБА_1 продовжує вчиняти дії з переховування документів, які збираються органом досудового розслідування, що підтверджується зокрема протоколом тимчасового доступу до документів від 30.12.2020, згідно з яким на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2020 працівниками ВП «Шахта «Золоте» не надано у повному обсязі документи, зазначені в ухвалі, а надані лише їх копії. Хоча такі ж завірені копії сам ОСОБА_1 листом від 04.09.2019 долучав до матеріалів кримінального провадження, тобто має володіти оригіналами документів, завірені копії яких надає, однак переховує оригінали від органу досудового розслідування.
Сторона захисту заперечує проти цього ризику.
Слідча суддя звертає увагу на те, що з моменту можливого вчинення злочину минуло понад два роки. Протягом цього часу проводилося досудове розслідування і станом на зараз недоцільно стверджувати, що ОСОБА_1 , який протягом усього цього часу виконував свої обов`язки директора ВП «Шахта «Золоте», може певним чином перешкоджати органу досудового розслідування отримати документи. Щодо недавніх обставин наприкінці 2020 року (які, ймовірно, стали підставою для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу, бо повідомлення про підозру було вручене ще до цих обставин 19.10.2020 року), слідча суддя зазначає, що надання документів, зазначених в ухвалі не повністю, а також тільки їхніх копій, не вказує на вчинення дій з переховування документів ОСОБА_1 , оскільки проведення дій з виконання ухвали про тимчасовий доступ відбувалося у період, коли ОСОБА_10 виконував обов`язки директора ВП «Шахта «Золоте». Він також надав свої пояснення від 29.01.2021 року щодо неможливості надати оригінали товаротранспортних накладних у зв`язку з відсутністю їх на підприємстві. Ці обставини не вказують на те, що ОСОБА_1 об`єктивно може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, необхідні для кримінального провадження. З урахуванням зазначених обставин слідча суддя вважає достатніми підстави вважати, що такий ризик не доведено.
Ризик незаконного впливу на свідків, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні
Прокурор зазначає, що згідно з протоколом від 21.12.2018 за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_1 , він 12.12.2018 спілкувався із засновником ТОВ «Е-МКЗ» - підозрюваним ОСОБА_4 . Під час розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_4 обговорили необхідність підписання актів КБ-2в за Договором генпідряду, які відмовлявся погоджувати в.о. генерального директора «Первомайськвугілля» ОСОБА_20 . Під час розмови ОСОБА_1 спонукав ОСОБА_4 вплинути на ОСОБА_20 через невстановлену особу, яку називає « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_22 » та змусити ОСОБА_20 підписати акти виконаних робіт. Для цього ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_4 шукати виходи на «ОСОБА_4», зокрема пропонував «через Дончаків вийти на нього». Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 ще на стадії виконання робіт здійснював вплив на осіб, які на даний час є учасниками кримінального провадження, та зможе здійснювати такі дії у майбутньому. Крім цього допитані працівники «Шахта «Золоте» ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які входили до складу комісії, яка підписувала Акти виконаних робіт між ДП «Первомайськвугілля» та ТОВ «Е-МКЗ», дали показання про те, що Акти виконаних робіт дійсно містили завищення обсягів виконаних робіт, але вони підписали їх в результаті тиску з боку керівництва ДП «Первомайськвугілля», у тому числі ОСОБА_3 . У подальшому після повідомлення про підозру фігурантам цього провадження, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 змінили попередньо надані ними показання та на даний час пояснюють, що з завищеннями в Актах виконаних робіт не згодні, тиску на них з боку керівництва ДП «Первомайськвугілля» під час підписання Актів виконаних робіт не було. Існують підстави вважати, що саме підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності за завищення обсягів виконаних робіт здійснює незаконний вплив на вказаних свідків, які є його підлеглими. Дані обставини у тому числі вбачаються з фальсифікації з боку ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 окремих документів, які ОСОБА_1 надав для долучення до матеріалів кримінального провадження за вже описаних обставин.
Сторона захисту вважає такий ризик недоведеним, оскільки досудове розслідування не встановило, що саме ОСОБА_23 міг вплинути на показання свідків.
Слідча суддя враховує те, що детективи не додали до клопотання, а прокурор не надав у судовому засіданні доказів на підтвердження посадових обов`язків ОСОБА_1 . Вона зазначає, що неможливо встановити рівень підпорядкування ОСОБА_23 осіб на підприємстві, зокрема, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Також, не доведено, що саме він підробив або був залучений до можливого підроблення окремих документів, які він надавав для долучення до матеріалів кримінального провадження. Окрім цього, не доведено, що саме ОСОБА_1 міг вплинути на свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , навіть з урахуванням можливого підпорядкування йому та об`єктивної можливості здійснювати на них адміністративний вплив. Тому, слідча суддя приходить до висновку, що такий ризик не доведено.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Прокурор зазначає, що згідно із висновком почеркознавчої експертизи № 19177/19118/20-32/20870-20878/20-32 від 27.08.2020 підписи від імені ОСОБА_11 в актах приймання виконаних за червень 2018 року по договору № 45Т/01-04-18 - виконані не ОСОБА_11 , а іншою особою. Згідно з висновком почеркознавчої експертизи № 19111/19112/20-32/21739-21747/20-32 від 04.09.2020 підписи від імені ОСОБА_8 в актах приймання виконаних за червень 2018 року по договору № 45Т/01-04-18 - виконані не ОСОБА_8 , а іншою особою. На даний час слідством вживаються заходи для встановлення осіб, які підробили ці підписи. Натомість ОСОБА_1 такі особи мають бути відомі, у зв`язку з чим ОСОБА_1 може перешкоджати з`ясуванню вказаних обставин. Крім цього проведеним розслідуванням встановлено, що розпорядженням Голови Луганської облдержадміністрації № 270 від 03.04.2019 було створено комісію з питань обстеження виконаних робіт за Проектом, представники якої 04-05 квітня 2019 року провели обстеження робіт, які були виконані на ВП «Шахта «Золоте» підрядником ТОВ «Е-МКЗ». Згідно Акту обстеження виконаних робіт членам комісії не були надані первинні документи для прийняття об`ємів виконаних робіт, що унеможливило підтвердження ані кількості, ані вартості отриманих матеріальних ресурсів в процесі виконання робіт, члени комісії тривалий час не допускалися до об`єкту обстеження. Вказані обставини свідчать про наміри ОСОБА_1 перешкоджати кримінальному провадженню та вагомість вказаного ризику.
Доводи детектива у клопотанні та прокурора у судовому засіданні щодо цього ризику, доцільно спростувати тією ж аргументацією, що і зазначена у аргументації слідчої судді про недоведеність ризику незаконного впливу на свідків, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Оскільки встановлено наявність одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід.
Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від слідства та наявність цього ризику підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_1 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.
Слідча суддя критично оцінює доводи адвокатів щодо незастосування запобіжного заходу взагалі, оскільки встановлені підстави вважати, що підозра є обґрунтованою, а також доведено один із ризиків, які зумовлюють застосування запобіжного заходу в принципі. Наявність вказаного вище ризику стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується.
Разом з тим, з урахуванням розміру предмета можливого злочину, суспільної небезпеки від вчинення злочинів у сфері вугільної промисловості, що є стратегічною для України, небезпеки та невідкладності, пов`язаних із усуненням затоплення шахт й можливої техногенної катастрофи у регіоні, достатнього розміру активів, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у виді застави, про який і просив детектив та прокурори.
Застава
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Необхідно враховувати майновий стан підозрюваного та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.
Прокурор наводить на підтвердження обставини, які можуть обґрунтувати призначення застави, більшої від крайньої межі розміру застави у випадку підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину: можливий розмір майнової шкоди, наявність ризиків та їх співвідношення до доходу та збережень ОСОБА_1 . Втім, необхідно призначити розмір застави в межах, визначених законом, для уникнення надмірного тягаря застави для підозрюваного. Слідча суддя зазначає, що з урахуванням того, що ОСОБА_1 має нерухомість на тимчасово окупованій території України, доступ до якої та ліквідність якої обмежена, не має транспортних засобів у власності, підтверджений дохід з місця роботи, враховуючи відсутність доказів на підтвердження майнового стану з інших джерел, необхідність забезпечувати членів сім`ї матеріально, в тому числі своїх дітей, застава у розмірі 181 600 грн буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків. Слідча суддя також враховує реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами, та пропорційність цього заходу в цілому.
Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження. Слідча суддя звертає увагу на те, що перший обов`язок, який забороняє відлучатися із певного регіону без дозволу уповноважених осіб, слід визначити як такий, що передбачає отримання дозволу або від детективів, або від прокурорів, або від суду, тобто так, як цей обов`язок визначений у п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України. Щодо обов`язку носити електронний засіб контролю, слідча суддя зазначає, що такий обов`язок не є необхідним і, відповідно, пропорційним обмежувальним заходом, оскільки, з урахуванням майнового стану ОСОБА_1 , покладених обов`язків щодо здачі документів для виїзду за кордон та обмеження пересування, а також доведеного ризику, застава може забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді застави, оскільки існує ризик, передбачений частиною 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як застава забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 193 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Вишневського Юрія Вікторовича про застосування запобіжного заходу у в вигляді застави стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Верхній Сеймчан Магаданської області, Російська Федерація, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, що підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 року - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 грн (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень).
Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали за такими реквізитами:
Ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) 42836259
Номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_5
Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.
Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Покласти на підозрюваного такі обов`язки:
1)не відлучатися з населених пунктів, в яких він проживає чи перебуває (міста Сєвєродонецьк, Гірське, Золоте Луганської області) без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні або суду;
2)повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3)утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та підозрюваними ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
4)здати на зберігання до Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.