Document No. 95013616

Справа № 626/1948/17

Провадження 1-кп/910/56/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

19 лютого 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Кравчука О.О.,

суддів: Крука Є.В., Білоус І.О.

секретар судового засідання Монохіна О.Є.

за участі

прокурора Шкрума В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зобов`язання прокурора вчинити дії у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2017 року за № 42016000000001569, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження, зміст клопотання та позиції сторін

Судом здійснюється судовий розгляд зазначеного кримінального провадження.

02 жовтня 2020 р. ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, зобов`язано прокурора САП Офісу генерального прокурора Василенкова Б.М. надати обвинуваченому ОСОБА_1 можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, що перебувають у прокурора, з метою забезпечення права обвинуваченого знати і коментувати всі докази.

19 лютого 2021 року обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заявив клопотання про зобов`язання прокурора вчинити дії у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2017 року за № 42016000000001569, яким просив зобов`язати прокурора в кримінальному провадженні надати йому можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, які ще не приєднані до справи і знаходяться в прокурора.

Своє клопотання обвинувачений мотивує тим, що, на його думку, 09 серпня 2020 року прокурор Василенков Б.М., який на той час підтримував обвинувачення у суді, позбавив його права ознайомитись з матеріалами справи, а саме із доказами, які прокурор мав долучити в ході судового дослідження, та які знаходились у його провадженні.

Обвинувачений зазначив, що детективом у порядку ст. 290 КПК були розкриті йому матеріали кримінального провадження, і він мав необхідні копії. Водночас із часу ознайомлення з матеріалами пройшло більше 3 років, відповідні копії ним утрачено, що і обумовлює необхідність звернення з клопотанням. Також підтвердив, що після 02 жовтня 2020 р. він не звертався до прокурора щодо ознайомлення з матеріалами, бо він хворів, а також уважав, що таке звернення буде безрезультативним, через карантин, а також оскільки в кримінальному провадженні змінився прокурор.

Прокурор Шкрум В.М. проти задоволення клопотання заперечував, уважав, що оскільки закон прямо не покладає на нього такого обов`язку, то він не повинен повторно ознайомлювати обвинуваченого та його захисника з матеріалами, раніше відкритими їм порядку ст. 290 КПК. Також зазначив, що йому невідомо про ухвалу суду від 02 жовтня 2020 р. без виходу до нарадчої кімнати, якою було зобов`язано прокурора Василенкова Б.М. надати обвинуваченому ОСОБА_1 можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, що перебувають у прокурора.

2. Релевантне законодавство та практика ЄСПЛ

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, розумні строки розгляду справи судом, а також підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором - належать до основних засад судочинства відповідно до ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) обвинувачений, підозрюваний має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу. Обвинувачений також має право брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення, збирати й подавати суду докази.

Згідно зі ст. 290 КПК, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на змагальне провадження означає, в принципі, можливість для сторін знати і коментувати усі складові наданої доказової бази і усі зауваження, надані для того, щоб вплинути на рішення суду («Брандштеттер проти Австрії» (Brandstetter v. Austria), § 67).

Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

3. Оцінка суду

3.1. Розглядаючи клопотання, суд не погоджується з прокурором у тому, що оскільки закон прямо не покладає на нього такого обов`язку, то прокурор не повинен повторно ознайомлювати обвинуваченого та його захисника з матеріалами, раніше відкритими їм у порядку ст. 290 КПК. Суд зауважує, що прокурор діє в кримінальних процесуальних відносинах як представник держави, на якого покладено конституційну функцію підтримання публічного обвинувачення. При цьому прокурор, на переконання суду, зобов`язаний ураховувати в своїй діяльності конституційні засади змагальності і рівності сторін кримінального провадження, розгляду справи судом протягом розумного строку.

Конституційна засада змагальності сторін, як випливає з наведених положень чинного законодавства та практики ЄСПЛ, передбачає право обвинуваченого знати й коментувати всі докази.

Право мати достатні можливості для підготовки свого захисту й право знати й коментувати всі докази не є формальними, а передбачають надання обвинуваченому реальної можливості ознайомитись із доказами сторони обвинувачення для реалізації права заперечувати проти них. У разі якщо судом буде встановлено, що обвинуваченому не було надано через порушення цього права достатніх можливостей для підготовки до свого захисту, суд після надання відповідних доказів стороною обвинувачення, за клопотанням обвинуваченого, муситиме відкладати судовий розгляд для надання можливості ознайомитись із наданими прокурором доказами та заперечувати щодо них. Це може призвести до затягування розгляду справи та порушення розумних строків її розгляду, що є неприпустимим.

3.2. Значна частина доказів, поданих прокурором, на сьогодні вже перебувають у суді, обвинувачений має можливість ознайомитись із ними та подавати заперечення проти них. Водночас частина матеріалів (як ті, що прокурор має намір надати суду як докази, так, вочевидь, і такі, що він не має наміру надавати) - перебувають у прокурора. Щодо таких доказів, ураховуючи, що обвинувачений стверджує, що власні копії матеріалів, із якими він ознайомлювався на стадії виконання вимог ст. 290 КПК, ним утрачено, враховуючи, що з часу відкриття стороні захисту матеріалів минуло понад 3 роки, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, суд уважає, що для забезпечення обвинуваченому права на справедливий суд, йому має бути надана можливість повторно ознайомитись із відповідними матеріалами. Оскільки відповідні матеріали перебувають у прокурора, суд уважає, що надання можливості для ознайомлення має бути покладено на прокурора.

При цьому судом в ухвалі, постановленій без виходу до нарадчої кімнати, від 02 жовтня 2020 р., що становить res judicata в цій справі, вже вирішувалось аналогічне питання. Водночас, у судовому розгляді вже тривалий час бере участь інший прокурор Шкрум В.М. Оскільки обвинувачений повторно не ознайомився із відповідними матеріалами, суд уважає за можливе повторно розглянути відповідне питання. Суд також, із урахуванням твердження обвинуваченого про те, що він не звертався до органу прокуратури після постановлення згаданої ухвали від 02 жовтня 2020 р., зазначає, що на прокурора на даний час не може бути покладена відповідальність за ненадання обвинуваченому можливості ознайомитись із відповідними матеріалами.

3.3 Зважаючи на наведене вище, а також на те, що відповідний спір між обвинуваченим та прокурором виник на стадії судового розгляду, а також на позицію прокурора, щодо відсутності у нього обов`язку ознайомлювати обвинуваченого з матеріалами, які перебувають у нього, суд, з метою забезпечення конституційної засади змагальності сторін, а саме права обвинуваченого знати й коментувати всі докази, а також права мати належні можливості для підготовки свого захисту та розгляду справи судом протягом розумного строку, з урахуванням ч. 6 ст. 22 КПК, вважає за необхідне клопотання задовольнити.

Керуючись статтями 22, 36, 42, 110, 290, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити. Зобов`язати прокурора в кримінальному провадженні, зазначеному вище, надати обвинуваченому ОСОБА_1 можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, які ще не приєднані до справи і знаходяться в прокурора.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя Кравчук О.О.

Судді Білоус І.О.

Крук Є.В.