Document No. 95231131

Справа № 991/1199/21

Провадження1-кс/991/1228/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.

прокурора Посвистака О.М.

підозрюваної ОСОБА_1

захисників: Кудлай О.П., Одягайла А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Данилюка В`ячеслава Васильовича про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000752 від 03.11.2017, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Дніпродзержинськ (нині - місто Кам`янське) Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , працюючої на посаді провідного інженера виробничо-технічної служби департаменту з технічного обслуговування, ремонту та телекомунікацій Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», раніше не судимої, розлученої - підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 384 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Данилюка В.В. про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52017000000000752 від 03.11.2017, яке погодив начальник третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кричун В.В.

Обставини, на які у клопотанні посилається детектив.

Національним антикорупційним бюро України спільно з Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000752 від 03.11.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до 1987 року нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок», побудований як стратегічний об`єкт у 1965-1989 роках, входив до системи Державного комітету СРСР по забезпеченню нафтопродуктами.

Згідно з наказом Президії Верховної Ради СРСР від 29.12.1987 "Про скасування союзно-республіканського Державного комітету СРСР по забезпеченню нафтопродуктами" Рада Міністрів СРСР Постановою № 193 від 12.02.1988 "Про передачу об`єднань, підприємств і організацій скасованого Державного комітету СРСР по забезпеченню нафтопродуктами у відання відповідного Державного комітету РРФСР" передала 01.01.1988 на баланс останнього, в тому числі і нафтопроводи Самара-Західний напрямок та Грозний-Армавір-Трудова.

Відповідно до наказу начальника головного управління по транспорту і постачанню нафтою та нафтопродуктами при Раді Міністрів РРФСР № 48а від 03.04.1970 створено Прикарпатське районне управління магістральних продуктопроводів з місцезнаходженням у місті Луцьку на базі дільниць Південно-Західного управління магістральних продуктопроводів Головнафтопостачу РРФСР. Наказом № 94 від 05.08.1970 місцезнаходження вказаного управління перенесено до міста Рівного.

Після розпаду СРСР Прикарпатському управлінню повернуто всі об`єкти Південно-Західного управління магістральних нафтопродуктів в межах України. На базі Прикарпатського районного управління магістральних нафтопродуктів - структурної одиниці Південно-Західного підприємства магістральних нафтопродуктів концерну "Роснафтопродукт" створено Прикарпатське управління "Прикарпаттранснафтопродукт", що зареєстроване розпорядженням голови Рівненської міської адміністрації № 169 від 22.02.1993. Правонаступником Прикарпатського управління "Прикарпаттранс-нафтопродукт" є дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс" (далі - ДП «Прикарпатзахідтранс»), зареєстровано розпорядженням міського голови міста Рівне № 2790-р від 23.11.2001 та розташоване у місті Рівне, основним видом діяльності якого визначено трубопровідний транспорт загального користування. По трубопроводу транспортуються світлі нафтопродукти (дизпаливо) в Україну та за її межі.

Між Урядом України і Урядом Російської Федерації (надалі - Сторони) 26.07.1995 укладено Угоду про взаємодію під час експлуатації магістральних нафтопродуктопроводів Самара-Західний напрямок і Грозний-Армавір-Трудова, що проходять по території України (надалі-Угода), а також виробничо-технологічний зв`язок на них, що експлуатуються підприємствами акціонерної компанії трубопровідного транспорту нафтопродуктів "Транснафтопродукт". Зазначена Угода ратифікована Верховною Радою України (Закон України № 820-ХІV від 02.07.1999). Згідно абзацу 2 преамбули, а також ст. 1 Угоди, нафтопродуктопроводи Самара-Західний напрямок і Грозний-Армавір-Трудова, що проходять по території України Сторонами визначені як магістральні.

За дорученням Уряду України № 14837/96 від 02.08.1995 Фонд державного майна України зобов`язувався визначити правовий статус зазначених нафтопродуктопроводів згідно з Угодою між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності від 15.01.1993. За інформацією Фонду державного майна України № 10-27-11427 від 28.07.2005, Фондом з 1995 року проводилась робота з російською стороною по збору документів, необхідних для врегулювання прав власності. Фондом державного майна України передача зазначеного підприємства російській стороні не здійснювалась. Відповідно до ст. 21 Закону СРСР "Про власність в СРСР" від 06.03.1991, магістральний трубопровідний транспорт, яким є нафтопродуктопровід, перебував у загальносоюзній власності. Таким чином, до моменту проголошення незалежності України (24.08.1991) зазначене майно перебувало у всесоюзній власності. Відтак з 24.08.1991 магістральний трубопровідний транспорт, що перебуває на території України, став власністю України на підставі правонаступництва.

У той же час службові особи Дочірнього підприємства "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" діючи умисно та протиправно, всупереч вимогам нормативно-правових актів Республіки України, зловживаючи своїм службовим становищем, упродовж часу з моменту проголошення незалежності України (24.08.1991) заволоділи зазначеним майном (основними засобами), у тому числі будівлями, спорудами, об`єктами трубопроводу Самара-Західний напрямок та іншими основними засобами.

У зв`язку з тим, що об`єкти вказаного нафтопродуктопроводу протягом тривалого часу не передавалися державі Україна, 2 вересня 2005 року Генеральною прокуратурою, в особі Заступника Генерального прокурора України в інтересах Фонду державного майна України подано позов до Господарського суду Рівненської області про визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на частини нафтопродуктопроводів Самара - Західний напрямок та Грозний - Армавір - Трудова, що проходять по території України, загальною довжиною 1 433 км; витребування частини нафтопродуктопроводів Самара - Західний напрямок та Грозний - Армавір - Трудова, що проходять по території України, загальною довжиною 1 433 км з володіння дочірнього підприємства «Прикарпатзахідтранс» південно - західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії «Транснафтопродукт».

За результатами судового розгляду, суддею Господарського суду Рівненської області у справі № 14/312 від 22.03.2011 прийнято рішення про задоволення позову повністю. Постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 та Вищого господарського суду України від 17.03.2015 рішення господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 у справі № 14/312 залишено без змін.

30.03.2015 ДП «ПрикарпатЗахідтранс» подало до Господарського суду Рівненської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 у справі № 14/312.

Під час судового розгляду ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.02.2016 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Державному підприємству «Український державний науково - дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (далі - ДП «УкрДІАП»). На вирішення експертизи, в тому числі, поставлені питання №8 та №11 про те, чи є нафтопродуктопровід новоствореним, чи є частиною побудованого за часів існування СРСР та чи є нафтопродуктопровід магістральним. Також вказаною ухвалою експертів ДП «УкрДІАП» попереджено про відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Наказом по ДП «УкрДІАП» від 16.01.2017 №1-р проведення дослідження доручено експертній комісії у складі голови комісії заступника директора з будівництва ДП «УкрДІАП» ОСОБА_1 , заступника головного інженера, завідуючого випробувальною лабораторією ДП «УкрДІАП» ОСОБА_2 , виконуючого обов`язки начальника виробничого комплексного відділу будівельного проектування ОСОБА_3 .

У подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_1 , як особи, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з надання послуг експерта, виник умисел на зловживання своїми повноваженнями під час складення висновку інженерно-технічної судово-будівельної експертизи, з метою використання його ДП «ПрикарпатЗахідтранс» як доказу у судовій справі № 14/312, в якості обґрунтування підстави прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову заступника Генерального прокурора України, тобто рішення суду в інтересах ДП «ПрикарпатЗахідтранс» з метою отримання неправомірної вигоди.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на виконання злочинного умислу, всупереч положень ст. 12 Закону України «Про судову експертизу», якою встановлено обов`язок експерта провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок, та п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, яким заборонено експерту самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, ОСОБА_1 спільно з іншими працівниками ДП «УкрДІАП», зокрема з в.о. директора ОСОБА_4 , а також членом комісії ОСОБА_3 , яка не була обізнана із її злочинним наміром, самостійно збирали матеріали для проведення експертизи та спілкувалися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в приміщенні ДП «ПрикарпатЗахідтранс», в період часу з 18 січня по 27 січня 2017 року, отримали матеріали стосовно нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», шляхом їх фотографування та часткового копіювання.

Крім того, у порушення п. 25 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №687, безпосередній огляд об`єктів нерухомого майна, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що входили до складу частини нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», що проходить територією України, ОСОБА_1 не проводився.

Водночас, ОСОБА_1 усупереч ст. ст. 12, 13 Закону України «Про судову експертизу» та п. 3.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, клопотання до суду про надання доступу до об`єктів дослідження не заявлялись.

У подальшому в період з січня по 28 квітня 2017 року, ОСОБА_1 у невстановленому місці та час, діючи умисно в інтересах ДП «ПрикарпатЗахідтранс», у порушення ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу», пункту 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, п. 25 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №687 провела експертне дослідження та склала висновок, який суперечить змісту досліджуваних документів та явно виходять за межі поставлених питань, для подальшого надання їх суду.

Так, ОСОБА_1 , будучи головою експертної комісії, в період січня - лютого 2017 року (точний час та місце досудовим розслідування не встановлено) за результатами вивчення отриманих від ДП «Прикарпатзахідтранс» копій документів та отриманих систематизованих даних дослідження від інших експертів експертної групи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , склала проєкт Висновку з відповідями на питання №8 у такій редакції «… Порівняння складу і технічних характеристик об`єктів МНПП станом на 1992 р. (Таблиці 2.2 і 2.3) і станом на теперішній час (Таблиці 2.8 та 2.9) показує, що загалом характеристики МНПП суттєво не змінилися. З паспортів обладнання, будинків і споруд більша частина основного обладнання, трубопроводів, будинків і споруд було введено в експлуатацію ще за часів СРСР. За результатами виконаної роботи, вивчення і аналізу наданих документів, матеріалів і експлуатаційних матеріалів (паспортів обладнання і споруд, бухгалтерських документів) можна зробити висновок, що частина МНПП «Самара-Західний напрямок» не є новоствореним об`єктом, а був побудований (в основному) під час існування СРСР», та на питання №11 у такій редакції: «Магістральний нафтопродуктопровід «Самара - Західний напрямок» відповідає визначенню магістрального трубопроводу, що наведено в Законі України «Про трубопровідний транспорт», згідно з яким магістральний трубопровод - це технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів, тобто є магістральним».

З цього можна зробити висновок, що ОСОБА_1 усвідомлювала зміст питань відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області від 18.02.2016 у справі №14/312 та межі її компетенції як особи, яка надає послуги експерта.

Так, формулюючи відповіді на питання №8 та №11 проєкту Висновку, до моменту встановленого слідством початку активного спілкування з представниками ДП «Прикарпатзахідтранс», ОСОБА_1 вивчивши наявні матеріали, вказала, що нафтопродуктопровід «Самара - Західний напрямок» є магістральним та не є новоствореним об`єктом, а був побудований (в основному) під час існування СРСР.

У подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_1 , як особи, що надавала послуги експерта, виник умисел на складення завідомо неправдивого висновку інженерно-технічної судово-будівельної експертизи, який можливо було б використати, як доказ у судовій справі № 14/312, з метою отримання неправомірної вигоди, та який би містив протилежні висновки, у порівнянні з раніше складеним проєктом висновку вказаної експертизи.

В подальшому, переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди як для себе безпосередньо так і для ДП «ПрикарпатЗахідтранс», в березні 2017 року, за пособництва в.о. директора ДП «УкрДІАП» ОСОБА_4 , у виді встановлення прямого зв`язку та підтримання контактів ОСОБА_1 , у невстановлений слідством спосіб, надіслала проєкт Висновку посадовим особам ДП «ПрикарпатЗахідтранс» для його попереднього погодження та редагування.

Так, ОСОБА_1 в період часу з 10.03.2017 по 13.03.2017 з використанням програми обміну цифровими повідомленнями «WhatsApp» неодноразово спілкувалася зі службовими особами ДП «ПрикарпатЗахідтранс», щодо редагування та кінцевого формулювання відповідей на питання №8 та №11 Висновку інженерно-технічної судової експертизи в інтересах вказаного підприємства.

У березні 2017 року, ОСОБА_1 , після неодноразового спілкування з представниками ДП «ПрикарпатЗахідтранс», керуючись корисливим мотивом та переслідуючи корисливу мету, діючи в інтересах ДП «ПрикарпатЗахідтранс», відредагувала проєкт Висновку у такій редакції відповіді на питання №8: «…За результатами виконаної роботи, вивчення і аналізу наданих документів, матеріалів і експлуатаційних матеріалів (паспортів обладнання і споруд, бухгалтерських документів) можна зробити висновок, що частина МНПП «Самара-Західний напрямок» був побудований (в основному) під час існування СРСР, але за рахунок грамотної експлуатації, своєчасних усунень дефектів на базі регулярних технічних обстежень, заміни обладнання і трубопроводів, що вичерпали свій ресурс, технічного переоснащення і реконструкції існуючих об`єктів, а також будівництва нових, нафтопродуктопровід, що експлуатується ДП «ПрикарпатЗахідтранс», фактично обновлений і знаходиться в задовільному технічному стані», та на питання №11: «Згідно визначенню магістрального трубопроводу, який наведено в Законі України «Про трубопровідний транспорт», це технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів. Згідно з СНиП 2.05.06-85 до складу магістральних трубопроводів входять головні насосні станції, які розташовані, як правило, на майданчиках постачальників нафтопродуктів, проміжні насосні станції і кінцеві насосні станції. Виходячи з того, що на трасі МНПП, що проходить територією України, відсутні головна і кінцева насосні станції, а є тільки проміжні, то об`єкти, що знаходяться у віданні ДП «ПрикарпатЗахідтранс», є частиною магістрального нафтопродуктопроводу».

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на зловживання повноваженнями експерта та на написання завідомо неправдивого висновку експерта, ОСОБА_1 , достовірно знаючи (оскільки знайомилась з матеріалами судової справи та періодично підтримувала зв`язок з службовими особами ДП «ПрикарпатЗахідтранс»), що формулювання відповідей у висновку матимуть вирішальне значення в судовій справі №14/312, в період часу з кінця березня до 28 квітня 2017 року, за пособництва ОСОБА_4 , сформулювала відповіді на питання №8 та №11 Висновку в редакції, що в подальшому направлена до Господарського суду 28 квітня 2017 року. Так на питання №8 Висновку ОСОБА_1 надала відповідь: «…За результатами виконаної роботи, вивчення і аналізу наданих документів, матеріалів і експлуатаційних матеріалів (паспортів обладнання і споруд, бухгалтерських документів) можна зробити висновок, що частина МНПП «Самара - Західний напрямок», яка проходить через територію України, була побудована (в основному) під час існування СРСР, але за рахунок грамотної експлуатації, сучасних усунень дефектів на базі регулярних технічних обстежень, заміни обладнання і трубопроводів, що вичерпали свій ресурс, технічного переоснащення і реконструкції існуючих об`єктів, а також будівництва нових, нафтопродуктопровід, що експлуатується та утримуються ДП «ПрикарпатЗахідтранс», фактично є новим об`єктом, переробленим за кошти ДП «ПрикарпатЗахідтранс». У свою чергу, відповідь на питання №11 Висновку ОСОБА_1 сформульовано так: «Згідно визначенню магістрального трубопроводу, який наведено в Законі України «Про трубопровідний транспорт», це технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входять окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та побудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів. Згідно з СНиП 2.05.06-85 до складу магістральних трубопроводів входять головні насосні станції, які розташовані, як правило, на майданчиках постачальників нафтопродуктів, проміжні насосні станції і кінцеві насосні станції. Виходячи з того, що на трасі НПП, що проходить територією України, відсутні головна і кінцева насосні станції, а є проміжні, то об`єкти, що знаходяться у віддані ДП «ПрикарпатЗахідтранс» є нафтопродуктопроводом, який не є магістральним, оскільки не функціонує, як єдина система та не може бути використана за призначенням у розриві і іншими частинами нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», які перебувають поза межами України.

Розташована на території України ділянка НПП по суті є лише об`єктом магістрального трубопровідного транспорту, який функціонує у нормальному технологічному режимі завдяки реконструкції /технічного переоснащення/ поліпшенням, зробленим ДП «ПрикарпатЗахідтранс» за його кошти».

Вказане твердження у відповіді на питання №8 Висновку, про те, що «…нафтопродуктопровід, що експлуатується та утримуються ДП «ПрикарпатЗахідтранс», фактично є новим об`єктом, переробленим за кошти ДП «ПрикарпатЗахідтранс», суперечить змісту інших частин відповіді на питання №8 Висновку: «Частина нафтопродуктопроводу, а саме: «Самара - Західний напрямок», що проходить територією України, була побудована за часів СРСР в період 1965-1987 рр. і була одною із ланок технологічного комплексу, який функціонував як єдина система, і до складу якого входим власне трубопровід та усі об`єкти і споруди, пов`язані єдиним технологічним процесом перекачки нафтопродуктів… Вартість будівель, споруд та об`єктів трубопроводу МНПП «Самара - Західний напрямок», що проходить через територію України, які були передані на баланс Прикарпатського управління експлуатуються на дату проведення експертизи…», а також суперечить розділам 2.5.3 «Стан НПП «Самара - Західний напрямок» на 1992 р.», 2.5.6 «Склад НПП «Самара - Західний напрямок» станом на теперішній час», 2.5.7. «Фукціонування НПП «Самара - Західний напрямок», дослідницької частини Висновку відповідно до яких у складі даного нафтопродуктопроводу залишилась лінійна частина (нафтопродуктопровід), що поєднана з іншими технологічними об`єктами єдиним процесом щодо міждержавного, міжрегіонального та транзитного постачання нафтопродуктів.

Усвідомлюючи неможливість обґрунтування відповіді на питання №8 Висновку щодо визнання частини нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок» новим об`єктом, з технічної точки зору, знаючи про непроведення досліджень первинних бухгалтерських та фінансово - господарських документів, ОСОБА_1 умисно здійснила безпідставні розрахунки, порівнюючи вартість об`єктів (основних засобів) МНПП "Самара-Західний напрямок", які Прикарпатське управління "Прикарпаттранснафтопродукт" отримало на баланс у 1992 році, із загальною сумою коштів, які були нібито проінвестовані зазначеним підприємством у вказаний об`єкт упродовж 21 року його діяльності, не враховуючи амортизаційних витрат, дооцінку основних фондів, індексації зміни курсу іноземної валюти.

Крім того, ОСОБА_1 у відповіді на питання №11 формулювання поняття магістрального трубопроводу, що міститься в Законі України «Про трубопровідний транспорт», усвідомлюючи його зміст, визначено нафтопродуктопровід, який знаходиться у відданні ДП «ПрикарпатЗахідтранс», а саме частина нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», яка проходить територією України, як об`єкт магістрального трубопроводу, що прямо суперечить розділам 2.5.1 «Загальні відомості про експлуатуюче підприємство», 2.5.2 «Відомість про черговість будівництва і прийняття в експлуатацію ділянок і пускових комплексів НПП», 2.5.3 «Стан НПП «Самара - Західний напрямок» на 1992 р.», 2.5.6 «Склад НПП «Самара - Західний напрямок» станом на теперішній час», 2.5.7. «Фукціонування НПП «Самара - Західний напрямок», дослідницької частини Висновку та формулюванням, що містяться у відповіді №8 Висновку, в яких досліджено, що частина нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», була спроектована та побудована згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів; за допомогою даного нафтопродуктопроводу здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки нафтопродуктів; а також дана частина нафтопродуктопроводу являється технологічним комплексом, що складається з лінійної частини та об`єктів пов`язаних єдиним технічним процесом.

Також ОСОБА_1 , у відповіді на питання №11 зазначено, що згідно «СНиП 2.05.06-85» до складу магістральних трубопроводів входять головні, проміжні та кінцеві насосні станції, що не відповідає розділу 2.3 «Загальні відомості про об`єкти і методи дослідження» дослідницької частини Висновку та змісту самого «СНиП 2.05.06-85», оскільки останній передбачає, що до складу магістрального трубопроводу, в тому числі, входять лише головні і проміжні перекачувальні і наливні насосні станції.

Вказані формулювання відповідей на питання №8 та №11 були викладені у висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017 у справі №14/312, що була надана до Господарського суду Рівненської області 28.04.2017, сформовані ОСОБА_1 шляхом зловживання останньою повноваженнями експерта, оскільки явно виходять за межі поставлених питань, суперечать дослідницькій частині Висновку, нормативним документам, виходячи з яких ОСОБА_1 формувалися відповіді на питання, а також, враховуючи попередні проєкти Висновку, є завідомо неправдивими.

Формування відповідей на питання №8 та №11 висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017 було здійснено умисно для вирішення судового спору на користь ДП «ПрикарпатЗахідтранс» у справі №14/312, а отже зловживання повноваженнями експерта здійснювалось з метою одержання неправомірної вигоди, і на користь ДП «ПрикарпатЗахідтранс».

В подальшому ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що складений нею висновок інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017 у справі № 14/312 є завідомо неправдивим, підписала його як особа, яка надавала послуги експерта.

Даний Висновок, разом з матеріалами судової справи №14/312 супровідним листом №2804-1 від 28 квітня 2017 року направлено до Господарського суду Рівненської області.

Рішенням судді Господарського суду Рівненської області від 30.08.2017 у задоволенні позову прокуратури в інтересах держави до ТОВ «Прикарпатзахідтранс» відмовлено, на підставі доводів викладених у висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017 у справі № 14/312 проведеної ДП «УкрДІАП».

За результатами оцінки висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017, підписаного ОСОБА_1 та погодженого в.о. директора ДП «УкрДІАП» ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про те, що частина нафтопродуктопроводу Самара-Західний напрямок, яка проходить територією України, була побудована (в основному) під час існування СРСР, але за рахунок грамотної експлуатації, своєчасних усунень дефектів на базі регулярних технічних обстежень, заміни обладнання і трубопроводів, що вичерпали свій ресурс, технічного переоснащення і реконструкції існуючих об`єктів, а також будівництва нових, нафтопродуктопровід, що експлуатується та утримується відповідачем, фактично є новим об`єктом, переробленим за його кошти. Аналогічний за змістом висновок викладений у висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20 березня 2017 року у справі № 14/312 (абз. 3, арк. 141 Висновку експертизи). Також, згідно з висновком інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017 у справі № 14/312, до складу магістральних трубопроводів входять головні насосні станції, які розташовані, як правило, на майданчиках постачальників нафтопродуктів, проміжні насосні станції і кінцеві насосні станції. На трасі нафтопродуктопроводу Самара-Західний напрямок, що проходить територією України, відсутні головна і кінцева насосні станції, а є тільки проміжні, а об`єкти, що знаходяться у віданні ДП "ПрикарпатЗахідтранс", є нафтопродуктопроводом, який не є магістральним, оскільки не функціонує як єдина система та не може бути використана за призначенням у розриві з іншими частинами нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок", які перебувають поза межами України" (абз. 1, арк. 143 Висновку експертизи). Крім того, згідно з вищенаведеним висновком розташована на території України ділянка вказаного нафтопродуктопроводу по суті є лише об`єктом магістрального трубопровідного транспорту, який функціонує у нормальному технологічному режимі завдяки реконструкції/технічного переоснащення/поліпшенням, зробленим ДП "ПрикарпатЗахідтранс" за його кошти (абз. 2, арк. 143 Висновку експертизи)».

Постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 та Верховного Суду України від 30.05.2018, рішення господарського суду Рівненської області від 30.08.2017 у справі №14/312, залишено без змін.

Таким чином, частина магістрального нафтопродуктопроводу Самара-Західний напрямок, що проходить територією України (з усіма будівлями, спорудами, лінійною частиною та технологічними об`єктами) на суму 212 280 000,00 грн., унаслідок зловживання ОСОБА_1 , як особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням послуг експерта при складенні висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017 у справі № 14/312, який є завідомо неправдивим, 18.12.2017 вибула з державної власності та інтересам держави заподіяні тяжкі наслідки, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Висновком експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової будівельно - технічної експертизи від 04.02.2021 №6567/20-42/6568/6569/20-43, не підтверджується формулювання відповідей на питання №8 та №11 Висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017 у справі № 14/312 сформованого експертами ДП «УкрДІАП».

Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 384 КК України, тобто у зловживанні повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням послуг експерта, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави; у складенні для надання та наданні суду завідомо неправдивого висновку експерта.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 оголошене та вручене 11.02.2021.

На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив посилається на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж застава, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді застави може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

При застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу детектив просить визначити розмір застави в розмірі 370 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 839 900 грн. Вважає, що такий розмір застави є необхідним, враховуючи тяжкість і специфіку кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної та нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Детектив, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, просить покласти на підозрювану ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до детектива НАБ України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України, прокурора Офісу Генерального прокурора України, слідчого Головного слідчого управління СБ України, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива НАБ України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України, прокурора Офісу Генерального прокурора України, слідчого Головного слідчого управління СБ України, слідчого судді, суду; 3) повідомляти детективу НАБ України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України, прокурора Офісу Генерального прокурора України, слідчому Головного слідчого управління СБ України та суду про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватись від будь-якого спілкування зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , посадовими особами ТОВ «Прикарпатзахідтранс», а саме: директором ОСОБА_6 ; заступником директора ОСОБА_7 ; заступником директора з питань правого забезпечення ОСОБА_8 ; головним інженером ОСОБА_9 ; головним бухгалтером ОСОБА_10 , а також утриматись від спілкування щодо діяльності ТОВ «Прикарпатзахідтарнс», експлуатації частини нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», що проходиться територією України з будь-якими особами, крім захисників ОСОБА_1., суду, прокурорів та слідчих у цьому кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України; 6) носити електронний засіб контролю.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор Посвистак О.М. клопотання детектива підтримав, просив застосувати заставу в зазначеному розмірі щодо підозрюваної ОСОБА_1 із покладенням на неї відповідних обов`язків, посилаючись на підстави, які наведені у клопотанні та підтверджені доданими до нього матеріалами кримінального провадження. Вказав на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину та на наявність п`яти ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що застосування застави саме у такому розмірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної та попередження наявних ризиків, а інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе забезпечити досягнення мети його застосування.

Захисник Одягайло А.В. заперечив проти задоволення клопотання, подав письмові заперечення, в яких послався на відсутність доказів у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих їй кримінальних правопорушень та недоведеність ризиків, про які вказано у клопотанні стороною обвинувачення. Захисник вказує, що наведені у клопотанні відомості про існування ризику переховування, не є такими, що свідчать про існування наміру ОСОБА_1 вчинити дії з метою переховування. Посилання на існування ризику можливості підозрюваної знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є необґрунтованим, оскільки події, що є предметом розслідування, відбулись близько чотирьох років тому назад і за цей час, шляхом здійснення відповідних слідчих дій, стороною обвинувачення здобуто всі необхідні речі та документи. Враховуючи тривалий час, який пройшов з моменту описаних у підозрі подій, у ОСОБА_1 була можливість сховати, знищити або спотворити будь-які речі чи документи, проте такі дії нею вчинені не були. Стороною обвинувачення не надано доказів можливості ОСОБА_1 здійснення незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_1 якимось чином здійснювала вплив на свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , не відповідають дійсності, оскільки при здійсненні спілкування із зазначеними особами, ОСОБА_1 лише повідомила зазначеним особам про необхідність надання чітких і правдивих відповідей на запитання детектива. При проведенні обшуків та при проведенні інших слідчих дій, ОСОБА_1 не вчиняла жодного супротиву слідству та прибувала до органу досудового розслідування за першою вимогою, що свідчить про необґрунтованість посилання сторони обвинувачення на існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню та вчиненню іншого кримінального правопорушення. Захисник просить врахувати міцні соціальні зв`язки ОСОБА_1 , її позитивну характеристику, наявність у неї постійного місця проживання, відсутність судимостей та відсутність іншого повідомлення про підозру. Також захисник зазначає про необґрунтовання стороною обвинувачення недостатності застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання, та необґрунтованість зазначеного у клопотанні розміру застави, який є непомірним для підозрюваної. Просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави; у разі задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник Кудлай О.П. підтримав позицію захисника Одягайла А.В., просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої підозри, а саме на те, що висновок експертизи від 20.03.2017 по суті є вірним.

Підозрювана ОСОБА_1 заперечила проти задоволення клопотання, пославшись на необґрунтованість та недоведеність пред`явленої підозри. Пояснила, що наявність різних варіантів висновку експерта пов`язана із тим, що такі варіанти є робочими проєктами висновку і не були остаточними варіантами висновку експерта, остаточний висновок експерта з вірними формулюваннями було направлено до суду. Самостійне збирання експертом матеріалів, які підлягали дослідженню, вчинено без злого умислу. Будь-які ризики, про які вказано стороною обвинувачення у клопотанні, відсутні. За час здійснення розслідування детективами було вилучено у неї усі документи та речі, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. Багаторазові виїзди за кордон були здійснені з метою відпочинку. Зазначила, що не здійснювала будь-якого тиску на свідків, лише повідомила свідкам ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про необхідність надання правдивих показань. Також послалась на непомірність визначеної стороною обвинувачення суми застави. Вказала, що більша частина грошових коштів, які були задекларованими за 2019 рік на даний час вже витрачені - 07.08.2020 сином ОСОБА_13 за її кошти придбано автомобіль Skoda Octavia, орієнтована вартість якого становить 9000 дол. США; донькою ОСОБА_14 грошові кошти в загальній кількості 15000 Євро, які їй були надані ОСОБА_1 для зберігання, витрачено на придбання нерухомості. Просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Оцінка і мотиви слідчого судді.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідча група у складі детективів Національного антикорупційного бюро України спільно із слідчою групою у складі слідчих Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюють досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за №52017000000000752 від 03.11.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 365-2, ч. 2 ст. 384 КК України.

11.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 384 КК України, а саме у зловживанні своїми повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням послуг експерта, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки; у складенні для надання та наданні суду завідомо неправдивого висновку експерта.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні, і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду, відповідно до ст. 33-1, ст. 216 КПК України, оскільки досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється у тому числі щодо злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368 КК України, і наявна умова, передбачена пунктами 1,2 ч. 5 ст. 216 КПК України, та постановою директора НАБУ від 09.02.2021, погодженою прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кричуном В.В., прийнято рішення про здійснення розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України у кримінальному провадженні №52017000000000752 від 03.11.2017 детективами Національного антикорупційного бюро України.

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надана підозрюваній та її захисникам з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У зв`язку з цим слід дослідити кожну із зазначених обставин окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 , здійснюючи професійну діяльність, пов`язану з наданням послуг експерта, здійснила зловживання своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави; склала для надання та надала суду завідомо неправдивий висновок експерта.

Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_1 вчинила вказані вище злочини, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні матеріалах (доказах) кримінального провадження.

Такими доказами (документами, висновками експертиз, показаннями та речовими доказами) кримінального провадження є, зокрема:

1.Депутатське звернення народного депутата України VII та VIII скликання ОСОБА_15 №29.09.2017 №291-1346, направлене до Національного антикорупційного бюро України, в якому висвітлена необґрунтованість висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017 у справі № 14/312 проведеної ДП «УкрДІАП».

2.Відомості та копії документів, одержані від Фонду Державного майна України (супровідний лист від 15.08.2019 №10-23-14905, вхідний НАБУ №078/19395), що стосуються будівництва нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» (акти приймання в експлуатацію з 1965 по 1989 рр.) та підтверджують право власності на нього України в порядку правонаступництва, в тому числі: юридичний висновок №67, складений 1 жовтня 2007 року головою адвокатського об`єднання «Національна колегія адвокатів» ОСОБА_16 ; «Указ Президиума Верховного Совета СССР "Об упразднении союзно-республиканского Государственного комитета СССР по обеспечению нефтепродуктами" от 29.12.1987 г. № 8248-ХI» (мовою оригіналу - російською); «Постановление Совета Министров СССР от 30.12.1987 г. № 1493 "О перестройке организационной структуры и деятельности Госснаба СССР» (мовою оригіналу - російською); «Постановление Совета Министров СССР от 12.02.1988 г. № 193 "О передаче объединений, предприятий и организаций упразднённого Государственного комитета СССР по обеспечению нефтепродуктами в ведение Государственного комитета РСФСР по обеспечению нефтепродуктами, Государственного комитета Казахской ССР по обеспечению нефтепродуктами и Государственного комитета Узбекской ССР по обеспечению нефтепродуктами» (мовою оригіналу - російською); «Приложение к постановлению Совета Министров СССР от 12.02.1988 г. № 193: "Перечень объединений, предприятий и организаций упразднённого Госкомнефтепродукта СССР, передаваемых в ведение Госкомнефтепродукта РСФСР, Госкомнефтепродукта Казахской ССР, Госкомнефтепродукта Узбекской ССР» (мовою оригіналу - російською); «Приказ начальника Главного управления по транспорту и снабжению нефтью и нефтепродуктами при Совете министров РСФСР (Главнефтеснаба РСФСР) № 48а от 03.04.1970 г.»; «Приказ начальника Главного управления по транспорту и снабжению нефтью и нефтепродуктами при Совете министров РСФСР (Главнефтеснаба РСФСР) № 94 от 05.08.1970 г.» (мовою оригіналу - російською); «Приказ Государственного комитета СССР по обеспечению нефтепродуктами (Госкомнефтепродукт СССР) № 344 от 26.11.1987 г. "О создании Ремонтно-строительного управления Юго-Западного управления магистральных нефтепродуктопроводов Госкомнефтепродукта СССР» (мовою оригіналу - російською); «Положение о Прикарпатском районном управлении магистральных нефтепродуктопроводов Юго-Западного управления магистральных нефтепродуктопроводов Госкомнефтепродукта СССР", Утверждённое Начальником Юго-Западного управления магистральных нефтепродуктопроводов Госкомнефтепродукта СССР от 30.12.1987 г.» (мовою оригіналу - російською); «Приказ Юго-Западного управления магистральных нефтепродуктопроводов Госкомнефтепродукта СССР № 294 от 14.09.1988 г. "… переименовать в районные управления магистральных нефтепродуктопроводов, линейные производственно-диспетчерские станции … Юго-Западного управления магистральных нефтепродуктопроводов Госкомнефтепродукта РСФСР без изменения функций деятельности» (мовою оригіналу - російською); «Баланс предприятия Прикарпатское РУМНПП Юго-Западного УМНПП (г. Ровно) на 1 января 1992 г.» (мовою оригіналу - російською); «Перечень основных средств по Прикарпатскому РУМНПП на 01.01.1992 года»; «Приказ Юго-Западного управления магистральных нефтепродуктопроводов Госкомнефтепродукта РСФСР № 47а от 10.03.1992 г. "О переименовании районных правлений магистральных нефтепродуктопроводов в составе Юго-Западного объединения МНПП и реорганизации их структурных подразделений» (мовою оригіналу - російською); «Передаточный Баланс предприятия Прикарпатское управление "Прикарпаттранснефтепродукт" (г. Ровно, Котляревского, 18) на 1 ноября 1992 г.» (мовою оригіналу - російською); «Перечень основных средств по Прикарпатскому дочернему обществу на 01.11.1992 года» (мовою оригіналу - російською).

3.Документи, які містяться в документах архівного фонду ДП «ПрикарпатЗахідтранс» та юридичних осіб правонаступником якого є дане підприємство, вилучені в порядку тимчасового доступу в Державному архіві у Рівненській області.

4.Документи, які містяться в реєстраційній справі ДП «Прикарпатзахідтранс» та в реєстраційних справах юридичних осіб, правонаступником яких є дане підприємство (Дочірнє підприємство «ПрикарпатЗахідтранс» Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії «Транснафтопродукт», Прикарпатське управлінням «Прикарпаттранснафтопродукт» Дочірнього підприємства Південно-Західного підприємства магістральних нафтопродуктопроводів концерну «РОСНАФТОПРОДУКТ»), вилучені у порядку тимчасового доступу в Рівненській міській раді (протоколи тимчасового доступу від 14.11.2019), в тому числі статутні документи, в яких відображені основний вид діяльності - транспортування магістральним трубопроводом.

5.Копії документів судової справи №14/312 за позовом заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України до ДП «Прикарпатзахідтранс» про визнання права власності та витребовування майна з чужого незаконного володіння, вилучені у порядку тимчасового доступу в Господарському судді Рівненської області (протокол тимчасового доступу від 18 січня 2019 року), а саме: позовна заява заступника Генерального прокурора України до Господарського суду Рівненської області за вих. № 05/2-7471-05 від 26.08.2005 р.; рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 14/312 від 22.03.2011 р.; постанова Рівненського Апеляційного Господарського суду у справі № 14/312 від 25.11.2014 р.; постанова Вищого Господарського суду України у справі № 14/312 від 17.03.2015; заява ДП "Прикарпатзахідтранс" Південно-західного ВАТ трубопровідного транспорту нафтопродуктів вих. № ПЗТ-08/607 на адресу Господарського суду Рівненської області від 30.03.2015 у справі № 14/312 про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами (із додатками); рішення Господарського суду Рівненської області по справі № 14/312 від 21.04.2015 р. (про перегляд за нововиявленими обставинами); клопотання ДП "Прикарпатзахідтранс" вих. № ПЗТ-08/839 на адресу Господарського суду Рівненської області від 06.05.2015 р. у справі № 14/312 (про призначення експертизи); клопотання ДП "Прикарпатзахідтранс" на адресу Господарського суду Рівненської області від 06.05.2015 р. у справі № 14/312 (про призначення експертизи); ухвала Господарського суду Рівненської області у Справі № 14/312 від 06.05.2015 р. (про призначення у справі № 14/312 судової експертизи, проведення якої доручено волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз); лист-повідомлення від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу судді Господарського суду Рівненської області Гудзенко Я.О. за вих. № 1168 від 15.12.2015 р. (щодо залишення без виконання ухвали суду від 06.05.2015 р. та повернення матеріалів справи № 14/312 в 12-ти томах); клопотання від ДП "Прикарпатзахідтранс" на адресу Господарського суду Рівненської області за вих. № ПЗТ-108/141 від 02.02.2016 р. у справі № 14/312 (про призначення експертизи); заперечення на клопотання про проведення експертизи; ухвала Господарського суду Рівненської області від 18.02.2016 р. (про призначення у справі № 14/312 судової експертизи, проведення якої доручено ДП "Український державний науково-дослідний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" (ДП «УкрДІАП»); супровідний лист від Господарського суду Рівненської області на адресу ДП «УкрДІАП» за вих. № 14/312/256/16 від 25.02.2016 р.; супровідний лист від ДП «УкрДІАП» на адресу Господарського суду Рівненської області за вих. № 2804-1 від 28.04.2017 р. (до направленого висновку судової експертизи по справі № 14/312 на вирішення питань щодо нафтопродуктопроводів "Самара-Західний напрямок" та "Грозний-Армавір-Трудова", у 4-х томах, та матеріалів справи № 14/312 у /12-ти томах).

6.Оригінали та копії документів судової справи №14/312 за позовом заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України до ДП «Прикарпатзахідтранс» про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, вилучені у порядку тимчасового доступу в Господарському судді Рівненської області (протокол тимчасового доступу від 21 серпня 2020 року), а саме: оригінал Висновку інженерно - технічної судової експертизи від 20 березня 2017 року у справі №14/312, проведений працівниками Державного підприємства «Український державний науково - дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» на 150 арк., та документи, що містяться в додатках до Висновку (Томі 2 Висновку (Додатки А-Р) на 499 арк., Томі 3 Висновку (Додаток С) на 438 арк., Томі 4 Висновку (Додатки Т-Z) на 386 арк.); наказ № 1р по ДП "УкрДІАП" від 16.01.2017 р. /про створення експертної комісії з проведення судової експертизи у складі: - ОСОБА_1 - заступник директора з будівництва (яку призначено Головою експертної комісії); копія рішення господарського суду Рівненської області від 30.08.2017 у справі № 14/312; копія постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі № 14/312.

7.Протокол огляду документів від 31.08.2020 р., за наслідком якого оглянуто оригінал Висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017 проведеної працівниками ДП "УкрДІАП" з усіма додатками, які містяться у судовій справі № 14/312/.

8.Протокол огляду від 06.10.2020, за наслідком якого оглянуто носій інформації типу МicroSD, марки «Strontium NINRO 32 GB», маркувальне позначення «SRN32GTFU1QR», на якому збережені вилучені 21.08.2020 в Господарському суді Рівненської області фотокопій матеріалів судової справи № 14/312.

9.Протокол огляду від 17.09.2019, за наслідком якого оглянута місцевість поряд з приміщенням ДП «УкрДІАП» та зафіксоване фактичне не функціонування даного підприємства.

10.Покази свідка - колишнього працівника ДП «УкрДІАП» ОСОБА_17 , який повідомив, обставини фактичного не функціонування ДП «УкрДІАП» в період починаю з 2016 року; арешти рахунків ДП «УкрДІАП»; затримки по виплаті заробітної плати працівників ДП «УкрДІАП»; про залучення його в 2016 році за вказівкою ОСОБА_4 до сканування 12 томів судової справи №14/312; про те, що ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_1 перейшли працювати до ДП «Укрхімтрансаміак» та додатками до протоколу допиту.

11.Покази свідків - членів експертної комісії, що брали участь у написанні Висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017 в судовій справі №14/312, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які повідомили, про обставини написання Висновку та зазначили, що відповіді на питання №8 та №11 формувались ОСОБА_1 .

12.Протоколи про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, в ході яких також встановлено, що ОСОБА_1 змінювались початкові формулювання відповідей на питання Висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017; нею усвідомлювались формулювання питань, які ставились перед експертами ухвалою Господарського суду у Рівненській області; останній були відомі обставини арешту рахунків ДП «УкрДІАП» на момент проведення експертизи; крім того встановлені відомі ОСОБА_1 обставини відрядження до м. Рівного та написання Висновку; також, за результатами НСРД встановлено, що ОСОБА_1 координує свої покази з іншими свідками в тому числі щодо питань отримання оплати за проведення експертизи поза межами договору укладеного, свідомо розголошує обставини допиту іншим особам та обізнана в тому що до неї можуть застосовуватись НСРД у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

13.Протокол обшуку від 22.07.2020, сформований за наслідками проведення обшуку за адресою фактичного проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 . В результаті обшуку було вилучено належні ОСОБА_1 : мобільний телефон марки «Sony Xperia Н8324» (серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ); ноутбук марки «ASUS» з маркуванням «J5N0CV00461418A»; переносний накопичувач інформації марки «Seagate» (ємність 1 ТВ, серійний номер: NA8D7R3Z); флеш накопичувач марки «LURGI»; флеш накопичувач марки «Apacer» (ємність 32 GB, з маркувальними написами «BAP32GAH159» та «141934204397»).

14.Протокол огляду від 13.08.2020, сформований за наслідками огляду належного ОСОБА_1 мобільного телефону марки «Sony Xperia Н8324» (серійний номер: ВН90267DBZ) та додатки до нього. Оглядом встановлено, що ОСОБА_1 в період з березня по кінець квітня 2017 року неодноразово спілкувалась через месенджери з заступником директора з питань правого забезпечення ДП «ПрикарпатЗахідтранс». Крім того, при огляді вказаного телефону виявлено видалену переписку в месенджері «WhatsАpp» між не нею та тодішнім в.о. директора ДП «УкрДІАП» ОСОБА_4 за період з 10.03.20107 по 16.03.2017, зі змісту якої стає зрозумілим, що редагування та кінцеве формулювання відповідей Висновку здійснювались саме представниками ДП «ПрикарпатЗахідтранс».

15.Протокол додаткового огляду від 21.12.2020, сформованого за наслідками огляду носія інформації типу «MicroSD» марки «ADATA», об`ємом 128 GB, з маркуванням «G128G121529199796A01», якому збережена верифікована копія відібраної інформації з мобільного телефону марки «Sony Xperia Н8324» (серійний номер: ВН90267DBZ).

16.Протокол огляду від 03.09.2020, сформований за наслідками огляду належних ОСОБА_1 переносного накопичувача інформації марки «Seagate» (ємність 1 ТВ, серійний номер: NA8D7R3Z); флеш накопичувача марки «LURGI»; флеш накопичувача марки «Apacer» (ємність 32 GB, з маркувальними написами «BAP32GAH159» та « 141934204397 ») та додатками до нього. Оглядом встановлено, що на вказаних носіях інформації серед наявних та видалених файлів збережені проєкти Висновку інженерно - технічної судової експертизи у справі №14/312. У вказаних проєктах Висновку на питання №8 міститься відповідь у наступних формулюваннях: «… частина МНПП «Самара-Західний напрямок» не є новоствореним об`єктом, а був побудований (в основному) під час існування СРСР.», «… частина МНПП «Самара-Західний напрямок» був побудований (в основному) під час існування СРСР … що експлуатується ДП «ПрикарпатЗахідтранс», фактично обновлений і знаходиться в задовільному технічному стані.», а на питання №11 в наступному: «Магістральний нафтопродуктопровід «Самара - Західний напрямок» відповідає визначенню магістрального трубопроводу, що наведено в Законі України «Про трубопровідний транспорт», згідно якому магістральний трубопровід - … тобто є магістральним», «…об`єкти, що знаходяться у віданні ДП «ПрикарпатЗахідтранс», є частиною магістрального нафтопродуктопроводу».

17.Протокол огляду від 16.11.2020, сформований за наслідками огляду належного ОСОБА_1 ноутбука марки «ASUS» з маркуванням «J5N0CV00461418A». Оглядом встановлено, що на вказаному ноутбуці серед наявних та видалених файлів збережені проєкти Висновку інженерно - технічної судової експертизи у справі №14/312. У вказаних проєктах Висновку на питання №8 міститься відповідь у наступних формулюваннях «…не є новоствореним об`єктом», «фактично обновлений і знаходиться в задовільному технічному стані», а на питання №11 в наступному «…є магістральним..», «…є частиною магістрального нафтопродуктопроводу».

18.Протокол обшуку від 22.07.2020, сформований за наслідками проведення обшуку за адресою реєстрації ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 . В результаті обшуку було вилучено належні ОСОБА_1 : накопичувач на жорстких магнітних дисках (НЖМД) марки «Seagate», серійний номер: Z3T3A8J9 та НЖМД марки «WD», серійний номер: WX51A92K7580; ноутбук марки «Hewlett-Packard», модель «ProBook 4520s», серійний номер: 2СE02110ZV.

19.Протокол огляду від 20.11.2020, сформований за наслідками огляду належних ОСОБА_1 НЖМД марки «Seagate», серійний номер: Z3T3A8J9 та НЖМД марки «WD», серійний номер: WX51A92K7580, з додатками. Оглядом встановлено, що на вказаних НЖМД серед наявних та видалених файлів збережені проєкти Висновку інженерно - технічної судової експертизи у справі №14/312. У вказаних проєктах Висновку на питання №8 міститься відповідь у наступних формулюваннях «…не є новоствореним об`єктом», «фактично обновлений і знаходиться в задовільному технічному стані», а на питання №11 в наступному «…є магістральним..», «…є частиною магістрального нафтопродуктопроводу». Крім того оглядом НЖМД марки «Seagate», виявлено збережену в менеджері «Skype» переписку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зі змісту якої встановлено, що експертам надавались наручно готівкові кошти у виді авансу за написання Висновку, а також те, що формулювання відповідей на питання висвітлених у Висновку редагувались представниками ДП «Прикарпатзахідтранс».

20.Протокол огляду від 21.12.2020, сформований за наслідками огляду належного ОСОБА_1 ноутбуку марки «Hewlett-Packard», модель «ProBook 4520s», серійний номер: 2СE02110ZV. Крім того оглядом вказаного ноутбука виявлено збережену в месенджері «Skype» переписку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зі змісту яких встановлено, що формулювання відповідей на питання висвітлених у Висновку редагувались представниками ДП «Прикарпатзахідтранс».

21.Протокол обшуку від 22.07.2020, сформований за наслідками проведення обшуку робочого кабінету ОСОБА_1 , що знаходиться в приміщенні ДП «Укрхімтрансаміак», за адресою: м. Київ, вул. Сверстюка, буд. 15. В результаті обшуку було вилучено: належні ОСОБА_1 документи і чорнові записи, верифікована копія інформації з робочого комп`ютера ОСОБА_1 (скопійована на переносний носій марки «WD Elements», серійний номер: WX61A196VSKN, інвентарний номер: 1113002160/24) та належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки Iphone X A1901 (серійний номер: НОМЕР_8, IMEI: НОМЕР_5 ).

22.Протокол огляду від 03.11.2020, сформований за наслідками огляду переносного носія марки «WD Elements», серійний номер: WX61A196VSKN, інвентарний номер: 1113002160/24, на якому збережена верифікована копія інформації з робочого комп`ютера ОСОБА_1 .. Оглядом встановлено, що на робочому комп`ютері ОСОБА_1 , серед наявних та видалених файлів збережені проєкти Висновку інженерно - технічної судової експертизи у справі №14/312, які алогічні за змістом до вищевказаних.

23.Протокол огляду від 05.11.2020, сформований за наслідками огляду документів та чорнових записів вилучених за в робочому кабінеті ОСОБА_1 .

24.Протокол додаткового огляду від 27.01.2021, сформований за наслідками огляду MicroSD Kingston 64 GB з маркуванням «1921 TVHN003460745 64 GB», на який збережена верифікована копія інформації з належного ОСОБА_4 мобільного телефону марки Iphone X A1901 (серійний номер: НОМЕР_8, IMEI: НОМЕР_5 ). Оглядом встановлено можливий зв`язок між захисником ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і представником ДП «Прикарпатзахідтранс».

25.Протокол обшуку від 01.08.2019, сформований за наслідками проведення обшуку за юридичною адресою ТОВ «Прикарпатзахідтранс». В результаті обшуку вилучено ряд документів, які в подальшому надавались спеціалістам та експертам для дослідження.

26.Документи, отримані від НКРЕКП (запит від 14.08.2019 №041-199/27206), що підтверджують отримання ДП «ПрикарпатЗахідтранс» та ТОВ «Прикарпатзахідтрнс» ліцензій на транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами.

27.Копія висновку науково - правової експертизи щодо визнання та реалізації права власності України на магістральні нафтопродуктопроводи №126/60-е від 30.05.2013 сформованого Радою науково - правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

28.Довідка спеціаліста УкрНДІгазу (щодо частини нафтопродуктопроводу Самара - Західний напрямок, що проходить територією України) від 14.01.2020. Вказаною довідкою встановлено, що частина нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», що проходить територією України має ознаки магістрального нафтопродуктопроводу.

29.Звіт фахівців АТ «Інститут транспорту нафти» за наслідками проведення дослідження документальної бази, що стосується технічних характеристик, проєктування, будівництва, модернізації, експлуатації, монтажу та демонтажу, іншого обслуговування нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», який розташований на території України від 27.10.2020. Вказаним звітом встановлено, що нафтопродуктопровід «Самара - Західний напрямок» являється магістральним нафтопродуктопроводом; частина нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», яка знаходиться на території України і була передана 01.11.1992 року Прикарпатському районному управлінню магістральних нафтопродуктопроводів Південно - Західного управління магістральних нафтопродуктопроводів концерну «Роснафтопродукт» являлось складовою частиною технологічної системи магістрального нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок» і призначена була для міжрегіонального транспортування (в тому числі транзиту) світлих нафтопродуктів; частина нафтопродуктопроводу, що проходить територією України, використовується ТОВ «Прикарпатзахідтранс», фізично є продовженням технологічної системи магістрального нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок» та може використовуватись для міждержавного транспортування (в тому числі транзиту) світлих нафтопродуктів.

30.Висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №52017000000000752 від 04.02.2021 №6567/20-42/6568/6569/20-43, яким не підтверджується формулювання відповідей на питання №8 та №11 Висновку інженерно-технічної судової експертизи від 20.03.2017 у справі №14/312, в тій редакції, що була направлена до Господарського суду 28 квітня 2017 року.

31.Висновок судової - почеркознавчої та технічної експертизи №6776/6777/20-21 від 12.10.2020 у кримінальному провадженні №52017000000000752 сформований експертом Вінницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, яким встановлено, що Висновок інженерно - технічного судової експертизи у справі №14/312 підписаний ОСОБА_1 .

32.Висновок експерта від 08.02.2021 №21/7 проведеного Українським науково - дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, яким встановлено, що балансова вартість основних засобів, а саме: будівель та споруд ТОВ «Прикарпатзахідтранс», яке являється правонаступником Прикарпатського управління "Прикарпаттранснафтопродукт", у володінні якого знаходилась частина нафтопродуктопроводу Самара-Західний напрямок, що проходить територією України (з усіма будівлями, спорудами, лінійною частиною та технологічними об`єктами), станом на 18 грудня 2017 року документально підтверджується в сумі 212 280 000,00 грн.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри, по суті зводяться до оцінки наявних у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваної, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.

Доводи підозрюваної про те, що стороною обвинувачення не доведено, що вона діяла з метою отримання неправомірної вигоди, спростовуються дослідженими у судовому засіданні протоколами: огляду місцевості від 17.09.2019 (т.4 а.с.56-61), допиту свідка від 17.09.2019 (т.4 а.с.62-64), за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (т.4 а.с.124-131, 132-144), огляду мобільного телефону ОСОБА_1 (т.4 а.с.174, 174зворот, 175зворот; 190-191), огляду НЖМД від 20.11.2020 (т.6 а.с.48зворот, 50, 53зворот), огляду ноутбуку від 21.12.2020 (т.6 а.с.69-70, 75).

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Злочин, передбачений ч. 3 ст. 365-2 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким корупційним злочином, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої, яке в разі визнання винуватою, повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Погоджуючись із існуванням реальної можливості здійснення з боку ОСОБА_1 переховування, слідчий суддя також враховує дані про майновий стан підозрюваної. У 2019 році ОСОБА_1 задекларувала готівкові кошти в розмірі 30000 дол. США та 1120 Євро, а також заробітну плату за основним місцем роботи в сумі 569 015 грн. У власності ОСОБА_1 (50%) та членів її родини знаходиться квартира загальною площею 61 кв.м., що розташована у м. Кам`янське Дніпропетровської області.

Слідчий суддя не приймає до уваги посилання сторони захисту на відсутність у підозрюваної задекларованих у 2019 році грошових коштів, оскільки стороною захисту не було надано доказів того, що саме грошові кошти ОСОБА_1 були використані її сином ОСОБА_13 для придбання 07.08.2020 транспортного засобу Skoda Octavia, 2009 року випуску, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_13 та доказів того, що грошові кошти, які були надані ОСОБА_1 її доньці - ОСОБА_14 , були витрачені останньою на власні потреби.

Підозрювана має документ для виїзду за кордон - паспорт громадянина України № НОМЕР_6 , дійсний до 31.05.2026, та протягом 2016-2021 років 16 разів виїжджала за кордон України, що вказує на звичність виїзду за межі України. Родинні зв`язки ОСОБА_1 (розлучена, має доньку, яка постійно проживає на території Естонії), матеріальний стан (задекларовані готівкові кошти в розмірі 30000 дол. США та 1120 Євро; заробітна плата за 2019 та 2020 роки отримана за основним місцем роботи), дозволяє останній виїхати за межі України та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Посилання сторони обвинувачення на наявність у підозрюваної паспорту для виїзду за кордон № НОМЕР_7 , виданого 22.02.2020 не знайшли свого підтвердження, оскільки строк дії цього паспорту закінчився 22.02.2020 (том 8 а.с. 20).

Покладення на підозрювану обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, не виключає спроб підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки такі дії вона може вчиняти і на території України.

Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання, що підозрювана ОСОБА_1 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.

Слід зазначити, що наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрювана обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик знищення, переховування, або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 може вчинити дії, спрямовані на знищення, переховування, або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, про що свідчить здобуті органом досудового розслідування відомості про те, що ОСОБА_1 була видалена переписка з вилученого мобільного телефону марки «Sony Xperia Н8324», видалені проєкти Висновку інженерно - технічної судової експертизи в справі №14/312, які у подальшому відновлені і здобуті експертами на стадії досудового розслідування, тобто остання вчиняла дії з метою приховання та знищення відомостей, які підтверджують її причетність до вчинення кримінальних правопорушень. Таким чином ОСОБА_1 , будучи ознайомленою з матеріалами кримінального провадження, має реальну можливість безпосередньо та опосередковано знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення як особисто, так і доручити відповідні дії іншим особам.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Здобуті органом досудового розслідування та досліджені слідчим суддею відомості свідчать про те, що ОСОБА_1 , в період з 2018 по теперішній час безпосередньо здійснює організаційно - розпорядчий та адміністративно-господарський контроль за діяльністю суб`єкта господарювання ТОВ «Промінжиніринг-Діагностика» (том 8 а.с. 61-61 зворот), найманими працівниками яких є ОСОБА_2 (виконує номінальну роль директора) та ОСОБА_3 (залучається до робіт в якості спеціаліста по формуванню проектів), тобто вказані особи перебувають у службовій залежності від ОСОБА_1 ОСОБА_1 укладають договори від імені ТОВ «Промінжиніринг-Діагностика», використовуючи, в тому числі, сканкопію підпису ОСОБА_2 , здійснюється розподіл прибутків отриманих ТОВ «Промінжиніринг-Діагностика» між найманими працівниками, в тому числі і виплати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (том 8 а.с. 70). Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.01.2020 встановлено спілкування ОСОБА_1 із свідком ОСОБА_3 з приводу допиту у слідчого та узгодження однакової позиції на майбутніх допитах (том 4 а.с.125-127).

Будучи повторно допитаними в якості свідків, ОСОБА_3 та ОСОБА_18 змінили свої покази щодо дій ОСОБА_1 у порівнянні з показами, що були надані при первинному допиті, що свідчить про можливість підозрюваної здійснювати вплив на свідків з метою зміни свідками своїх показів, які були надані під час досудового розслідування (том 8 а.с. 126).

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, стороною обвинувачення обґрунтовано, що підозрювана може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень для уникнення останньою кримінальної відповідальності.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

13.12.2019 під час допиту в якості свідка ОСОБА_1 повідомлено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та про кримінальну відповідальність передбачену за розголошення даних досудового слідства або дізнання. Однак, попри зазначене, ОСОБА_1 в телефонних розмовах із ОСОБА_13 та ОСОБА_5 повідомила останнім питання, які ставились під час допиту, її думку, як правильно відповідати на вказані питання, тим самим розголосила відомі їй відомості досудового розслідування. В зв`язку з зазначеним, доводи сторони обвинувачення про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Доводячи наявність вказаного ризику, прокурор послався на те, що під час обшуку та огляду НЖМД ОСОБА_1 виявлено документ із назвою «Развитие государственного предприятия 2», в якому описаний порядок вчинення корупційних дій з використанням потужностей ДП «Укрхімтрансаміак», на якому на даний час працює ОСОБА_1 . При цьому прокурор не обґрунтував, яким чином знаходження вказаного документу у комп`ютері підозрюваної призводить до висновку про можливість підозрюваної вчинити інше кримінальне правопорушення. В зв`язку з чим слідчий суддя не погоджується із твердженням сторони обвинувачення про наявність вказаного ризику.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік підозрюваної; наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання в м. Києві та постійної роботи; відсутність міцних сімейних зв`язків (розлучена, донька мешкає за кордоном, на утриманні непрацездатних осіб не має); відсутність судимостей; розмір збитків, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, один із яких є тяжким (ч. 3 ст. 365-2 КК України) та чотирьох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваної, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави прокурор на основі наданих доказів довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу - особистого зобов`язання для запобігання чотирьом доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на неї обов`язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_1 та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, у порівнянні із загрозою втрати коштів, внесених як застава. Застосування особистої поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Оскільки прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, то слідчий суддя, відповідно до частини п`ятої цієї статті, застосовує щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, яка на даному етапі кримінального провадження може запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, та покладає на неї обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Абзац другий цієї частини статті допускає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на наведені норми законодавства, ураховуючи: тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 ; вид і розмір покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою; відомості про майновий стан підозрюваної; розмір збитків, заподіяних інтересам держави, слідчий суддя дійшла переконання, що застава в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, тому є необхідним визначити підозрюваній заставу в більшому розмірі. Розмір застави розраховується із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2021 становить 2 270,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Слідчий суддя вважає, що розмір застави 370 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (839 900 грн), про визначення якого просить сторона обвинувачення, за встановлених під час розгляду клопотання обставин буде непомірним для підозрюваної. Натомість внесення застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 272400,00 гривень, на думку слідчого судді, здатне забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,4 частини 1 статті 177 КПК України, на підозрювану ОСОБА_1 слід покласти ті обов`язки, необхідність яких була доведена прокурором, виклавши зміст таких обов`язків у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від будь-якого спілкування зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , посадовими особами ТОВ «Прикарпатзахідтранс», а саме: директором ОСОБА_6 ; заступником директора ОСОБА_7 ; заступником директора з питань правого забезпечення ОСОБА_8 ; головним інженером ОСОБА_9 ; головним бухгалтером ОСОБА_10 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України. Такі обов`язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрювану на строк не більше двох місяців.

Прокурором не було доведено необхідність покладення на підозрювану обов`язку «носити електронний засіб контролю». Належна процесуальна поведінка підозрюваної з моменту оголошення їй підозри (11.02.2021) і до застосування до неї запобіжного заходу, дають слідчому судді підстави, з метою збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваної, дійти висновку, що застосування такого обов`язку як «носити електронний засіб контролю» є надмірним, зважаючи на існування інших обов`язків, про доцільність покладення яких слідчий суддя дійшла висновку.

При визначенні строку, на який на підозрювану будуть покладені зазначені вище обов`язки у зв`язку із застосуванням щодо неї застави, слідчий суддя враховує, що про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 повідомлено 11.02.2021, прокурором не було надано слідчому судді відомостей про продовження строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а тому строк, на який на підозрювану можуть бути покладені передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, становить не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України), враховуючи те, що досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, тобто до 11.04.2021.

За таких обставин, клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 132, 177, 178, 182, 194, 196, 309, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 272400,00 (двісті сімдесят дві тисячі чотириста гривень) гривень, та покласти на неї на строк до 11.04.2021 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду;

3) повідомляти слідчого, детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від будь-якого спілкування зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , посадовими особами ТОВ «Прикарпатзахідтранс», а саме: директором ОСОБА_6 ; заступником директора ОСОБА_7 ; заступником директора з питань правого забезпечення ОСОБА_8 ; головним інженером ОСОБА_9 ; головним бухгалтером ОСОБА_10 ;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці на такий розрахунковий рахунок: Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000, призначення платежу: Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваній, захисникам.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.В. Олійник