Document No. 94913280

справа № 991/9494/20

провадження № 11-кп/991/29/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Боднар С.Б., перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 03 лютого 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Сидоренка Вадима Анатолійовича про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, в межах кримінального провадження № 42016000000003517 від 17 листопада 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 лютого 2021 року задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Сидоренка В.А. та продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 до 04 квітня 2021 року включно запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Продовжено до 04 квітня 2021 року включно обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2020 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 03 лютого 2021 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора, обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід та дозволити мешкати за адресою: АДРЕСА_2 .

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 03 лютого 2021 року слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК України; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК України.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 392 КПК України).

Ухвала суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладених обов`язків є судовим рішенням, можливість оскарження якого під час судового провадження в суді першої інстанції в апеляційному порядку Кримінально процесуальним кодексом України не передбачена.

Водночас, колегія суддів вважає безпідставними посилання обвинуваченого у поданій апеляційній скарзі на висновки Конституційного суду України, які викладені у рішенні №4-р/2019 від 13 червня 2019 року та твердження щодо можливості оскарження ухвал про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки в зазначеному рішенні Конституційного Суду України питання стосовно конституційності норм Кримінального процесуального кодексу України щодо оскарження ухвали суду про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, постановленої під час судового провадження у суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, не вирішувалось.

Вказане рішення Конституційного Суду стосується можливості апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження у суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Проте, в даному судовому провадженні апеляційна скарга була подана обвинуваченим на ухвалу суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, постановлену під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, яка, відповідно до вимог ст. 392 КПК України, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Згідно вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

При цьому суд звертає увагу, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, тож Кримінальний процесуальний кодекс України визначає в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

З урахуванням викладеного, у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 03 лютого 2021 року слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 392, ч. 4 ст.399 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 03 лютого 2021 року про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладених обов`язків відмовити.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.

Суддя: С.Б. Боднар