- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/1086/21
Провадження 1-кс/991/1114/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт майна власників земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, у якому адвокат ОСОБА_4 просить скасувати, накладений ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 від 12.11.2020 у справі № 991/9133/20, арешт із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу об`єднання, забудови, зміни категорії та цільового призначення земельних ділянок, які розташовані на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, в тому числі із забороною службовим та посадови особам Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ - 39817550) та його структурним підрозділам, у тому числі державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які дії з поділу, об`єднання, зміни власника, категорії, цільового призначення та конфігурації вищезазначених земельних ділянок; із забороною службовим та посадовим особам Державної архітектурно-будівельної інспекції України, її структурних та територіальних підрозділів вчиняти дії по реєстрації дозвільних документів на забудову вищезазначених ділянок; та із забороною службовим та посадовим особам сектору містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області вчиняти дії по видачі містобудівних умов та обмежень забудови цих земельних ділянок, які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а саме на наступні земельні ділянки:
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5281 площею 2 га, - власник ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (пункт 30 резолютивної частини ухвали);
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5280 площею 2 га, - власник ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (пункт 33 резолютивної частини ухвали);
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5536 площею 1,9999 га, - власник ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 (пункт 59 резолютивної частини ухвали).
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді ВАКС у справі № 991/9133/20 (провадження 1-кс/991/9362/20) від 12.11.2020 у кримінальному провадженні № 52019000000000856, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2019, накладено арешт із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу об`єднання, забудови, зміни категорії та цільового призначення 185 земельних ділянок, серед яких, зокрема, є земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5281 площею 2 га, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5280 площею 2 га, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5536 площею 1,9999 га.
Власниками вищевказаного майна є ОСОБА_6 (земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5281 та 3222486200:04:001:5280) та ОСОБА_5 (земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5536).
Як вбачається зі змісту клопотання, підставами звернення адвоката до слідчого судді з цим клопотанням стало те, що, на думку сторони захисту, ухвала, якою накладено арешт на вказані земельні ділянки, прийнята неправомірно з порушенням законних прав та інтересів власників, арешт необгрунтований, а тому потреба у застосуванні такого заходу відсутня.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4, який діє в інтересах власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_5, підтримав подане клопотання та просив слідчого суддю задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на доводи, зазначені у клопотанні.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти скасування арешту майна, оскільки вважає клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019, подане в порядку ст. 174 КПК України.
Встановлено,що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019 за фактом зловживання владою та службовим становищем службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 у постійному користуванні державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (далі - ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця») перебували земельні ділянки 1-4 загальною площею 1448,5994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Софїївсько-Борщагівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» перебували земельні ділянки 1-4 загальною площею 421,4907 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» розробило документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації та складання правовстановлюючих документів на земельні ділянки на території Софїївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво- Святошинського району Київської області, які перебували у його постійному користуванні. У ході розроблення документації із землеустрою земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери та внесено відомості до них до Національної кадастрової системи.
Підставами для виникнення права постійного користування на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зазначено державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 та державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002, якими підтверджено право постійного користування землею ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця».
У подальшому за результатами розгляду скарг Головного управління Держгеокадастру у Київській області, поданими до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства Юстиції України щодо державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень наказом Мін`юсту було скасоване.
Після цього упродовж липня та серпня 2019 року службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області передали у приватну власність 164 земельні ділянки.
За твердженнями прокурора, земельні ділянки передані у приватну власність незаконно. Постановою детектива НАБУ від 02.11.2020 земельні ділянки визнано речовими доказами, а тому є всі підстави для накладення арешту.
Ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_7 у справі № 991/9133/20 від 12.11.2020 задоволено клопотання прокурора у провадженні № 520190000000008561, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2019, накладено арешт із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу об`єднання, забудови, зміни категорії та цільового призначення земельних ділянок, які розташовані на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, в тому числі із забороною службовим та посадови особам Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ - 39817550) та його структурним підрозділам, у тому числі державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які дії з поділу, об`єднання, зміни власника, категорії, цільового призначення та конфігурації вищезазначених земельних ділянок; із забороною службовим та посадовим особам Державної архітектурно-будівельної інспекції України, її структурних та територіальних підрозділів вчиняти дії по реєстрації дозвільних документів на забудову вищезазначених ділянок; та із забороною службовим та посадовим особам сектору містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області вчиняти дії по видачі містобудівних умов та обмежень забудови цих земельних ділянок.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Підставами для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 12.11.2020, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Відповідно до ухвали слідчої судді ВАКС ОСОБА_7 від 12.11.2020 у справі № 991/9133/20 основним ризиком, для запобігання якого необхідно накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником (третьою особою). З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити ці активи на користь третіх осіб. Таким чином, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання його відчуження.
Як слідує з поданих матеріалів, одним із доводів адвоката щодо неправомірності накладення арешту на майно є посилання на те, земельна ділянка не може бути речовим доказом у розумінні положень КПК України, так як відповідними речовими доказами можуть бути документи, на підставі яких відбувалася зміна власника (користувача) такої земельної ділянки. Відсутні докази, що земельні ділянки є знаряддям вчинення даного кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку із тим, що перехід речових прав на земельні ділянки відбувається на підставі правочинів або рішень компетентних органів. Тож, фактично висновки слідчої судді ВАКС ґрунтуються на наявності постанови детектива у кримінальному провадженні про визнані земельних ділянок речовими доказами.
Крім того, за твердженнями адвоката ОСОБА_4, враховуючи кваліфікацію ч. 2 ст. 364 КК України, основним безпосереднім об`єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а також їх службових осіб, а додатковим безпосереднім охоронювані законом права, свободи та інтереси окремих громадян, або державні чи громадські інтереси, або інтереси юридичних осіб.
Поряд із цим, земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст.79 Земельного Кодексу України).
З огляду на що у доводах прокурора та в ухвалі слідчої судді ВАКС відсутнє обґрунтування того, що земельні ділянки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 2 ст. 364 КК України.
Отже, сторона захисту наголошує, що наявність арешту майна власника, який ніяких протиправних дій не вчинив, витратив особисті кошти для придбання земельних ділянок, мав цілком обґрунтоване очікування на отримання користі від правочину з придбання ділянок, а не проблеми через таке придбання - викликає у власника відсутність впевненості у державному захисті права приватної власності; порушує принцип «справедливого балансу» маж загальними інтересами суспільства та вимогами захисту прав громадянина власника, та відповідно, існує дисбаланс між засобами, які застосовані органом досудового розслідування та метою, яку вони прагнуть досягти.
Не погоджуючись з доводами сторони захисту, прокурор повністю заперечив.
Як вже зазначалось, ст. 98 КПК України наведено дефініцію речового доказу та визначено критерії, за якими матеріальні об`єкти є речовими доказами.
Земельні ділянки, на які на даний час накладено арешт є предметом (об`єктом кримінально протиправних дій) кримінального правопорушення, які у кримінальному провадженні визнано речовими доказами.
З огляду на зазначене, слідчий суддя зауважує, що при постановленні ухвали про накладення арешту на майно від 12.11.2020 слідчою суддею ВАКС ОСОБА_7 враховано правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб.
На підставі даних, отриманих в ході досудового розслідування за результатами проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій є достатні підстави вважати, що відчуження земель державної власності, котрі перебували у користуванні державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» умисно здійснено службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області за попередньою змовою з іншими не встановленими особами всупереч вимогам законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Як свідчать норми п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчого та прокурора зобов`язано забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
Оскільки в даному кримінальному провадженні досліджуються обставини відчуження земель державної власності, що на даний час перебувають у володінні фізичних та юридичних осіб, предметом кримінального правопорушення є саме зазначені земельні ділянки і їх вартість є обставиною, що підлягає доказуванню відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Відповідно до п. 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.98 (далі - Інструкція) експертна грошова оцінка земельних ділянок та експертна грошова оцінка прав на земельні ділянки є завданнями оціночно-земельної експертизи.
Пунктом 6.2.2. розділу 2 Інструкції визначено, що для вирішення питання з визначення вартості земельної ділянки або прав на неї експерту необхідно надати правовстановлювальну та технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку із зазначенням адреси місцезнаходження ділянки, її кадастрового номера, площі, цільового призначення, плану (схеми), даних щодо зовнішніх меж земельної ділянки, а також даних щодо наявності обмежень та обтяжень на дату оцінки. У разі наявності на земельній ділянці поліпшень (будівель, споруд тощо) на дослідження необхідно надати правовстановлювальну документацію на такі об`єкти, матеріали технічної інвентаризації, а також іншу документацію та інформацію, необхідну для проведення оцінки.
До того ж, відповідно до Методик проведення земельно-оціночної та земельно-технічної експертиз в ході їх проведення здійснюється виїзд з метою огляду та натурного обстеження земельної ділянки.
Варто зауважити, що оскільки земельну ділянку постановою слідчого визнано речовим доказом, в подальшому, в тому числі з метою забезпечення проведення експертизи, існує необхідність у проведенні огляду вказаного речового доказу, що буде суттєво ускладнено в разі скасування арешту майна.
Разом з цим, задля визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на земельні ділянки, зокрема: встановлення факту накладання 185 земельних ділянок, що на даний час перебувають у володінні фізичних та юридичних осіб на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» та були незаконно відчужені, існує необхідність у спеціальних знаннях експерта з визначених питань.
Зазначені питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема і результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням спеціального обладнання та бази даних.
Для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту надаються оригінали, завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. У разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
Таким чином будь-яка зміна конфігурації земельної ділянки (поділ, об`єднання), кадастрового номера, цільового призначення, відчуження земельної ділянки, що може відбутись у випадку скасування арешту на земельну ділянку унеможливить подальше проведення експертизи та встановлення збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
Встановлено, що задля з`ясування вказаних обставин 26.01.2021 у провадженні призначено комплексну земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу, проведення якої наразі триває.
З огляду на зазначене, слідчим суддею на виконання вимог п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України при прийнятті рішення про накладення арешту на зазначене майно в повній мірі враховано такий ступінь втручання у право особи на мирне володіння майном за потреб досудового розслідування, котрі мають місце, а саме застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна, зокрема лише в частині запобігання відчуженню, зміні та перетворенню майна.
Поряд з цим варто враховувати, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
В ході розгляду клопотання заявника не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1ст. 170 КПК України.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Посилання ж сторони захисту на розгляд клопотання про арешт майна без повідомлення та без участі власників майна, як на одну з підстав можливого скасування арешту майна, не заслуговують на увагу, оскільки ч. 2 ст. 172 КПК України визначає таку можливість, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи ч. 5 ст. 532 КПК України, за якою ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення, та ст. 533 КПК України, якою визначено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України, ухвала слідчої судді ВАКС ОСОБА_7 від 12.11.2020, якою встановлені всі обставини можливості розгляду в закритому судовому засіданні та без повідомлення власників майна, а також наявності доказів, передбачених ст. 98 КПК України, є чинною. А відтак повторний перегляд цих же питань, які вже були досліджені та вирішені слідчим суддею ВАКС під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, за яким постановлено ухвалу, що набрала законної сили, будь-яким іншим слідчим суддею не допускається.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_7 від 12.11.2020 у справі № 991/9133/20, тому клопотання заявника адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.174,307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт майна власників земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі № 991/9133/20, у кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1