Document No. 94878955

Справа № 760/10894/18

Провадження №1-кп/4910/6/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

09 лютого 2021 року м. Київ Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,

сторін:

з боку обвинувачення: прокурора - Кравця В.В.,

з боку захисту: захисників - Кругляка Р.Є., Грицишена К.П.,

у кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04 січня 2017 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Москва Російської Федерації, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Кругляка Р.Є. про відвід складу суду,

УСТАНОВИВ:

В ході підготовчого судового засідання захисник Кругляк Р.Є., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , заявив відвід складу суду від розгляду справи № 760/10894/18, про що подав письмову заяву. Обґрунтовуючи свою заяву, захисник посилається на п`ять основних підстав, які, на його думку, свідчать про упередженість складу суду під час розгляду даного кримінального провадження. Перше, це заздалегідь сформована думка колегії суддів щодо підсудності цієї справи, оскільки вона за власною ініціативою 09 жовтня 2019 року прийняла рішення про звернення з поданням до АП ВАКС про направлення до іншого суду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , а потім продовжила розгляд справи, що може поставити під сумнів законність будь-якого судового рішення в очах стороннього спостерігача. Друге, стороною захисту були вжиті всі заходи аби надати можливість ОСОБА_1 брати участь у судовому засіданні (клопотання про відеоконференції за допомогою «Skype», проведення дистанційного судового провадження, які так і не були задоволені). При цьому, із самого початку розгляду справи у суді прокурору було відоме фактичне місце проживання ОСОБА_1 , однак він не надав цю інформацію до суду, що призвело до порушень вимог ст.20 КПК України, а суд, не надаючи критичної оцінки цьому факту, формально та без бажання надати доступ до правосуддя ОСОБА_1 , розпочав спеціальне судове провадження. Третє, ухвалою суду прийнято рішення здійснювати спеціальне судове провадження, незважаючи на те, що на момент її винесення суд не здійснив жодного разу виклику в судове засідання, який би ОСОБА_1 мав змогу отримати, маючи відомості про його фактичне місце проживання в Республіці Болгарія та Австрійській Республіці, та застосував подвійну процедуру ведення судового провадження(звичайну та спеціальну), які є взаємовиключними, що свідчить про упередженість суду. Четверте, суд, встановивши обставини, визначені ст.49 КПК України, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.1 ст.366 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності. П`яте, судом не береться до уваги той факт, що стан обвинуваченого лише погіршується, всупереч ст.335 КПК України не зупинено судове провадження до його видужання, що прямо порушує право на захист та позбавляє його можливості постати перед судом для особистого захисту від обвинувачення. Тому вважає, що у суддів Задорожної Л.І. , Шкодіна Я.В. та Федорова О.В. є упереджене ставлення до ОСОБА_1 , внаслідок чого судді систематично та безпідставно відмовляли в задоволенні клопотань сторони захисту та безпідставно задовольнили клопотання прокурора щодо спеціального судового провадження.

Захисник Грицишен К.П. підтримав заяву про відвід колегії суддів.

Прокурор Кравець В.В. висловився проти задоволення заяви про відвід колегії суддів, вважаючи таку заяву безпідставною та необґрунтованою.

Заслухавши думки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви адвоката Кругляка Р.Є., з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 81 Кримінального процесуального кодексу України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. З огляду на вказану норму закону, заяву про відвід колегії суддів, яку подано адвокатом Кругляком Р.Є., розглядає цей же склад суду, що здійснює розгляд кримінального провадження, в якому подано цю заяву.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75 та 76 КПК України.

За змістом п.4 ч.1 ст.75 КПК України обставиною, що виключає участь судді в кримінальному провадженні є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Саме зазначену норму КПК України адвокат Кругляк Р.Є. заявляє як підставу для відводу колегії суддів.

У Рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

Адвокат Кругляк Р.Є. у мотивах відводу складу суду фактично висловлює свою незгоду із рішеннями, які були постановлені колегією суддів за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення та захисту, вважаючи, що задоволення клопотання прокурора та відмова в задоволенні клопотань сторони захисту свідчать про упереджене ставлення суддів до обвинуваченого ОСОБА_1 .. При цьому адвокат не наводить доказів на підтвердження факту того, що судді могли бути упередженими стосовно обвинуваченого при прийнятті попередніх судових рішень, як і не зазначає чому він не згоден з мотивуванням цих рішень.

Розглядаючи заявлені захисником доводи, суд виходить з того, що сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

У Рішенні у справі «Ясінський проти Польщі»(заява №30865/96, п.п.54-58) ЄСПЛ зазначив, що прийняття рішень, які можуть викликати незадоволення однієї із сторін, не є ознакою упередженості; прийняття таких рішень має відбуватися відповідно до принципів судочинства та з урахуванням усіх вимог, що висуваються до судового рішення; суддя при прийнятті рішення має врахувати усі обставини справи та дослідити усі докази.

На думку суду, незгода учасника провадження з попередніми рішеннями не може бути підставою для відводу, оскільки не є об`єктивною обставиною, яка може вказувати на упередженість суддів. При цьому, незгода з процесуальними рішеннями колегії суддів може бути реалізованою у процедурі оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, а нерозуміння правової позиції суду - через механізм роз`яснення процесуальних рішень суду.

Колегія суддів вважає, що під час постановлення судових рішень, про які йде мова в заяві про відвід, судом не було вчинено жодних дій, які б могли бути розцінені об`єктивним стороннім спостерігачем як упередженість чи зацікавленість суду.

Щодо доводів адвоката про наявність у колегії суддів заздалегідь сформованої думки про підсудність даної справи, то вони не можуть вважатись об`єктивно виправданими, оскільки ухвала суду від 09 жовтня 2019 року, на підставі якої колегія суддів звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення до іншого суд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , за своєю суттю є формальним і процедурним рішенням, в якому жодним чином не йшлося про винуватість чи невинуватість обвинуваченого ОСОБА_1 та не надавалась оцінка обставинам справи.

На переконання колегії суддів, в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості кожного з членів колегії, або хоча б когось одного з них.

З огляду на викладене суд вважає, що заявлений адвокатом відвід складу суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.75, 81, 371, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви захисника Кругляка Р.Є. про відвід складу суду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України

Головуюча: Л.І. Задорожна

Судді: О.В. Федоров

Я.В. Шкодін