Document No. 95047876

Справа № 760/11359/16-к

Номер провадження 1-кп/991/117/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г.,

Танасевич О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.,

прокурорів Козачини С.С., Дроботової Є.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Бєжанової А.В.,

третьої особи, щодо майна якої вирішується

питання про арешт, ОСОБА_2 ,

її представника адвоката Костроби Т.А.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051110000062 від 05 листопада 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

2. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_2 в межах зазначеного кримінального провадження звернулась до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про скасування арешту майна, яке надійшло до канцелярії суду 02 грудня 2019 року.

У своєму клопотанні ОСОБА_2 просила скасувати арешт, накладений в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051110000062 від 05 листопада 2015 року, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року, на наступне майно:

- виріб жовтого кольору (каблучка) у вигляді квітки з камінням рожевого та білого кольору, який знаходиться у коробці рожевого кольору;

- виріб у формі хрестика жовтого кольору та виріб (кулон) жовтого кольору із вкрапленням знаку зодіаку «близнюки» білого кольору, які знаходяться в прозорому поліетиленовому пакеті;

- виріб срібного кольору з написом «UMICORE 100g FEIN SILBER 999»;

- виріб (ланцюжок) жовтого кольору з вкрапленням білого кольору посередині, який знаходиться у синьому футлярі;

- сережки жовтого кольору із вкрапленням білого кольору у кількості 2 (двох) штук;

- зажим для краватки жовтого кольору із вкрапленням білого кольору посередині та прикріпленим до нього ланцюжком жовтого кольору;

- виріб жовтого кольору у вигляді герба України;

- ланцюжок жовтого кольору, який має бирку, на якій є напис «Ланцюг золото 585» Маси впр. 34,26»;

- каблучка жовтого кольору з каменем блакитного кольору та 2 (двома каменями білого кольору);

- каблучка жовтого кольору із вкрапленням каменів білого кольору;

- каблучка жовтого кольору з вкрапленням білого та синього кольорів;

- ланцюжок жовтого кольору, на якому знаходиться підвіска жовтого кольору;

- каблучка жовтого кольору з узором у формі квітки;

- каблучка жовтого кольору з вкрапленням білого кольору по колу;

- каблучка жовтого кольору з предметом білого кольору у формі кульки;

- намисто з почерговим чергуванням бусин білого кольору та ромбів чорного кольору;

- сережки жовтого кольору з камінням червоного кольору у вигляді квадрату у кількості 2 (двох) штук;

- сережки жовтого кольору з кулькою жовтого кольору на кінці у кількості 2 (двох) штук;

- браслет жовтого кольору з застібкою;

- запонки жовтого кольору із вкрапленням білого кольору у кількості 2 (двох) штук;

- каблучка жовтого кольору інкрустована каменем білого кольору;

- зажим для краватки жовтого кольору з каменем білого кольору з паперовою биркою з підписом «Луганське ювелірне виробниче підприємство «Прикраса» Арт. 511001»;

- виріб жовтого кольору у формі ведмедя;

- виріб жовтого кольору з 3 (трьома) бирками з написами «Есенія», «Ювелір-Престиж» та «Zarina»;

- виріб жовтого кольору у формі знаку зодіаку «Овен» з 2 бирками з написами «Артикул» ПБ 100» та Арт. ПБ 100»;

- виріб білого кольору у формі серця з написом « С Днем рожденья! 2008 », який знаходиться у дерев`яній коробці;

- квитанція без номеру про здійснення валютно-обмінної операції або операції з купівлі-продажу банківського металу від 15.03.2010 на 1 (одному) аркуші;

- виріб жовтого кольору круглої форми, на якому з однієї сторони зображено герб України на фоні прапору України, а з іншого боку - напис «Креминской район».

Також ОСОБА_2 просила зобов`язати Управління Служби безпеки України у Луганській області, Національне антикорупційне бюро України негайно повернути зазначене майно їй, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В обґрунтування свого клопотання ОСОБА_2 зазначила, що частина арештованих ювелірних виробів є речами індивідуального користування, а тому, відповідно до статті 57 Сімейного кодексу, є її особистою власністю. Інша частина виробів була подарована її дітям та належить їм на праві приватної власності. В ухвалі суду, якою накладено арешт на вказане майно, безпідставно зазначено, що вказані вироби одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, адже їх було придбано значно раніше 2015 року.

3. Прокурор Козачина С.С. направив поштою до Вищого антикорупційного суду заперечення, в яких зазначив, що ОСОБА_2 доказів належності вказаного майна їй та її дітям не надала. Крім того, доводи ОСОБА_2 є аналогічними доводам ОСОБА_1 , висловленим в апеляційній скарзі на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року, і вже були предметом перевірки апеляційного суду. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року залишено без змін. З огляду на це прокурор вважав це клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

ІІ. Позиції учасників судового засідання

4. У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник - адвокат Костроба Т.А. підтримали подане клопотання та зазначили, що частина вказаного у клопотанні майна належить ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, оскільки є речами індивідуального використання в розумінні статті 57 Сімейного кодексу України, а інша частина належить її дітям, оскільки деякі з вказаних речей були їм подаровані.

Крім того, адвокат Костроба Т.А. зазначила, що в клопотанні вказано про те, що воно подано ОСОБА_2 в інтересах її дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , однак син ОСОБА_4 станом як на момент подання клопотання, так і на теперішній час є повнолітнім, довіреність на подання вказаного клопотання та ведення справи він не надавав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат Бєжанова А.В. підтримала клопотання та зазначила, що арешт на майно був накладений безпідставно, оскільки воно належить дружині обвинуваченого.

Прокурори Козачина С.С. та Дроботова Є.В. підтримали доводи своїх заперечень та просили відмовити у задоволенні клопотання. Зазначили, що у клопотанні ОСОБА_2 посилалась на належність майна їй та її дітям, однак доказів на підтвердження своїх доводів не надала. Також вказали, що Апеляційним судом м. Києва вже розглядалося питання законності арешту вказаного у клопотанні майна, і підстав для його скасування встановлено не було.

ІІІ. Мотиви Суду

5. Дослідивши клопотання з додатками, заперечення прокурора, а також надані у судовому засіданні матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

6. 15 грудня 2015 року заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор Матіос А.В. звернувся до Краматорського міського суду Донецької області із клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 15 грудня 2015 року клопотання було задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку у вказаному житлі з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

16 грудня 2015 року детективом Першого відділу підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Павлущиком В.В. був проведений обшук, в ході якого було вилучено, зокрема, зазначені у клопотанні ювелірні вироби та квитанцію.

Детектив Першого відділу підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Давидчук Д.П. за погодженням з прокурором звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням, датованим 18 грудня 2015 року, про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , а саме - вилучені під час обшуку ювелірні вироби та квитанцію. В обґрунтування свого клопотання детектив вказав, що санкція частини третьої статті 368 Кримінального кодексу України передбачає застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, тому вказане майно підлягає арешту з метою забезпечення можливої конфіскації за вироком суду.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року клопотання детектива було задоволено та накладено арешт на вказані ювелірні вироби з метою забезпечення майбутньої конфіскації майна ОСОБА_1 за вироком суду.

7. Стаття 170 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном для досягнення цілей кримінального провадження, у тому числі забезпечення можливої конфіскації майна за вироком суду.

Накладення арешту на майно становить втручання у право особи мирно володіти своїм майном, передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому при його застосуванні суд повинен оцінювати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому втручання у права та свободи осіб завжди повинне бути мінімально необхідним для досягнення мети цього втручання.

Статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України передбачено право власника або володільця майна на подання клопотання про скасування арешту майна. Вказана норма передбачає дві альтернативні підстави для скасування арешту майна: в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому обов`язок доведення факту існування цих підстав покладено на особу, яка подає клопотання про скасування арешту майна. Однак це не звільняє сторону обвинувачення від необхідності доведення своїх доводів, якими вона аргументує позицію щодо клопотання.

8. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований 26 липня 1997 року згідно свідоцтва про одруження (том № 5 а.с. 14).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (том № 5 а.с. 12, 13).

Судом встановлено, що значна частина вилучених ювелірних виробів є жіночими прикрасами. За твердженням ОСОБА_2 , частина вказаних виробів була придбана в період шлюбу, а частина - була подарована її дітям.

З огляду на положення частини другої статті 57 Сімейного кодексу України у колегії суддів наявні підстави вважати певну частину арештованого майна речами індивідуального користування ОСОБА_2 , тобто її особистою приватною власністю.

Деякі вироби, за твердженням ОСОБА_2 , були подаровані та належать її малолітній доньці ОСОБА_5 , яка також наділена цивільною правоздатністю і може мати право власності на ювелірні вироби, з певними обмеженнями щодо його реалізації, обумовленими її віком і встановленими статтею 31 Цивільного кодексу України. Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що серед вилучених речей є також ювелірні вироби, які були подаровані та належать її сину ОСОБА_4 .

Водночас, ОСОБА_2 не надала суду доказів в обґрунтування своєї позиції.

Суд зазначає, що сам факт знаходження майна за місцем проживання ОСОБА_1 не свідчить про безумовну належність цього майна саме йому, оскільки, як стверджує ОСОБА_2 , за місцем проведення обшуку проживало 4 особи - подружжя ОСОБА_7 та двоє їх дітей, і кожна з цих осіб може мати права на певну частину вилученого майна. Обов`язок доведення належності майна саме обвинуваченому, як підставу для можливої конфіскації майна за вироком суду, покладається на прокурора.

На думку колегії суддів, прокурором станом на дату розгляду клопотання про скасування арешту не доведено факт належності вилучених ювелірних виробів ОСОБА_1 . З огляду на вид вилученого майна, значна частина якого є жіночими прикрасами, більш розумним виглядає пояснення ОСОБА_2 про те, що значна частина вказаних виробів належала саме їй та її дітям.

За таких обставин втручання у право власності осіб, які не є обвинуваченими у справі, не відповідає меті заходу забезпечення, для досягнення якої цей захід було застосовано.

Суд відхиляє доводи прокурора про те, що законність вказаного арешту майна була перевірена Апеляційним судом м. Києва, оскільки ним судових рішень про перегляд ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року не надано.

Разом з тим, ні ОСОБА_2 , ні прокурором не надано належних доказів щодо переліку осіб, зареєстрованих і фактично проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 , на момент проведення обшуку.

9. Крім того, оцінюючи доводи ОСОБА_2 , суд також враховує, що її клопотання не містить чіткої позиції щодо власника кожної окремої одиниці арештованого майна. З клопотання вбачається, що вся сукупність вилученого майна належить ОСОБА_2 та її дітям, однак не вказано, кому саме та на якій правовій підставі належить кожен ювелірний виріб, що унеможливлює визначити осіб, яким належить повернути арештоване майно.

До того ж, у клопотанні зазначено, що воно подане в інтересах сина заявниці ОСОБА_4 , хоча останній є повнолітнім, має повну цивільно-правову та кримінально-процесуальну дієздатність, у зв`язку з чим у ОСОБА_2 відсутні повноваження ставити перед судом питання про скасування арешту належного ОСОБА_4 майна. ОСОБА_4 особисто з клопотанням про скасування арешту майна до суду не звертався, доказів надання ним доручення на представництво його інтересів суду також не надано.

Враховуючи принцип диспозитивності, як загальну засаду кримінального провадження, суд позбавлений можливості визначити власника майна, правову підставу належності йому майна та вирішувати питання щодо скасування арешту на майно інакше, ніж за заявою такого власника, поданою в установленому законом порядку.

10. Отже, за відсутності у клопотанні відомостей щодо власника кожної окремої одиниці вилученого майна, а також правової підстави, на якій ця одиниця належить його власникові, відсутні підстави для задоволення клопотання.

При цьому колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 чи інша особа, яка вважає, що вказаним арештом порушено її права, не позбавлені права подати клопотання про скасування арешту майна у відповідності до норм чинного законодавства, врахувавши висновки суду.

Керуючись статтями 170, 174, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року у справі № 760/22278/15-к на майно, вилучене 16 грудня 2015 року під час обшуку у помешканні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич