- Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.
- Secretary : Zubritskoi A.M.
- Lawyer : Biriuch O.V.
- Prosecutor : Perov A.V.
Справа № 991/1123/21
Провадження 1-кс/991/1153/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2021 року м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судового засідання Зубріцької А.М., прокурора Перова А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Бірюч О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання Генерального прокурора Венедіктової І.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
До Вищого антикорупційного суду 18.02.2021 надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , будучи народним депутатом України ІХ скликання, являючись суб`єктом права законодавчої ініціативи та суб`єктом внесення поправок, пропозицій та зауважень до законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи з прямим умислом та за пособництва ОСОБА_2 , в період часу з 09.07.2020 по 02.08.2020, висловив ОСОБА_3 прохання надати йому неправомірну вигоду та 07.08.2020 діючи за пособництва ОСОБА_2 одержав таку неправомірну вигоду у розмірі 13 000 доларів США, за вчинення ним, як службовою особою дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_3 та компанії, яку останній представляє, а саме внесення ним поправок та пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020).
Крім того, в період часу з 13.08.2020 по 20.08.2020 ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_2 , повідомили ОСОБА_3 про те, що доопрацювання проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), у тому числі і питання включення до даного законопроекту пропозицій, поданих 03.08.2020 ОСОБА_1 , потребує передання членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, неправомірної вигоди у розмірі 200 000 доларів США, тобто вчинили підбурення ОСОБА_3 до надання такої неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище.
17.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 02.09.2020; роздруківкою електронного вигляду декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, поданої народним депутатом України ОСОБА_1 ; протоколом огляду від 05.09.2020 офіційного вебпорталу Верховної Ради України; протоколом огляду від 31.08.2020 офіційного вебпорталу Верховної Ради України, який містить відомості щодо обставин внесення, опрацювання, підготовки до розгляду і подальшого розгляду проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020); протоколом за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтролю особи від 05.08.2020 № 15/1668, у якому зафіксовано факт і обставини зустрічей та зміст розмов (які мали місце 15, 20, 22, 27, 29.07.2020) між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та іншими учасниками зустрічей; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій -аудіо,-відеоконтролю особи ОСОБА_1 від 25.08.2020 № 15/1846, у якому зафіксовано факт і обставини зустрічей та зміст розмов, які відбувались 13.08.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо, відеоконтролю особи ОСОБА_2 від 25.08.2020 №15/1845 (які мали місце 07, 13, 19, 20.08.2020); протоколом від 07.08.2020 огляду та вручення грошових коштів; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 10.08.2020 № 15/1730; протоколом огляду мобільного телефона, яким користувався ОСОБА_3 під час листування і спілкування із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ; протоколом огляду від 28.08.2020 мобільного телефона, яким користувався ОСОБА_3 під час листування і спілкування із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ; протоколами за результатами проведення НСРД - спостереження за особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; протоколом огляду від 11.09.2020 картки пам`яті формату micro SD; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 14.09.2020, яка є помічником-консультантом народного депутата України ОСОБА_1 ; протоколом за результатами виготовлення засобів, що використовуються під час проведення ОРЗ (несправжніх (імітаційних) засобів), які представляють собою проєкти пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» та відповідної порівняльної таблиці; протоколом огляду від 15-16.09.2020 ноутбука, який вилучено під час обшуку 09-10.09.2020 автомобіля ОСОБА_2 ; протоколом огляду від 16.09.2020 картки пам`яті формату micro SD; протоколами огляду додатків до протоколів за результатами проведення ОРЗ і НСРД - карток пам`яті формату micro SD; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 25.09.2020, який є помічником-консультантом народного депутата України ОСОБА_1 ; протоколами огляду від 21.09.2020 та 21-22.09.2020 флеш-накопичувача і планшета, що були вилучені під час обшуку помешкання ОСОБА_5 і якими користувалися ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ; протоколом огляду від 21.09.2020 мобільного телефона ОСОБА_5 ; протоколом огляду від 10-11.09.2020 мобільного телефона ОСОБА_2 , вилученого під час обшуку 09-10.09.2020 автомобіля останнього; розсекреченим протоколом від 05.08.2020 №15/1673 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, в якому міститься хід та результати зустрічей ОСОБА_3 із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в ході виконання вищезгаданого спеціального завдання; розсекреченим протоколом від 11.09.2020 №15/2000 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, в якому міститься хід та результати зустрічей ОСОБА_3 із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в ході виконання вищезгаданого спеціального завдання; висновками експертів за результатами проведення судових експертиз відеозвукозаписів, якими встановлено належність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висловлювань на аудіозаписах; висновком експерта за результатами проведення експертизи відеозвукозаписів, якими встановлено належність помічнику - консультанту народного депутата України ОСОБА_1 - ОСОБА_5 висловлювань у розмові на аудіозаписі; висновком експерта за результатами проведення судової фототехнічної експертизи; висновком експерта за результатами проведення судової криміналістичної експертизи відеозвукозапису стосовно оригінальності (автентичності) аудіо, відеозаписів; інформацією, наданою Апаратом Верховної Ради України, щодо пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами», поданих народним депутатом України ОСОБА_1 ; протоколами оглядів пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» в електронному вигляді у форматах «pdf» і «docx», поданих народним депутатом України ОСОБА_1 ; копіями пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами», поданих народним депутатом України ОСОБА_1 ; інформацією від операторів телекомунікацій про надані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 телекомунікаційні послуги за належними їм абонентськими номерами; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Прокурор зазначає, що здобуті під час досудового розслідування докази, що вказані у клопотанні, є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому корупційних кримінальних правопорушень.
Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 21.09.2020 винесено ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням можливості внесення застави у розмірі 1428 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 001 656 (три мільйони одну тисячу шістсот п`ятдесят шість) гривень.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатись із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6) носити електронний засіб контролю.
03.11.2020 та 24.12.2020 ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 обов`язків, за винятком обов`язку носити електронний засіб контролю до 24.02.2021.
15.02.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 продовжено до 8 місяців, тобто до 10.05.2021.
У поданому клопотанні прокурором зазначено, що унаслідок виняткової складності кримінального провадження, а саме необхідності проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій для забезпечення повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, одержання висновків експертів, завершити досудове розслідування у кримінальному проваджені протягом строку дії ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладених у зв`язку із цим обов`язків не видається можливим. Зокрема, у кримінальному провадженні необхідно: завершити проведення трьох призначених постановами детектива комп`ютерно-технічних експертиз мобільних телефонів, якими користувались ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а також флеш-накопичувача та планшета, якими користувався ОСОБА_1 , отримати висновки експертів за результатами їх проведення; по завершенні проведення трьох призначених постановами детектива комп`ютерно-технічних експертиз та отримання висновків експертів за результатами їх проведення додаткового оглянути електронні файли та відомості, що були виявлені на мобільних телефонах, якими користувались ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а також флеш-накопичувача та планшета, якими користувався ОСОБА_1 і в разі виявлення фактичних даних, що мають значення всебічного, повного та об`єктивного розслідування - провести заходи забезпечення кримінального провадження і слідчі дії, як то допит свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження; тимчасовий доступ до речей і документів; одночасного допиту свідків; продовжити проведення комплексу процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження та слідчих (розшукових) дій, в тому числі і негласних, які спрямовані на встановлення місцезнаходження жорстокого диску (HDD) та інших накопичувачів, зі службового комп`ютера народного депутата України ОСОБА_1 з приміщення його службового кабінету за адресою: м. Київ, вул. Липська, 3, відсутність яких була виявлена під час проведення тимчасового доступу детективами Національного бюро на підставі ухвали слідчого судді; отримати відомості і фактичні дані, що характеризують особи підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в тому числі інформації щодо їхнього перебування на обліках у лікувальних закладах на території м. Києва та Київської області, проходження відповідного лікування, щодо участі у вчиненні інших кримінально караних правопорушень; здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення істини.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення; прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків на два місяці.
Прокурор Перов А.В. у судовому засіданні подане клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив задовольнити. Додатково та на запитання пояснив, що у кримінальному провадженні не звершено проведення комп`ютерно-технічних експертиз мобільних телефонів, а також флеш-накопичувача і планшета. Результати цих експертиз мають суттєве значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.
Також прокурор Перов А.В. зауважив, що під час досудового розслідування отримано відомості, які вказують на наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Прокурор Перов А.В. зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 неодноразово перетинав кордон України, відтак може вжити заходів щодо переховування з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Наявність грошових заощаджень (згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік), що є достатніми для існування під час перебування у розшуку, можуть спонукати до переховування від органів досудового розслідування. Прокурор Перов А.В. вважає, що враховуючи обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 та суворість покарання за вчинення злочинів, ризик переховування підозрюваного з метою уникнення від кримінальної відповідальності не зменшився та продовжує існувати. Окрім того, прокурор Перов А.В. вважає, що враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 не проживає разом з дружиною і дітьми, а також з батьками похилого віку, це може свідчити про відсутність підстав для утримання від поїздки.
Також прокурор Перов А.В. зазначив, що ризик знищити, приховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, існує з огляду на те, що у ході досудового розслідування не виявлена та не вилучена частина ідентифікованих та вручених, як неправомірна вигода грошових коштів.
Окрім того, прокурор Перов А.В. звертав увагу на те, що досудовим розслідуванням встановлено, використання ОСОБА_1 з іншими особами технічних засобів зв`язку, зокрема направлення кореспонденції та листування в електронному виді, а також використання електронного документообігу Верховної Ради України. Вказане може свідчити про можливість інших осіб за дорученням чи вказівками ОСОБА_1 здійснювати зміну, спотворення електронних документів, у тому числі з використанням електронного цифрового підпису народного депутата ОСОБА_1 .
Щодо наявності ризику незаконно впливати на свідків, підозрюваного та експертів у кримінальному провадженні, прокурор Перов А.В. зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 є народним депутатом України, раніше працював помічником народного депутата, в 2015 році балотувався до Київської міської ради, тому є підстави стверджувати, що ОСОБА_1 може мати велике коло знайомств високопосадовців, використовуючи зв`язки та службове становище, може впливати на свідків з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Окрім того, прокурор Перов А.В. вважає, що наразі є ризик незаконно впливати на експертів, що проводять комп`ютерно-технічні експертизи у кримінальному проваджені.
Також прокурор Перов А.В. звертав увагу на наявність інших кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_1 , які можуть свідчити про можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень загалього характеру, а також можливість вчинити аналогічне кримінальне правопорушення. Зазначив про розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливого спричинення народним депутатом ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Окрім того, прокурор ОСОБА_7 вказав про розпочате досудове розслідування Генеральним прокурором у кримінальному провадженні за фактом можливого завдання народним депутатом України ОСОБА_1 побоїв громадянину ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
На запитання прокурор ОСОБА_7 пояснив, що порушень встановлених обов`язків ОСОБА_1 не встановлено. Також на питання, прокурор Перов А.В. додатково повідомив, що підозрюваний ОСОБА_1 звертався з проханням щодо отримання дозволу на виїзд за межі міста Києва до м. Буча, декілька разів. Вказані прохання розглядались невідкладно.
Щодо можливості обрання більш м`якого запобіжного заходу, прокурор вказав, що запобіжний захід у вигляді поруки не буде ефективним, оскільки у разі порушень обов"язків наслідки настануть лише для поручителів, та не зможе запобігти тим ризикам, про якій йдеться у клопотанні.
Захисник Бірюч О.В. у судовому засіданні підтримала подані письмові заперечення щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 та у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання. Захисник Бірюч О.В. вважає, що покладені обов`язки на ОСОБА_1 суттєво обмежують його життєдіяльність, зокрема обмежують спілкування з малолітніми дітьми, а також перешкоджають здійснювати депутатські повноваження. Також захисник Бірюч О.В. зазначила, що у клопотанні про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 зазначається про обґрунтованість підозри в інкримінованому злочині, які підтверджуються рядом доказів, що, на думку захисника Бірюч О.В., не відрізняються від переліку, яким обґрунтовувалася підозра у клопотанні про продовження строку обов`язків від 23.12.2020. Окрім того, висновки експертиз про які зазначає сторона обвинувачення, до клопотання не долучено, тому сторона захисту позбавлена надати їм оцінку та зробити висновок щодо їх значення для досудового розслідування.
Також захисник Бірюч О.В. вказала, що за час дії попередніх ухвал, якими покладено обов`язки на ОСОБА_1 , з 03.11.2020 ОСОБА_1 жодного разу не викликався для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
Захисник Бірюч О.В. звертала увагу на те, що телефони, флешки, планшет, які були вилучені підчас проведення обшуків до 21.09.2020 органом досудового розслідування направлені до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення комп`ютерно-технічних експертиз 25.11.2020 та 27.11.2020, тобто через місяці після їх вилучення.
Сторона захисту також не погоджується з формулюванням прокурора в клопотанні щодо проведення інших слідчих та процесуальних дій, які на думку органу досудового розслідування необхідно також провести, вважає таке формулювання неконкретизованим і необґрунтованим.
Окрім того, захисник Бірюч О.В. на запитання та додатково пояснила, що ризик переховуватись від органу досудового розслідування та суду відсутній, оскільки ОСОБА_1 25.09.2020 здав до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон. Також звертала вагу суду на те, що жодного порушення покладених обраних запобіжним заходом обов`язків ОСОБА_1 не зафіксовано, оскільки ОСОБА_1 неухильно дотримується усіх обов`язків підозрюваного, а також обов`язків, покладених ухвалою про обрання запобіжного заходу.
Відсутність ризику переховуватись від органу досудового розслідування та суду також свідчить і факт явки ОСОБА_1 за кожним викликом до детектива або суду. Окрім того, малолітні діти ОСОБА_1 проживають за межами м. Києва - у м. Буча, процесуальним керівником за клопотанням надавались дозволи на виїзд 7 разів з початку року, що ніяким чином не вплинуло на досудове розслідування та не перешкоджає виконанню обов`язків підозрюваного. Окрім того, захисник Бірюч О.В. звертала увагу суду на те, що ОСОБА_1 здійснюючи повноваження народного депутата здійснював численні поїздки Україною, що мають важливе значення для екологічної безпеки країни та економіки країни. Тому покладений обов`язок щодо заборони покидати межі м. Києва суттєво обмежує його депутатську діяльність та перешкоджає виконанню обов`язків народного депутата України.
Захисник Бірюч О.В. також не погоджується з доводами клопотання щодо ризику можливого знищення, приховування, спотворення речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, оскільки проводились обшуки за місцем проживання ОСОБА_1 , його батьків та помічника народного депутата. За результатами проведених обшуків було вилучено техніку, зокрема, що була оглянута органом досудового розслідування. Щодо місцезнаходження грошових коштів, про які вказує у клопотання орган досудового розслідування, захисник Бірюч О.В. вказує, що підозрюваному ОСОБА_1 не відомо про зазначені грошові кошти, оскільки він їх не брав, не отримував, кримінальне правопорушення не вчиняв, відповідно не вживав заходів маскування і конспірації. Окрім того, Бірюч О.В. зауважила, що у клопотанні про продовження строку досудового розслідування відсутнє питання про проведення слідчих та розшукових дій, спрямованих на відшукання грошових коштів.
Щодо ризику впливати на свідків, підозрюваного та експерта у кримінальному провадженні Бірюч О.В. пояснила, що клопотання не містить належне обґрунтування, оскільки зазначено лише про те, що ОСОБА_1 є народним депутатом України та має широке коло знайомств. Також Бірюч О.В. вважає, що ризик впливу на експертів у кримінальному провадженні є надуманим, оскільки стороні захисту не відомо хто проводить експертизи, який вид експертизи і які питання ставились на дослідження.
Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень захисник Бірюч О.В пояснила, що у провадженні ДБР перебуває кримінальне провадження № 4202000000002144 за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України за заявою ОСОБА_1 . Щодо завдання йому тілесних ушкоджень народним депутатом України ОСОБА_6 . У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 є потерпілим, а предметом досудового розслідування - факт завдання народним депутатом ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Досудове розслідування триває. У кримінальному провадженні № 4202000000002145 ОСОБА_1 для участі у слідчих та процесуальних діях не викликався, про підозру не повідомлявся.
Про наявність кримінального провадження №4202000000002145 за фактом завдання побоїв ОСОБА_8 стороні захисту стало відомо з матеріалів клопотання про продовження строків обов`язків. При цьому, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 не викликався для участі у слідчих та процесуальних діях у вказаному кримінальному провадженні. Захисник Бірюч О.В. вважає, що у ОСОБА_8 наявні особисті причини оговорювати ОСОБА_1 .
Захисник Бірюч О.В. також зазначила, що застосований розмір застави перевищує, встановлені ст. 182 КПК України межі, є обтяжливим для заставодавця ОСОБА_12 , оскільки на теперішній час інфляційні втрати становлять 137 475, 84 грн.
Окрім того, захисник Бірюч О.В. зазначила, що матеріали кримінального провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, який орган досудового розслідування інкримінує ОСОБА_1 , ґрунтується на матеріалах оперативно-розшукової справи, які містить ознаки «поліцейської провокації», від початку заведення яка не стосувалася народного депутата України ОСОБА_1 . Захисник Бірюч О.В. стверджує, що матеріали клопотання не містять жодних доказів щодо висловлення та отримання ОСОБА_1 неправомірної винагороди. Крім того, на думку захисника, злочин передбачений ст. 369 КК України, не підтверджується жодними матеріалами провадження, підстав у сторони обвинувачення стверджувати, що 200 кг плюшок для банкету це не хлібобулочні вироби для свята, а саме неправомірна вигода у розмірі 200 тис доларів США для членів Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування з внесення до проекту Закону України «Про управління відходами» конкретних пропозицій - немає. З огляду на зазначене, захисник вважає підозру необґрунтованою. Також Бірюч О.В. вказала, що в матеріалах кримінального провадження відсутні належні докази, які вказують на наявність події злочину. Протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, долучені до клопотання, не містять документів щодо надання дозволу судом на проведення таких дій, відповідних клопотань про їх проведення, що відповідно до вимог ст. 482-2 КПК України, мали бути погоджені Генеральним прокурором.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти клопотання про продовження строку дії обов`язків. На запитання та додатково зазначив, що покладені обов`язки обмежують його в спілкуванні з малолітніми дітьми, оскільки розгляд клопотання про надання дозволу для виїзду за межі Києва у вихідні дні, триває у будні орієнтовно 5 днів, що призводить до неможливості його реалізації.
Також ОСОБА_1 зазначив, що покладені обов`язки сумлінно виконує. Разом з цим, вони перешкоджають в повній мірі реалізовувати повноваження народного депутата України, Голови підкомітету з питань поводження з побутовими відходами Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Він звертався за дозволами на виїзд у м.Бучу для відвідувань дітей лише у вихідні, щоб не заважати органу досудового розслідування, завжди отриував дозволи.
Окрім того, захисник Бірюч О.В. в судовому засіданні в ході розгляду заперечень подала заяви народних депутатів України ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, які були підтримані підозрюваним та особами, які виявили бажання взяти ОСОБА_1 на поруки..
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, що були покладені на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Згідно з ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, слідча суддя зобов`язана відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідча суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020, в якому 17.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 3 001 656 гривень.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатись із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6) носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458, продовжено до шести місяців, тобто до 10.03.2021.
03.11.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 обов`язків, за винятком обов`язку носити електронний засіб контролю.
24.12.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії обов`язків до 24.02.2021.
15.02.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 продовжено до 8 місяців, тобто до 10.05.2021.
Щодо обґрунтованості підозри.
Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідча суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Фокс, Кемпбел та Хартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Мерабішвілі проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тобто, необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При повторному застосуванні до особи запобіжного заходу необхідно також оцінити обґрунтованість підозри протягом усього періоду накладення таких обов`язків. Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли строк дії такого запобіжного заходу продовжується. (Рішення у справі Ільгар Маммадов проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90).
Наявні матеріали клопотання дають слідчій судді підстави вважати про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки надані до суду матеріали містять відомості щодо перебування ОСОБА_1 у статусі народного депутата України на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (т. 1 а.с. 37-50 зворот); факти зустрічей, які відбувалися за участю ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час яких останньому було повідомлено про необхідність надання неправомірної вигоди членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за прийняття позитивного рішення щодо внесених ОСОБА_1 законодавчих пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами», наявності домовленості щодо передання ОСОБА_3 через ОСОБА_2 неправомірної вигоди у розмірі 13 000 доларів США народному депутату України ОСОБА_1 за внесення останнім до проекту Закону України «Про управління відходами» законодавчих пропозицій, які попередньо були йому надані самим ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 52-166); задокументовані факти передання ОСОБА_3 неправомірної вигоди ОСОБА_2 у розмірі 13 000 доларів США (т. 1 а.с. 129-166,167-189,); подання від імені ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України пропозиції до проекту ЗУ «Про управління відходами» (т. 1 а.с. 42-50 зворот); протоколами оглядів від 28.09.2020, 01-05.10.2020, 05-07.10.2020, 08-09.10.2020, 12.10.2020, 19.10.2020, 04.09.2020, 17.09.2020, 18.09.2020, 22-23.09.2020, 09-10.10.2020 (т.2 а.с. 1-12, 88-90, 133-134, 135-136, 147-148, 185-186, 187-190); протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 25.09.2020 (т.2 а.с.16-21); супровідними листами, направленими до ДНДЕКЦ МВС України від 12.10.2020 та від 20.10.2020, 02.12.2020, 25.11.2020, 27.11.2020 та супровідним листом до КНДІЕ від 22.10.2020 (т.2 а.с.22-28, 91, 96-98); протоколами оглядів від 10-11.09, 11.09, 21.09, 21-22.09.2020 (т.2 а.с. 29-53); протоколів відібрання експериментальних зразків (т.2 а.с. 54,55); протоколом тимчасового доступу (т.2 а.с. 56-57); повідомленням про підозру ОСОБА_2 від 10.09.2020 та від 16.09.2020 (т. 2 а.с. 58-64,66-74); протоколами допиту ОСОБА_2 від 10.09., 29.09.2020 (т.2 а.с. 65, 87); протоколами допиту ОСОБА_1 від 17.09, 28.09.2020 (т.2 а.с. 75-78); повідомленням про нову підозру ОСОБА_15 ВІД 29.09.2020 (т. 2 а.с.79-86); листами ДНДЕКЦ МВС України (т.2 а.с. 97,98); роздруківкою електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, поданої народним депутатом України ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 118-126); запитом та карткою ДМС на ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 130, 132); протоколом допиту свідка-детектива НАБУ ОСОБА_16 (т. 2 а.с. 137-142); протоколами впізнання ОСОБА_1 та ОСОБА_17 (т.2 а.с.143-144, 145-146); листами-відповідями Апарату ВРУ від 23.09.2020, 06.10.2020 (т. 2 а.с. 151-152, 153-155, 166, 168); дефектним актом щодо відсутності жорсткого диску від 05.10.2020 (т.2 а.с. 169); супровідними листами ДНДЕКЦ від 06.01.2021, 01.12.2020, 28.12.2020, 08.12.2020 та супровідним листом КНДІСУ від 15.01.2021 (т. 2 а.с.179-184); постановами про призначення експертиз (т. 2 а.с.200-205, 207-218), іншими матеріалами провадження.
Зазначені докази в сукупності дають підстави для переконання в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч.4 ст. 369 КК України. Слідча суддя приймає до уваги докази прокурора, надані на обґрунтування підозри ОСОБА_1 , враховує, що цим доказам надана оцінка при обранні запобіжного заходу та наразі сторона захисту доказів на спростування підозри не надала.
Одночасно з цим слідча суддя безумовно звертає увагу на заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та провокації з боку співробітників НАБУ, що є на думку захисту підставою для визнання наданих доказів недопустимими та зазначає наступне.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є ряд критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін. Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року). Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які б спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин. Надані слідчій судді матеріали клопотання містять документально зафіксовані обставини, як вказують на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинялись активні дій, направлені на схиляння ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди. Повна оцінка наявних в матеріалах кримінального провадження відомостей щодо дій з боку як ОСОБА_3 , так і з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_18 на предмет існування обставин і умов, що зумовили прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання неправомірної вигоди з метою подальшого викриття того, хто прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав неправомірну вигоду слідчим суддею не може бути надана, оскільки зробити висновок щодо наявності (відсутності) факту «поліцейської провокації» і, як наслідок, щодо належності, допустимості й достатності доказів для прийняття відповідного процесуального рішення можливо лише шляхом дослідження всіх матеріалів кримінального провадження, що не здійснює суд на стадії досудового розслідування під час вирішення питання про продовження строку дії обов"язків застосованого запобіжного заходу.
Окрім того, слідча суддя не приймає доводи сторони захисту про те, що покладені в основу підозри ОСОБА_1 обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень не знаходять свого підтвердження, оскільки вони стосуються питань винуватості чи невинуватості особи, які наразі не вирішуються судом, та погоджується тим, що надані стороною обвинувачення матеріали підтверджують, що ОСОБА_1 міг одержати через ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 13 тисяч доларів США та міг підбурювати ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди в сумі 200 тисяч доларів США іншим народним депутатам України.
Слідча суддя приходить до висновку, що у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, суд розглядає надані заперечення саме як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків чи застосування більш м"ягкого запобіжного заходу.
Таким чином, на даному етапі провадження не встановлено обставин, які б переконали слідчу суддю у відсутності підстав для продовження розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 . Збирання доказів стороною обвинувачення здійснюється у порядку, передбаченому ст. 93 КПК України, з урахуванням принципу процесуальної самостійності представників органу обвинувачення, а встановлені в ході розгляду клопотання обставини, з посиланням на матеріали клопотання об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями.
Виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше здійснення досудового розслідування кримінального провадження , у межах якого вирішується питання продовження дії обов"язків, покладених на підозрюваного.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні зазначено, що обставини вчинення кримінального правопорушення, а також проведені після застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу слідчі (розшукові) дії свідчать, що установлені в ході судового розгляду ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зберігаються, а тому обґрунтовують як застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, так і необхідність продовження строку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладені на нього ухвалою суду, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020 та 24.12.2020 встановлено, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду дотепер продовжує існувати, про що також зазначає прокурор у клопотанні.
Ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, на думку слідчої судді, не втратив своєї актуальності. Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , оскільки злочини, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України є тяжким та особливо тяжким корупційними злочинами, відповідальність за вчинення яких передбачає покарання у виді позбавлення волі. За найтяжчий з вказаних злочинів передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Одночасно із цим, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення наведених злочинів КПК України не передбачає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Суворість покарання за вчинення злочинів, інкримінованих ОСОБА_1 , у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування.
Щодо доводів сторони захисту про належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , слідча суддя зазначає, що вказане свідчить про те, що застосований слідчим суддею запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.
Також слід вказати, що рівень захисту приватного життя ОСОБА_1 як публічної особи, який є народним депутатом України та обраний народом для здійснення законотворчої діяльності та захисту інтересів громадян та держави, не є таким же, як у особи, невідомої для громадськості, а тому обставини, що є предметом досудового розслідування безумовно мають значний суспільний резонанс.
Враховуючи викладене, слідча суддя вважає, що не може бути повністю виключеним ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у разі не продовження строку, покладених на підозрюваного обов`язків, на який посилається прокурор у клопотанні.
Щодо незаконного впливу на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому кримінальному провадженні.
Оцінюючи можливість впливу на свідків слідча суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Щодо можливого незаконного впливу ОСОБА_1 на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, слід вказати, що зазначений ризик підтверджується характером відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також наявною можливістю у них узгоджувати власні дії та свідчення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Окрім того, враховуючи статус народного депутата та попередні місця роботи й посади, які обіймав ОСОБА_1 , значне коло осіб з якими спілкується підозрюваний слідча суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати.
Доводи прокурора щодо ризику незаконно впливати на експертів під час проведення експертиз у кримінальному провадженні, слідча суддя не приймає до уваги, оскільки зазначені припущення у клопотанні нічим не підтверджуються та не обґрунтовуються, особливо з огляду на те, що частина експертиз у кримінальному провадженні проведена, будь-якого впливу на експертів не зафіксовано.
Щодо існування ризику можливого знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідча суддя враховує доводи прокурора, що для встановлення істотних обставин кримінального правопорушення з огляду на його характер особливо важливими є кореспонденція та технічні засоби ОСОБА_1 , які її містять, зокрема мобільні телефони та комп`ютери, а також паролі, адреси та акаунти відповідних месенджерів та поштових серверів, що використовувались ОСОБА_1 та іншими особами. Враховуючи важливість такої інформації та легкий доступ до неї і можливість знищення або спотворення цієї інформації з боку ОСОБА_1 або за його дорученням з боку інших осіб з використанням засобів зв`язку існує ризик такого знищення або спотворення.
Також слідча суддя враховує, що в ході досудового розслідування ОСОБА_1 вчиняв активні дії при вилученні ним з участю інших осіб мобільного телефону з салону автомобіля «Lexus LX 470», д.н.з. НОМЕР_1 , що мало місце 17.09.2020, а також відсутність у його робочому комп`ютері жорсткого накопичувача на магнітних дисках під час виконання ухвали про тимчасовий доступ до робочого комп`ютера 30.09.2020, в той час як зазначений накопичувач на ремонт не здавався та востаннє вихід з робочого комп`ютера ОСОБА_1 до домену Верховної Ради України мав місце 25.09.2020.
Позиція сторони захисту щодо відсутності станом на 17.09.2020 обмежувальних заходів користування автомобілем «Lexus LX 470», д.н.з. НОМЕР_1 , та відсутність на робочому місці ОСОБА_1 30.09.2020 станом на день виконання ухвали про тимчасовий доступ до його робочого комп`ютера не виключає існування даного ризику, оскільки саме ці технічні засоби мають значення для органу досудового розслідування, згідно зі сформованою ним версією вчинення кримінальних правопорушень, для відшукання яких ним вживались відповідні заходи. Також слідча суддя враховує, що за відсутності інших заінтересовах осіб, окрім як особи, підозрюваної у вчиненні злочиів, такі засоби вилучені та досі не віднайдені.
Також прокурор у клопотанні посилається на виникнення нового ризику - ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Встановлено, що 06.11.2020 Генеральним прокурором розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420200000000145 від 06.11.2020 за фактом можливого спричинення народним депутатом України ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
28.01.2021 Генеральним прокурором розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000223 від 28.01.2021 за фактом можливого завдання народним депутатом України ОСОБА_1 побоїв громадянину ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (п. 8 ч. 1 ст 178 КПК України) та наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України).
У кримінальних провадженнях № 420200000000145 від 06.11.2020 та № 42021000000000223 від 28.01.2021, народному депутату України ОСОБА_1 про підозру не повідомляли (т.2 а.с.229).
Ураховуючи викладене, слід зазначити, що сторона обвинувачення, посилаючись на виникнення нового ризику щодо можливості вчинення інших кримінальних правопорушень, не навела достатніх та обґрунтованих підстав щодо його існування як ризику у розумінні ст. 177 КПК України. Так, внесення відомостей до ЄРДР стосовно ОСОБА_1 не свідчать про вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а лише є фактором формування репутації підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні та є її складовою частиною, яка характеризує ОСОБА_1 , як конфліктну особистість. Крім того, слідча суддя звертає увагу, що підозрюваний ОСОБА_1 в ході з`ясування у судовому засіданні підстав та обставин оговорювання його ОСОБА_8 , замовчував дійсні обставини та характер особистих відносин із вказаною особою.
Доводи захисника Бірюч О.В. щодо обтяжливості розміру застави для заставодавця слідча суддя не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов`язком. Тобто заставодавець за власним бажанням, добровільно приймає рішення про внесення застави.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній, має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Таким чином, з огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.
Щодо продовження дії обов`язку не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду, то слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що надані захистом клопотання про надання дозволу на виїзд, розглядались прокурором протягом 2-4 днів з наданням відповіді, в тому числі на електронну адресу підозрюваного ОСОБА_1 та захисника Бірюч О.В. (т. 3 а.с. 70-73). З матеріалів кримінального провадження вбачається, що з клопотанням про надання дозволу на виїзд за межі м. Києва за увесь період покладених обов`язків, підозрюваний ОСОБА_1 звертався 4 рази з метою спілкування з дітьми у вихідні дні. Відмови у наданні дозволів, які стосувались спілкування із дітьми не встановлено.
Слід зазначити, що в судовому засіданні сторона захисту звертала увагу на те, що народний депутат ОСОБА_1 не може належним чином здійснювати свої повноваження через покладений обов`язок не відлучатись із міста Києва без дозволу детектива, на підтвердження долучила до своїх письмових заперечень запрошення, зокрема громадських організацій щодо участі народного депутата України ОСОБА_1 в різних заходах в м. Одеса, м. Нікополь, Київщини, запланованих на лютий, березень 2021 року.
Проте, з матеріалів клопотання про продовження строку дії обов`язків, не вбачається, що народний депутат України ОСОБА_1 звертався до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, детектива з проханням про надання дозволу на виїзд за межі м. Києва з метою відвідування заходів запланованих громадськими організаціями, зокрема.
Щодо подання заяви про бажання народними депутатами України ОСОБА_19 та ОСОБА_14 взяти на поруки підозрюваного ОСОБА_1 слід вказати таке.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Ураховуючи вимоги статті 194 КПК України, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, які знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання.
За таких обставин, вимоги, зазначені у заяві народних депутатів України ОСОБА_19 та ОСОБА_14 , взяти на поруки підозрюваного ОСОБА_1 виходять за межі розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, та питання про застосування більш м`якого запобіжного заходу в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 194 КПК України, може бути вирішено під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, поданого в порядку, передбаченому ст. 201 КПК України.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що встановлені ризики на момент розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, з урахуванням тривалості строку досудового розслідування, не такі вагомі як на початкових етапах, коли було повідомлено про підозру, проте повністю не зникли та продовжують мати місце. Раніше покладені на підозрюваного обов`язки є найменш обтяжливими щодо підозрюваного та в достатній мірі забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним його процесуальних обов`язків. Даних про те, що підозрюваний порушував покладені на нього обов`язки, не надано. Слідча суддя вважає, що вказане свідчить, що застосований запобіжний захід до ОСОБА_1 є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в кримінальному провадженні.
Також слідча суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов`язків, у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, перелік яких наведено у клопотанні, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, та отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.
З урахуванням доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих злочинів та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя дійшла висновку про необхідність продовження строку дії частини покладених на підозрюваного обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження
Ураховуючи, що покладені на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації встановлених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідча суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 107, 177, 178, 194 КПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання Генерального прокурора Венедіктової І.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 - задовольнити.
Продовжити строк дії покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків та частково продовжених ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020 та від 24.12.2020 - до 19 квітня 2021 року, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя О.Я. Саландяк